Меню

У Бучі поліція відкрила Штаб документування воєнних злочинів росіян — до його роботи може долучитися кожен

Для збору свідчень про воєнні злочини, вчинені окупантами в Київській області, правоохоронці створили спеціальний телеграм-канал.

Штаб документування воєнних злочинів росіян у Бучі. Скриншот з відео Національної поліції

Штаб документування воєнних злочинів росіян у Бучі. Скриншот з відео Національної поліції

У Бучі відкрився Штаб документування воєнних злочинів, де правоохоронці документують та опрацьовують свідчення потерпілих та свідків убивств, катувань, нелюдського поводження, зґвалтувань та інших звірств, вчинених окупантами на Київщині.

“До роботи Штабу залучені не тільки провідні спеціалісти, а і всі доступні матеріально-технічні ресурси Національної поліції України”, — йдеться в повідомленні Національної поліції. Так у Штабі працює мобільна ДНК-лабораторія. Її обладнання дозволяє аналізувати одночасно ДНК чотирьох-п’яти загиблих людей. Результат можна отримати вже за дві години.

“Більшість воєнних злочинів розкривається саме завдяки свідченням наших громадян. Отже, будь ласка, не будьте байдужими — допоможіть нам встановити справедливість та покарати винних”, — кажуть у поліції.

Правоохоронці закликають усіх, хто має будь-яку інформацію про скоєні в регіоні воєнні злочини, звертатися до Штабу за адресою: місто Буча, вул. Енергетиків, 2, Публічна бібліотека Бучанської громади.

Також можна зателефонувати за номером +380680461655 або залишити свідчення у телеграм-каналі «Воєнні злочини Київська область».

ХПГ активно співпрацює зі Штабом та іншими компетентними правоохоронними органами. Ця співпраця, зокрема, полягає в оперативному обміні інформацією про воєнні злочини, потерпілих і свідків цих злочинів.

Нагадуємо, мешканці Київського регіону, що постраждали від російської агресії, втратили рідних, майно, мають близьких у російському полоні, можуть звернутися за безоплатною правовою, гуманітарною та психологічною допомогою до приймальні ХПГ у Києві. Цивільні, які через війну втратили рідних, мають можливість отримати грошову допомогу. Попередній запис за телефоном: +380 50 555 27 95


Як ми нещодавно розповідали, правоохоронці оголосили підозру військовослужбовцю збройних сил Російської Федерації, який віддав наказ ідентифікувати всіх одягнених в чорний одяг людей як ворогів. Через таку ‘ідентифікацію ворога’ росіяни вбили охоронця супермаркету. Він не мав зброї та не становив жодної загрози для окупантів, проте росіяни “вирішили виконати злочинний наказ і відкрили вогонь з автоматичної вогнепальної зброї по цивільній особі”, зазначали в Офісі Генпрокурора.

Росіяни зайшли в Бучу 27 лютого 2022 року. За 33 дні окупації росіяни вчинили в Бучанському районі Київської області понад 9000 воєнних злочинів: це понад 270 злочинів щодня. “Понад 1400 мирних мешканців було вбито. Багато з них — закатовано. Серед загиблих — 37 дітей. Ще 52 дитини було поранено”, — заявляв генпрокурор Андрій Костін.

поширити інформацію

Подібні статті

• Російсько-українська війна

300 українських полонених на волі — другий день березневого обміну

Також вдалося звільнити двох цивільних. Загалом п’ятого та шостого березня додому з неволі повернулися п’ять сотень українців.

• Право на життя   • Російсько-українська війна

‘Підпиши, а потім дізнаєшся’

Тяжкохворого політвʼязня Тофіка Абдулгазієва, якому торік діагностували злоякісну пухлину головного мозку, росіяни змусили підписати документи, нібито він “абсолютно здоровий” і “не заперечує”, аби його перевели з лікарні назад до колонії. Кримський татарин не міг сам прочитати підписані папери: його зір погіршився настільки, що він просто не в змозі читати. Докладніше — у статті.

• Кримінально-виконавча система   • Катування та жорстоке поводження

Непокаране вбивство

На фотографії з цієї справи важко дивитися. На них — обличчя людини після побиття: набрякле, залите кров’ю, з численними ранами і синцями. Це Андрій Данилюк. Він помер не на вулиці і не під час бійки. Він помер у державній установі — у Хмельницькому слідчому ізоляторі. Там, де людина повністю перебуває під контролем держави. Там, де держава зобов’язана гарантувати безпеку і право на життя для кожного, хто опинився за ґратами.

• Російсько-українська війна

‘Допоможіть іншим хлопцям повернутися додому!’

Такими були перші слова на рідній землі одного з двохсот українських захисників, які сьогодні нарешті їдуть з російської неволі додому. 5 березня відбувся обмін військовополоненими, згідно з домовленостями, досягнутими у Женеві.



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвісти