Українка, яка відмовилася отримувати російське громадянство, стала жертвою каральної психіатрії. Наприкінці лютого 2023 року правозахисникам вдалося забрати жінку з психіатричної лікарні Росії та повернути до України.
Правозахисник Олексій Прянішніков розповів про випадок Ірини, харків’янки, яку минулого року вивезли до Росії та примусово “лікували”. 6 березня проєкт (рос.) “Можем объяснить” оприлюднив цю історію у своєму телеграм-каналі.
У травні 2022 року Ірину вивезли до російського міста Бєлгород. Жінку привезли автобусом і помістили до пункту тимчасового перебування. Правозахисник розповів, що хоча в медичних документах було вказано, нібито Ірина приїхала до родичів, які мешкають у Бєлгороді, сама постраждала казала, що в неї нікого там не було.
Ірину направили до Бєлгородської психіатричної лікарні, коли вона відмовилася повідомляти особисті дані й розповідати про себе. Як зауважив Прянішніков, попри те, що “відмова повідомляти власні дані не є підставою для поміщення до психлікарні”, в його практиці вже траплялися подібні випадки. Примусове лікування у психлікарнях, поширене в СРСР, перейшло у спадок Російської Федерації, яка радо перейняла цей метод покарань. Так, Олексій Прянішніков захищає Олександра Габишева, якутського шамана, якого примусово лікують за те, що він хотів “вигнати Путіна” з Кремля.
Ірина перебувала в Бєлгородській психлікарні до 10 серпня 2022 року. Після цього жінку перевели до психлікарні в місті Енгельс (у Саратовській області). Там Ірині вводили галоперидол. “Це нейролептик, який використовується при лікуванні шизофренії ще з радянських часів. У всьому світі він вважається доволі шкідливим препаратом, який має безліч побічних ефектів”, — нагадав Прянішніков.
Оскільки Ірина не мала при собі українських документів, російські посадовці неодноразово шантажували жінку: хочеш отримати виписку з психлікарні — погоджуйся на російське громадянство. Проте Ірина відмовлялася.
“Можна лише здогадуватися, що спонукало шукати нових громадян Росії таким екстравагантним способом”, — каже Прянішніков. На думку юриста, таке “завзяття” обумовлене “пропагандистськими мотивами” (потрібно ж казати про так званий “вибір українців на користь Росії”) чи особистим зиском конкретних посадовців.
Син Ірини шукав мати упродовж 5 місяців. У вересні 2022 року він довідався, що Ірина перебуває в психлікарні в Енгельсі. В січні 2023 року справою Ірини почав займатися Прянішніков. Разом із саратовським правником йому вдалося добитися побачення з Іриною. Це сталося 21 лютого в тій самій психлікарні. Як згадує Прянішніков, “лікарі не дуже раділи неоголошеному візиту й навіщось консультувалися з міграційним підрозділом МВС”. Проте зрештою жінку відпустили й більше не змушували отримувати паспорт РФ.
Вже увечері 23 лютого Ірина повернулася до Харкова, де зустрілася з сином, якого не бачила 10 місяців.
