Харківщина: під ударом — історія, релігія, мистецтво

Харківська правозахисна група веде документування міжнародних злочинів (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини), ймовірно вчинених російськими окупантами в Україні, зокрема, у Харкові та Харківській області.

У цій публікації ми представляємо результати дослідження інформації, яка була зібрана, оброблена та зафіксована нашою організацією у базі даних ініціативи “Трибунал для Путіна” (T4P) та стосується пошкодження чи знищення історичних пам’яток та будівель, призначених для релігійних та мистецьких цілей на території Харківської області за період з 24 лютого 2022 по 29 лютого 2024 року.

Детальніше про підхід ХПГ до документування міжнародних злочинів, ймовірно вчинених російськими окупантами, можна прочитати у публікації директора ХПГ Євгена Захарова.

Ми наголошуємо, що інформація у цій публікації спирається на зібрані ХПГ дані та постійно оновлюється і деталізується[1]. Активний збір інформації триває — Харківська правозахисна група просить очевидців надсилати нам інформацію за цією формою.

1. Загальна інформація про задокументовані інциденти

За період з 24 лютого 2022 по 29 лютого 2024 року на території Харківської області Харківська правозахисна група задокументувала 201 інцидент, пов’язаний зі знищенням чи пошкодженням історичних пам’яток та будівель, призначених для релігійних та мистецьких цілей.

З цих епізодів 101 інцидент стосується знищення чи пошкодження будівель, призначених для культурно-мистецьких цілей. У межах цих епізодів задокументоване пошкодження 103 об’єктів цього типу, що складає приблизно 50,7% від усіх задокументованих у межах цієї категорії.

Також, нашою організацією було задокументовано 63 інциденти, пов’язані із пошкодженням чи знищенням будівель та споруд релігійного призначення. Загалом було задокументовано пошкодження 63 об’єктів цього типу, що становить приблизно 31% від усіх задокументованих у цій категорії.

Окремо ХПГ документує у базі даних ініціативи “T4P” пошкодження історичних пам’яток — загалом за період було зафіксовано 37 інцидентів, пов’язаних зі знищенням чи частковим пошкодженням таких об’єктів. У межах цих інцидентів була задокументована інформація про 37 об’єктів, що становить приблизно 18,2% від загальної кількості у цій категорії. Серед зазначених епізодів ми задокументували знищення та пошкодження як загальнонаціональних пам’яток, так і пам’яток місцевого значення.

Також варто навести інформацію, яка відображає хронологію виявлення та внесення інформації до бази даних ініціативи “T4P”. Як вже було зазначено в одній з попередніх публікацій, з-поміж організацій-учасниць ініціативи “T4P” ХПГ є єдиною організацією, яка вносить інформацію до бази даних ініціативи стосовно інцидентів на території Харківської області.

З початку документування інформації у базі даних “T4P” і до 31 травня 2022 року наша організація внесла у базу даних загалом 79 інцидентів цієї категорії, що становить приблизно 39,3% від загальної кількості усіх задокументованих у базі даних “T4P” на території Харківської області.

З 1 липня 2022 року по 31 серпня 2022 року ми задокументували у базі даних 42 епізоди цієї категорії (приблизно 20,9%), з 1 вересня 2022 року по 30 листопада 2022 року — ще 33 інциденти (приблизно 16,4%), за період з 1 грудня 2022 року по 28 лютого 2023 року — ще 7 таких епізодів (приблизно 3,5%), навесні 2023 року ХПГ внесла до бази даних ініціативи “T4P” 13 інцидентів цієї категорії (приблизно 6,5%).

Влітку 2023 року наша організація задокументувала інформацію про 9 таких епізодів (приблизно 4,5%), за період з 1 вересня по 30 листопада 2023 року — 4 інциденти (приблизно 2%), з 1 грудня 2023 року по 29 лютого 2024 року — 10 таких інцидентів (приблизно 5%).

За даними бази ініціативи “T4P”, найбільша кількість пошкоджених чи знищених історичних пам’яток та будівель, призначених для релігійних та мистецьких цілей на території Харківської області було зафіксовано у місті Харків — загалом 88 об’єктів такого типу.

