Меню
• Кримінально-виконавча система   • Армія
Андрій Діденко, 30 квітня 2024

Патріотичний потенціал за ґратами: залучення ув’язнених до військової служби за контрактом

Захист Батьківщини під час війни — це обов’язок чоловіків, але водночас це ще і право громадян України боронити свою землю від ворога. Чи можуть засуджені до позбавлення волі реалізувати це право і за яких умов?

© Bumble Dee / Shutterstock [українські військові, форма]

© Bumble Dee / Shutterstock

Третій рік війни. Росія має перевагу в чисельності військ, техніки, озброєння. Україна шукає нові шляхи зміцнення своєї обороноздатності, мобілізаційні ресурси.

Сьогодні близько 46 тисяч осіб перебувають у місцях позбавлення волі. 26 тисяч з них мають статус засуджених, ще 20 тисяч є обвинуваченими (підсудними). Близько 50 тисяч осіб звільнилися з місць позбавлення волі та через судимість були зняті з обліку військовослужбовців. Ми поговоримо про засуджених до позбавлення волі, які мають мотивацію захищати свою країну зі зброєю в руках, у контексті законопроєкту №11079-1, який саме перебуває на розгляді в парламенті. Йдеться про Проєкт Закону про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального, Кримінально-виконавчого кодексів України та інших законів України щодо запровадження інституту умовно-дострокового звільнення осіб від відбування покарання для безпосередньої їхньої участі в обороні країни, захисті її незалежності та територіальної цілісності. На початку квітня цей законопроєкт був ухвалений у першому читанні та прийнятий за основу. З огляду на його актуальність імовірно в другому читанні та в цілому голосування пройде швидко і він буде підписаний президентом та набуде статусу Закону.

Серед іншого, цей проєкт передбачає таке доповнення до статті 81 Кримінального кодексу України (“Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби”): “Під час проведення мобілізації та/або дії воєнного стану до осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі, судом може бути застосоване умовно-дострокове звільнення для проходження ними військової служби за контрактом”.

Хто піде воювати, а хто — ні?

Під час моніторингових візитів до місць позбавлення волі ми зустріли багато засуджених, які висловлювали бажання служити в ЗСУ. Серед них є люди, які мають бойовий досвід, які мешкали до ув’язнення на ТОТ, втратили рідних і близьких через війну. Громадська приймальня ХПГ отримала величезну кількість звернень від засуджених, які просять допомогти їм стати воїнами ЗСУ і боронити Батьківщину зі зброєю в руках. Дехто з них вже працює на допомогу українським Збройним силам. Наприклад, засуджений довічно Сергій Тихолоз закуповує для воїнів на передовій повербанки й лампочки. Інші в’язні шиють маскхалати й виготовляють різне приладдя для наших військових. Ми зустрічали багато людей у неволі, які докладають певних зусиль для перемоги України, навіть перебуваючи за ґратами. Але всі вони хочуть реально воювати, стати воїнами ЗСУ.

Передбачається, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, передбачене цим законопроєктом, не буде застосовуватися до осіб, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України; за скоєння умисного вбивства двох або більше осіб; за злочини, пов’язані зі зґвалтуванням або сексуальним насильством, тероризмом; за керування транспортним засобом в стані сп’яніння, якщо це призвело до загибелі кількох людей.

Всі інші засуджені — у разі ухвалення законопроєкту — гіпотетично зможуть бути звільненими за власним бажанням і служити за контрактом в ЗСУ. Але рішення про звільнення прийматиме суд після узгодження з командиром військової частини, адміністрацією установи виконання покарань, а також після проходження медичної комісії. За цим процесом пильнуватиме прокуратура в рамках судового процесу.

Як бачите, процедура звільнення непроста і тривала. Прокуратура в суді буде ретельно перевіряти всі обставини, а комунікація з комбатами сприятиме дослідженню питання справжньої мотивації. Лише після позитивного рішення суду вже колишнього засудженого, який підпише контракт, доправлятимуть до військової частини, де він як повноцінний боєць ЗСУ зможе пройти підготовку і почати службу.

Які недоліки цього проєкту?

Під час підготовки цього документа Міністр юстиції Денис Малюська висловив позицію міністерства, яка надалі стала текстом законопроєкту: звільнені умовно-достроково засуджені після підписання контракту для служби в ЗСУ мають служити в окремих, “спеціалізованих”, підрозділах.

Вважаємо, що така ідея є неправильною. Мотивацією міністерства є бажання захистити військових від “​​розкладу, деградації, впливу кримінальної субкультури”.

На наш погляд, створення окремих підрозділів, що складаються з засуджених, є повернення до практики другої світової війни, коли колишніх в’язнів кидали у “м’ясні штурми”, а сумнозвісні загородзагони унеможливлювали їхній відступ чи втечу. Таку практику зовсім недавно застосовували росіяни, формуючи спецзагони “Вагнер”.

Ми вважаємо, що звільнені засуджені після підписання контракту мають бути розподілені у звичайні підрозділи ЗСУ, невеликими групами — по 3-4 особи в одну бойову частину. Нагадаємо, що метою кримінального покарання є ресоціалізація засуджених із подальшою соціальною адаптацією в суспільство. Влиття засуджених в повноцінний склад військової частини на загальних умовах являється найкращою ресоціалізацією і соціальною адаптацією.

Також автори цього проєкту пропонують, щоб засуджені перебували у війську до закінчення війни без ротацій і можливості демобілізації.

Так, проблема ротації та демобілізації є зараз актуальною для всього українського війська. Але є надія, що вона все-таки буде з часом вирішена. Але в разі ухвалення цього законопроєкту, для контрактників ЗСУ з-поміж звільнених умовно-достроково засуджених не буде передбачено жодної можливості на ротацію і демобілізацію.

Ба більше, відповідно до запропонованих норм закону, “військовослужбовцям, із числа осіб, яких умовно-достроково звільнено та які проходять військову службу за контрактом щорічна основна відпустка, а також відпустка за сімейними обставинами та з інших поважних причин не надається.” Тобто боєць який відпрацював на нулі, відбивав напади ворога, отримав нагороди за мужність, протягом всієї війни не зможе жодного разу поїхати у відпустку і побути зі своєю сім’єю, побачити дітей?!

Або ця норма : “Військовослужбовцю на підставі висновку військово-лікарської комісії надається відпустка для лікування у зв’язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) зі збереженням грошового та матеріального забезпечення. Відпустка надається виключно за місцем перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров’я.” Тобто боєць, який отримав поранення або каліцтво, не може вийти за межі лікарні, бо це заборонено законом?!

Такі норми аж ніяк не мотивуватиме засуджених до служби в ЗСУ і фактично не залишає шансів на виживання і повернення додому.


Якщо законодавець врахує наші пропозиції та з тексту приберуть обмеження для потенційних воїнів ЗСУ, колишніх засуджених, цей законопроєкт підвищить ефективність захисту й обороноздатність країни, а також створить додаткову мотивацію для засуджених через службу в ЗСУ навернутися до правослухняної поведінки, ставши повноцінними громадянами, захисниками України.

поширити інформацію

Подібні статті

• Кримінально-виконавча система   • Публіцистика

Мобілізація засуджених: плюси і мінуси

19 січня у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт № 10419, який передбачає можливість амністії для певних категорій ув’язнених. За умови, що вони відправляться на фронт.

• Кримінально-виконавча система   • Російсько-українська війна

Установи виконання покарань під час війни

З початком війни, розв’язаної росією проти України, в небезпечному становищі опинилися одні з найуразливіших державних інституцій. Йдеться про установи виконання покарань, зокрема виправні колонії, та слідчі ізолятори.

• Кримінально-виконавча система   • Події

«Людина, схожа на заступника начальника колонії, б’є людину, схожу на засудженого» – позаплановий моніторинговий візит до “Полицької виправної колонії  (№76)”

18 липня в інтернеті було оприлюднено відео, де людина у формі, схожа на заступника начальника Полицької виправної колонії № 76 Олександра Музику, завдає удари особі, схожій на засудженого. Вже 19 липня моніторингова група приїхала в колонію.

• Кримінально-виконавча система   • Моніторинг

Моніторинговий візит до ДУ «Полицька виправна колонія (№76)»

Житлові приміщення, в яких утримуються переведені з небезпечних районів особи, перебувають у занедбаному стані. Евакуйовані засуджені повністю ізольовані від інших і фактично не виходять за межі відділення. Вони скаржаться на погані побутові умови, а також на те, що не мають можливості зателефонувати своїм рідним.



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвісти