Під час війни проти України Російська Федерація постійно вчиняє воєнні злочини, у тому числі й злочини проти довкілля. Наразі українські правоохоронці розпочали понад 190 кримінальних проваджень, які стосуються саме таких злочинів. При цьому 14 з таких проваджень були кваліфіковані як екоцид.
Такі дані озвучив Максим Попов, радник Генпрокурора України, під час дискусії “Екоцид в Україні: що маємо робити зараз?”.
Радник Генпрокурора розповів, що Україна одночасно працює у двох напрямках:
“Перший — притягнення до відповідальності Росії як держави та стягнення репарацій. Для цього Оперативний штаб при Держекоінспекції документує шкоду, завдану довкіллю, і вираховує грошовий еквівалент. Другий — притягнення до індивідуальної кримінальної відповідальності військових, які виконують та віддають накази, та їхнє політичне керівництво”, — зауважив Максим Попов.
При цьому Україна кваліфікує злочини агресора проти довкілля за двома статтями Кримінального кодексу: воєнні злочини (ст. 438) та екоцид (ст. 441). Хоча у міжнародних договорах поки немає поняття “екоцид”, зараз триває рух за визнання екоциду п’ятим міжнародним злочином.
“У нас є партнери, коаліція Stop Ecocide International, з якими ми перебуваємо в постійному зв’язку. На рівні Ради Європи рушійною силою криміналізації екоциду є делегація депутатів ВР. Наприкінці березня Європарламент прийняв резолюцію, якою радив внести зміни до відповідної Директиви ЄС, криміналізувати цей злочин на рівні держав-членів ЄС та доповнити Римський статут п’ятим злочином — екоцидом”, — пояснив радник Генерального прокурора.
Попов зазначив, що події в Україні вже стали каталізатором юридичних змін на глобальному рівні. Зокрема, у 2022-му році Міжнародна комісія з права ООН завершила розробку Принципів захисту довкілля в умовах збройного конфлікту, якими займалася 10 років.
Радник Генпрокурора переконаний, що цілком реально покарати РФ та всіх причетних до злочинів проти довкілля. Він вважає, що для цього потрібно рухатись в усіх напрямках: займатися змінами законодавства, проаналізувати та зосередити наявні ресурси, необхідні для документування й аналізу наслідків для довкілля, щоб оцінити їхні масштаби та довготривалість. Окрім цього, “необхідно залучати міжнародних партнерів, передусім для фіксації та документування шкоди”, заподіяної РФ Україні.
Як повідомляли у Міністерстві захисту довкілля і природних ресурсів, після російського повномасштабного вторгнення в Україні утворилося приблизно 10-12 мільйонів тонн сміття. Приблизно стільки твердих побутових відходів утворюються в країні за рік. Проте остаточна цифра стане відома після деокупації всіх територій.
22-го червня Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець сповістив, що, підірвавши Каховську ГЕС, Росія завдала колосальних збитків українському довкіллю. “Ми об’єктивно розуміємо, що частину екосистем втратили назавжди. Вони вже не відновляться. Ми втратили ендемічні види тварин. Це види, які існували лише в одному місці на землі — на Півдні України. Ми втратили половину лісу на цій території”, — розповів Міністр.
Наразі, за підрахунками Міндовкілля, орієнтовна сума збитків, нанесених українському довкіллю через підрив Росією Каховської ГЕС, становить майже 56 мільярдів гривень (55,63 млрд). Раніше Руслан Стрілець повідомляв, що, за орієнтовними підрахунками Держекоінспекції України, через підрив Каховської греблі можлива загибель диких тварин оцінювалася у понад 883 мільйони гривень. На жаль, ця сума не є остаточною. Міністр пояснював, що росіяни скоїли злочин у сезон масового розмноження й позбавили життя безліч тварин, які навіть не встигли народитися.
Після підриву Каховської ГЕС українські правоохоронці розпочали слідство за статтями про екоцид та порушення законів та звичаїв війни.
Нагадаємо, що у своїх розмовах російські військові підтверджували, що Каховську ГЕС підірвала російська диверсійна група, а за тиждень до підриву гідроелектростанції у Росії дозволили не розслідувати аварії на небезпечних об’єктах, які сталися унаслідок “воєнних дій” і терактів, у тому числі й аварії на тимчасово окупованих територіях України. При цьому сам підрив гідроелектростанції порушує заборону, встановлену статтею 56 Першого Додаткового протоколу до Женевських конвенцій щодо захисту жертв міжнародних збройних конфліктів. Згідно з нею, заборонено здійснювати напади на установки та споруди, які містять небезпечні сили (до яких належать греблі, дамби, атомні електростанції), навіть коли такі споруди є військовими об’єктами, якщо подібний напад може викликати вивільнення небезпечних сил і подальші тяжкі втрати серед цивільного населення.
Харківська правозахисна група писала про підрив гідроелектростанції, подальші обстріли постраждалих територій і провалену евакуацію на окупованому лівобережжі Херсонщини. Більше про злочини РФ проти українського довкілля можна почитати в рубриці Екологічні права.
