Меню
• Кримінально-виконавча система   • Публіцистика
Андрій Діденко, 30 серпня 2023

‘Ти не з нашого регіону, тому маєш померти’

Володимир Рубченко, Віталій Матухно, Іван Ястребов… Це вже було і повторюється знову. Хворого на четверту стадію раку засудженого ані лікують, ані звільняють за станом здоров’я. Тепер правозахисники закликають врятувати Микиту Мезенцева.

Микита Мезенцев © Андрій Діденко

Микита Мезенцев © Андрій Діденко
Ми не втомлюємося нагадувати керівництву ЦОЗ ДКВС України: “Людина, її життя і здоров’я... визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю”. Це стаття 3 Основного закону України.

Ми розуміємо, що медицина у країні не на найвищому рівні, тим більше зараз, під час війни. В такі часи рідко згадують про захист прав засуджених до позбавлення волі, які відбувають покарання за рішенням суду. Але український народ бореться не тільки із зовнішнім ворогом, але і з внутрішнім — корупцією. І серед державних структур, які найбільше потребують реформування, на одному з перших місць — тюремна медицина, яка своєю байдужістю і бездіяльністю свідомо і методично, цілеспрямовано і навмисно вбиває українців.

Володимир Рубченко, Віталій Матухно, Іван Ястребов — ці люди були засуджені на болісну смерть через бездіяльність тюремної медицини. Історія повторюється. Тепер юристи ХПГ спільно з партнерами з EPLN і ГО “Захист в’язнів України” знову борються за життя людини. Цього разу йдеться про Мезенцева Микиту Володимировича, засудженого до 7 років і 6 місяців позбавлення волі, хворого на рак четвертої стадії.

Нагадаємо, що на сьогодні в нашій країні немає жодної лікарні закритого типу для лікування онкологічних хворих. Єдине онкологічне відділення було у Львівській багатопрофільній лікарні №19, але воно було тимчасово закрите через брутальні порушення прав людини і неналежні умови утримання пацієнтів. Мезенцева, так само як і Рубченка, який помер через ненадання медичної допомоги, спочатку привезли до Дніпровської багатопрофільної лікарні №4, де немає онкологічного відділення, відповідно і належного лікування.

Нагадаємо, що Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець у своїй щорічній доповіді в парламенті посилався на нашу публікацію під назвою: “Лікарня схожа на смердючу домовину”. Вона саме про цю горе-лікарню. У цій “лікарні” Мезенцев пробув майже місяць без необхідного лікування. І зараз його перевели до ДУ “Арбузівська виправна колонія (№83)”, де немає жодних перспектив і шансів на лікування, а отже і на життя.

“В мене горять легені” — розповідь із перших вуст

Ми відвідали Микиту в Київському слідчому ізоляторі, де він перебував в загальній транзитній камері. Публікуємо його розповідь.

“Ця хвороба в мене з’явилася після побиття під час затримання: хоч я опору не чинив, мене повалили на підлогу і били ногами. Після цього в мене почали опухати статеві органи. Я не міг зрозуміти, де я перебуваю, втрачав свідомість, мені було дуже погано. В ізоляторі тимчасового тримання в журналі зафіксували тілесні ушкодження. Сказали: здохне і буде менше проблем. Спочатку я перебував в Одеському СІЗО під слідством. Під час слідства і в суді я заявляв про побиття і про погіршення стану здоров’я. В жовтні 2022 року я звернувся до медичної частини СІЗО. Лікар мене оглянув і сказав, що все, мовляв, нормально. Не робили ані УЗІ, ані інших обстежень, прокапали антибіотики і біль нібито почав вщухати. Але за місяць статеві органи знову почали пухнути. У січні 2023 року мене вивезли до цивільної лікарні. Коли мене там оглянули і зробили аналізи, то сказали, що мене необхідно перевести до онкологічного диспансеру.

