Трагедія в Грозі, обстріли Херсона і Харкова, війна в Ізраїлі. Підсумки тижня

• 5 жовтня близько 13:15 росіяни вдарили ракетою по кафе і магазину в селі Гроза Куп’янського району на Харківщині. У цей час у кафе саме проходив поминальний обід за загиблим на фронті односельцем. В обох закладах перебувало близько 60 людей. В результаті атаки загинула 51 людина, шестеро поранених перебувають у шпиталі.

“Одинадцять фрагментів тіл, в тому числі дрібних, відправили на експертизу вчора. Вилучені сьогодні рештки тіл також будуть досліджені з використанням ДНК лабораторій. Четверо мешканців Грози зникли безвісти, серед них двоє дітей. Чи стали вони також жертвами ворожого ‘Іскандера’, зможемо сказати після закінчення ДНК-аналізів”, — заявив начальник Слідчого управління поліції Харківщини Сергій Болвінов. Ідентифікація тіл загиблих триває.

“Показово жорстокий російський злочин — удар ракети по звичайному продуктовому магазину, абсолютно свідомий теракт”, — заявив Президент України Володимир Зеленський.

Як заявили в Харківській ОВА, ракетний удар по Грозі став наймасовішим за кількістю загиблих у регіоні з початку повномасштабного вторгнення РФ.

• 6 жовтня РФ завдала удару по Харкову. Російські військові влучили по Київському та Основ’янському районах міста. Відомо про двох загиблих та 30 постраждалих. На місці влучання російської ракети в житловий будинок під завалами спочатку знайшли тіло 10-річного хлопчика, а згодом, як повідомляв начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов,  — тіло 68-річної жінки. “Загибла жінка — бабуся загиблого 10-річного хлопчика та його пораненого 11-місячного брата”, — писав Синєгубов у своєму телеграм-каналі.

Убита РФ дитина, скоріше за все, спала, коли РФ випустила “Іскандери” по місту: “З-під завалів у ковдрі дістали тіло дитини, хлопчик, скоріше за все, ще спав. Другою ракетою так само цілили по самому центру міста — влучання у землю біля офісних та житлових будинків”, — написав на своїй фейсбук-сторінці начальник слідчого управління ГУНП в Харківській області Сергій Болвінов.

Під російський обстріл потрапила знімальна група португальського телеканалу RTP, яка приїхала до міста, щоб висвітлювати трагедію в Грозі. Автівка журналістів сильно пошкоджена.

• Вночі проти 8 жовтня росіяни обстріляли житлові квартали Херсона: пошкоджені багатоповерхівки, будинки у приватному секторі, автівки, газорозподільчі мережі. Травмовані 11 мешканців міста. У стані середньої важкості госпіталізували матір з 9-місячною дитиною. Також серед травмованих — медик Червоного Хреста.

Того ж дня через російський обстріл у селищі Кіндийка біля Херсона поранення отримала 11-річна дівчинка. Дитину госпіталізували, вона перебуває в комі.

• 8 жовтня о 06:25 російська армія обстріляла місто Костянтинівку на Донеччині. За інформацією правоохоронців, найімовірніше, ворог застосував крилаті ракети “Іскандер”. Одна з них поцілила по житловій забудові: поранень зазнали четверо цивільних, серед них — 9-річна дівчинка. Крім того, було пошкоджено 10 багатоповерхових житлових будинків, 19 приватних домоволодінь, легковий автомобіль, котельню, газопровід і лінію електромережі.

Серед загиблих є дві українські громадянки. Вдалося розшукати кількох українців, яких вважали зниклими безвісти. “Українські дипломати провели успішну рятувальну операцію — вивезли із міста Сдерот українського хлопчика, який отримав поранення під час нападу бойовиків. Нині він перебуває в безпечному місці під опікою посольства. Йому надано медичну та психологічну допомогу, — заявив речник Міністерства закордонних справ України Олег Ніколенко. — Вдалося розшукати п‘ятьох громадян, які вважалися зниклими на півдні Ізраїлю”. Водночас у дипломатів є інформація про можливу загибель ще двох українців поблизу Сектора Гази та одного — в самому Секторі.

У разі надзвичайної ситуації громадян України закликали звертатися до Посольства України в Державі Ізраїль за телефоном екстреного зв’язку: + 972-546-676-782; української дипустанови в м. Рамалла за телефоном: +972-59-823-93-99.

• Кримських політв’язнів Нарімана Джелялова, Асана й Азіза Ахтемових насильно вивезли з Криму. “Сьогодні Нарімана, Асана й Азіза насильно вивезли з Криму, етапувавши до в’язниць. Я навіть уявити не можу, як важко Наріману виїжджати з Криму, адже його любов до Батьківщини невичерпна, незважаючи на погрози, він один із тих, хто залишався й боровся за право вільно й чесно жити в Криму”, — розповіла дружина Нарімана Джелялова Левіза.

Останні кілька тижнів адміністрація СІЗО не дозволяли політв’язням спілкуватися з рідними. “Ницістю закінчилися останні кілька тижнів перебування Нарімана в СІЗО: перешкоджанням нашому з ним спілкуванню за допомогою листів і дзвінків, на які він мав право, але знову виключно за особистим мерзенним переконанням працівників СІЗО це право не було реалізовано”, — написала Левіза Джелялова у фейсбуці.

