Від острова Джарилгач до Баренцового моря: як Росія знищує все живе на своєму шляху
Степ, що палає
У Джарилгацькому національному природному парку, що перебуває в російській окупації від перших днів повномасштабного вторгнення, протягом п’яти днів палає найцінніша степова ділянка.
Про це повідомили в Українській природоохоронній групі (UNGG) у суботу, 5 серпня.
“Ділянка, що горить протягом п’яти днів, — зона абсолютної заповідності у національному парку, де обмежене навіть відвідування людьми. Тут зосереджена основна частина всіх степових екосистем острова (решта території в різній мірі заболочена або періодично підтоплюється) та популяції всіх рідкісних степових тварин, які є на острові. Також тут концентрується найбільша кількість копитних, що мешкають на Джарилгачі”, — пояснили природоохоронці на своїй фейсбук-сторінці.
Як нагадали в Українській природоохоронній групі, саме ця ділянка отримала охоронний статус як заказник ще в 1974-му році, за 35 років до створення національного парку.
“Без сумніву, пожежа, яку ніхто навіть не намагається загасити, принесе колосальні втрати біорізноманіттю острова”, — вважають в UNGG.
Понад 190 кримінальних проваджень
У червні 2023-го під час дискусії “Екоцид в Україні: що маємо робити зараз?” радник Генпрокурора України Максим Попов говорив, що на той час українські правоохоронці вже розпочали понад 190 кримінальних проваджень, які стосувалися злочинів проти українського довкілля. При цьому 14 з таких проваджень були кваліфіковані як екоцид.
Як пояснював радник Генпрокурора, Україна одночасно працює у двох напрямках. “Перший — притягнення до відповідальності Росії як держави та стягнення репарацій. Для цього Оперативний штаб при Держекоінспекції документує шкоду, завдану довкіллю, і вираховує грошовий еквівалент. Другий — притягнення до індивідуальної кримінальної відповідальності військових, які виконують та віддають накази, та їхнє політичне керівництво”, — казав Максим Попов.
При цьому Україна кваліфікує злочини агресора проти довкілля за двома статтями Кримінального кодексу: воєнні злочини (ст. 438) та екоцид (ст. 441). Хоча у міжнародних договорах поки немає поняття “екоцид”, наразі триває рух за визнання екоциду п’ятим міжнародним злочином.
Війна РФ проти біорізноманіття Херсонщини
Навесні цього року, у травні 2023-го, російські військові знищили протоку між островом Джарилгач та материковою частиною Херсонської області. Як повідомляли в Генеральному штабі 19-го травня, російська армія засипала переправу до острова піском і таким чином в районі Лазурного поєднала острів Джарилгач з материковою частиною Херсонщини, що перебуває в російській окупації. В Генштабі вважали, що це було зроблено для інтенсивнішого використання природоохоронної території національного парку для військових потреб. “Зокрема, окупанти облаштували на острові військовий полігон”, — розповідали на офіційній фейсбук-сторінці Генштабу. Вже у червні 2023-го Генеральний штаб сповіщав, що росіяни продовжують чинити екоцид на острові, де проводять підготовку мобілізованих, включно зі стрільбою, яку ведуть артилерійські підрозділи.
У квітні 2023-го Харківська правозахисна група писала про пожежі, які були помітні навіть з космосу, і детально розбирала, як Російська Федерація знищує біорізноманіття Херсонщини.
11-го травня цього року в Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України повідомили, що за рік повномасштабного вторгнення на Кінбурнському півострові була зафіксована 131 пожежа, а вогонь вразив понад п’ять тисяч гектарів території парку. При цьому більшість пожеж ставалися неодноразово та вражали одну й ту саму ділянку декілька разів. Такого висновку дійшли працівники національного парку “Білобережжя Святослава”, які проаналізували дані, отримані з супутників Sentinel-2. Згідно з супутниковими даними, через пожежі на території півострова могли постраждати до чотирьох мільйонів дерев. Проте це лише попередні цифри, адже остаточно підрахувати збитки та встановити завдану українському довкіллю шкоду можна буде лише після звільнення українських територій від російських збройних сил.
Знищення парку “Святі гори” на Донеччині
У січні 2023-го Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець повідомляв, що унаслідок дій російських військ було знищено 80% національного парку “Святі гори”, розташованого на території Слов’янського та Лиманського районів Донеччини.
