Війна з темрявою. Підсумки тижня

Обстріли

• Вдень 20 березня російська ракета влучила по промисловій будівлі у Харкові. Спалахнула пожежа. П’ятеро людей загинули. Поранень зазнали десять осіб. У зруйнованому об’єкті розташовувалися типографія та меблева фабрика. “Жодного військового тут не було. Поранені та загиблі — це мирні, цивільні люди, і це жахливо”, — сказав міський голова Ігор Терехов.

• 21 березня ворог атакував столицю. Сили ППО збили над Києвом близько тридцяти ракет. Уламки впали в кількох районах міста. Постраждали щонайменше 13 цивільних, серед яких є дитина.

• 22 березня РФ вдалася до комбінованої ракетно-дронової атаки. Під ударом опинилися об’єкти енергетичної інфраструктури України. Ворог запустив 63 ударні БпЛА типу “Shahed-136/131” з Приморсько-Ахтарська, 40 крилатих ракет Х-101/Х-555 із 13 стратегічних бомбардувальників Ту-95МС з акваторії Каспійського моря та п’ять крилатих ракет Х-22, 12 балістичних ракет типу “Іскандер-М”, сім аеробалістичних ракет Х-47М2 типу “Кинджал”, дві керовані авіаційні ракети Х-59, 22 зенітні керовані ракети С-300/С-400 — загалом 151 засіб повітряного нападу. Щонайменше п’ятеро людей загинули, 16 дістали поранень.

Через атаку енергетична інфраструктура багатьох регіонів України зазнала значних та досить масштабних пошкоджень. Зокрема російські військові поцілили у найбільшу гідроелектростанцію України — ДніпроГЕС у Запоріжжі. За інформацією директора “Укргідроенерго” Ігоря Сироти, по ДніпроГЕС було два прямих влучання — в ГЕС-1 і ГЕС-2. При цьому ГЕС-2 зазнала серйозних пошкоджень.

Найскладніша ситуація склалася на Харківщині. Масована атака на енергосистему регіону стала найбільшою від початку повномасштабного вторгнення. Протягом кількох днів вцілілі енергетичні потужності так і не дозволили заживити усіх споживачів: в обласному центрі запроваджені погодинні обмеження електроенергії, повідомляє пресслужба Міністерства енергетики. Станом на 25 березня світла все ще немає у 215,8 тис. споживачів.

• Вночі проти 23 березня російські безпілотники атакували Харків, сталася пожежа триповерхової будівлі на площі 150 кв.м. “Під час роботи рятувальників та правоохоронців на місці події ворог завдав повторного удару БПЛА, — повідомляють в Державній службі з надзвичайних ситуацій. — В результаті постраждали співробітник ДСНС та Нацполіції. Також пошкоджено два автомобілі ДСНС”.

• 23 березня в одному з населених пунктів Бериславського району на Херсонщині ворог скинув вибухівку з дрона, поціливши по “Пункту Незламності”. Поранень зазнали троє цивільних.

Діти і війна

• Минулого тижня в Україну з окупації повернулися ще кілька українських дітей. За повідомленням голови Херсонської ОВА Олександра Прокудіна, з окупованої частини Херсонщини вдалося вивезти родину з 12-річною дитиною. “З початку 2024 року уже вдалося повернути 41 дитину з Херсонської області,” — заявив він.

• Згодом Омбудсман Дмитро Лубінець повідомив про повернення ще дев’яти дітей. “Четверо з них — повернуті з ТОТ, ще п’ятеро — повернуті в межах реалізації затвердженого плану дій Президента України Bring Kids Back UA, пояснив Лубінець. — Сьогодні ми вже зустріли 3-річних сестричок, 6-річного хлопчика та 10-річну дівчинку з дитбудинків, щодо повернення яких зверталися опікуни та родичі до Офісу Омбудсмана. Також наш Офіс допоміг возз’єднатися мамі з 12-річною донькою. Всі вони вже на території України”.

• Тим часом стало відомо, що на тимчасово окупованій території Луганщини слідчий комітет РФ агітує вихованців інтернатів вступати до російських профільних навчальних закладів та обіцяють працевлаштування в Росії. “Обіцяють подальше розподілення у різні регіони Росії. Готують працювати в ‘системі’ з дитинства”, — розповів начальник Луганської ОВА Артем Лисогор. 

Наші в полоні

• Від 26 до 27 років ув’язнення в колонії суворого режиму — такі вироки отримали полонені українські нацгвардійці в окупованому Донецьку. Як повідомляє російський слідчий комітет, незаконний “суд” у так званому “ДНР” визнав Іллю Вороновича, Леоніда Глущенкова, Євгена Горяйнова, Костянтина Олейника, Олега Пономаренка, Яна Сергієнка, Вадима Цолана, Сергія Щепківа, Миколу Щербатова та Артема Філіна винними у воєнних злочинах проти цивільного населення: буцімто вони обстрілювали оселі мирних мешканців та цивільну інфраструктуру на околицях Маріуполя. Крім того, у звинуваченні фігурують і загальнокримінальні статті — зокрема пошкодження чужого майна та груповий замах на вбивство.

• Тим часом стало відомо, що у РФ 1-й апеляційний суд загальної юрисдикції змінив вирок засудженому до 22 років ув’язнення українському військовополоненому  Денису Рашплі. Новий вирок: довічне ув’язнення. У так званому “ДНР” його звинуватили в тому, що він буцімто розстріляв у Маріуполі дев’ятьох цивільних. У грудні минулого року фейковий “суд” на території окупованої Донеччини визнав його винним і засудив до 22 років колонії суворого режиму.

Статистика війни

• Від початку повномасштабного вторгнення Росія вчинила 575 злочинів проти журналістів та медіа в Україні, свідчить моніторинг Інституту масової інформації. Сім із них ІМІ зафіксував лише за лютий та березень 2024 року. Йдеться про обстріли телевеж, як наслідок зникнення українського мовлення, знищення редакцій медіа, кібератаки. Крім того, за два місяці на фронті загинули чотири українські медійники, які пристали до лав ЗСУ. 

• 800 спроб російських кібератак на українські державні установи та служби зафіксували в Офісі генпрокурора. Найчастіше мішенню для ворога стає критична енергетична інфраструктура. “Атаки також включають інформаційні операції з підриву українського суспільства, вони спрямовані на телекомунікаційні системи з метою позбавлення українців доступу до мобільного зв’язку та інтернету”, — повідомив Генпрокурор Андрій Костін.

• Учасники глобальної ініціативи T4P (“Трибунал для Путіна”) документують події, в яких є ознаки злочинів, згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України. Станом на 24 березня 2024 року ініціативою зафіксовано 67845 ймовірних воєнних злочинів, вчинених російськими військовими на нашій землі. Представлені дані не претендують на повноту та остаточність. Реальна кількість деяких видів злочинів майже напевно суттєво вища за те, що можливо зафіксувати.