Меню
• Публіцистика
Марина Гарєєва, 31 жовтня 2023

Мрець з-попід кремлівських стін

31 жовтня 1961 року тіло Йосипа Сталіна винесли з мавзолею і перезаховали біля Кремлівської стіни. Як зробити так, щоби ідеї диктатора поховали назавжди, — запитання, на яке не так легко відповісти.

Фото: “Історична правда”.

Фото: “Історична правда”.

31 жовтня 1961 року тіло Йосипа Сталіна винесли з мавзолею і перезаховали біля Кремлівської стіни. Напис на фронтоні мавзолею заховали за білим полотнищем, на якому було написане інше ім’я. Це сталося до того, як ім’я Леніна було викарбуване у мармурі.  

16 березня 2022 року російський літак скинув бомбу на Драмтеатр у Маріуполі. Це сталося після того, як маріупольці виклали напис “ДІТИ” біля входу в театр. Скільки містян загинуло під завалами Драмтеатру — достеменно невідомо. Росіяни не викарбовували імен убитих маріупольців у мармурі й не завжди дозволяли віддати тіла землі. Знищували — разом зі зруйнованими будівлями, спалювали — разом з колишньою історією, в якій не було місця злочинам сталінізму.

Генералісимус вертав до Росії впевненим і важким кроком. У 2021 році 39% опитаних “Левада-центром” вважали його найвидатнішою історичною особистістю всіх часів і народів. Як зауважували соціологи, Сталін був у лідерах від 2012 року, хоча ще у 1989 році першим був Ленін (72%), а Сталін не входив навіть до першої десятки...

Вочевидь, часи змінили “героїв”.

Часи змінили і значення слів, адже знищений росіянами Драмтеатр, що став могилою сотень (якщо не тисячі) людей, дбайливо загорнутий в обличчя російської культури, проявив усю сутність сучасної РФ: відверті й жаскі злочини, загорнуті у відверту й цинічну брехню. Саме вони стали новим культурним кодом країни-убивці. Неважливо, хто на обкладинці: Толстой або Пушкін. За білим полотнищем ховається він — мрець з-попід кремлівських стін.

Людина, яка не лише вкрила купу земель рясними плямами крові тих, хто колись жив на цих землях. Людина, яка лишила по собі дещо гірше: трупні плями вседозволеності. Ці плями розповзаються геноцидом і дозволом на катування, масовими арештами і розстрілами, депортацією і показовими судилищами. Ці плями окупують території та вражають усіх, хто хоча б колись торкнувся такої заманливої й вічно живої ідеї “мені дозволено усе”, яку чимало правителів так хочуть викарбувати у мармурі.

поширити інформацію

Подібні статті

• Доступ до інформації   • Катування та жорстоке поводження

Погляд ДБР на право на інформацію: “Не заважайте нам працювати!”

Чи діяльність з розслідування катувань є таємною? Адвокат ХПГ Геннадій Токарев направив запит до ДБР, щоб дізнатися одну просту річ: до кого звертатися з повідомленнями про катування та неналежне поводження з боку правоохоронних органів та суддів. Нічого секретного — лише назва підрозділу, який займається такими злочинами, ім'я його керівника і порядок звернення. Для отримання бодай якоїсь релевантної відповіді йому довелося пройти через суди всіх інстанцій.

• Громадянське суспільство   • Публіцистика

Я тебе ніколи не забуду. Ти мене ніколи не забудеш

Колись товариство “Меморіал” напередодні Дня пам’яті жертв репресій (29 жовтня) влаштовувало читання вголос імен людей, репресованих у роки сталінського терору. Непогано б і нам сьогодні завести собі такий звичай — у день пам’яті Бабиного Яру зачитувати вголос імена людей, які колись боролися проти перетворення Бабиного Яру на звалище сміття та нечистот, за честь і гідність єврейських могил, за честь і гідність єврейського народу.

• Російсько-українська війна   • Публіцистика

Свідки і пам’ять

Боротьба за розуміння того, що терор і воєнні злочини неприпустимі, не закінчується навіть після винесення вироку Гаазьким (або Нюрнберзьким) трибуналом. Потрібні постійні зусилля не лише для того, щоб не дозволити забути, а й для того, щоб показувати історію — зокрема й найновішу — очима жертв насильства, постраждалих, свідків, які вижили.

• Російсько-українська війна   • Публіцистика

Якими ми вийдемо з війни?

У статті проаналізовано природу війни на виснаження та виклики для стійкості України. Розглянуто умови реалістичної перемоги - результат залежить не лише від фронту, а від збереження демократії, правових інституцій і довіри в суспільстві.



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвістиПрава людини за ґратами (Український тюремний портал)