Значна кількість таких об’єктів було пошкоджено чи знищено на території Ізюмського району Харківської області — зібрана інформація про 37 пошкоджених об’єктів. Також 32 будівлі чи споруди цього типу було зруйновано чи пошкоджено на території Харківського району області, 22 об’єкти — на території Куп’янського району, на території Богодухівського та Чугуївського районів області — по 11 об’єктів у кожному, на території Лозівського району області — ще 2 об’єкти зазнали пошкоджень.

Варто також зазначити, що згідно з публікацією Суспільного з посиланням на інформацію Міністерства культури та інформаційної політики України, станом на 14 жовтня 2023 року на Харківщині зафіксували найбільшу кількість пошкоджених та зруйнованих культурних пам’яток серед інших областей під час повномасштабної війни — таких у регіоні 207. За даними Мінкульту, 10 з них — національного значення, 193 — місцевого, чотири — щойно виявлених об’єктів культурної спадщини.

2. Інформація про пошкодження чи знищення будівель, призначених для культурних та мистецьких цілей

За даними, які були задокументовані ХПГ, за період з 24 лютого 2022 по 29 лютого 2024 року найбільше інцидентів, пов’язаних зі знищенням чи пошкодженням будівель, призначених для культурних та мистецьких цілей, було задокументовано у місті Харків — 41 інцидент. Згідно з репортажем Суспільного та публікацією Укрінформу, 9 березня 2022 року вибуховою хвилею внаслідок обстрілу росіян пошкодило фасади та вікна пам’ятки архітектури місцевого значення — будівлі Харківського художнього музею 1912 року, зведеної у стилі класицизм з елементами бароко та модерну. Колекція цього музею образотворчого мистецтва налічує понад 25 тисяч експонатів та є однією з найбільших та найцінніших колекцій в Україні.

Значну частину інцидентів також було зафіксовано на території Ізюмського району Харківської області — загалом тут було задокументовано 21 епізод, на території Харківського району — 14 інцидентів, а на території Куп’янського району — ще 13 таких епізодів. Згідно з матеріалом та репортажем Суспільного, 25 квітня 2023 року РФ завдала ударів по центру Куп’янська на Харківщині двома ракетами С-300. Влучання — у краєзнавчий музей. Двоє людей загинули. У будівлі краєзнавчого музею у Куп’янську розташовувалося міське управління культури, молоді та спорту.

На території Богодухівського району області було зафіксовано ще 6 інцидентів такого типу. Зокрема, згідно з повідомленням Харківської обласної прокуратури, 6 травня 2022 року близько 23:30 російські військові обстріляли село Сковородинівка Богодухівського району, внаслідок чого повністю зруйновано будівлю Національного літературно-меморіального музею Г. С. Сковороди. Отримав поранення 35-річний син директора музею, який залишався на ніч охороняти приміщення.

На території Чугуївського району області документатори Харківської правозахисної групи зафіксували 5 інцидентів цієї категорії (у межах цих інцидентів було задокументовано пошкодження 7 об’єктів), у Лозівському районі області — ще один такий інцидент.

3. Інформація про пошкодження чи знищення будівель, призначених для релігійних цілей

Згідно із зібраною ХПГ інформацією, за досліджуваний період найбільше інцидентів, пов’язаних зі знищенням чи пошкодженням будівель, призначених для релігійних цілей, було задокументовано у місті Харків — 20 епізодів зазначеного типу.

Зокрема, згідно з повідомленням Української правди, у Харкові від обстрілів постраждала будівля Свято-Успенського собору — найдавнішого православного храму міста Харкова, який є пам’яткою архітектури національного значення (собор заснований у середині XVII століття, а сучасна будівля зведена в 1771-1777 роках).

Як передає Суспільне, того ж дня, 2 березня 2022 року, внаслідок обстрілів пошкоджень зазнав Храм Жон Мироносиць. У храмі вибиті вікна та вітражі, пошкоджень зазнав купол та інтер’єр храму. Люди, які перебували у храмі під час вибуху, не травмувалися.

Також, за інформацією Харківської обласної прокуратури та матеріалом Суспільного, 20 липня 2022 року близько 9:30 ранку окупанти обстріляли попередньо із реактивних систем залпового вогню “Ураган” Київський район м. Харкова, внаслідок чого загинули подружжя та 13-річний хлопчик, а його 15-річна сестра отримала поранення. Від цього обстрілу було частково зруйновано мечеть у Харкові.

Згідно з публікацією Думки із посиланням на повідомлення посла Ізраїлю в Україні Міхаеля Бродського, 6 жовтня 2023 року у Харкові внаслідок російської ракетної атаки на центр міста постраждала найбільша синагога та будинок рабина.