• Також Росія приховує інформацію про місцеперебування  іншого українського політвʼязня, незаконно етапованого з тимчасово окупованого Криму. Йдеться про Олексія Кисельова. Про це заявив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. Колишнього капітана ВМС України Олексія Кисельова, незаконно засудженого окупантами до восьми з половиною років ув’язнення, ще 18 вересня вивезли із СІЗО-2 Сімферополя до Росії. Де він перебуває зараз — невідомо. “Таку інформацію співробітники СІЗО зобов’язані були надати родичам політв’язня впродовж десяти днів, вони цього не зробили”, — мовиться в дописі Офісу Омбудсмана. — …Світова спільнота, міжнародні правозахисні організації мають застосувати всі наявні важелі впливу на Росію і відреагувати на ганебні факти порушення прав громадян України та вимагати звільнення всіх незаконно утримуваних українських громадян!”

22 липня 2022 року росіяни викрали Олексія Кисельова, капітана 1-го рангу, колишнього командира корабля “Славутич” ВМС України в Генічеську, що на Херсонщині. Вони катували чоловіка і змушували обмовити себе. Правозахисники переконані, що справа Кисельова має усі ознаки насильницького зникнення. Звернення України щодо Олексія Кисельова розглядатиме Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ).

• І ще одна сумна новина з Криму: активіста та журналіста Сергію Цигіпу окупаційний суд засудив до 13 років ув’язнення за звинуваченням у шпигунстві. Сергія Цигіпу росіяни викрали 12 березня 2022 року. Про його долю рідні довідалися лише у квітні, коли на проросійських каналах у соцмережах було розповсюджено відео, де Сергій — очевидно під примусом — розповідає про “сумнівну стратегію української армії”. На записі журналіста представили як “старшого офіцера командування Сил спеціальних операцій української армії, який переїхав до Росії”.

• За інформацією МВС України, зниклими безвісти за особливих обставин вважаються понад 26 тисяч українців: 11 тисяч цивільних, 15 тисяч військовослужбовців. За словами заступника міністра внутрішніх справ України Леоніда Тимченка, виписки з Єдиного реєстру зниклих безвісти наразі отримали майже 9 тисяч сімей. Цей реєстр почав працювати навесні цього року. Витяг із нього дає рідним зниклих змогу звернутися до Пенсійного фонду й отримати пенсію по втраті годувальника. Платити за цей документ не треба.

• Українська журналістка Вікторія Рощина зникла безвісти на окупованій території. Востаннє вона виходила на зв’язок 3 серпня. Про зникнення Вікторії Рощиної заявили в Міжнародному жіночому медійному фонді (IWMF). На думку рідних і колег, вона могла потрапити в полон. Востаннє вона виходила на зв’язок 3 серпня. 27 липня жінка виїхала з України в Польщу, звідки планувала потрапити в Росію і потім на тимчасово окуповану українську територію. Під час останньої розмови з близькими Вікторія розповіла, що витримала кілька днів перевірок на російському кордоні, але місце свого перебування так і не назвала. Родина подала офіційні заяви про зникнення жінки до СБУ, Міністерства реінтеграції та Уповноваженого з прав людини.

• Правоохоронці розслідують 19 справ, що стосуються вбивств журналістів росіянами на території України під час повномасштабного російського вторгнення, розповідає Інститут масової інформації із посиланням на офіційну відповідь Офісу генпрокурора на запит ІМІ. “За даними прокуратури, наразі розслідується 17 проваджень за ч. 2 ст. 438 ККУ (порушення законів та звичаїв війни). Ці провадження стосуються вбивств Євгена Сакуна, Брента Рено, П’єра Закжевскі й Олександри Кувшинової (одна справа), Оксани Бауліної, Мантаса Кведаравічюса, Фредеріка Леклерка Імхоффа, Богдана Бітіка, Армана Солдіна, Віктора Дєдова, Лілії Гумянової, Євгена Баля, Романа Нежиборця, Зореслава Замойського, Наталії Харакоз, Павла Лі, Віри Гірич та Оксани Гайдар. Одне провадження розслідується за статтею 115 ККУ (умисне вбивство), воно стосується вбивства Макса Левіна. І ще одне — за ч. 5 426-1 ККУ (перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень), воно стосується вбивства Ділербека Шакірова”, — йдеться в повідомленні на сайті Інституту. Одне кримінальне провадження (щодо смерті харківського фотографа Ігоря Гуденка) було закрите, коли правоохоронці встановили, що він помер від природних причин. Усього від початку повномасштабної війни загинули 67 журналістів, 10 із них втратили життя під час виконання професійних обов’язків.

• Станом на жовтень у Харкові зруйновано 77 медичних установ, повідомляє Ґвара-медіа із посиланням на голову міськради Ігоря Терехова. “Ми підрахували сьогодні збитки, які нанесли росіяни нашому місту, — це $9,5 мільярдів. Це розтрощена критична інфраструктура, ТЕЦ, котельні, водогони, трубогони — усе це розтрощено. Крім цього, зруйновано 50% шкіл, 50% дитячих садочків. 77 медичних закладів сьогодні не існує в Харкові”, — заявив мер Харкова.

• Учасники глобальної ініціативи T4P (“Трибунал для Путіна”) документують події, в яких є ознаки злочинів, згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України. Станом на 8 жовтня 2023 року ініціативою зафіксовано 53419 ймовірних воєнних злочинів, вчинених російськими військовими на нашій землі. Представлені дані не претендують на повноту та остаточність. Реальна кількість деяких видів злочинів майже напевно суттєво вища за те, що можливо зафіксувати.