MENU
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

На фронт — лише морально готових? Законопроєкт про ‘мудру’ мобілізаціюОтримати статус учасника бойових дій стане простішеТимчасово непридатних до служби військових зможуть звільнити в запас“Мені дуже погано”: як демобілізуватися з психічним розладомЗвільнення з військової служби у воєнний час — місія неможлива?Воїн — не кур’єр: бюрократичної тяганини для поранених стане меншеХто може звільнитися з військової служби та як це зробитиТюрма за невиконання наказу. Обговорюємо посилення відповідальності солдатів із військовим юристомВійна і свобода совісті: чи можна відмовитися від служби у ЗСУ через релігійні переконання? Говоримо із дослідником релігії і права Дмитром Вовком та директором ХПГ Євгеном ЗахаровимУкраїна порушила право на свободу релігії – ЄСПЛРішення ЄСПЛ у справі Релігійна спільнота Свідків Єгови Тернівського району Кривого Рогу проти України

Єдиний електронний реєстр військовозобовʼязаних і спрощене отримання УБД

22.01.2024   
Марина Гарєєва
Минулого тижня Верховна Рада України ухвалила у другому читанні проєкт закону №10062, за який проголосували 249 народних депутатів. За що критикували цей законопроєкт і що в ньому вважають необхідним і доречним — у статті Харківської правозахисної групи.

Ілюстративне зображення. Фото з відкритих джерел.

Ілюстративне зображення. Фото з відкритих джерел.

У першому читанні законопроєкт ухвалили ще 8 листопада минулого року. Вранці 16 січня Міністерство оборони України повідомило, що законопроєкт №10062 найближчим часом розглянуть у сесійній залі Верховної Ради. Того ж дня парламентарі ухвалили законопроєкт.

Про що йдеться в законопроєкті?

Проєкт закону №10062 має спростити отримання статусу учасника бойових дій (УБД) під час дії воєнного стану і вносить зміни до декількох законів, зокрема й до закону “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів” і закону “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

Законопроєкт передбачає створення реєстру мобілізованих.

Як зауважували журналісти української служби BBC, основна ідея законодавчої новації полягає в значному розширенні персональних даних громадян віком від 18 до 60 років, які будуть внесені до реєстру “Оберіг”. Таким чином Міноборони отримає дані про громадян, які містяться у низці держреєстрів: Податкової служби, МОЗ, Мін’юсту, МВС, ЦВК, Державної міграційної служби та інших відомств. 

До реєстру “Оберіг” з інших державних реєстрів потраплятиме інформація про номери мобільного телефону, адресу електронної пошти, відомості про наявність водійського посвідчення та дозвіл на зберігання та носіння зброї, документи, які надають право виїздити за кордон, а також відомості про зайнятість людини, володіння іноземними мовами, реквізити документа про освіту та українського паспорта, відомості про притягнення людини до кримінальної та адміністративної відповідальності й таке інше.

Загалом запис у реєстрі міститиме понад 30 пунктів. Окрім перелічених вище даних, у ньому буде унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, відомості про батьків і членів сім’ї, а також відомості про різні статуси: статус ВПО (внутрішньо переміщеної особи), ветерана війни, загиблих і зниклих безвісти.

В реєстрі “Оберіг” також міститиметься інформація про

  • результати медичного огляду, який проводять, аби встановити не/придатність людини до виконання військового обов’язку;
  • обмеження цивільної дієздатності та встановлення групи інвалідності;
  • наявність права на відстрочку від призову під час мобілізації.

Уся ця інформація буде доступна через електронний кабінет військовозобов’язаного.

При цьому персональні дані, окрім даних про членів сім’ї, будуть вноситися до реєстру без згоди громадянина на обробку персональних даних. Уся інформація буде зібрана в електронному кабінеті військовозобов’язаного.

Законопроєкт може полегшити отримання статусу УБД

Раніше правозахисники центру “Принцип”, які опікуються проблемами військових, наголошували, що вкрай важливо ухвалити законопроєкт №10062, адже він уможливить “напівавтоматичну процедуру для отримання статусу УБД”.

Більше про законопроєкти, які мали б спростити отримання статусу УБД, можна прочитати у статті ХПГ, доступній за посиланням

Позиція Міноборони

У Міністерстві оборони наголошували, що ухвалений законопроєкт вкрай важливий для обороноздатності України, а “реалізація його положень сприятиме швидкому збору, обробці та використанню військових даних, а також нарешті переведе послуги та процеси для військовослужбовців у зручний цифровий формат”.

Після підписання законопроєкту Міноборони зможе посилити кіберзахист і отримає право розміщувати власні ІТ-системи у військових хмарних сховищах країн-членів НАТО.

Як пояснювали у Міноборони, завдяки цьому вдасться вивільнити засоби ППО, які наразі захищають національні центри зберігання даних від постійних ракетних обстрілів. Вивільнений ресурс можна буде використовувати для прикриття інших об’єктів військової та цивільної інфраструктури, наголошували в Міністерстві.

