Українці та кордони. Підсумки тижня

• За кордоном залишаються близько 400 тисяч українських школярів, розповів міністр освіти і науки України Оксен Лісовий під час форуму “Українська — мова Перемоги!” “За тією статистикою, що ми маємо, 7 млн українців перебувають за кордоном. Мільйон із них — це молодь, а з молоді 400 тисяч — це діти, які навчаються в школах. Зараз ми маємо величезний ризик втратити цих людей. Найбільшою цінністю для України є люди. Ми усвідомлюємо, що саме на боротьбу за повернення цих людей повинна бути сформована певна державна політика”, — цитує міністра Укрінформ. Діти намагаються навчатися одночасно і в українській, і в європейській школах. Міністерство працює над розробкою заходів, щоб розвантажити дітей, але при цьому не втратити зв’язок з Україною. “Передусім — це полегшення зарахування тих універсальних дисциплін, які є в європейських школах. Результати з усіх предметів, що вивчаються в європейських школах, крім української мови, української літератури та історії України, ми можемо зарахувати. Друге — ми створюємо спеціальні дистанційні класи, (зараз триває створення окремих дистанційних шкіл), де вивчають тільки український компонент (українську мову, літературу, історію України — ред.)”, — заявив Лісовий.

• Рада оборони Харківської області оголосила примусову евакуацію сімей з дітьми з Куп’янської, Кіндрашівської та Курилівської громад Куп’янського району, які перебувають під постійними ворожими обстрілами. Йдеться про такі населені пункти, як Кіндрашівка, Тищенківка, Куп’янськ, Куп’янськ-Вузловий, Ківшарівка, Глушківка, Колісниківка, Курилівка, Новоосинове та Подоли. У громадах, з яких вивозитимуть сім’ї з дітьми, зараз перебуває 275 дітей. Крім того, дітям буде заборонено в’їжджати у вказані громади.

“Важливо: діти можуть бути евакуйовані обов’язково щонайменше одним із батьків або іншим опікуном, — наголосив Олег Синєгубов, очільник ХОВА. — Усіх евакуйованих ми забезпечуємо житлом та підтримкою від міжнародних гуманітарних організацій”.

• 26 жовтня стало відомо, що Грузія впустила сімох колишніх українських в’язнів, яких росіяни насильно вивезли з Херсона. За повідомленням проєкту Volunteers Tbilisi, що опікується українськими біженцями, семеро українців провели два тижні на російському прикордонному пункті “Верхній Ларс”. Після викрадення з Херсона їх тримали в російських місцях несвободи. Коли чоловіки вийшли на волю, вони вирішили через Грузію повернутися додому, але не у всіх із них були українські паспорти. За інформацією видання “Медуза”, один із колишніх увʼязнених на знак протесту порізав собі вени. Йому надали меддопомогу. “Прикордонники з грузинського боку заявили, що їм необхідно отримати відповідь від Міністерства закордонних справ України. При цьому лише четверо з семи чоловіків мають українські паспорти, решта має лише довідки про звільнення з колоній у РФ. Затримані зверталися до посольств України в Грузії, ООН та Європейського суду з прав людини”, — розповідає “Новая газета”. Схожа ситуація сталася і в серпні цього року, коли на російсько-грузинському кордоні застрягли шестеро українців, викрадених російськими військовими з Херсона.

• 24 жовтня Президент Володимир Зеленський підписав Закон про дерадянізацію порядку вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України (законопроєкт № 8263). Цей документ замінює чинне ще з 1981 року радянське регулювання питань адмінтерустрою, встановлює чіткі процедури віднесення населених пунктів до категорії міст, селищ, сіл, закріплює процедуру найменування та перейменування населених пунктів. Згідно з новим законом, населенні пункти з компактною забудовою, в яких мешкає понад 10 тисяч жителів, матимуть статус міста. Місця, де є садибна забудова та чисельність населення понад 5 тисяч жителів, вважатимуться селищами. Інші населені пункти визнаватимуть селами. Селищ міського типу не буде. Натомість введено нове поняття — “поселення”, “компактне місце проживання людей за межами населеного пункту, що не має сталого складу населення”.

• Іспанські правоохоронці конфіскували викрадені з України історичні цінності вартістю 60 мільйонів євро. Злочинці намагалися продати ювелірні вироби у Мадриді, повідомляє Reuters. Серед викраденого — намиста, браслети й сережки греко-скіфського періоду (8-4 століття до нашої ери). Заарештовано трьох громадян Іспанії та двох громадян України. Експонати експонувалися в київському музеї у 2009-2013 роках і були незаконно вивезені з України у 2016 році, йдеться в заяві національної поліції Мадрида. Правоохоронці повідомили, що артефакти мали підроблені документи, ніби вони належать Українській православній церкві, розповідають журналісти.

• Уночі проти 25 жовтня російські “шахеди” атакували Хмельницьку АЕС. Усі ворожі БПЛА були знищені, але уламки наробили великої шкоди. Перший заступник голови Хмельницької ОВА Тюрін розповів, що постраждали 282 багатоквартирні будинки, 1404 — приватних, а також 41 освітня установа, шість об’єктів галузі охорони здоров’я, 14 установ культури та дві церкви. На думку експертки з питань ядерної енергетики Ольги Кошарної, ціллю російської атаки були трансформаторні підстанції біля АЕС. “Це продовження торішньої кампанії осінньо-зимового періоду, — казала Кошарна в інтерв’ю Радіо Свобода. — Не те щоби ціллю була сама Хмельницька АЕС, я думаю, ціллю були трансформаторні підстанції, через які видаються потужності ХАЕС в енергосистему”.

• Уночі проти 27 жовтня росіяни завдали ракетного удару по будівлі пожежної частини міста Ізюм, постраждало вісім рятувальників. Чотирьох із них госпіталізували. Пошкоджено будівлю та 13 одиниць техніки.

• Увечері 27 жовтня росіяни обстріляли центр Херсона. Семеро людей були поранені, пошкоджено і зруйновано приватні будинки та об’єкти цивільної інфраструктури. Крім того, того ж дня під обстрілом опинився і Берислав, травми отримав один чоловік. 

• Зросла кількість загиблих від російського удару по терміналу “Нової пошти” в Харкові. 25-річний поранений помер у лікарні вранці 30 жовтня, повідомив очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов. 12 поранених залишаються у лікарнях, двоє — в реанімації. Нагадаємо, увечері 21 жовтня російські військові поцілили ракетою по терміналу “Нової пошти” у селі Коротичі Харківській області. Тоді на місці удару загинуло шість співробітників установи, всі цивільні.

• Учасники глобальної ініціативи T4P (“Трибунал для Путіна”) документують події, в яких є ознаки злочинів, згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України. Станом на 29 жовтня 2023 року ініціативою зафіксовано 55543 ймовірні воєнні злочини, вчинені російськими військовими на нашій землі. Представлені дані не претендують на повноту та остаточність. Реальна кількість деяких видів злочинів майже напевно суттєво вища за те, що можливо зафіксувати.