“Колись сюди приїжджали відпочити й помилуватися краєвидами. Але внаслідок масштабного російського вторгнення з березня 2022-го року більша частина парку перебувала в районі ведення бойових дій і через ризики для життя людей його діяльність була призупинена”, — розповідали в Міндовкіллі.
Тепер на місці колишніх лісів лишилася випалена земля. Через дії російських військових були знищені до 60—70% соснових насаджень — близько п’яти тисяч гектарів лісів. Інфраструктура парку також зазнала значних збитків, представники РФ знищили та порозкрадали транспортні засоби, комп’ютерну техніку та інше обладнання. На той час орієнтовна вартість збитків майну парку становила близько 5,5 млн гривень.
“Пріоритетом Міндовкілля було, є і буде документування кожного злочину окупантів проти природи. Це буде довгий і клопіткий шлях, але альтернатив йому немає. Ми маємо зібрати всі дані про руйнування довкілля унаслідок військових дій. Росіяни мають відповісти за кожне спалене дерево на території України. Такою є позиція Міндовкілля, і нас у цьому підтримує міжнародна спільнота. Поки наші Збройні Сили нищать ворога на передовій, ми маємо робити все заради життя, гідного їх подвигу”, — казав Руслан Стрілець.
Знищення арктичних екосистем у Баренцовому морі
У неділю, 6-го серпня, команда UAnimals, посилаючись на статтю The Guardian, повідомила, що країна-терорист веде війну проти довкілля усього світу й знищує арктичні екосистеми.
“Глибокі води Баренцового моря вважаються одними з найбільш біорізноманітних в Арктичному регіоні. Вони є домівкою для іпатки атлантичної, дельфінів, тюленів і рідкісних полярних китів, а також деяких з найбільших популяцій риби у світі. На його південному березі все ще можна зустріти стада диких оленів, а його східні річки — одні з останніх місць нересту атлантичного лосося”, — розповіли UAnimals на своїй фейсбук-сторінці.
Розташований у Баренцевому морі порт Сєвєроморськ став адміністративним центром військових дій, відколи РФ вчинила напад на Україну. За даними The Guardian, упродовж останніх шести років Росія збудувала 475 військових об’єктів уздовж свого північного кордону. Ідеться про десятки нових аеродромів, бункерів та баз. При цьому таке нарощування військових потужностей руйнує чутливі арктичні екосистеми.
Як наголосили журналісти, вже зараз цей район вважається одним із найзабрудненіших місць на планеті, а вразлива північна природа постійно зазнає знищення, у тому числі через зростання морського трафіку та випробувань російської зброї та використання атомних криголамів і підводних човнів. До всього іншого останні наражають світ на ядерну небезпеку.
“Екологічні наслідки російської війни рано чи пізно відчує на собі весь світ. Природа не має кордонів”, — наголосили в UAnimals.
Нагадаємо, що Женевські конвенції забороняють вдаватися до таких методів або засобів ведення війни, які мають на меті завдати (або, як можна очікувати, завдадуть) значної шкоди природному середовищу.
“При веденні воєнних дій має бути виявлена турбота про захист природного середовища від широкої, довгочасної і серйозної шкоди, — йдеться у статті 55. — Заподіяння шкоди природному середовищу як репресалій заборонено”.
При цьому лише через теракт на Каховській ГЕС вода у Дніпрі була у 28 тисяч разів брудніша за норму, а орієнтовна сума збитків, завданих українському довкіллю через підрив Каховської ГЕС, перевищила 146 мільярдів гривень. Як повідомляли у Міндовкіллі 20-го липня, лише за 512 днів від початку повномасштабного вторгнення Україна вже зафіксувала близько двох з половиною тисяч злочинів росіян проти довкілля. “Збитки сягають понад два трильйони гривень. Для прикладу, це більше ніж ВВП Латвії у 2022-му році”, — наголошував перший заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Олександр Краснолуцький. Раніше Руслан Стрілець повідомляв, що один день російської війни завдає українському довкіллю збитків на суму у 102 мільйони євро або чотири мільярди гривень (і це без урахування екоциду, вчиненого представниками РФ на Каховській ГЕС).
Детальніше про російську війну проти українського довкілля можна почитати у рубриці Екологічні права.