MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

‘Після деокупації збирав тіла загиблих російських військових’

29.08.2023    доступно: in English | На русском
Олександр Васильєв
Юрій Серьогін — житель Дмитрівки на Київщині. Початок війни він застав на роботі у Києві, два дні чоловік пішки повертався у рідне село, а коли дійшов — потрапив в окупацію. Будинок і все майно Юрія знищив артилерійський снаряд.

Яким для вас було 24-те лютого 2022-го року?

Двадцять четвертого я їхав на роботу. Мене тітка не пускала, говорила, щоб я не їхав, але все одно поїхав, два дні був на роботі. Працював у Києві, у супермаркеті Novus. Назад — у Дмитрівку мені вже довелося повертатися пішки, проїхати не було можливості, йшов пішки півтора дня. Іноді зупинявся перепочити, сидів на зупинках, переводив подих і знову йшов. Півтора дня йшов додому…

Що відбувалося далі?

Спочатку було все більш-менш нормально, а вже третього березня зникло світло і газ. Потім почули, що танки гудуть, я вийшов, дивлюся, їде три танки з літерами ‘Z’ і ‘V’: вони проїхали у бік села Капітанівка. Наступного дня вже було 5 чи 6 російських танків, а також йшли їхні солдати, дивилися навкруги… І так вони їздили щодня, а в одному з великих будинків у селі влаштували собі житло, мешкало там десь осіб 30 їхніх військових.

Юрій Серьогін, село Дмитрівка

Юрій Серьогін, село Дмитрівка

Що відбувалося у Дмитрівці під час окупації?

Тут росіяни були такі, що до нас вони претензій не мали. Нас тут залишалося п’ять чоловіків і кілька жінок, то вони нас не чіпали. Спитали якось, де можна води взяти. Вони походили два дні, подивилися, і ми їх більше потім практично не бачили.

Чи сильні були обстріли Дмитрівки?

Якраз було два прильоти, ось, сусідська хата загорілася, зараз її вже відбудували. Також прилетіло в мій будинок і ще в два сусідських. Я нічого не встиг винести: документи, все згоріло. Це було десь 17-18 березня.

А де ви були, коли в вашу хату прилетіло?

Саме гасив сусідський будинок, допомагав пожежникам приборкати полум’я. Мою хату розбомбило просто на моїх очах. Взагалі, постріли були з різних боків, ми не знаємо, хто стріляв, ми артилерії і танків не бачили. Тільки чули, що ракета пролетіла і далі десь впала. Літало у різні боки.

Юрій Серьогін дивиться на місце, де раніше стояв його будинок

Юрій Серьогін дивиться на місце, де раніше стояв його будинок
Що було у наступні дні?

У наступні дні прильотів не було, наче все тихо, а потім 30-го березня Дмитрівку звільнили. Виживали якось, у тітки в льосі було трошки консервації, а після звільнення вже почали видавати гуманітарну допомогу.

Чому ви не евакуювалися? Чи була така можливість?

Можливість була. Але я просто не захотів. Я залишився тут. Та й не було фінансової можливості на це, я саме тоді зарплатню не отримав і не встиг, просто не встиг…

Як ви психологічно витримали той жах, який довелося пережити?

Трошки складно було, нервував, думав, як далі жити, а потім змирився. Мені дали модульний будиночок. До того пів року жив у своєї тітки, а зараз живу у модульному будиночку.

Паркан на подвір’ї Юрія Серьогіна посічений уламками

Паркан на подвір’ї Юрія Серьогіна посічений уламками

Чи багато в Дмитрівці зруйновано будинків?

П’ятнадцять — зруйновано, а п’ять — вже відбудували.

Чи допомагають вам зараз волонтери та держава?

Дають гуманітарну допомогу, трошки фінансово допомагають. Пообіцяли, що в цьому році будуть відбудовувати зруйновані будинки.

Що саме з вашого майна постраждало?

Усе повністю. Повністю хата згоріла, у брата пошкоджена машина. Все, що було в будинку, — все згоріло.

Сарай — це все, що залишилося з майна у Юрія Серьогіна

Сарай — це все, що залишилося з майна у Юрія Серьогіна

Що відбувалося у Дмитрівці після звільнення?

Сільський голова попросив допомогти позбирати трупи російських військових. Ми завантажували їх у чорних пакетах на машини і потім їх кудись відвозили.

Ця публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у межах Програми “Права людини в дії”, яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать: зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за номером +380 44 521 57 53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: usaid.gov/ukraine, або на сторінку у фейсбуці: fb.com/USAIDUkraine.
 Поділитися