MENU

Подібні статті

Кримському журналісту Ремзі Бекірову та чотирьом активістам продовжено арешт У Росії чотирьох алуштинців засудили до тривалих строків ув’язнення«Меморіял» вважає чотирьох алуштинців політв’язнямиШестеро кримських мусульман – політв’язніФігуранти ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір» – в’язні сумлінняКримчанин Сервер Мустафаєв визнаний в’язнем сумлінняРФ: Умови утримання Мустафаєва в СІЗО Краснодара адвокатка називає «тортурними»Крим: Підконтрольний Кремлю суд визнав арешт Мустафаєва правомірнимКрим: Експертиза нібито виявила сліди ДНК Бекирова на пакованнях набоїв та вибухівкиКрим: Хворого активіста Едема Бекирова залишили в СІЗОКрим: Бекирова перевели до медчастини СІЗОКрим: Стан Едема Бекирова не кращаєКрим: Едем Бекиров заявив, що умовами тримання в СІЗО відверто принижують його людську гідністьКрим: Едема Бекирова тримають у неналежних умовахКрим: Едема Бекирова повернули до СІЗОКрим: Активіста Бекирова вивезли з СІЗО до лікарніДеякі кримські події останніх днівКрим: «Тримання в ізоляторі – повільне вбивство»Крим: Асана Чапуха терміново госпіталізували (ОНОВЛЕНО)Крим: у Кязіма Аметова погіршився стан здоров’я

Крим: заступника голови Меджлісу арештували на два місяці

07.09.2021
ХПГ-інформ

Наріман Джелял (фото: Станіслав Юрченко, RFE/RL)

Підконтрольний Москві Київський районний «суд» арештував до четвертого листопада Нарімана Джеляла – журналіста, заступника голови Меджлісу. Про це повідомляє «Кримська солідарність». Разом з Джелялом на два місяці затримали і кримськотатарських активістів, братів Азіза та Асана Ахтемових. Їм усім оголосили підозру в нібито причетністі до пошкодження газопроводу в селі Перевальне 23 серпня (частина 1 статті 281 УК РФ – «диверсія»). Необхідність арешту сторона обвинувачення мотивувала тяжкістю злочину, який закидають активістам, а також тим, що буцімто вони можуть сховатися від правосуддя.

Сторона захисту наполягала на домашньому арешті. У Джелялова є маленькі діти та хворі батьки, яких він підтримує.

«Я вважаю усі звинувачення неправдивими. Мене переслідують через мою журналістську та публічну політичну діяльність. Мене могли піддати кримінальному переслідуванню ще з 2014 року, але щоразу, незважаючи на такі погрози і прохання друзів поїхати з Криму, я повертався на свою батьківщину. Нещодавно відвідав установчий саміт „Кримської платформи“, яку дуже негативно оцінює російська влада. Були публічні заяви керівництва Криму про переслідування учасників „Кримської платформи“, але, незважаючи на такі заяви та погрози, я повернувся додому. Незважаючи на сьогоднішній стан справ, а саме на мою кримінальну справу, з якою я абсолютно не згоден, у мене немає ніякого бажання покинути Крим і мій власний дім. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважаю абсолютно непотрібним. Цілком задовільним заходом вважаю домашній арешт», – заявив на суді Джелял.

Учора адвокатка Нарімана Джеляла Еміне Авамілєва розповіла, що її клієнт зазнав «жорсткого психологічного впливу». Вона зазначила, що спілкувалася з ним 5 вересня в управлінні ФСБ: «У мене було конфіденційне спілкування з Наріманом Джелялом. Незважаючи на те, що він дуже був втомлений, тримається цілком гідно. Багато годин поспіль до нього застосовували досить жорсткий психологічний вплив, оскільки він постійно перебував у наручниках з мішком на голові, у підвальному приміщенні за його відчуттями і, звичайно ж, як я вже сказала, зазнав жорсткого психологічного впливу. Фізичного впливу на Нарімана Джеляла не чинили».

Обшук у Нарімана Джеляла російські спецслужби провели в ніч проти 4 вересня. Крім того, 3 та 4 вересня ФСБ затримало Асана Ахтемова, Азіза Ахтемова, Шевкета Усеїнова та Ельдара Одаманова. Їх обвинувачують у диверсії на газопроводі біля села Перевальне під Сімферополем.


Нагадаємо, ООН опублікувала нову доповідь Генсекретаря Антоніу Ґутерреша про порушення прав людини у Криму та Севастополі. Доповідь охоплює період від 1 липня 2020 року до 30 червня 2021 року та «описує широкий спектр порушень прав людини та міжнародного гуманітарного права». У доповіді сказано, що кількість довільних затримань представників релігійних меншин збільшилася майже у п’ять разів, якщо порівнювати з періодом від липня 2019 року до червня 2020 року. У розслідуванні 43 випадків насильницьких зникнень (39 чоловіків та 4 жінки), задокументованих з березня 2014 року, не було досягнуто помітного прогресу. 11 осіб досі вважаються зниклими безвісти.

 Поділитися