Меню
• Події
Марина Гарєєва, 21 березня 2023

У Росії Нобелівського лавреата звинуватили в ‘реабілітації нацизму’

Розповідаємо, що наразі відомо про обшуки в членів Правозахисного центру “Меморіал”, який торік отримав Нобелівську премію миру, а до цього роками боровся за справжню історію, аби історія кожної незаконно репресованої людини не була забута.

Російські силовики біля московського офісу Меморіалу. Світлина з твітер-сторінки Меморіалу.

Російські силовики біля московського офісу Меморіалу. Світлина з твітер-сторінки Меморіалу.

Розповідаємо, що наразі відомо про обшуки в членів Правозахисного центру “Меморіал”, який торік отримав Нобелівську премію миру, а до цього роками боровся за справжню історію, аби історія кожної незаконно репресованої людини не була забута, а відтак — повторена. Адже забуті злочини й безкарності породжують нове зло.

Породжена подібним забуттям, неозлочинна влада РФ вирішила звинуватити правозахисний центр у “реабілітації нацизму”.

Ранкові обшуки

О 6-ій ранку 21-го березня російські силовики “завітали” до московського осередку Меморіалу: голови ради Меморіалу Олега Орлова, заступника голови центру Микити Петрова, голови правління товариства “Меморіал” Яна Рачинського, до матері Олександри Поліванової. Обшуки відбувалися у багатьох меморіальців: Олександра Гур’янова, Ірини Островської, Галини Йорданської, Олени Козлової та інших.

Як стало відомо, за декілька днів до московських обшуків ефесбівці приходили до правозахисників, пов’язаних з Меморіалом, у регіонах.

21-го березня Олександру Маркову не пускали до квартири Олександра Гур’янова, де відбувався обшук (хоча вона надала усі необхідні документи), посилаючись на наказ “не пускати”. Юристка так і не змогла переконати силовиків дотримуватися норм закону, але принаймні встигла побачити свого підзахисного й проконсультувати його щодо того, що варто, а що не слід вписувати до протоколу.

Після завершення обшуків у частини співробітників вилучили техніку та речі з логотипами Меморіалу (до прикладу, календар і медичну маску). У дружини Микити Петрова вилучили комп’ютер.

Після обшуків декого з меморіальців відвезли на допити.

Голову ради Меморіалу Олега Орлова звинуватили в повторній “дискредитації російської армії”. Провадження розпочали через репост у соцмережах. Правозахисник “дискредитував російську армію” тим, що перепостив матеріал французького видання, якому до цього дав коментар. У ньому Орлов говорив про те, як у різних країнах до влади приходять фашистські режими.

Торік Орлова вже двічі штрафували за “дискредитацію”. Вперше правозахисник “дискредитував армію РФ” під час акції, на яку він прийшов з плакатом “Божевільний Путін штовхає світ до ядерної війни”. Потім російську армію було “дискредитовано” плакатами “СРСР 1945 — країна, яка перемогла фашизм. Росія 2022 — країна фашизму, що переміг”. Певно, плакат (рос.) “Россия — страна победившего фашизма” зачепив російських правозахоронців, які визнали чи то власну поразку перед влучним словом, чи то тимчасову перемогу диктаторського режиму. Також Олег Орлов виходив з плакатом “Наше небажання знати правду та наше мовчання робить нас співучасниками злочинів!” Загалом правозахисник виходив на акції чотири рази.

29 квітня 2022 року, Москва. Олег Орлов та Ірина Галкова на Красній площі. Світлина з фейсбук-сторінки Вікторії Івлєвої

29 квітня 2022 року, Москва. Олег Орлов та Ірина Галкова на Красній площі. Світлина з фейсбук-сторінки Вікторії Івлєвої

На акції виходив і Олександр Гур’янов, й інші меморіальці, які так чи інакше чинили опір тоталітарному режиму. Як розповідає Євген Захаров, Світлана Ганнушкіна взагалі відсвяткувала своє 80-річчя у відділку поліції… При цьому правозахисники чудово розуміли, чим загрожує непокора в Російській Федерації, адже за ту ж повторну “дискредитацію армії” в Росії можна отримати від трьох до п’яти років ув’язнення.

Правозахисниця Олександра Поліванова, яка проходить у справі про “реабілітацію нацизму” свідком, розповіла, що силовики цікавилися базою даних жертв політичних репресій. Зокрема, розпитували про те, як складають базу, звідки беруть джерела, як перевіряють відомості.

Коли правозахисниця попросила копію протоколу допиту, силовики поцікавились, чи не хоче вона змінити статус і стати підозрюваною, а не свідком у справі. Як сказали російські правозахоронці, лише у такому разі вони готові надати копію протоколу допиту.

Що відомо про так звану справу щодо “реабілітації нацизму”?