На території Харківського району області було задокументовано щонайменше 15 інцидентів цієї категорії, на території Ізюмського району — 12 таких епізодів, у Куп’янському районі — 8 інцидентів. Зокрема, згідно з матеріалом Суспільного та повідомленням поліції Харківської області, 28 лютого 2024 року серед дня окупанти завдали удари по місту Куп’янськ. Російські війська влучили по церкві Ісуса Христа. Під завалами опинився 58-річний пастир. Він отримав не сумісні з життям травми.

Варто зазначити, що нещодавно Харківська правозахисна група оприлюднила аналітичну публікацію, присвячену задокументованій інформації про різні ймовірні міжнародні злочини РФ проти церков та священників під час війни в Україні.

4. Інформація про знищення чи пошкодження історичних пам’яток

За даними, які були задокументовані нашою організацією, за період з 24 лютого 2022 по 29 лютого 2024 року найбільше епізодів, які пов’язані з пошкодженням чи знищенням історичних пам’яток, було задокументовано у Харкові — загалом 27 таких інцидентів.

Згідно з матеріалом Суспільне Культура, 7 березня 2022 року російський снаряд пошкодив будинок “Слово” у місті Харків. Споруда внесена до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Свого часу там мешкали Володимир Сосюра, Микола Куліш, Павло Тичина, Іван Багряний, Олесь Досвітній, Майк Йогансен, яких репресувала радянська влада. Повідомляється, що внаслідок обстрілу з фасаду обсипалася цегла, розірвало трубу, повибивало вікна.

Також, згідно з повідомленням Рубрики, внаслідок ворожого ракетного обстрілу в центрі Харкова постраждав один із корпусів Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. П. Василенка. Від ракетного удару на території університету утворилася вирва 10 на 12 метрів, а історична будівля навчального закладу була частково зруйнована. Через вибух майже у всій будівлі повилітали вікна. Понівечена військами РФ будівля університету, збудована за проєктом архітектора К. О. Толкунова в 1877 році, є зразком романо-готичного стилю та пам’яткою архітектури місцевого значення.

Як повідомляв Укрінформ із посиланням на Суспільне, у березні 2022 року російські війська обстріляли бібліотеку імені Короленка у центрі Харкова. У будівлі Харківської наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка потрощені вікна, пошкоджень зазнали два книгосховища, головний корпус та рояль, на якому грав композитор Сергій Рахманінов.

На території Ізюмського району області було задокументовано щонайменше 4 таких інциденти. Зокрема, як зазначається у матеріалі Рубрики, окупанти зруйнували будівлю колишнього Реального училища 1882 року у місті Ізюм. Донедавна в ній розміщувався Ізюмський ліцей № 4.

Також на території Харківського району області задокументовано 3 інциденти такої категорії, на території Куп’янського, Богодухівського та Лозівського районів — по одному інциденту відповідно у кожному. Згідно з повідомленням Міністерства оборони України та матеріалом Суспільного, російські окупанти обстріляли та пошкодили Меморіал жертвам Голокосту в Дробицькому Яру на околиці Харкова. Дробицький Яр є місцем масового вбивства харківських євреїв нацистами під час Другої світової війни. За даними Державного архіву Харківської області, на цьому місці було розстріляно приблизно 16-20 тисяч осіб.

У березні 2022 року внаслідок обстрілів пошкоджень зазнав Меморіал жертвам тоталітаризму (Польське кладовище). Про це повідомляє Суспільне із посиланням на публікацію харків’янки Наталії Зубар. На фотографіях Зубар видно розбиті плити з іменами загиблих воїнів та залишки ракет, що стирчать у меморіалі.

За інформацією начальника Управління молоді, спорту та іміджевих проєктів Ізюмської міської ради Максима Стрельника та за матеріалом Суспільне Культура, у місті Ізюмі на Харківщині внаслідок авіабомбардувань російської армії було зруйновано монумент “Атака”, споруджений у 1988 році на честь солдатів, які загинули у Другій світовій війні.

Згідно з матеріалом Суспільного із посиланням на інформацію Департаменту культури й туризму Харківської обласної військової адміністрації, внаслідок обстрілів РФ пошкоджень зазнала пам’ятка культурної спадщини — залишки Ізюмської фортеці збудованої у 1681 році на горі Крем’янець в Ізюмі. У цьому ж матеріалі зазначається про пошкодження Харківського художнього музею та будівлі комунального закладу “Харківський обласний Палац дитячої та юнацької творчості”.

Варто зазначити, що внаслідок обстрілів історичного центру Харкова пошкоджень також зазнали багато житлових будинків, які є архітектурними пам’ятками місцевого значення. Стосовно більшості із наведених об’єктів, які зазнали пошкоджень або були знищені, нашій організації вже вдалося встановити передбачений законодавством унікальний охоронний номер.

5. Попередня правова кваліфікація задокументованої інформації

Культурні цінності є важливою складовою історії та культури як конкретного суспільства, так і усього людства. Саме тому важливість їх охорони та захисту здавна визнавалася пріоритетною для світової спільноти.

Сучасне міжнародне право наповнене різними положеннями, які направлені на забезпечення захисту культурних цінностей, зокрема, під час збройних конфліктів. Масив міжнародно-правових норм варіюється від фундаментальних принципів, які застосовні до різних цивільних об’єктів (в тому числі до культурних цінностей), до спеціальних норм, основною сферою застосування яких є забезпечення захисту об’єктів культури, релігії та історичних пам’яток.

Відтак деякі фундаментальні положення у цій сфері можна знайти у текстах Гаазьких конвенцій 1899 і 1907 років (наприклад, при облогах чи бомбардуваннях встановлене загальне зобов’язання на вжиття всіх необхідних заходів для того, щоб уберегти, наскільки це можливо, будівлі, призначені для цілей релігії, мистецтва, науки чи благодійності, історичні пам’ятки тощо) та Вашингтонському пакті від 15 квітня 1935 року (наприклад, загальне положення про повагу та захист до історичних пам’яток, музеїв, наукових, художніх, навчальних і культурних закладів та їхнього персоналу з боку сторін, що воюють).

Найважливішим міжнародно-правовим договором у цій сфері є Гаазька конвенція про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту 1954 року. На сьогодні учасницями Гаазької конвенції 1954 року є 135 держав, що у поєднанні з відносно нещодавньою її ратифікацією Японією (2007 рік), Сполученими Штатами Америки (2009 рік) та Великобританією (2017 рік) надають можливість вважати її такою, що має достатній рівень універсальності та актуальності. Конвенція 1954 року також містить два додаткових протоколи до неї.

Насамперед Гаазька конвенція 1954 року встановлює визначення культурних цінностей, яке охоплює три категорії об’єктів незалежно від їхнього походження чи власності. До першої категорії відноситься рухоме чи нерухоме майно, яке має велике значення для культурної спадщини кожного народу, таке як пам’ятки архітектури, мистецтва чи історії, хай то релігійні чи світські; археологічні пам’ятки; групи будівель, які в цілому становлять історичний або художній інтерес; твори мистецтва; рукописи, книги та інші предмети, що становлять художній, історичний або археологічний інтерес; а також наукові колекції та важливі колекції книг чи архівів або репродукцій майна, визначеного вище.

До другої категорії відносять будівлі, головним і ефективним призначенням яких є збереження або демонстрація рухомих культурних цінностей, визначених у першій категорії. Це музеї, великі бібліотеки та архівні сховища, а також притулки, призначені для укриття рухомих культурних цінностей, визначених у першій категорії, у випадку збройного конфлікту.

Третю категорію становлять центри, що містять велику кількість культурних цінностей, які підпадають під першу чи другу категорію. Ці центри також називають “центри розміщення пам’яток”.

Встановлення категорій об’єктів, які можуть бути віднесені до культурних цінностей, є важливим з погляду встановлення їхнього міжнародно-правового статусу залежно від функціонального призначення (культурні, релігійні, мистецькі, історичні, наукові тощо), що є першим кроком до забезпечення їхньої охорони та захисту.

Одним із ключових інструментів Гаазької конвенції 1954 року є можливість надання культурним цінностям особливого захисту. За умови дотримання передбачених конвенцією умов, особливий захист може бути наданий обмеженій кількості притулків, призначених для укриття рухомих культурних цінностей у разі збройного конфлікту, центрів, що містять пам’ятки та інших нерухомих культурних цінностей дуже важливого значення. У випадку внесення культурних цінностей до “Міжнародного реєстру культурних цінностей, що перебувають під особливою охороною” вони отримують імунітет культурних цінностей згідно з положеннями цієї Конвенції.

Згідно з положеннями Конвенції, сторони можуть звертатися до Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) за технічною допомогою в організації охорони їх культурних цінностей.

Варто зазначити, що діяльність ЮНЕСКО в цілому відіграє значну роль у забезпеченні захисту культурних цінностей під час війни. Відтак, організація на постійній основі проводить попередню оцінку шкоди культурним цінностям шляхом здійснення перехресної перевірки повідомлених інцидентів з кількома надійними джерелами.Також, ЮНЕСКО разом зі своїми партнерськими організаціями розробляє механізм незалежної скоординованої оцінки даних в Україні, включаючи аналіз супутникових знімків, відповідно до положень Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту 1954 року.

Згідно з даними ЮНЕСКО, станом на 21 лютого 2024 року ЮНЕСКО підтвердила пошкодження 343 об’єктів з 24 лютого 2022 року — 127 релігійних об’єктів, 151 будівлю, що представляє історичний та/або художній інтерес, 31 музей, 19 пам’ятників, 14 бібліотек, 1 архів. На території Харківської області організація встановила факти пошкодження 56 об’єктів.

Важливо розуміти, що Гаазька конвенція 1954 року, як і багато інших міжнародно-правових договорів у цій сфері, покладають обов’язки, пов’язані, зокрема, із повагою до культурних цінностей та їх захистом під час збройних конфліктів, на держави. Відтак, у випадку порушення взятих на себе міжнародно-правових зобов’язань, держава несе міжнародно-правову відповідальність та зобов’язана відновити порушені права та відшкодувати спричинену шкоду.

Інша частина механізмів направлена на забезпечення відсутності порушень зазначеної заборони з боку фізичних осіб та, у випадку вчинення протиправного діяння, притягнення винних до відповідальності — механізми міжнародного кримінального права.

Згідно з положеннями Римського Статуту Міжнародного кримінального суду, умисне спрямування нападів на будівлі, призначені для релігійних, освітніх, мистецьких, наукових чи благодійних цілей, на історичні пам’ятники може бути визнане воєнним злочином (ст. 8). У Елементах злочинів (документі, що деталізує склади міжнародних злочинів, які закріплені у тексті Римського Статуту) зазначено п’ять елементів складу цього воєнного злочину, які стосуються, зокрема, факту здійснення нападу, об’єкту, проти якого було спрямовано напад, умисності вчинення нападу проти об’єкта тощо.

Варто зазначити, що на сьогодні наявна певна міжнародна практика стосовно питання, зокрема, руйнування або навмисного пошкодження установ, призначених для релігії чи освіти. Наприклад, серед іншого, можна навести рішення Міжнародного трибуналу щодо колишньої Югославії у справі TheProsecutor v. Prlić et al. (2013), де наявні численні посилання на позиції МКТЮ у цьому та суміжних питаннях.

Ми переконані, документування, обробка та представлення зібраних даних є одним із ключових аспектів належного юридичного доведення наявності у діях винних осіб складу цього міжнародного злочину у межах майбутніх міжнародних судових процедур, а відтак і важливим кроком на шляху до забезпечення притягнення винних осіб до відповідальності.

Харківська правозахисна група разом з партнерами продовжують документувати інформацію про події, які мають ознаки міжнародних злочинів, ймовірно вчинених військовими РФ проти культурних цінностей України, зокрема, інформацію про пошкодження чи знищення історичних пам’яток та будівель, призначених для релігійних та мистецьких цілей.

Висновки

Дослідження зібраних даних дає підстави попередньо кваліфікувати зазначені вище діяння як воєнні злочини за статтею 8 параграф 2 пункт (b) підпункт (ix) Римського Статуту Міжнародного кримінального суду, а саме умисне спрямування нападів на будівлі, призначені для релігійних чи мистецьких цілей, а також на історичні пам’ятники, за умови, що вони не є військовими цілями.

Остаточну кваліфікацію діянню уповноважений надавати виключно суд.

[1] ХПГ звертає увагу на той факт, що створення аналітичної публікації триває певний час, протягом якого інформація у базі даних постійно оновлюється та доповнюється. У зв’язку із цим інформація у деяких розділах даної публікації може відрізнятися або не повністю збігатися між собою. Для отримання інформації у режимі «онлайн» Ви можете звернутися до відповідного розділу вебсайту ініціативи “T4P” за посиланням.