‘Здаватися немає куди, потрібно боротися за життя’
Панько Юрій Григорович. На все життя запам’ятався [той день]. Я якраз їхав з роботи, не доїхав до своєї квартири 20-ть секунд, не більше, до вибуху. Двері зігнуло, я ледве відчинив їх: вони залізні були, броньовані. Жінка лежала вже під дверми. Вся закривавлена. Втратила зір. Приїхала швидка, ми відправили її в обласну лікарню. Там я цілий вечір її ще шукав, бо одних увозили, інших привозили, плутанина така. Одна жінка мені допомогла знайти її.
Три дні вона пролежала у нас у Вишгороді. Травма була серйозна: лице все побите, голова побита, спина, ноги — синє все було. Їй тут не змогли зробити таку операцію, як у Києві. Відправили в Київ, ми там пролежали 9-ть днів. Точно не скажу: чи то дві, чи три операції зробили їй на очах. На сьогодні вона не сказати, що бачить: метрів за 10 силует побачить, але зображення чіткого немає в неї.
Я позакривав вікна плівкою, тому що не хотів квартиру залишати. З роботи допомогли хлопці: приїхали, забили целофаном всі три вікна. А я ночував вже у готелі, туди мене поселили. Тому що я десь о 23:00 прийшов з лікарні додому, то мене поліція вже не пустила. Там нікого не пускали в першу ніч. Ніхто не ночував [вдома], всіх розвезли по готелях.
Побутова техніка вся накрилася. Велике горе наробили, все треба починати з нуля. Але я найбільше хвилювався за бабусю. Я на роботу не пішов, кожного дня їздив до неї в лікарню. Потім мені дали відпустку. У мене вже була додаткова відпустка. А це ще дали мені місяць за свій рахунок. Якщо жінка не зможе сама себе обслуговувати, доведеться мені розривати трудовий договір із заводом. Я працюю стропальником на заводі. Завод допоміг трішки грошима. На перші дні, на ліки допомогли.
Скажіть, будь ласка, може, вам запам’ятався той період часу, коли Київ майже було оточено?
Пам’ятаю чому, тому що через кожні 10-15-20 хвилин вибухи, вибухи, вибухи. Звичайно, перші дні ходили та озиралися, бо страшно було. А потім люди поступово почали звикати до цього. Я дивлюсь, навіть зараз, повітряна тривога, а люди вже йдуть спокійно. Не так, як у перші дні. У перші дні бігли — хто до під’їзду, хто куди. Поки жінки не було, я ходив до кінотеатру в бомбосховище. А як жінку вже привезли, то ми перейшли на правило двох стін. Зараз, я не знаю, вже якось воно вже увійшло у звичку, що потрібно робити. Все одно, як-то кажуть, здаватися немає куди, потрібно тільки боротися за життя. Та й більше нічого.
Може, ви були свідками руйнувань, свідками, де ракети влучали в якісь будівлі?
Був свідком влучання в наш будинок і сусідній. Ракета впала біля першого будинку та від мого вікна дуже близько — як до тих дверей. Метрів 20-ть, не більше, від моїх вікон до цієї ями, де вона впала. А впала вона якраз біля третього під’їзду. Там усі бетонні сходи склало вниз. Зараз їх немає. Там вже сьогодні почали щось робити люди, бо, бачу, генератор підвезли. І бачу — дах розбирають. Бо там наче приїжджали якісь люди, не скажу точно звідки, будуть відновлювати цей будинок. Знімуть старий дах, зроблять експертизу. Можна його відновлювати чи не можна. Експерт пройде, і вони вирішать — будуть відновлювати цей будинок чи, може, будуть зносити й будувати новий. Я цього не знаю.
Ця публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у межах Програми “Права людини в дії”, яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.
Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.
У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать: зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за номером +380 44 521 57 53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: usaid.gov/ukraine, або на сторінку у фейсбуці: fb.com/USAIDUkraine.