MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Дорослі діти й діти дорослих: Кабмін затвердив механізм примусової евакуації дітей із зон бойових дій

08.03.2023   
Марина Гарєєва
Батьки чи опікуни не можуть відмовитися евакуювати дитину, адже перебування в небезпечних зонах ставить під загрозу її життя. Наразі під критерії примусової евакуації дітей із зон активних бойових дій підпадає місто Бахмут.

Ілюстративне зображення. Місто Бахмут. Фото: Новинарня

Ілюстративне зображення. Місто Бахмут. Фото: Новинарня

Кабінет Міністрів України затвердив механізм примусової евакуації дітей із зон активних бойових дій.

Про це 7 березня 2023 року повідомили в Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

Таке рішення було ініційоване та розроблене Координаційним штабом з питань проведення обов’язкової евакуації населення.

Відтепер обов’язкова евакуація дітей проводитиметься за рішенням обласних військових адміністрацій. Своєю чергою рішення ОВА має бути погоджене з органами військового командування та Координаційним штабом з питань проведення обов’язкової евакуації населення.

Примусова евакуація може здійснюватися у супроводі одного з батьків, особи, яка їх замінює, або іншого законного представника.

Як повідомили в Міністерстві з питань реінтеграції ТОТ, батьки чи опікуни не можуть відмовитися евакуювати дитину, адже перебування у небезпечних зонах ставить під загрозу її життя. “Діти, що опинилися у зоні проведення бойових дій, не можуть самі про себе подбати. Тому вся відповідальність за них — на дорослих”, — йдеться у повідомленні Міністерства.

Коментуючи рішення Кабміну, міністерка з питань реінтеграції ТОТ Ірина Верещук зауважила, що прийняте рішення “має спонукати батьків більш зважено підходити до питання евакуації їхніх дітей”, та підкреслила, що держава має подбати про безпеку дитини, якщо це неспроможні зробити дорослі.

Станом на сьогодні, під критерії примусової евакуації дітей із зон активних бойових дій підпадає місто Бахмут.

За інформацією Верещук, станом на 7 березня 2023 року в місті Бахмут перебувало щонайменше 38 дітей і менш як 4 000 цивільних. Міністерка нагадала, що до повномасштабного вторгнення в Бахмуті проживали понад 70 тисяч людей, із них 12 тисяч — діти.

В останньому репортажі з Бахмута журналістка Вікторія Івлєва згадувала дітей, які досі залишалися в місті. “Разом з дорослими у підвалах сидять діти. Їхні батьки цілком серйозно стверджують, що діти в безпеці, їм нічого не загрожує, вони навчаються, сидячи у підвалах, а гуманітарки та ‘закруток’ вистачить надовго. До них приходять волонтери з найрізноманітніших організацій, поліція, всі вмовляють виїхати, але батьки непохитні”, — писала Вікторія.
“Не вказуйте мені, що мені робити з моїми дітьми. І взагалі, я не дозволяю вам з ними розмовляти”, — так мати трьох дітей відреагувала на запитання журналістки. “Діти, — запитала Івлєва. — А що ви тут цілими днями робите?”
Інша родина, про яку згадує Івлєва, намагалася виїхати з Бахмута разом зі своєю донькою Міланкою, але після того, як у них зламалась автівка, полишила ці спроби. Олексій, 16-річний брат Міланки, виїхав з бабусею до Краматорська. Хотіли “облаштуватися” й покликати рідних. Вони очікували на свій потяг. На вокзалі Краматорська. 8 квітня 2022 року. Олексій вийшов на вулицю в момент обстрілу вокзалу. Юнак загинув на місці. 

3 березня 2023 року Верещук заявила, що Міністерство реінтеграції тимчасово окупованих територій ініціює постанову щодо “захисту дітей, які перебувають у зоні воєнних дій і збройних конфліктів”.

28 лютого 2023 року Оксана Жолнович, очільниця Міністерства соціальної політики України, зазначала, що в уряді розглядають можливість примусової евакуації цивільних осіб із зон активних бойових дій.

Тоді Жолнович говорила, що родини з дітьми можуть вивозити під супроводом поліції, служб у справах дітей. Міністерка пояснювала, що, з одного боку, рішення залишатися на територіях ведення активних бойових дій фактично означає, що життя дитини піддають небезпеці. А з іншого боку, “розлучати дитину з батьками — погана історія”, тому “краще змушувати всіх разом евакуюватися”.

У розмові з журналістами “Радіо Свобода” Жолнович стверджувала, що в Міністерстві соціальної політики думають над варіантами житла для родин, що виїхали з зон ведення бойових дій:

“Я вважаю, що ми маємо як держава запропонувати місце, куди ми вивозимо. Інакше це справді буде недемократично. Ми не можемо взяти цю людину і залишити її на вокзалі. Ні. Ми маємо взяти її, транспортувати до того місця, де будуть забезпечені мінімальні умови побуту”, — казала міністерка.

 Поділитися