MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

‘Винна в тому, що люблю Україну!’ У РФ мамі двох дітей з Мелітополя дали 9 років позбавлення волі

27.04.2024   
Ірина Скачко
У Ростові-на-Дону засудили трьох викрадених цивільних з Мелітополя. Антона Жуковського, Дмитра Сергєєва та Яніну Акулову звинуватили в тероризмі, організації терористичної спільноти, виготовленні та зберіганні вибухівки та зброї.

Суд над Яніною Акуловою, Антоном Жуковським та Дмитром Сергєєвим. Фото:

Суд над Яніною Акуловою, Антоном Жуковським та Дмитром Сергєєвим. Фото: "Меморіал"

Про вирок Південного окружного військового суду повідомило Товариство “Меморіал”. Антон Жуковський та Дмитро Сергєєв були засуджені до 15 років суворого режиму. Яніна Акулова — до 9 років колонії загального режиму. Крім того, усім трьом призначили ще й штрафи: чоловіки мають заплатити по 800 тисяч рублів, жінка — 700 тисяч. І це — за злочин, в якому немає жодного постраждалого, адже його так ніхто і не скоїв.

Як ішлося в статті Центру журналістських розслідувань, усіх трьох окупанти викрали в Мелітополі у жовтні 2022 року. За кілька тижнів, наприкінці листопада, по соцмережах розлетілося відео, в якому вони “зізнаються” в тому, що збиралися влаштувати вибух на місцевому ринку, а також буцімто “18 вересня підірвали автівку, в якій перебували громадяни РФ: Михайло Щетинін та Сергій Горбунов” (обидва обіймали посади в окупаційній адміністрації Мелітополя). Втім, згодом у судовій справі “теракт з автівкою” так і не згадувався.

На відео, оприлюдненому в листопаді 2022 року, Яніна Акулова — у медичній масці. Журналісти припускають, що росіяни це зробили для того, щоб приховати сліди побоїв на обличчі жінки. Потім саме 23 листопада буде фігурувати у кримінальній справі як день затримання мелітопольців, хоча фактично вони були в російських катівнях із 11 жовтня, без висунення обвинувачень, без повідомлення рідним про місцеперебування затриманих, без юридичного захисту.

В інтерв’ю Суспільному мама Яніни Акулової розповідала, що доньку били: “Що їм сказали, з тим вони й погодилися. Що їм сказали, те й казали все дружно. Донька наша Яна розповідала, що дуже били. А потім… Ну, в полоні, що там може бути в полоні? Там по голівці ж її не гладили. Вона мені казала: ‘Мене так били, що без різниці було вже. Що дали, те я вже й підписала’. Каже, два місяці на ній не загоювалися рани, а потім відправили на Москву, коли все трошки загоїлося”.

Як “встановило” слідство, за наведенням “невстановленого співробітника українських спецслужб” (позивний «Братуха») Антон Жуковський та Дмитро Сергєєв знайшли схованку з вибухівкою. Потім складові частини вибухового пристрою намагалися доправити на Ризький ринок Мелітополя. Везли на автівці Яніни Акулової (вона була за кермом). По дорозі їх і затримали.

Жуковський і Сергєєв на суді визнали, що дійсно збиралися здійснити вибух, але не вдень, а вночі, коли ринок порожній. Акулова, мама двох дітей, взагалі ні про що не знала, просто підвезла знайомих, яким не вдалося викликати таксі.

“Провина мого підзахисного доведена лише його зізнанням, але саме зізнання не може бути підґрунтям вироку”, — наголошував на суді захисник Дмитра Сергєєва. Сам підсудний своєї провини не визнав. “Я не визнаю себе винним в тому, що я терорист. Якби ви не прийшли з війною на мою землю, я б не став робити те, що я зробив”, — заявив він.

“Ми не якісь терористи. Ми просто громадяни, які люблять свою країну… Коли до нас прийшла війна, ми та наші родини, як і мільйони інших, від неї постраждали, і коли нам запропонували допомогти своїй державі таким чином, ми без вагань на це погодилися, але при цьому на вбивство, тим більше мирних мешканців, ми не підписувалися, — сказав на суді Антон Жуковський. — Що стосується Акулової, хочу ще раз наголосити, ми з Сергєєвим від початку вирішили її в це не втягувати й не розповідати їй про наші плани. Вона не могла знати про наші справи, і те, що вона опинилася того вечора з нами в автівці — це випадковість”.

“Росія розлучила мене з моїми дітьми, я тут у Ростові, сиджу в СІЗО незрозуміло за що — за те, що я хлопців підвезла, що списалася з ‘Братухою’, написала, що в нас немає зв’язку. Ну, можливо, в цьому винна. Що я люблю свою державу, Україну — винна, нехай. Головне, що я всередині патріот, і залишуся ним на все життя. Цього, ваша честь, я не буду заперечувати, у мене все”, — заявила Яніна у своєму останньому слові.

Також на цьому тижні Південний окружний військовий суд в Ростові-на-Дону виніс вирок ще двом українським громадянам. Мешканців Бердянська Володимира Кривцуна та Віталія Расторгуєва засудили до 11 та 12 років колонії суворого режиму за “підготовку до акту міжнародного тероризму”. Вони буцімто збиралися підірвати службову автівку поставленого окупантами “мера” міста Олександра Сауленка. Бердянців затримали 13 липня 2022 року. Згодом у судових документах з’явилася нова дата затримання — 29 грудня 2022 року. Чоловіків спочатку тримали в будівлі Бердянського міського відділу поліції, а потім доправили в Крим, до сумнозвісного Сімферопольського СІЗО№2. У вересні минулого року обох чоловіків перевезли до Ростова.

У російській неволі залишаються понад вісім тисяч українців — і військових, і цивільних. Це лише ті, чиє місцеперебування було підтверджено. При цьому десятки тисяч людей, і цивільних, і військовополонених, перебувають у статусі зниклих безвісти.

Місія ОБСЄ підготувала звіт за результатами розслідування незаконного затримання Росією цивільних громадян України. “У переважній більшості випадків затримання цивільних осіб Російською Федерацією є очевидними випадками свавільного позбавлення волі, що є порушенням міжнародного гуманітарного права, міжнародного права прав людини, а також зобов’язань у межах ОБСЄ», — цитує Укрінформ одну з авторок звіту, Вероніку Бєлікову. Масова, поширена та систематична практика викрадення Росією цивільних триває уже десять років, йдеться про тисячі людей. У російській неволі полонених жорстоко катують та тримають в умовах, які можна прирівняти до тортур.


Нагадаємо, Харківська правозахисна група створила гарячу лінію щодо зниклих безвісти. Якщо ви є родичем або знаєте про військовополонених, ув’язнених цивільних, зниклих безвісти на окупованій території цивільних, дзвоніть за номером 0 800 20 24 02 (безплатно).

Ми не можемо давати гарантії, що встановимо розташування близької вам людини. Однак за роки нашої роботи нашим фахівцям вдалося знайти понад 30% людей, про яких нам повідомили.

 Поділитися