У Бородянці виявили тіла трьох мирних мешканців, які загинули під час російської окупації

У Бородянці на Київщині виявили чергове поховання. Цивільних жителів було вбито навесні 2022 року, під час російської окупації.

У пресслужбі поліції Київської області розповіли про те, що наразі відомо, та виклали відео з керівником Нацполіції Київщини Андрієм Нєбитовим на своїй фейсбук-сторінці.

2 березня 2023 року правоохоронці Бучанського управління поліції Київщини провели ексгумацію тіл загиблих у селищі Бородянка.

Правоохоронці довідалися про поховання від місцевого мешканця. Минулої весни чоловік і його товариш збирали тіла убитих, аби похоронити їх “по-християнськи”, — розповідає Андрій Нєбитов.

Зрештою чоловік виїхав на більш безпечну територію, а коли повернувся — повідомив правоохоронцям, що орієнтовно 8 березня 2022 року похоронив загиблих і вказав: де саме.

Під час огляду місця поховання, поліцейські виявили дві ями з тілами. Було знайдено тіла трьох чоловіків. Тепер експерти мають встановити їхні особи й обставини смерті. За попередньою інформацією, одним із загиблих може бути 50-річний місцевий житель, якого розстріляли в автівці.

Особи двох інших чоловіків поки не встановлені. В кишенях убитих були знайдені особисті речі (олівець, гребінець), які можуть допомогти встановити ДНК загиблих. Наразі експерти засвідчили тілесні ушкодження кінцівок і голови. Ймовірно, йдеться про кульові поранення, каже Нєбитов. Слідчі та криміналісти знайшли на тілах ознаки, які можуть свідчити про те, що цивільні були жорстоко вбиті. Проте остаточні причини смерті будуть встановлені після проведення судово-медичної експертизи.

Під час ексгумації тіл очільник Національної поліції Київщини навів статистику по області:

Станом на сьогодні, після деокупації Київської області, правоохоронці виявили тіла 1 373 цивільних мешканців. У 1370 випадках уже було проведено експертизу, згідно з якою понад 700 людей були вбиті зі стрілецької зброї: розстріляні з автоматів, пістолетів або снайперських гвинтівок. Майже 350 людей загинули від мінно-вибухових травм. Тобто більше ніж у тисячі випадків йдеться про насильницькі смерті. Говорячи про людей, які нібито померли природною смертю, слід враховувати, що за умов окупації цивільне населення не мало змоги вчасно отримати медичну допомогу, що могло спричинити смерть, — наголосив Нєбитов.

197 тіл, знайдених у Київській області, досі неідентифіковані. 278 людей вважаються зниклими безвісти під час активних бойових дій.

За прогнозами Метью Голідея, директора Європейських програм Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти і керівника програми МКЗБ в Україні, після припинення бойових дій Україна роками розслідуватиме випадки зникнень людей. Наразі важко встановити точну кількість людей, яких було насильницьки переміщено або незаконно ув’язнено РФ. Так само важко казати напевно, скільком людям вдалося вижити й скільки масових поховань ще не знайдено, підкреслював експерт у листопадовому інтерв’ю виданню Reuters.

Андрій Нєбитов також вважає, що правоохоронці ще знаходитимуть поховання, адже деякі люди лише зараз повертаються до деокупованих територій і починають свідчити. Фактично кожного дня відбувається реєстрація вчинених злочинів, каже керівник Нацполіції Київської області. Крім того, подекуди люди бояться говорити про пережите, проте поступово долають цей страх.

Голідей наголошував, що вкрай важливо скористатися усіма можливостями, аби ідентифікувати якомога більше осіб.

Своєю чергою експерти МКЗБ підтверджували, що навіть якщо йтиметься про десятки тисяч зразків, фахівці зможуть їх комплексно обробити:
“Якщо припустити, що в Україні кількість зниклих безвісти осіб сягає 30 000 і ця цифра не є остаточною, протягом найближчих років треба буде зібрати й обробити щонайменше 90 000 референтних зразків родичів і понад 30 000 зразків останків кожної зниклої безвісти особи. Це стосуватиметься і справ, які вже було закрито через нестачу наукових засобів”.

МКЗБ може допомогти Україні належно розслідувати кожен такий випадок, адже має для цього достатньо ресурсів. Так, високоточна ДНК-лабораторія дозволяє встановити особу загиблого/-ї за найскладніших умов, навіть коли йдеться про деградовані зразки кісток.

Окрім цього, у серпні 2022 року Генеральна директорка організації Кетрін Бомберґер казала, що Міжнародна комісія може збирати необхідні зразки як в самій Україні, так і в країнах, що дали прихисток тимчасовим біженцям, які були вимушені виїхати з України через російську агресію.