Кримінальну справу порушили 3-го березня 2022 року. За версією слідства, кілька співробітників Меморіалу “діяли з метою здійснення публічного заперечення фактів, встановлених вироком Міжнародного воєнного трибуналу” та поширювали “заздалегідь неправдиві відомості щодо діяльності СРСР у роки Другої світової війни”. Зокрема, “невстановлених співробітників” Меморіалу звинуватили в тому, що “в списках жертв політичного терору є імена трьох людей: одного з них засудили до таборів за участь у німецькому поліційному загоні, двох інших — за зраду Батьківщини військовослужбовцями”.

Як розповіли в телеграм-каналі “ОВД-Інфо”, імена цих людей містилися в списку бази “Жертв політичного терору СРСР”, створеній у 1998 році.

Імена двох з них згадуються в Книзі пам’яті Республіки Татарстан. Зокрема, йдеться про Петра Двойних, розповів журналістам історик Меморіалу Сергій Бондаренко. Наприкінці 2021 року “Ветерани війни” вже подавали скаргу до Генпрокуратури РФ через те, що ім’я Двойних було на сайті. На думку членів патріотичного руху, Петро Двойних був “посібником нацистів”.

Петра Двойних та іншу людину відмовилися реабілітувати вже після видання книги, в якій вони згадувалися. Як зауважив Бондаренко, варто розуміти, що база Меморіалу налічує матеріали тисяч різних книг. Загалом у базі міститься понад 4 мільйони імен. Щобільше, списки репресованих складали, використовуючи, з-поміж іншого, дані з російського державного проєкту “Книги пам’яті”.

Третьою людиною, занесеною до бази Меморіалу, був Рудольф Найміллер з Одеси. Якщо вірити розсекреченим архівам ФСБ, Найміллер зізнався, що разом з нацистами брав участь у розстрілі мирних мешканців Молдови.

Історик підкреслив, що в меморіалівській базі Рудольф Найміллер значиться як спецпереселенець, репресований німець. В організації не було даних про те, що він скоював воєнні злочини й був колабораціоністом.

Ще у січні 2022 року історики Меморіалу оприлюднили результати перевірки, зробленої після скарги “Ветеранів Росії”. Експерти дійшли висновку, що у списку, який складався з 19 людей, сумніви викликали лише троє. Інші 16-ро людей були безперечно реабілітовані, відмічали в Міжнародному Меморіалі. При цьому більшість з цих людей були реабілітовані саме органами російської прокуратури!

Крім цього, історики наголосили, що база Меморіалу не містить відомостей щодо подальших чи попередніх біографій людей, яких було незаконно репресовано. Як зауважили в Міжнародному Меморіалі, організація не може ручатися, що всі з репресованих були святенниками чи грішниками. Йдеться лише про те, що люди, занесені до бази Меморіалу, зазнали незаконних репресій за політичними мотивами.

При цьому дослідники не заперечували того факту, що деякі з незаконно репресованих (зокрема Рісс і Філістінський) співпрацювали з нацистською владою під час Другої світової.

Проте, як зауважили історики, цей факт жодним чином не скасовує факту незаконних репресій та реабілітації. Так само немає жодних підстав виключати з бази Міноборони РФ імена чекістів, яких спочатку цілком справедливо засудили за катування та фальсифікацію справ, а потім достроково звільнили під час Другої світової війни. Незаконні репресії, злочини чи звитяги жодним чином не скасовують одне одного, наголосили історики.


Російська влада ліквідувала Меморіал наприкінці 2021 року. Під час судового засідання щодо ліквідації організації прокурор сказав, що історики становлять “громадську загрозу”.

Скидається на те, що меморіальці, дійсно, становлять загрозу Оурелівській Росії, де правозахисники, які захищають людей від молоха новітньої історії, та історики, які захищають справжню історію від людського забуття, стають ворогами держави.

поширити інформацію

Подібні статті

• Події

До співробітників Меморіалу в Москві прийшли з обшуками

Обшукують Яна Рачинського, Микиту Петрова, Олександра Гур’янова, Ірину Островську, Галину Йорданську, Олену Козлову, Олександру Поліванову та інших меморіальців. Обшуки проходять у справі щодо так званої “реабілітації нацизму”. Після обшуків меморіальців мають повезти на допит до слідчого комітету.

• Події   • Російсько-українська війна

Росія має надати докази того, що український журналіст живий, — ‘Репортери без кордонів’ шукають Дмитра Хилюка

На всі запити рідних, колег, адвокатів російська влада два роки або відповідає ухильно, або заперечує, що має якесь відношення до зникнення журналіста. Попри свідчення колишніх полонених.

• Події

‘Я ні про що не жалкую і ні в чому не каюсь’ — в РФ правозахисника засудили до двох з половиною років колонії

На 70-річного співголову ‘Меморіалу’ Олега Орлова одягли кайданки прямо в залі суду. Його визнали винним у повторній ‘дискредитації армії’ держави-окупанта.

• Події

Ціна немовчання

Російського опозиціонера та журналіста Володимира Кара-Мурзу засудили до 25 років колонії суворого режиму. Як все відбувалося, розповідає Харківська правозахисна група.



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвісти