18 років колонії за захист Батьківщини. Підсумки тижня
Наші в полоні
• Як повідомляє товариство “Меморіал”, Південний окружний військовий суд РФ у Ростові-на-Дону засудив до 18 років суворого режиму 18-річного українського військовополоненого Владислава Плахотника. Його звинуватили в “участі у діяльності терористичної організації” та “проходженні навчання з метою здійснення терористичної діяльності”. Владислав уклав контракт про службу в “Азові” лише в липні 2023 року. До полону він воював у Луганській області. “Фактичні обставини, зазначені у справі, я визнаю, але терористом себе не вважаю і ніколи не визнаю. Я воював за свою країну, незалежність та цілісність своєї держави”, — сказав воїн у суді.
• Видання (рос.) “Вёрстка” підрахувало, що від 24 лютого 2022 року російські суди на окупованих територіях винесли понад 160 вироків українським військовим. “Середній термін позбавлення волі, який призначали підсудним, становить 21 рік. Мінімальний термін, який призначали українському військовому, — вісім років колонії”, — розповідають журналісти.
• За даними організації Human Rights Watch, від початку грудня 2023 року “російські військові, ймовірно, стратили щонайменше 15 українських військовослужбовців під час спроби здатися в полон і, можливо, ще шістьох, які здавалися або вже здалися в полон”. “Від початку повномасштабного вторгнення в Україну російські збройні сили скоїли багато жахливих воєнних злочинів. Страти без суду і слідства — тобто вбивства — українських військових, які здалися в полон або отримали поранення, але були холоднокровно розстріляні, що категорично заборонено міжнародним гуманітарним правом, є одним із таких ганебних злочинів”, — наголосила заступниця директора відділу криз і конфліктів Белкіс Віллє.
Як ми повідомляли, лише за три місяці зими Управління Верховного Комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) зафіксувало 12 випадків вбивства 32 українських військовополонених. Вбивство військовополонених є грубим порушенням Женевської конвенції про поводження з військовополоненими та тяжким міжнародним злочином.
Хроніка обстрілів
• 29 квітня армія РФ завдала ракетного удару по Одесі. Ворог застосував балістичну ракету “Іскандер-М” з касетною бойовою частиною по прогулянковій частині міста, де в цей час зазвичай відпочивають містяни з дітьми. Внаслідок удару загинуло шестеро людей, 32 — зазнали поранень. У вкрай важкому стані — чотирирічна дівчинка.
“У радіусі 1,5 км від місця обстрілу вилучено металеві фрагменти та уламки ракети. Слідство має підстави вважати, що рішення про використання саме такої зброї було ухвалено офіцерами ЗС РФ свідомо, аби вбити якнайбільше мирних українців”, — зазначив Генеральний прокурор Андрій Костін. Пошкоджено автівки, 20 житлових будинків, інфраструктурні об’єкти.
• Того ж дня російські військові скинули дві керовані авіабомби на Харків. Пошкоджені шість багатоповерхівок, а також притулок для тварин, евакуйованих із зони бойових дій. Один із зоозахисників дістав поранень. Усі тварини перебувають у стані стресу. Тепер організація “Порятунок тварин Харків” змушена шукати земельну ділянку для притулку в більш безпечному регіоні.
• 30 квітня росіяни знову вдарили авіабомбами по Харкову. Влучання зафіксовані у двох районах міста — Київському та Холодногірському. Загинув один місцевий мешканець, поранень дістали 10 людей. Під ударом опинилися парк та цивільна інфраструктура.
• Вночі проти 1 травня російські балістичні ракети вдарили по Одесі. Загинуло троє людей, ще троє поранені. Ввечері того ж дня знову били балістикою, поцілили по сортувальному центру “Нової пошти”. Поранено 14 осіб.
• 1 травня російські військові завдали авіаційний удар по приватному житловому сектору і лісосмузі у двох районах Харкова. Пошкоджено 10 приватних осель, господарчі споруди тощо.
• Того ж дня росіяни поцілили по центру селища Золочів Богодухівського району на Харківщині. “Пошкоджено адміністративні будівлі, приватні житлові будинки. Знищено щонайменше 20 автівок, — повідомляють в обласній прокуратурі. — Загинули чоловік та його 38-річна донька. Вони перебували в одному автомобілі”. Поранено девʼять осіб, включно з 11-річним хлопчиком.
• Наступного дня під ворожим обстрілом опинився інший населений пункт Харківської області — місто Дергачі. “Окупанти вдарили попередньо КАБами по місту Дергачі Харківського району. В спортивному клубі отримали поранення шестеро дітей. Четверо з них мають травми середньої тяжкості, двоє — отримали легкі тілесні ушкодження. Також травмувався 75-річний чоловік”, — розповіли в поліції.
• 3 травня — знову Харків під ударом. Цього разу армія РФ поцілила модифікованою авіабомбою УМПБ Д-30 по приватному сектору Холодногірського району. Вщент зруйновано три будинки, пошкоджено — 30. Загинула 82-річна жінка, яка через інсульт була прикута до ліжка.
• Того ж дня росіяни ударили по критичній інфраструктурі міста Чугуєва на Харківщині, поранені троє цивільних. “На місці удару виявлені уламки двох ракет системи ‘Торнадо-С’ з касетними бойовими елементами та двох ракет С-300”, — повідомили у поліції Харківської області. Пошкоджені будівлі, багатоповерхівка, два цивільні автомобілі.
• Вночі 4 травня Харків атакували російські “Шахеди”. Через падіння уламків постраждали четверо людей, серед них одна дитина.
• Тоді ж безпілотники завдали удару у Павлоградському районі на Дніпропетровщині. Пошкоджено об’єкт критичної інфраструктури, кілька будівель. Двоє людей зазнали поранень.
• О пів на п’яту по обіді 4 травня росіяни били по виробничому підприємству в Харкові, зайнялася пожежа, шестеро поранених серед співробітників. Загалом цього дня Харків обстрілювали чотири рази.
• 4 травня під ракетним ударом опинилася цивільна інфраструктура Одеського району. Троє людей поранені.
• Вночі проти 5 травня Харків знову атакували безпілотники. Постраждали п’ятеро людей, серед них одна дитина.
• 5 травня російський FPV-дрон скинув гранату типу “Ф-1” на цивільну автівку у селі Михайлівка Покровського району на Донеччині, троє цивільних отримали поранення.
• Того ж дня російські військові поцілили кількома касетними ракетами та однією фугасною по території Слов’янської ТЕС. Станція зазнала пошкоджень. Без постраждалих.
• Навіть Великдень не зупинив окупантів від обстрілів Харкова. Три КАБи вдарили по центру міста. Поранення і травми отримали 16 мирних мешканців. Зруйновано три приватні житлові будинки. Пошкоджено 14 багатоповерхівок, кілька приватних будинків, три автівки, медзаклад, гуртожиток, кав’ярня, гаражі.
• Чотири авіабомби знову скинули російські військові вночі проти 6 травня на Золочів на Харківщині: зруйнована котельня спортивної школи, пошкоджені інші будівлі навчального закладу, а також 10 приватних садиб, селищна рада, будинок культури, управління соцзахисту. Поранено трьох місцевих мешканців.
Як підрахувало Суспільне, лише протягом минулого тижня росіяни вбили дев’ятьох мирних мешканців Харкова та області, поранили 78 людей.
Що робити з російським Червоним Хрестом?
Міжнародна федерація Червоного Хреста (IFRC) не буде призупиняти членство Російського Червоного Хреста попри потенційні порушення правил нейтралітету, виявлені під час розслідування, проведеного групою міжнародних ЗМІ, повідомляє видання Guardian.
“Дослідження показали численні порушення статуту Червоного Хреста російською організацією з моменту початку повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року, — йдеться в повідомленні. — Після чотириденної зустрічі офіційних осіб IFRC у Женеві було прийнято рішення не призупиняти RRC, а лише створити наглядовий орган і попросити RRC ‘вирішити виявлені проблеми та ймовірні порушення’ доброчесності”.
Розслідування, яке проводили західні ЗМІ включно з Guardian, частково базувалося на низці оприлюднених кремлівських документів, які могли свідчити про плани фінансування відгалужень Червоного Хреста на тимчасово окупованій території України.
Крім того, керівні особи регіональних відділень російського Червоного Хреста висловлювалися про необхідність війни з “українськими нацистами”, а співробітники організації відвідували військові заходи для дітей.
Статистика війни
• Лише протягом квітня цього року російські військові застосували понад 300 ракет різних типів, майже 300 “шахедів” і більше ніж 3200 керованих авіабомб проти України. Такі цифри озвучив Володимир Зеленський.
• Минулого місяця Сили оборони зафіксували 444 випадки застосування ворогом боєприпасів із вмістом небезпечних хімічних речовин. Це на 71 випадок більше, ніж за попередній період. “Основним способом доставки є використання безпілотних літальних апаратів переважно зі скидом К-51”, — повідомили у Командуванні Сил підтримки ЗСУ.
• Тим часом у Міністерстві культури розповіли, що “станом на 25 квітня 2024 року збитків зазнали 1987 закладів культури без урахування пам’яток культурної спадщини. З них 324 — знищені (16,3%)”.
• Учасники глобальної ініціативи T4P (“Трибунал для Путіна”) документують події, в яких є ознаки злочинів, згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України. Станом на 6 травня 2024 року ініціативою зафіксовано 71689 ймовірних воєнних злочинів, вчинених російськими військовими на нашій землі. Представлені дані не претендують на повноту та остаточність. Реальна кількість деяких видів злочинів майже напевно суттєво вища за те, що можливо зафіксувати.
Ця публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у межах Програми “Права людини в дії”, яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.
Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.
У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать: зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за номером +380 44 521 57 53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: usaid.gov/ukraine, або на сторінку у фейсбуці: fb.com/USAIDUkraine.