MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

Судилище над українськими військовополоненими окупанти можуть провести 24 серпня – мер МаріуполяЗ полону звільнено 144 захисника України – це найбільший обмін від початку повномасштабного російського вторгненняДо Києва привезли тіла загиблих захисників «Азовсталі»Захисників «Азовсталі» тримають у переповненому СІЗО – Катерина Прокопенко Amnesty International: українські військові з «Азовсталі» повинні мати доступ до Міжнародного Червоного ХрестаГарнізон «Маріуполь» виконав бойове завдання: з «Азовсталі» евакуювали 53 важкопоранених військовослужбовцівТривають перемовини щодо евакуації тяжкопоранених з «Азовсталі» – ВерещукДе мама Аліси?З «Азовсталі» евакуювали жінок і дітей. Що буде з українськими військовими?Сотня врятованих з «Азовсталі» маріупольців вже у Запоріжжі. Окупанти штурмують завод

Припинити безкарність Росії

15.08.2022    джерело: 1-12.org.ua
Звернення Ініціативної групи «Першого грудня» до політичних і громадських діячів світу щодо показового «суду» над захисниками Маріуполя, який планують провести окупанти.

Клітки в Маріупольській філармонії, фото: Маріупольська міськрада

Звернення Ініціативної групи «Першого грудня» до політичних і громадських діячів світу 

Ми звертаємося до вас у справі, про яку вже добре відомо: в окупованому Маріуполі російська адміністрація облаштовує клітки та інші «судові» декорації, щоб провести показовий суд над захисниками Маріуполя, і зокрема «Азовсталі». Цим Росія вкотре порушує свої домовленості – цього разу з Міжнародним комітетом Червоного Хреста та ООН, які обіцяли провести подальший обмін військовополонених, що самі захисники і все українське суспільство сприйняли як гарантії. Порушує Росія і Женевські конвенції 1949 року, які гарантують права військовополонених. Правова нікчемність планованого судилища очевидна. 

Так, ми закликаємо вас підняти хвилю протестів в усьому світі й не допустити проведення такого «трибуналу», який абсолютно суперечить загальновизнаним міжнародним законам про поводження з військовополоненими. Ми просимо вас захистити цих конкретних людей, які виявили чудеса героїзму та витривалості, і не допустити їхнього психічного та фізичного знищення. Пам’ятаймо, що Росія вже знищила понад пів сотні військовополонених із Маріуполя та «Азовсталі», підірвавши їх 28 липня в ув’язненні в Оленівці, – і цей злочин доповнив усі попередні, які залишилися безкарними. 

Якщо міжнародні інституції вступають у якісь домовленості з російською владою, вони мають усвідомлювати, що вони є співвідповідальними за  дотримання цих домовленостей. Не можна лише розвести руками й розписатися у власному безсиллі. За час російської війни в Україні московська влада так часто принижувала міжнародні інституції та окремих західних політиків, що у світі мають врешті згадати про таке поняття, як честь. 

Знаємо, що російській пропаганді вдалося причепити до бійців «Азову» відлякувальний ярлик «неонацисти». Проте в очах українського народу це патріоти, які на найвищому рівні жертовності виконували свій воєнний обов’язок і склали зброю лише після того, як міжнародною спільнотою їм було гарантоване життя. Прирівнювати їхню самопожертву до «нацизму» є жалюгідною спробою кремлівських пропагандистів вигадати «вірогідну» підставу для ведення війни з Україною, що, своєю чергою, є злочинним. 

На жаль, цей ярлик «неонацистів» став для деяких політиків у світі зручною «ширмою», за якою легко сховати свою бездіяльність. Ми пропонуємо всім, кого турбує ідеологічна постава «азовців», відкинути упередженість і приглянутися до їхніх конкретних дій. І порівняти їх із діями російської влади та російських військових злочинців, на тлі яких бліднуть злочини нацистів Другої світової війни. Чому їм не гребують подавати руку і навіть приязно домовляються з ними, допомагаючи їм «зберегти своє обличчя»?! 

Черговий злочин, що його готує російська влада у Маріуполі, є лише яскравим штрихом у ширшій картині тої моральної катастрофи, в якій опинився російський народ з волі свого керівництва. Ми згодні з прем’єр-міністеркою Естонії Каєю Каллас, що «щоб зупинити воєнну машину Кремля та притягнути воєнних злочинців до відповідальності, нам потрібно зрозуміти коріння російського імперіалізму». І ми вдячні високим представникам Естонії, Латвії, Литви, Польщі та Румунії, які підписали спільне звернення до Євросоюзу, в якому фактично визнають, що нинішні воєнні злочини Росії в Україні закорінені у незасудженості злочинів комуністичного режиму, якими так пишаються справжні неонацисти в Кремлі.

Ми також звертаємося до всіх, хто намагається врятувати рештки розтрощеної Росією системи міжнародної безпеки. Хіба ж не очевидно, що розбитий глечик склеїти докупи не вдасться? Перед цинічною безкарністю Росії паралізованими виявляються всі без винятку інституції, які покликані були після Другої світової війни гарантувати мир і безпеку у світі: ООН включно з її Радою Безпеки, ОБСЄ, Червоний Хрест тощо. І що більше у світі намагаються задобрити Росію, прагнучи уникнути ядерної фази Третьої світової війни, то більше розбещують агресора й цю війну наближають. 

Настав час усвідомити, що слід негайно творити світовий простір порозуміння і взаємодії, щоб почати формувати нову систему безпеки. Інакше Кремль і далі знущатиметься з міжнародного права, впиваючись своєю безкарністю, як це заплановано на найближчі дні в Маріуполі. Росія не лише поставила себе за рамки людської цивілізації, а й загрожує самому існуванню цієї цивілізації. Отож притягнути її до відповідальності слід уже зараз, поки вона не вчинила непоправного.


Ініціативна група “Першого грудня”

Оля Гнатюк, Володимир Єрмоленко, Євген Захаров, Йосиф Зісельс, Ігор Козловський, Мирослав Маринович, Ігор Юхновський, Ярослав Яцків

 Поділитися