Окрім цього, Сили оборони України отримають прискорений і розширений доступ до розвідданих союзників. Також законопроєкт прискорить розробку та розгортання нових бойових систем та електронних сервісів для українського війська і посилить захист даних від російських кібератак, зауважували в Міноборони.  

Там також нагадали, що законопроєкт запроваджує можливість створення і використання цифрового військово-облікового документа (у вигляді сертифіката).

“Завдяки законопроєкту буде створено реєстр військовослужбовців ЗСУ та Державної служби спеціального транспорту, який дозволить забезпечити надання онлайн-послуг військовослужбовцям”, — відмічали у Міноборони.

Також буде створено портал електронних послуг для військовослужбовців та військовозобов’язаних. Зокрема, з’явиться можливість автоматично надавати статус УБД не лише офлайн, а і онлайн, наголошували в Міноборони.

Чому законопроєкт раніше критикували?

Як зазначали в Міноборони, законопроєкт передбачає удосконалення реєстру призовників, військовозобовʼязаних і резервістів. Зокрема, має бути налагоджена взаємодія між різними реєстрами та використання даних щодо військового обліку. Проте раніше Головне науково-експертне управління Верховної Ради критикувало низку положень законопроєкту. У підготовленому до другого читання висновку управління зазначали, що певні відомості, які відповідні органи державної влади збирали з певною законною метою (яка була зрозуміла та передбачувана для людей), фактично потраплять до інших органів державної влади для реалізації зовсім іншої мети. “Однак, згідно з частиною другою статті 32 Конституції України, не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини”.

Головне юридичне управління Верховної Ради також заявляло, що деякі положення законопроєкту суперечать нормам Конституції, та згадувало ту ж 32 статтю Конституції.

“Персональні дані, що піддаються автоматизованій обробці, повинні бути адекватними, відповідними та ненадмірними стосовно цілей та мети, для яких вони зберігаються”, — ішлося у зауваженнях Головного юридичного управління. При цьому буде фактично неможливо оцінити таку адекватність, відповідність і ненадмірність використання персональних даних.

У Головному юруправлінні також звертали увагу на те, що опрацювання персональних даних щодо стану здоров’я заборонене, якщо внутрішнє законодавство не надає відповідних гарантій. Ті ж самі зауваження Головного юридичного управління стосувалися створення реєстру військовослужбовців та зберігання й обробки конфіденційної інформації щодо них.

При цьому варто наголосити, що до другого читання до законопроєкту внесли сотні правок. Натомість не всі з них були враховані.

На думку народної депутатки Ірини Геращенко, до другого читання законопроєкт “значно погіршили поправками”, які стосуються “надмірного втручання в приватне життя військовозобовʼязаних”. Хоча опозиційним фракціям вдалося домогтися скасування поправок про внесення в реєстр боржників, надання інформації про адміністративні правопорушення, винесені до рішення суду підозри та інші антиконституційні норми, депутати додали чимало “одіозних поправок” у ту частину законопроєкту, яка пов’язана з роботою реєстру, писала Геращенко у фейсбуці та телеграмі.

Ірина Фріз, представниця “Європейської солідарності” у Комітеті нацбезпеки, також зазначала, що законопроєкт містить низку протиправних норм.

Фріз також наголошувала, що реєстр військовозобовʼязаних може ніколи не запрацювати, адже закон не врегульовує питання, визначені статтею 26 Закону про публічні електронні реєстри. Вона також вказувала на те, що в законопроєкті не визначено, хто саме матиме право вносити відомості до реєстру. Крім цього, те, що, на відміну від інших реєстрів, у цьому реєстрі взагалі не братимуть згоду власника персональних даних суперечитиме статті 16 Закону про захист персональних даних і може призвести до судових позовів.

Ірина Фріз також наголошувала, що Україна стане першою у світі країною, яка свідомо передаватиме третім країнам інформацію про українців і зберігатиме дані з грифом “таємно” та “цілком таємно” на закордонних серверах. Секретар Комітету з нацбезпеки Роман Костенко також вважав недоцільним розміщувати подібну інформацію на серверах за кордоном, тим паче якщо ця інформація стосується систем бойового управління під час війни.

Історичне рішення

Віталій Дейнега, колишній заступник Міністра оборони з питань цифровізації, спочатку критично висловився щодо того, що Україна “віддає секретні дані у хмари інших держав”, проте згодом привітав ухвалений законопроєкт і назвав його ухвалення “історичним рішенням”. “Цей закон дійсно суттєво спростить цифровізацію армії”, — написав він на своїй фейсбук-сторінці 16 січня. За даними Дейнеги, законопроєкт також має зменшити вплив Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації на Міністерство оборони.

Пан Віталій також відзначав, що далі все залежить від того, як цей закон буде реалізовано. При цьому він визнавав, що було б ще краще, якби Україна коштом партнерів побудувала власні хмарні сховища для захищеної інформації, проте це — складніша і комплексніша задача, яка ще постане у майбутньому. “Тримати таємницю за кордоном — це тимчасове швидке рішення. Але якщо ми не можемо забезпечити кращого зараз — то краще так, ніж папір”, — додавав Дейнега.

 Поділитися