“Як довго мені чекати тата? — питає син кримського політв’язня Узеїра Абдулаєва. — Мене звати Мансур. Мені було чотири роки, коли його посадили у в’язницю. Зараз мені вже 11 років. Мій тато без вини вже багато років в тюрмі. Я кожний день чекаю його. Як довго мені його чекати? Хто відповість?!” Лист маленького Мансура, серед інших експонатів, що ілюструють життя на окупованому півострові, було представлено учасникам круглого столу з нагоди Дня Спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, що відбувся в офісі Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Мета заходу — привернути увагу української влади та міжнародних урядів та організацій до ситуації, яка склалася на півострові через дев’ять років після початку окупації.
Серце дитини переповнене болем і стражданням через очевидну несправедливість, яку він не може ані збагнути, ані зрозуміти, з якою він не може змиритися. Маленький Мансур роками чекає на свого тата, вірить і надіється. Хто може повернути дітям вбитих, закатованих, замучених батьків, які не хотіли миритися з несправедливістю, коли в їхній дім прийшов зухвалий, безжальний агресор з метою знищити свободу, знищити Україну?
“У лютому 2014 року під кримським парламентом відбулася масова громадська акція на підтримку територіальної цілісності України. Ще тоді Крим продемонстрував свою позицію і продовжує показувати її досі, перебуваючи у тимчасовій окупації десятий рік. Крим не здається. Під час повномасштабної збройної агресії рф проти України на півострові діють активісти громадського спротиву “Жовта стрічка”, які показують ворогу свою незгоду з окупаційним режимом”, — заявив Омбудсман Дмитро Лубінець.
Сьогодні у Криму 180 українських громадян утримують у місцях позбавлення волі у межах політично мотивованого або релігійного кримінального переслідування (40 осіб заарештовані та перебувають у СІЗО, ще 122 ув’язнені в тюрмах, 18 — залишаються без статусу). Серед них — 116 кримських татар.
Коли почалася повномасштабна війна, в окупантів з’явився новий привід для переслідувань. У Криму порушено 261 адміністративну справу “за дискредитацію армії Росії” і 421 кримінальну справу — за ухилення від служби у збройних силах РФ. Відбуваються переслідування пов’язані з віросповіданням. Порушено 100 справ щодо кримських мусульман, 17 — щодо Свідків Єгови. З 234 осіб, що були притягнуті до відповідальності за організацію масового одночасного перебування в громадських місцях, — 205 кримських татар.
За цими цифрами — історії та трагедії людей, ув’язнених за правду: історії викрадених, арештованих, закатованих, вивезення дітей, жорстокі побиття, зниклі безвісти. То є історії нашої сучасності. Але це не повинно бути майбутнім.
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров поставив питання: як зробити так, щоб подібне більше ніколи не повторилося? Як зруйнувати той генератор репресій і вигнань?! Відповідь одна: необхідна перемога України.
Рефат Чубаров наголосив на тому, що необхідно насамперед добиватися звільнення хворих, літніх людей. Для цього правозахисники діють за різноманітними напрямками.
Лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв акцентував увагу на тому, що війна розпочалася не 24 лютого 2022 року, а триває десятий рік. Дмитро Лубінець безперечно має рацію, що війна з росією розпочалася з Криму і в Криму все має закінчитися. А сьогодні ми маємо консолідувати зусилля для захисту прав людини в Криму, зазначив Омбудсман. Саме там відбуваються брутальні порушення прав людини, масові випадки дискримінації. Російська федерація забороняє будь-які релігійні організації, крім однієї. Уповноважений з прав людини мав зустріч з Омбудсманами світу стосовно порушень прав людини у Криму. 64 країни через своїх Омбудсманів доєдналися до цієї дискусії. В Анкарі російському омбудсмену Тетяні Москальковій українська сторона передала списки з 1900 осіб, які потребують захисту.
Ситуація ускладнюється тим, що комунікація з Кримом значно обмежена. Омбудсман стверджує, що росія демонструє: у Криму кожного, хто відчуває прихильність до України, опиниться у в’язниці. Тому повернення Криму — це, насамперед, повернення людей, саме про людей потрібно дбати.
На півострові відбуваються брутальні порушення прав людини, зокрема перешкоджання отриманню належної медичної допомоги: 36 політв’язнів мають серйозні проблеми зі здоров’ям, двоє померли без належного лікування.
Юристка Громадської організації Крим SOS Анастасія Калініна зазначила, що процес визволення політичних в’язнів триває. 85 осіб звільнено, ще 110 перебувають в СІЗО міста Сімферополь.
Юрист з питань Криму Української Гельсінської спілки з прав людини Леонід Сітченко зазначив, що в російській державі не існує інструментів захисту політв’язнів в юридичному аспекті.
Для путіна Донбас і Крим стали тим, чим були для Гітлера Судети під час Мюнхенської змови: приводом для повномасштабної війни, вважає перша заступниця Міністра закордонних справ Еміне Джапарова. Саме тому, зазначила вона, необхідно на публічних майданчиках продовжувати розповідати про ситуацію у Криму.
Депутат Верховної Ради Ахтем Чийгоз упевнений, що звільнення Криму почалося тієї миті, як наші воїни почали викидати загарбників з-під Києва, з Харківщини, з Херсона. За словами Ахтема спротив продовжується, а визволення Криму можливе тільки військовим шляхом. Гасла “Слава Україні” стали повсякденним привітанням для жителів Криму.
Керівник Прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя Ігор Поночовний доповів, що робота триває і встановлюються окупаційні злочинці, які в свій час будуть притягнуті до відповідальності не заочно, а реально.
Відомий правознавець професор Володимир Василенко, коментуючи міжнародні угоди, які не виконує росія, зазначив, що вдосконалення Женевської Конвенції можливе, але воно буде дієвим лише тоді, коли всі сторони будуть ці угоди виконувати. Володимир Василенко впевнений, що єдиний шлях змусити державу-агресора виконувати міжнародні угоди — це перемога на полі бою. “Ми маємо покладатися на збройну силу і вимагати від міжнародної спільноти більш жорстоких санкцій”, — підсумував професор. Він зазначив, що відповідальність росії за захоплення Криму має бути встановлено з 20 лютого 2014 року.
“Крим — це Україна, а Україна — це Крим!” — заявив Андрій Куликов, відомий журналіст, співзасновник Громадського Радіо. Необхідно вжити консолідованих заходів, спрямованих на подальший спротив окупації та припинення порушень прав людини на тимчасово окупованому півострові.
