MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

СБУ повідомила про підозру голові парламенту Чеченської республіки У Росії заблокували сайт ініціативи ‘Трибунал для Путіна’Засновники ініціативи ‘Трибунал для Путіна’ обговорили з Генпрокурором співпрацю щодо фіксації воєнних злочинівУ комісії ООН розповіли про попередні результати роботи: російські збройні сили відповідальні ‘за переважну більшість виявлених порушень’Європарламент проголосував за створення спеціального трибуналу щодо розслідування злочину агресії‘Нам навіть не дали попрощатися’: 12-річний Олександр розповів свою історію війниСБУ встановила особу ватажка кадирівців, який керував ‘каральними рейдами’ на ЛуганщиніУ Мелітополі окупаційна влада залишила літніх людей без жодної допомоги, заборонивши останній благодійний фондРосійська ракета вбила 46 людей — остання інформація про терористичну атаку РФ у Дніпрі (оновлено)У світі все гучніше говорять про те, що агресії Росії проти України немає жодних виправдань

Колишнього керівника охорони Януковича підозрюють у пособництві РФ

02.05.2023   
Марина Гарєєва
Після захоплення Херсона та частини Миколаївщини підозрюваний міг допомагати представникам збройних формувань РФ шукати українських оборонців та проукраїнських громадян. Про те, як команда президента-втікача діяла після повномасштабного вторгнення, — у статті ХПГ.

Підозрюваний у пособництві державі-агресора, який очолював службу безпеки президента-втікача Януковича. Світлина оприлюднена Офісом Генпрокурора.

Підозрюваний у пособництві державі-агресора, який очолював службу безпеки президента-втікача Януковича. Світлина оприлюднена Офісом Генпрокурора.

Колишньому керівнику служби безпеки Януковича повідомили про підозру у пособництві РФ за ч. 1 ст. 111-2 Кримінального кодексу України (Пособництво державі-агресору).

Про це 2-го травня повідомили в Офісі Генпрокурора та Службі безпеки України.

“За даними слідства, підозрюваний, який упродовж 2008-2012 років очолював службу безпеки президента-втікача, під час збройної агресії РФ покинув підконтрольну Україні територію поза офіційними пунктами пропуску. Перебуваючи на тимчасово окупованих територіях Донецької області та Автономної республіки Крим, він допомагав представникам збройних формувань держави-агресора у пошуку військовослужбовців ЗСУ, учасників АТО та інших патріотично налаштованих громадян України”, — йдеться у повідомленні.

Правоохоронці встановили, що не пізніше грудня минулого року підозрюваний очолив охорону губернатора Ульяновської області в Росії. Також 26-го грудня 2022-го року підозрюваний разом з російським губернатором був у Маріуполі, тимчасово окупованому РФ.

Як повідомили в Офісі Генпрокурора, раніше було заарештовано майно підозрюваного: корпоративні права підприємства, елітний готельний комплекс у Буковелі, земельні ділянки, автомобіль (Mercedes-Benz GL 550), квартиру в центральному районі Києва та паркомісця у столиці. У фейсбук-дописі від 20-го березня 2023-го року в СБУ зазначали, що загальна сума заарештованого майна сягала 50 мільйонів гривень.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється слідчими Головного слідчого управління СБУ.

Есбівці уточнили, що йдеться про В’ячеслава Заневського. За інформацією СБУ, “після захоплення Херсона і частини Миколаївської області він допомагав загарбникам у поширенні кремлівського режиму та придушенні руху опору”.

Відомо, що минулого літа до Заневського звернувся його син, який входив до складу окупаційних угруповань РФ. За даними слідства, син Заневського попросив батька “посприяти російським каральним органам у виявленні місцевих українських патріотів, у тому числі учасників АТО і ветеранів ЗСУ”.

Після цього Заневський сконтактував сина з представниками окупаційної влади, очільниками підконтрольних Росії “МВС” і “державної служби безпеки”: Володимиром Ліпандіним та Олександром Якименком, якому також загрожує ув’язнення.

“У подальшому вони передавали російським загарбникам персональні дані про місцевих жителів та сприяли викраденню людей, — розповіли в СБУ. — Також Заневський консультував військові підрозділи країни-агресора щодо тактики ведення бойових дій проти Сил оборони”.


Олександр Якименко очолював Службу безпеки України за часів Януковича.

У березні 2023-го в Службі безпеки повідомили, що на Херсонщині судитимуть дев’ятьох учасників незаконних збройних формувань, які катували цивільних під час російської окупації. З-поміж інших йшлося й про Олександра Якименка.

Тоді есбівці розповіли, що під час тимчасової окупації Херсона за підтримки військового командування РФ було створено незаконне збройне формування (НЗФ), так звана (рос.) “Государственная служба безопасности Херсонской области”. Саме Якименко очолив НЗФ, яке стало аналогом ФСБ для окупованих територій Херсонщини.

“Головна мета карального органу полягала у забезпечені відокремлення регіону від України та приєднання до складу РФ, — зазначали в СБУ. — Для цього учасники НЗФ виконували поставлені кремлівським режимом завдання щодо придушення руху опору населення в регіоні та будь-яких проявів невизнання політики окупаційної влади”.

Учасники незаконного збройного формування, що стало аналогом ФСБ для окупованих територій Херсонщини. Світлина оприлюднена Службою безпеки України.

Учасники незаконного збройного формування, що стало аналогом ФСБ для окупованих територій Херсонщини. Світлина оприлюднена Службою безпеки України.

Правоохоронці встановили, що представники окупаційної служби відшукували та затримували громадян України, проукраїнських активістів, противників окупаційної влади та звичайних мирних мешканців. У одній із захоплених будівель у Херсоні учасники НЗФ облаштували катівню.

“Цивільних тримали у нелюдських умовах, до них застосовувалось психологічне та фізичне насильство. Щоденно вони піддавались побоям, катуванню електричним струмом. Їх обмежували у харчуванні та не давали води. Учасники НЗФ імітували розстріл потерпілих. Затримання мирних мешканців відбувалось під різними приводами, а отримати свободу, в деяких випадках, вони могли лише заплативши ‘викуп’”, — повідомляли в СБУ деталі справи.

Олександра Якименка, який очолював незаконне збройне формування, судитимуть за низкою кримінальних статей: за фактом умисних дій з метою незаконної зміни меж території та державного кордону України, державної зради, керівництва незаконним збройним формуванням і нападів на підприємства та громадян, жорстокого поводження з цивільним населенням та інших порушень законів та звичаїв війни, вчинених за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 111, ч. 3, ч. 4 ст. 260, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України).

Дії інших учасників було кваліфіковано як умисні дії з метою незаконної зміни меж території та державного кордону України, державна зрада, участь у складі незаконного збройного формування, жорстоке поводження з цивільним населенням та інші порушення законів та звичаїв війни, вчинені за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 260, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України).

Нагадаємо, що 29-го грудня 2022-го року набрав чинності Закон № 2812-IX “Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення відповідальності за катування”. З-поміж іншого закон передбачає відповідальність за вчинення катування представником іноземної держави, а катування, злочини проти основ національної безпеки України та злочини проти миру та безпеки людства фактично стають злочинами без строку давності. Детальніше про відповідальність за катування, передбачену законом, можна прочитати у статті Харківської правозахисної групи.

Матеріал підготовлено за підтримки DIGNITY — Данського інституту проти катувань, у межах проєкту “Здійснення правосуддя за міжнародні злочини в Україні”
 Поділитися