Свобода пересування військовозобов’язаних – старий закон, новий галас і похибки комунікації

Сьогодні протягом дня заголовки медіа суперечили одне одному. «На дачу через військкомат!» – лякали одні ЗМІ. «Довідка потрібна лише тим, хто змінює місце реєстрації»,  – заспокоювали інші. І перші і другі посилалися на офіційну інформацію  – від Генштаба, Верховної Ради, обласних військових адміністрацій. Але, схоже, реальних намірів влади, якщо такі взагалі були, не знали ані ті хто рішення продукують, ані ті, хто їх втілює у життя. 

Повідомлення про якийсь новий документ, що стосується свободи пересування військовозобов’язаних, стали з’являтися кілька днів тому. Але найбільшого розголосу отримав сьогодні, коли про нього офіційно повідомили в Генеральному штабі ЗСУ.

Нічого нового?

Генеральний штаб посилається на Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”, що діє з 1992 року:

«У воєнний час забороняється виїзд призовників, військовозобов’язаних та резервістів з місця проживання без дозволу керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов’язаних та резервістів Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України   –  без дозволу відповідного керівника)».

«З метою впорядкування обліку переміщених осіб Генеральним штабом Збройних Сил України розроблено Порядок надання дозволу громадянам України, які перебувають на військовому обліку у ТЦК та СП, на виїзд за межі місця проживання (місця перебування) з моменту оголошення мобілізації та у воєнний час. Дозвіл видається від 30 діб до року, залежно від категорії субʼєкта. Розглядається додаткове унормування питань переміщення осіб, які систематично перетинають адміністративні межі у звʼязку зі службовою чи особистою необхідністю», – йдеться в повідомленні Генштабу.

Тобто норма існувала вже тридцять років, а процедури її втілення не було. 

Довідка потрібна

Порядок надання дозволу доступний лише в дивній формі – не текст, а кілька фотографій цього документу.  

Тобто за дозволом мають звертатися:

• призовники, що мають відстрочку чи право на неї;
• військовозобов’язані або резервісти, які не підлягють призову під час мобілізації (на підставі відповідних документів) або заброньовані на період мобілізації;
• решта військовозобов’язаних та резервістів при наявності інших поважних причин.

Не дуже зрозумілий документ викликав багато питань. Що робити волонтерам, що мотаються Україною, аби забезпечити фронт необхідним? А чоловікам, які залишились у прифронтових регіонах, відправивши сім’ї у центральні та західні області? Тим, кого не мобілізували просто тому, що до них не дійшла ще черга.

Довідка потрібна, але ще не зараз

«Всі, хто досі не стоїть чи не поновився на військовому обліку, мають це зробити. Ті з вас, хто планує виїзд за межі своїх районів та областей, мають взяти дозвіл у ТЦК», – заявив Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний. І одразу заспокоїв: «Жодних вказівок на перешкоджання переміщенню осіб упродовж найближчих днів з боку військового командування не надавалося».

Довідка майже не потрібна

Координатор руху адвокатів Збройних сил України Євгенія Рябека в коментарі РБК-Україна пояснила, що дозволи потрібно отримувати тільки тим військовозобов’язаним чоловікам, що змінюють місце проживання або реєстрації. А просто для недовгострокового виїзду за межі області ніяких довідок від військкомату не треба.

«Можливо, опублікований документ трохи незрозуміло виписаний. Але, дійсно, мета така – щоби впорядкувати цей облік, щоби наші центри комплектування мали певний порядок. Тобто це більше внутрішній документ, але спільнота тлумачить його так, як хто зрозумів», – припустила адвокатка. 

Довідка все-таки потрібна

І тільки військовозобов’язані видихнули з полегшенням, як Генштаб оприлюднив нову інформацію стосовно того, як розуміти новий Порядок надання дозволів   –  цілком протилежну тому, що розповіла Рябека. Дозвіл Територіальних центрів комплектування (колишніх військкоматів) потрібен саме для виїзду за межі областей. 

«Якщо в межах області – не треба. Якщо в межах міста Києва та Київської області – теж не треба. Якщо людина виїжджає за межі області, вона має прибути до керівника ТЦК, уточнити свої дані й отримати такий дозвіл», – заявив представник Головного управління персоналу Генерального штабу ЗС України полковник Олександр Хлись в етері національного телемарафону.

Наскільки видача довідок навантажить ТЦК і як буде втілена у життя перевірка наявності цих довідок на кордонах областей – поки що незрозуміло. 

А тим часом спікер Міноборони Олександр Мотузяник пообіцяв перевести облік військовозобов’язаних в Дію: «У нас є загальна політика держави – це "держава у смартфоні". І, безсумнівно, таке питання як облік військовозобов’язаних у подальшому також може, принаймні на перших кроках, бути переведений у цифровий режим з використанням Дії». 

Але це питання не найближчих днів чи місяців. 

Чому і без того знервованому суспільству буквально зливають сирий документ, не узгодивши хоча б між собою, що в ньому мається на увазі? В умовах війни правильна виважена комунікація не менш важлива, ніж сучасна зброя. По суті в сучасному світі комунікація і є одним із різновидів зброї. І нею треба вміти користуватися, щоб не поцілити собі  в ногу.