Меню
• Події   • Права дітей
Марина Гарєєва, 08 березня 2023

Дорослі діти й діти дорослих: Кабмін затвердив механізм примусової евакуації дітей із зон бойових дій

Батьки чи опікуни не можуть відмовитися евакуювати дитину, адже перебування в небезпечних зонах ставить під загрозу її життя. Нині під критерії примусової евакуації дітей із зон активних бойових дій підпадає місто Бахмут.

Діти страждають під час війни не лише через пряму загрозу життю, але й через втрату дитинства. Ілюстрація: Марія Крикуненко / ХПГ [війна діти евакуація]]

Діти страждають під час війни не лише через пряму загрозу життю, але й через втрату дитинства. Ілюстрація: Марія Крикуненко / ХПГ

Кабінет Міністрів України затвердив механізм примусової евакуації дітей із зон активних бойових дій.

Про це 7 березня 2023 року повідомили в Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

Таке рішення було ініційоване та розроблене Координаційним штабом з питань проведення обов’язкової евакуації населення.

Відтепер обов’язкова евакуація дітей проводитиметься за рішенням обласних військових адміністрацій. Своєю чергою рішення ОВА має бути погоджене з органами військового командування та Координаційним штабом з питань проведення обов’язкової евакуації населення.

Примусова евакуація може здійснюватися у супроводі одного з батьків, особи, яка їх замінює, або іншого законного представника.

Як повідомили в Міністерстві з питань реінтеграції ТОТ, батьки чи опікуни не можуть відмовитися евакуювати дитину, адже перебування у небезпечних зонах ставить під загрозу її життя. “Діти, що опинилися у зоні проведення бойових дій, не можуть самі про себе подбати. Тому вся відповідальність за них — на дорослих”, — йдеться у повідомленні Міністерства.

Коментуючи рішення Кабміну, міністерка з питань реінтеграції ТОТ Ірина Верещук зауважила, що прийняте рішення “має спонукати батьків більш зважено підходити до питання евакуації їхніх дітей”, та підкреслила, що держава має подбати про безпеку дитини, якщо це неспроможні зробити дорослі.

Станом на сьогодні під критерії примусової евакуації дітей із зон активних бойових дій підпадає місто Бахмут.

За інформацією Верещук, станом на 7 березня 2023 року в місті Бахмут перебувало щонайменше 38 дітей і менш як 4 000 цивільних. Міністерка нагадала, що до повномасштабного вторгнення в Бахмуті проживали понад 70 тисяч людей, із них 12 тисяч — діти.

В останньому репортажі з Бахмута журналістка Вікторія Івлєва згадувала дітей, які досі залишалися в місті. “Разом з дорослими у підвалах сидять діти. Їхні батьки цілком серйозно стверджують, що діти в безпеці, їм нічого не загрожує, вони навчаються, сидячи у підвалах, а гуманітарки та ‘закруток’ вистачить надовго. До них приходять волонтери з найрізноманітніших організацій, поліція, всі вмовляють виїхати, але батьки непохитні”, — писала Вікторія.
“Не вказуйте мені, що мені робити з моїми дітьми. І взагалі, я не дозволяю вам з ними розмовляти”, — так мати трьох дітей відреагувала на запитання журналістки. “Діти, — запитала Івлєва. — А що ви тут цілими днями робите?”
Інша родина, про яку згадує Івлєва, намагалася виїхати з Бахмута разом зі своєю донькою Міланкою, але після того, як у них зламалась автівка, полишила ці спроби. Олексій, 16-річний брат Міланки, виїхав з бабусею до Краматорська. Хотіли “облаштуватися” й покликати рідних. Вони очікували на свій потяг. На вокзалі Краматорська. 8 квітня 2022 року. Олексій вийшов на вулицю в момент обстрілу вокзалу. Юнак загинув на місці. 

3 березня 2023 року Верещук заявила, що Міністерство реінтеграції тимчасово окупованих територій ініціює постанову щодо “захисту дітей, які перебувають у зоні воєнних дій і збройних конфліктів”.

28 лютого 2023 року Оксана Жолнович, очільниця Міністерства соціальної політики України, зазначала, що в уряді розглядають можливість примусової евакуації цивільних осіб із зон активних бойових дій.

Тоді Жолнович говорила, що родини з дітьми можуть вивозити під супроводом поліції, служб у справах дітей. Міністерка пояснювала, що, з одного боку, рішення залишатися на територіях ведення активних бойових дій фактично означає, що життя дитини піддають небезпеці. А з іншого боку, “розлучати дитину з батьками — погана історія”, тому “краще змушувати всіх разом евакуюватися”.

У розмові з журналістами “Радіо Свобода” Жолнович стверджувала, що в Міністерстві соціальної політики думають над варіантами житла для родин, що виїхали з зон ведення бойових дій:

“Я вважаю, що ми маємо як держава запропонувати місце, куди ми вивозимо. Інакше це справді буде недемократично. Ми не можемо взяти цю людину і залишити її на вокзалі. Ні. Ми маємо взяти її, транспортувати до того місця, де будуть забезпечені мінімальні умови побуту”, — казала міністерка.

поширити інформацію

Подібні статті

• Події   • Російсько-українська війна

Померти людиною (оновлено)

Що відомо про вбитого українця, останніми словами якого стали ‘Слава Україні’. Коли за це гасло почали вбивати. Як в Україні відреагували на прояв геноцидної війни. — Коротко про черговий воєнний злочин РФ.

• Події   • Російсько-українська війна

Російська Федерація фінансувала мережу катівень на Херсонщині, — Вейн Джордаш

“Численні катівні, фінансовані російською державою, не випадкові, а радше є частиною ретельно продуманого та профінансованого плану, який має на меті знищення української національної та культурної ідентичності”, — заявив керівник Mobile Justice Team.

• Події   • Російсько-українська війна

У Бородянці виявили тіла трьох мирних мешканців, які загинули під час російської окупації

У березні 2022 року тіла загиблих підібрали й поховали місцеві жителі. Загалом на Київщині вже було виявлено тіла 1373 мирних мешканців. Понад 700 людей були вбиті зі стрілецької зброї. Майже 350 людей загинули від мінно-вибухових травм.

• Події   • Російсько-українська війна

Неостаточні цифри: лише у Бучанському районі військові РФ скоїли понад 9000 воєнних злочинів

За рік повномасштабного вторгнення українські правоохоронці зареєстрували 71 095 злочинів агресії та воєнних злочинів. Під час Мюнхенської безпекової конференції віцепрезидентка США заявила, що Росія вчиняє злочини проти людяності в Україні.



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвісти