18 травня 1944 року з Криму до Середньої Азії був відправлений перший ешелон з кримськими татарами. Операція з депортації, яку виконували війська НКВС, тривала протягом трьох днів. Загалом було депортовано більше ніж 225 тис. людей (за іншими даними - 191 044). Кримським татарам майже не давали часу на збори – від кількох хвилин до півгодини, далі вантажівками везли на залізничні станції, а звідти – ешелонами, у наглухо зачинених товарних вагонах, до місць заслання: до Узбекистану та прилеглих районів Казахстану та Таджикистану. Невеликі групи людей опинилися в Марійській АРСР, на Уралі та в Костромській області РРФСР. Під час депортації та в місцях спецпоселень від хвороб, епідемій та голоду загинуло майже половина з депортованих кримських татар (приблизно 46.2%).
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров надав рекомендації щодо проведення меморіальних заходів в анексованому Росією Криму: «В умовах тимчасової окупації РФ Криму всі меморіальні заходи, що проводяться кримськотатарською громадськістю в пам'ять про жертви геноциду кримськотатарського народу, проводяться виключно під кримськотатарськими національними прапорами, обрамленими чорною жалобною стрічкою. Участь у заходах представників російської окупаційної влади та місцевих коллаборантів, а також використання російської окупаційної символіки не дозволяється. Оскільки не виключаються навмисно надмірні вимоги до учасників заходів «дотримуватися епідеміологічного режиму у зв'язку з COVID-19», якого у Криму давно вже ніхто не дотримується, рекомендується покладання квітів проводити невеликими групами у складі 3-5 осіб із застосуванням індивідуальних заходів захисту».
Міністерство закордонних справ День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу опублікувало лист першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу бранця кремля Нарімана Джеляла: «Народе мій, ти маєш сили вистояти під час нового випробування. Тобі треба лише твердо стояти на рідній землі, любити її. Не бійся правди, яким важким та болючим не був би шлях до неї. Згадай свою споконвічну любов до свободи та справедливості, і не дай закатати її в асфальт нових доріг, не проміняй на мінливі блага з рук недругів. Ти вистояв у минулому, вистоїш і сьогодні».
У ніч проти 4 вересня 2021 року російські спецслужби провели обшук у журналіста, заступника голови Меджлісу Нарімана Джеляла.
7 вересня підконтрольний Москві Київський районний «суд» арештував до четвертого листопада Нарімана Джеляла та кримськотатарських активістів, братів Азіза та Асана Ахтемових. Їм усім оголосили підозру в нібито причетністі до пошкодження газопроводу в селі Перевальне 23 серпня (частина 1 статті 281 УК РФ – «диверсія»). Необхідність арешту сторона обвинувачення мотивувала тяжкістю злочину, який закидають активістам, а також тим, що буцімто вони можуть сховатися від правосуддя.
Зарештовані повідомляли про тиск і тортури з боку співробітників ФСБ. 10 вересня ЄСПЛ відреагував на заяву адвокатки Євгенії Закревської про вжиття термінових заходів (за правилом 39) для захисту Нарімана Джеляла та Асана Ахтемова від катувань та жорстокого поводження, а також для доступу до Асана Ахметова незалежного адвоката.
9 листопада російські правоохоронці висунули Наріману Джелялу нове обвинувачення. До обвинувачень у скоєнні диверсії у складі організованої групи та незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні вибухових пристроїв, додалася ще й контрабанда вибухового пристрою. Санкція за цією статтею складає від 7 до 12 років позбавлення волі.
15 грудня стало відомо, що попереднє розслідування у справі про «диверсію на газопроводі» в Перевальному завершено. Джелялу висунули остаточне звинувачення – до попередніх пунктів додали завдання значної матеріальної шкоди ГУП РК «Крымгазсети» у розмірі 105 237 рублів 25 копійок (це приблизно $1 425), а також кваліфікували відімкнення газу від військової частини підрозділу Берегової оборони ЧМ РФ як підрив обороноздатності РФ. Джелял провину не визнав.
