MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Як ми рік тому почали документувати війну і не можемо зупинитися

20.02.2023   
Ганна Овдієнко
На початку документуванням довелося займатися навіть бухгалтерам. Зараз ми володіємо чи не найбільшою базою злочинів війни Росії проти України.

Ілюстрація: Марія Крикуненко/ХПГ [фіксування війни обєктив камери камера воєнні злочини документування]

Ілюстрація: Марія Крикуненко/ХПГ

24 лютого 2022 року співробітники Харківської правозахисної групи зустріли у рідному місті Харкові, однак наступні дні вони провели зовсім по-різному. Хтось зайнявся волонтерством, хтось ховався у підвалі та метро, хтось попрямував у бік кордону із Польщею чи до Західної України, а хтось переїхав до рідних у село, де було трохи тихіше. Протягом перших тижнів війни робота команди зупинилася. Утім, не надовго. У команді зріла ідея — зафіксувати все, що роблять з рідним містом Харковом російські нелюди.

Попередній досвід та перші кроки

У Харківської правозахисної групи був великий досвід документування воєнних злочинів на території Донецької і Луганської областей з 2014 року. Була також і база воєнних злочинів, які ймовірно були вчинені росіянами у цьому регіоні. Але документаторів як таких на момент початку повномасштабної війни в організації вже не було, вони звільнилися задовго до її початку. Зате були юристи, які раніше частково долучалися до документування. Саме ці юристи самотужки розпочали роботу над базою. Їх було п’ятеро. Крім них на початку документуванням довелося займатися й усім іншим, навіть бухгалтерії.

На момент початку роботи у юристів була база, яку можна пристосувати для документування повномасштабної війни, трохи знань (але мало практики), багато мотивації та нуль грошей на цей проект.

Ускладнювали документування постійні обстріли та й те, що частина документаторів знаходилася на іншому кінці України, а деякі з них — і за кордоном. Не додавала оптимізму й повна державна заборона фіксувати місця обстрілів. Порушників заборони могли як притягнути до відповідальності правоохоронні органи, так і фізично покарати місцеві жителі. І якщо правоохоронним органам ще можна було пояснити свою місію, то з місцевими жителями розмови могло не вийти. 

Документування в епоху соцмереж

Тоді було вирішено використовувати нові технології — фіксувати фото та відеозаписи, викладені в соціальні мережі, у медіа, на відеохостингах, верифікувати їх за можливості (тобто встановлювати якнайбільш точно місце та час події), та вносити до бази. Свою діяльність документатори вирішили обмежити містом Харків та областю. Мотивації фіксувати саме цей регіон було найбільше, оскільки знання місцевості дає суттєві переваги, та й було певне моральне полегшення від можливості щось зробити для рідного регіону: якщо не зупиняти це жахіття тут і зараз, то принаймні зафіксувати його і розібратися потім.

Якщо не були впевнені у локації, застосовували гугл-карти, street view. Із часом до навичок додалися аналіз супутникових знімків, метаданих, інтелектуальний пошук у мережі тощо. У базі даних ми робимо бекапи всіх фото, відео та документів, що знаходимо.

У сучасному світі все це називається гучною абревіатурою OSINT, open source intelligence. Це методологія, за якою працюють такі відомі організації, як Bellingcat. Саме за допомогою тих самих методів, що використовують наші документатори, вони пишуть відомі на весь світ розслідування.

Утім, на початку повномасштабної війни це не виглядало захоплююче. Кожен член нашої команди документаторів (у минулому — юристів) просто робив свою роботу. Було встановлено порядок чергувань і у день чергувань документатор мав зафіксувати та встановити місце (наскільки це можливо) щодо всіх обстрілів у місті та області. Робота вимагала багато часу, багато експрес-навчання. І все це — під обстрілами чи у постійних переїздах.

Від п’яти документаторів до п’ятдесяти

А потім закрутилося. Було створено глобальну ініціативу “Трибунал для Путіна”, яка взяла на себе документування не лише Харкова та Харківської області, а й усієї України. Члени глобальної ініціативи поділили між собою регіони, які мали документувати, та приступили до роботи. Команда ХПГ продовжила документувати Харківську область, а також взяла Маріуполь.

Глобальною ініціативою для документування було залучено близько п’ятдесяти документаторів. Великий штат людей, яких необхідно навчити.

Тож нашій команді було видихати ще рано. Надалі ми зайнялися тим, що отримані раніше знання передавали колегам в експрес-темпі. Було проведено безліч зум-зустрічей, приватних консультацій, супервізій, дискусій. Урешті, виросла сильна команда: мабуть, найсильніша команда в Україні, яка працює з відкритими джерелами.

А що ж база воєнних злочинів? База задокументованих злочинів почала швидко рости.

Документування у полі

Коли українська армія почала успішно вибивати росіян із цілих регіонів, наші документатори почали виїжджати на місця подій, отримавши, звісно, попередні дозволи на це від влади. Хоча, не завжди дозволи оберігали їх від підозрілих місцевих жителів. Неодноразово на нас викликали поліцію, кликали територіальну оборону і навіть переслідували власними силами. Однак тут  можна лише подякувати нашим людям за пильність. Бо вона часто буває слушною.

Із рішучим вересневим контрнаступом на Харківщині кількість візитів до деокупованих громад стала ще більшою. Зараз у Харківській правозахисній групі діє три групи документаторів “на землі”, і плануються четверта і п'ята. Вони здійснюють загалом щонайменше три виїзди на місяць, а інколи й більше. Із кожної поїздки документатори привозять дані про десятки, а подекуди й сотні воєнних злочинів.

Результати та плани

За майже рік роботи членами глобальної ініціативи “Трибунал для Путіна” було зафіксовано більше 33 000 інцидентів, і це все ще далеко не кінець. Багато із цих інцидентів прив’язані до конкретних людей — постраждалих, свідків. Їхні персональні дані додатково шифруються. Вірогідно, наша база є найбільшою базою воєнних злочинів, зібраною громадськими організаціями. Поки що ми не можемо відкрити її для загального доступу, але зробили інтерактивну статистику на сайті, яка оновлюється автоматично.

Ми постійно працюємо над удосконаленням бази та методології, щоб у майбутньому зібрані дані були прийняті Міжнародним кримінальним судом та іншими структурами.

 Поділитися