Позбутися громадянства країни-агресора: Президент відповів на петицію

17 серпня 2023 року Президент України позитивно відреагував на петицію №22/191304-еп щодо можливості декларативного виходу із російського громадянства  при набутті громадянства України.

Варто відзначити, Президент досить швидко відповів на питання, поставленні у петиції, адже термін голосування за неї завершився лише 26 липня. Двадцять днів — космічна швидкість, враховуючи складність питання та кількість петицій, які перебувають на розгляді.

У відповіді зазначено: “…Закон визначає випадки, коли подання такого зобов’язання не вимагається, незалежну від особи причину неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства), а також категорії осіб, якими можуть бути подані відповідні декларації про відмову від іноземного громадянства для набуття громадянства України”.

Президент вказав, що оскільки Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади, регулює міграційні процеси, забезпечує проведення державної правової політики, то він звернувся до Прем’єр-міністра України з проханням комплексно опрацювати порушені в електронній петиції питання.

Відзначу, що за десять днів до президентської відповіді на петицію саме прем’єр подав Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо правового статусу іноземців та осіб без громадянства, які беруть участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України (№9585 від 07.08.23). Цей законопроєкт, у частині, яка стосується громадян України (колишніх громадян росії) — повністю протилежний підписаній петиції. Адже унеможливлює декларативний вихід із громадянства країни-агресора.

По суті, урядовий законопроєкт передбачає довічну залежність процесу набуття українського громадянства від російського впливу, оскільки українці, будуть вимушені отримувати згоду росії на українське громадянство після року закінчення війни. Увесь невизначений час, вони будуть обмежені в правах та перебувати під таким самим невизначеним статусом.

Чи буде російське суспільство (а не тільки формальна влада) ставитися до такої категорії як до “зрадників” і наскільки така процедура буде реально безпечною, прем’єр-міністр не переймається. Втім, реально законопроєкт пролобійований Державною міграційною службою України.

Тому конче необхідно, щоби петиція, яка набрала необхідну кількість голосів та формально підтримана Президентом, не була “злита” амбіціями чиновників міграційної служби, адже вона є по суті дзеркальною відповіддю на зміни у російському законодавстві, що відбулися 14 березня 2023 року, коли держдума росії ухвалила закон, відповідно до якого громадяни України, які отримали на тимчасово окупованих територіях України російські паспорти, можуть вийти із українського громадянства після подання відповідної заяви до російських органів влади. Ці зміни були одразу підписані російським диктатором.

На сьогодні українські органи влади, особливо Державна міграційна служба України, активно розшукують та позбавляють українського громадянства осіб, які не змогли отримати дозвіл росії на припинення її громадянства. Наразі адміністративні справи із скасуванням українського громадянства перебувають у судах, ба більше: відомо про затримання та винесення рішень про депортацію громадян України, яких міграційна служба позбавила громадянства.

Державна міграційна служба України посилається на російське законодавство як частину українського, у розрізі обов’язкового дотримання норм країни-терориста при належній процедурі припинення колишнього громадянства. Саме російське законодавство як частина українських зобов’язань є першопричиною винесення рішень про скасування українського громадянства. Другою причиною є корупція у міграційній службі, яка дозволяє чиновникам відомства на власний розсуд приймати рішення про можливість або неможливість конкретної людини подати декларацію про відмову від російського громадянства. Третя причина — це політичні переконання міграційників. Ці погляди межують із державною зрадою, адже до цього часу міграційна служба у листуванні вказує, що підставою, яка унеможливлює вихід із російського громадянства, є не війна і не російська агресія, а “загальновідомі обставини”.

Із 28 квітня 2023 року, коли вказана петиція була зареєстрована на сайті Президента України, вона пройшла довгий шлях і дала надію десяткам тисяч громадян України та їхнім родинам. Надію на реальне розв’язання тупикового питання — припинення громадянства країни-агресора. Надію забути про російський паспорт як про страшний сон. Зараз петиція перебуває майже на фінальній стадії — після звернення президента її повинні опрацювати відповідні спеціалісти.

Думаю, що залишається лише молитися, щоб порушені в електронній петиції питання не передали на подальше опрацювання до Державної міграційної служби України, оскільки наступною їхньою пропозицією стане одночасне позбавлення українського громадянства всіх підписантів.