У легенях Микити знайшли метастази © Андрій Діденко

У легенях Микити знайшли метастази © Андрій Діденко

За місяць мене вивезли в Одеський онкодиспансер. В березні мені зробили першу операцію і сказали, що я не зможу мати дітей. Потім знайшли метастазну саркому в легенях. У мене був внутрішній крововилив, два тижні я кашляв кров’ю. Але я був в Одесі в лікарні під наглядом лікарів, медикаменти надавалися, навіть складні препарати. В Одеському онкоцентрі мені зробили два курси хімієтерапії, але другий курс я до кінця не пройшов. При цьому, коли мене оглядав лікар у цивільній лікарні, я завжди був у наручниках у супроводі 4 конвойних. УЗІ робили в кайданках на руках, навіть коли я ходив в туалет, був прикутий до конвойного кайданками.

Після засудження мене перевезли до Дніпровської багатопрофільної лікарні №4, щоб я пройшов лікарську консультаційну комісію для передачі в суд подання про звільнення через важку хворобу. Там я запитав головного лікаря про ЛКК. І він сказав, що я не з їхнього регіону і взагалі “чому я до них приїхав”… Нібито я самостійно можу їздити, куди захочу! А потім сказав, що хімієтерапію вони мені зробити не зможуть. Майже місяць я там пробув, і лікування мені не надавалося взагалі. Давали “Омепразол” від шлунку. Тримали у камері в жахливих умовах. Там утримують людей як тварин. Брудні стіни, білизна жовтого кольору, смердючі матраци. На прогулянку за місяць вивели тричі. Щоб покликати лікаря, потрібно було чекати дві години. Я був готовий оголосити голодування через те, що мене монотонно і свідомо вбивають.

Моя хвороба підпадає в перелік хвороб, які підлягають звільненню за станом здоров’я.

Тут, у Київському СІЗО, мені один раз на добу дають знеболювальні і зараз я відчуваю фізичний біль і страждання. В мене таке враження, ніби з мене селезінку витягують — такий біль. Вночі я не можу заснути... Я перебуваю в загальній камері, хоча в медичній карті написано, що я потребую постійного догляду лікаря.

Зараз в мене горять легені і температура не падає”.

Микита Мезенцев © Андрій Діденко

Микита Мезенцев © Андрій Діденко

Ми публічно звертаємося!

Ми публічно звертаємося до керівництва ЦОЗ ДКВС України: врятуйте життя людини!

Ми звертаємося до тих чиновників, які бездумно відправляють на етап смертельно хворих: схаменіться!

У ваших силах і у вашій компетенції ініціювати і провести ЛКК стосовно пацієнта Мезенцева Микити Володимировича і направити матеріали до суду стосовно його звільнення через тяжку хворобу, а не свідомо, навмисно і цілеспрямовано вбивати чергову жертву вашої бездіяльності!

поширити інформацію

Подібні статті

• Кримінально-виконавча система   • Події

‘Вони його просто вбили’ — у тюремній лікарні помер хворий на рак Віталій Матухно

“Віталія вбили свідомо і навмисно, бо для них людина — то є мотлох”, — правозахисник Андрій Діденко розповідає історію довічника, якого мали б звільнити за станом здоров’я, а залишили помирати за ґратами.

• Кримінально-виконавча система   • Події

Прокуратура і суд ігнорують рішення Євросуду

12 грудня Львівський апеляційний суд відмовив хворому на четверту стадію рака довічнику Віталію Матухну у звільненні за станом здоров’я. І це незважаючи на рішення ЄСПЛ за правилом 39. Суд навіть не долучив цей документ до матеріалів справи. Адже він... англійською! Здійснений захистом переклад суддів також не влаштував.

• Кримінально-виконавча система   • Події

ЄСПЛ застосував Правило 39 щодо довічника

Уряд України має забезпечити чоловіка належним медичним оглядом, щоб оцінити його поточний стан здоров’я, надати йому необхідну медичну допомогу та визначити медичний заклад, в якому можуть надати хворому медичну допомогу належного рівня. 

• Кримінально-виконавча система   • Публіцистика

Прокуратура вбиває

Досить часто абсолютно безглузда і некомпетентна позиція прокуратури в суді нагадує казкове “а баба Яга проти”. Чому проти? Де в діяльності прокуратури захист прав людини від імені Держави?! Пояснень немає. 



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвісти