Президент підписав законопроєкт, що впроваджує новий вид покарання — пробаційний нагляд

Цього тижня Президент Володимир Зеленський підписав закон, що запроваджує нове кримінальне покарання — пробаційний нагляд.

Верховна Рада ухвалила відповідний законопроєкт 23 серпня, а 26 вересня його підписав Президент України. Закон набере чинності через шість місяців з дня, наступного за днем його опублікування.

Ідеться про Проєкт Закону №9185 “Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань в умовах воєнного стану”.

У пояснювальній записці законопроєкту зазначається, що за умов воєнного стану виникає необхідність у оптимізації слідчих ізоляторів. Зокрема, потрібно збільшити кількість місць, у тому числі для тримання військовополонених, за рахунок ліквідації арештних домів. При цьому, як зауважив директор ДУ “Центр пробації” Олег Янчук, запроваджені зміни діятимуть і після завершення воєнного стану. 

За новим законом, у Кримінальному кодексі України з’являється стаття 59-1 “Пробаційний нагляд”. Він передбачає комплексний вплив на правопорушника (або правопорушницю) без ізоляції від суспільства. Таке покарання може бути призначене на строк від одного до п’яти років для повнолітніх осіб (або на строк від одного до двох років — для неповнолітніх).

Як зазначили журналісти “Юридичного Вісника”, при цьому пробаційний нагляд буде одним із основних видів покарання (на рівні з обмеженням чи позбавленням волі), проте в той же час буде їхньою альтернативою.

Відповідно до закону, покарання у вигляді пробаційного нагляду полягатиме в обмеженні прав і свобод засудженого/-ї, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових і соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.

Автори закону запевняють, що він сприятиме гуманізації пенітенціарної системи та допоможе розширити можливості для виправлення людини без ізоляції від суспільства. Як прогнозують законотворці, ухвалення подібного закону дозволить оптимізувати діяльність слідчих ізоляторів (СІЗО), що своєю чергою сприятиме зменшенню кількості людей у місцях несвободи та забезпечить додаткові можливості для виправлення правопорушників без ізоляції від суспільства.

Також пробаційний нагляд “дасть змогу виконати рекомендації ЄСПЛ про необхідність оптимізації пенітенціарної системи і зменшення кількості засуджених”, зауважувала заступниця Міністра юстиції України Олена Висоцька. Таким чином пробаційний нагляд стане своєрідною альтернативою обмеженню волі. Згідно з законопроєктом, на пробаційний нагляд замінять кримінальне покарання у вигляді арешту (крім кримінальних правопорушень, вчинених військовослужбовцями).

Що робитимуть засуджені до пробаційного нагляду?

Згідно з законопроєктом, засуджені до пробаційного нагляду будуть зобов’язані: 

• періодично з’являтися для реєстрації, звертаючись до уповноваженого органу з питань пробації; 
• повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; 
• не виїжджати за межі України, не погодивши це з уповноваженим органом. 

Окрім цього, суд може покласти на засудженого/-у до пробаційного нагляду такі обов’язки: 

• використовувати електронний засіб контролю і нагляду та проживати за вказаною у рішенні суду адресою (обовʼязок використовувати електронний засіб контролю і нагляду встановлюється судом на строк від одного місяця до одного року); 
• дотримуватися встановлених судом вимог щодо вчинення певних дій, обмеження спілкування, пересування та проведення дозвілля; 
• працевлаштуватися чи за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного/-ї та працевлаштуватися, якщо буде запропонована посада (робота); 
• виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою; 
• пройти курс лікування від наркотичної, алкогольної залежності, розладів психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин чи захворювання, що становить небезпеку для здоров’я інших осіб.

Якщо засуджений/-а буде ухилятися від відбування покарання у вигляді пробаційного нагляду, його/її можуть позбавити волі на строк до трьох років. Щобільше, пробаційний нагляд не зможе призначатися тим, хто під час відбування цього виду покарання вчинили кримінальне правопорушення.

Як підкреслював Олег Янчук, пробаційний нагляд передбачатиме “не просто відмітки в органах пробації”, а стане “індивідуальною роботою з людиною”. Наразі пробаційний контроль здійснюють уповноважені органи з питань пробації, пояснював Янчук. Ідеться про окрему структуру, що налічує три з половиною тисячі людей. “У кожній адміністративно-територіальній одиниці є інспектори, працівники уповноважених органів з питань пробації, які індивідуально працюють з людиною і мають низку повноважень”, — розповідав директор Центру пробації. 

Коли може застосовуватися пробаційний нагляд? 

Пробаційний нагляд як можливе покарання ввели до низки статей Кримінального кодексу України. Як зазначили в “Юридичному віснику”, відтепер пробаційний нагляд може бути застосований за ряд злочинних діянь, з-поміж яких: експлуатація дітей; побої та мордування; домашнє насильство; зараження ВІЛ чи іншою невиліковною інфекційною хворобою; зараження венеричною хворобою; насильницьке донорство; примушування до вступу в статевий зв’язок; порушення недоторканності приватного життя, права на отримання освіти та на безоплатну меддопомогу; розголошення таємниці усиновлення; ненадання допомоги хворому медпрацівником; ухилення від сплати аліментів; невиплата зарплати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат; грубе порушення законодавства про працю; розголошення банківської таємниці; перешкоджання професійній діяльності журналістів; підроблення документів; наруга над могилою; посів або вирощування снодійного маку чи конопель; незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їхніх аналогів без мети збуту; створення чи утримання місць розпусти та звідництво; публічні заклики до вчинення теракту; умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони; перевищення заходів, необхідних для затримання особи, що вчинила кримінальне правопорушення; умисне легке тілесне ушкодження; погрози вбивством; порушення порядку фінансування політичної партії і передвиборної агітації; крадіжку, грабіж, хуліганство і шахрайство; незаконне використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги та благодійних пожертв; незаконну порубку, перевезення, зберігання і збут лісу; браконьєрство; ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів; тощо.

Нова редакція статті 60 Кримінального кодексу 

Законопроєкт передбачає й інші зміни.

Зокрема, у новій редакції Кримінального кодексу статтю 60 “Арешт” застосовуватимуть лише до військовослужбовців, які відбуватимуть його на гауптвахті й строком від одного до шести місяців. 

Також арешт не буде застосовуватися до вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років

Із дня набрання чинності законом тим, хто відбуває покарання у вигляді арешту, замінять невідбуту частину покарання на інший вид, а саме: 

• два дні пробаційного нагляду як один день позбавлення волі;
• два дні пробаційного нагляду як один день тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або арешту;
• один день пробаційного нагляду як один день обмеження волі;
• домашній арешт суд зараховуватиме таким чином: три дні цілодобового домашнього арешту дорівнюють одному дню позбавлення волі.

Чи зможуть засуджені за колабораціонізм відбувати покарання у вигляді пробаційного нагляду?

Як пояснив Олег Янчук в етері Радіо Свобода, люди, які співпрацювали з окупаційними російськими силами, не відбувають покарання у вигляді пробаційного нагляду, а перебувають під наглядом уповноважених органів з питань пробації. “У нас відбувають покарання лише ті особи, яким заборонено займатися певною діяльністю або заборонено займати певні посади, — казав Янчук. — Ми здійснюємо контроль лише в частині заборон десь їм працевлаштовуватися і займатися певною діяльністю”. При цьому Олег Янчук зауважив, що законодавцям було запропоновано застосовувати пробаційний нагляд до покараних за колабораціонізм, проте ця пропозиція була відхилена. “Тому ми будемо просто впродовж 10 років контролювати, щоб ця людина [покарана за колабораціонізм] десь не працевлаштовувалася і не займалася чимось. А повноважень індивідуально з нею працювати і вимагати щось, крім цього, ми, на жаль, на сьогодні не маємо, — пояснював Янчук і додавав, що, на його думку, ця ситація ще може змінитися. — Ми все одно будемо наполягати, щоб до них можна було застосовувати певний перелік обов’язків, які вони були би зобов’язані виконувати. У нас є методики, у нас є перелік обов’язків, які можуть на них вплинути. А поки що ми просто контролюємо, щоб вони ніде не працевлаштувалися”.

Передісторія

Служба пробації в Україні діє вже п’ять років. Як звітував Мін’юст у 2020 році, через неї пройшло не менш ніж 105 тисяч правопорушників. Директор Центру пробації Олег Янчук відмічав, що, за актуальною на той час статистикою, відсоток рецидиву серед людей, які перебували під наглядом пробації, становив лише 1,3%.

Ще у 2020 році у Мін’юсті заявляли, що заміна обмеження волі на пробаційний нагляд для тих, хто скоїв ненасильницькі злочини та перебуває у виправних центрах, допоможе зекономити державні кошти, за які можна буде поліпшити інфраструктуру пенітенціарної системи.

У квітні 2020 року Міністр юстиції Денис Малюська анонсував, що в рамках другого етапу в’язничної реформи в Україні буде запроваджено новий різновид покарання — пробаційний нагляд.

“Пробаційний нагляд — це коли людина замість того, щоб потрапити у в’язницю, потрапляє під контроль органу пробації. Вона несе певні обов'язки: наприклад, влаштуватися на роботу, пройти лікування, пройти навчання. Іноді за її пересуванням буде слідкувати електронний моніторинг”, — розповідав Денис Малюська на своїй фейсбук-сторінці у квітні 2020-го. Того ж року Мін’юст разом з європейськими партнерами розробив проєкти законів, направлені на індивідуалізацію системи покарань і розширення переліку видів покарань, що стануть альтернативою позбавленню волі.