Петиція про декларативний вихід із російського громадянства набрала понад 25 тисяч голосів

26 липня 2023 року закінчився термін голосування за петицію №22/191304-еп “Про внесення Президентом України законопроєкту, яким дозволити декларативний вихід із громадянства російської федерації при набутті громадянства України”.

За 90 днів петиція на сайті Президента України набрала більше необхідних 25000 голосів.

Для просування петиції долучилися не тільки громадяни, яких вона безпосередньо стосувалася, а й правозахисники, громадські організації, журналісти та блогери.

Необхідно пояснити, чому документ, у якому декілька разів згадувалася країна-агресор та її громадяни, в цей час є актуальним.

Насамперед це визнання проблеми у міграційному законодавстві України, внаслідок якої тисячі українських громадян опинилися під ризиком втрати українського громадянства.

Відповідно до вимог чинного законодавства, після набуття українського громадянства нові громадяни упродовж двох років повинні відмовитися від попереднього громадянства та надати відповідні документи про припинення попереднього громадянства до уповноважених органів України. Наслідком невиконання цієї вимоги є скасування набутого громадянства.

Такі вимоги доречні для цивілізованих країн, з якими Україна підтримує відносини та взаємодіє на постійній основі.

Цього не можна сказати про російську федерацію, оскільки військова агресія цієї країни проти України поставила жирну крапку у будь-якому спілкуванні зі спонсором тероризму.

Росія фактично заблокувала українським громадянам усі можливості для отримання дозволу про вихід з російського громадянства. Відсутність документа про припинення іноземного громадянства вже стала причиною скасування набутого громадянства Державною міграційною службою України нашим громадянам.

На превеликий жаль, від 24 лютого 2022 року державні органи України, і в першу чергу згадана міграційна служба, не доклали жодних зусиль у цьому напрямку, аби захистити українців.

Чиновники міграційної служби, які повинні були бити на сполох ще з 2014 року, коли отримання такого документа стало небезпечним через спілкування з державними органами росії, прийняли ситуацію як данину, виносячи рішення з формулюванням про “недотримання вимог російського законодавства у частині належного припинення громадянства цієї країни”.

В Україні вже існує можливість декларативного виходу з іноземних громадянств для інших категорій мігрантів (визнаних в Україні біженців) і тому закладений у петиції принцип не є новим. Більш того, такий принцип фактично передбачений законодавством України у розрізі ратифікованого документа (Європейської конвенції про громадянство від 06.11.1997 року), де закріплено, що Держава-учасниця не може зумовлювати набуття або збереження її громадянства відмовою від іншого громадянства або його втратою, якщо така відмова чи втрата є неможливою або не може розумно вимагатися (стаття 16).

У той самий час внутрішнім законодавством України не передбачена ратифікована норма. Тож, в розумінні абзацу 13 статті 1 закону “Про громадянство України”, єдиною незалежною від особи причиною неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) є невидача особі, в якої уповноважені органи держави її громадянства (підданства) прийняли клопотання про припинення іноземного громадянства (підданства), уповноваженим органом такої держави документа про припинення громадянства (підданства) особи у встановлений законодавством іноземної держави строк, крім випадків, коли особі було відмовлено у припиненні громадянства (підданства) чи протягом двох років з дня подання клопотання, якщо строк не встановлено, або відсутність у законодавстві іноземної держави процедури припинення її громадянства (підданства) за ініціативою особи чи нездійснення такої процедури.

Якщо коротко — у вас прийняли документи на вихід із громадянства, але протягом шести місяців (стосовно росії) не було отримано документа про припинення російського громадянства.

Відтак, обов’язковою передумовою для визнання незалежної від особи причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства є факт звернення / прийняття клопотання такої особи уповноваженим органом держави її громадянства, у даному випадку російської федерації.

За усталеною традицією і в порушення конституційного принципу, чиновники внутрішнє право ставлять вище за міжнародне, а власні правила та інструкції — вище за закони.

Відсутність дипломатичних установ (які мали приймати такі документи) та небезпека виїзду до росії (для подачі документів на її території) не стали причинами для внесення відповідних змін у власні правила та інструкції або прямим застосуванням статті 16 Конвенції.

Таким чином вказана петиція була створена з урахуванням того, що державні органи, які мають право законодавчої ініціативи, самоусунулися та не вносили відповідних змін. Одночасно з цим, чиновники міграційної служби активізувалися у пошуках “нелегальних мігрантів” з українським громадянством.

Попри зовнішню простоту та єдине закріплене прохання — декларативний вихід із громадянства країни-агресора, ця петиція закладає принцип захисту у майбутньому всіх громадян України від країн-агресорів або співагресорів.

Одночасно наша країна позбавляє на законодавчому рівні країну-агресора частини суверенного права — втручатися у процес набуття українського громадянства. Це припинення останнього впливу росії на міграційні процеси в Україні, оскільки національні органи влади не потребують жодного документа від державних органів країни-агресора. Всі процеси щодо українських громадян наша країна буде вести самостійно і при цьому не спрощує саму процедуру та не зменшує кількість підтверджувальних документів.

Важливим чинником стане однозначне сприйняття факту неможливості отримання дозволу від країни-агресора для чиновників міграційної служби України, які до цього часу, визнаючи проблеми з виходом із російського громадянства, не визнають проблеми неможливості отримання документа про припинення російського громадянства (парадокс міграційної служби). В цей час подача документів про декларативний вихід із російського громадянства неможлива для військовослужбовців, їхніх родичів, волонтерів тощо.

В українських реаліях це означає вдалий “бізнес” для тих самих чиновників, які, з одного боку, погрожують скасуванням набутого громадянства, а з іншого — “допомогою у розв’язанні проблем”.

Важливою частиною при декларативному виході з російського громадянства стане те, що Міністерство закордонних справ України позбавиться зайвої функції визнання громадян України — колишніх громадян росії, особами, які мають політичні переслідування у росії. Попри очевидність того факту, що український прапорець на акаунті може стати причиною порушення кримінальної справи у росії за екстремізм, працівники Міністерства повинні в кожній окремій процедурі встановлювати можливість політичних переслідувань у країні, яка є уособленням правового нігілізму. На мою особисту думку, говорити про росію як про країну, яка має на державному рівні ознаки терористичної організації, вже не є актуальним, адже це є терористичне утворення, яке має ознаки держави.

Тому наша країна повинна позбавити терористів будь-якого права втручатися у всі процеси та процедури, які відбуваються в Україні і для громадян України.