Телевежа, вокзал, психлікарня — що в прицілі окупантів? Підбиваємо підсумки тижня
Хроніка обстрілів
• 22 квітня російські військові поцілили в телевізійну вежу в Харкові. За попередніми даними, це була ракета Х-59. “Загальна висота вежі до влучання — 250 метрів. Удар був на висоті близько 140 метрів”, — повідомив очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов у своєму телеграм-каналі. Постраждалих серед технічного персоналу, на щастя, немає. На кілька днів у Харкові та прилеглих районах зникло цифрове мовлення українських телеканалів. Відновити його вдалося лише 29 квітня.
• Вночі 23 квітня російські безпілотники атакували Одесу: поранень дістали дев’ять цивільних, серед них четверо дітей: двоє немовлят та хлопчики 9 та 12 років. Їх доправили до лікарні. Пошкоджено двоповерховий житловий будинок, торговельні об’єкти та автомобілі. Через падіння уламків вибито шибки у багатьох будинках довкола.
• 24 квітня о пів на першу ночі російські військові ударили ракетами по середмістю Харкова. Дві ракети типу С-300 влучили по території житлового комплексу. Пошкоджено три багатоповерхові будинки, кафе, магазини, офісні приміщення. За медичною допомогою звернулися шість харків’ян з легкими травмами та гострою реакцією на стрес. Під час атаки були пошкоджені офіс та автівки Данської ради у справах біженців, яка надавала гуманітарну допомогу мешканцям Харківської області. Міжнародна організація тимчасово припинила роботу в регіоні.
• Тієї ж ночі росіяни били по селищу Золочів Богодухівського району на Харківщині. “Пошкоджено приміщення банку, адміністративні будівлі, щонайменше 10 житлових будинків та 6 легкових автомобілів, — повідомляє обласна прокуратура. — Попередньо ворог атакував населений пункт двома ракетами типу С-300 з території бєлгородської області рф”.
• 25 квітня росіяни гатили по залізничній інфраструктурі України. На Донеччині загинули троє залізничників, четверо працівників зазнали поранень і контузій. У Харківській області удар прийшовся по залізничному вокзалу міста Балаклія. В цей момент на станції перебував електропоїзд “Харків-Ізюм”. Постраждало 13 людей, із них троє — співробітники залізниці. На Черкащині через ворожу атаку пошкоджено залізничну інфраструктуру.
• 26 квітня росіяни скинули дві авіабомби на Суми. Крім того, під щільним артилерійським обстрілом протягом двох годин перебували житлові райони Білопілля. Загинули дві жінки, три — зазнали поранень. Пошкоджені багатоповерхівка та приватні будинки.
• Вранці того ж дня російська авіація скинула керовану авіабомбу на житловий будинок у місті Дергачі поблизу Харкова. Постраждала родина з трьома дітьми. Зруйновано двоповерхову будівлю.
• 26 квітня на Харківщині російський дрон атакував волонтерську автівку. Це сталося в селі Сотницький Козачок, де щойно закінчили роздавати місцевим жителям гуманітарну допомогу. Поранені троє людей — подружжя волонтерів та їхній син.
• А на Херсонщині російський дрон атакував соціальний автобус гуманітарної місії “Проліска”, в якому перебували 16 пасажирів: мешканці прифронтових сіл намагалися дістатися центру громади для отримання сервісів адміністративного та соціального характеру. Мікроавтобус прямував за маршрутом “Новокаїри-Нововоронцовка”. Трагедія мало не сталася біля села Золота Балка. “На щастя, завдяки вмілим діям водія автобуса, який вчасно помітив дрон і зумів ухилитися від лобового зіткнення з ним, не сталося біди, — розповів керівник благодійної організації Євген Каплін. — Дрон зачепив бік автобуса, лишивши на ньому вм’ятину, та вибухнув від зіткнення з асфальтним покриттям позаду транспортного засобу. Місія ‘Проліска’ розцінює дану атаку як чергову цілеспрямовану атаку російської армії проти цивільного населення та гуманітарних працівників”.
• 26 квітня під артобстріл потрапила житлова забудова у Нікополі на Дніпропетровщині. Постраждали двоє людей: дорослий і 9-річний хлопчик. Пошкоджені 4 п’ятиповерхівки та газогін.
• Вночі 27 квітня росіяни завдали двох ракетних ударів по території психіатричної лікарні у Харкові. На щастя, ракети поцілили між корпусами. Травм зазнала лише одна жінка. В будівлях пошкоджено близько 200 вікон та внутрішні оздоблення приміщень. Зокрема, постраждав корпус, в якому на момент вибуху перебувало 65 людей, і харчоблок. Наразі їжу для пацієнтів лікарні готує поїзд-кухня Укрзалізниці.
“Вдарили ракетою, повилітало скло. Було дуже страшно, за хворих, за себе. Б’ють по цивільних об’єктах. Пацієнти вибігли в коридор, молодці. Лягли на підлогу. Перелякалися, кричали. Психіатрична лікарня, люди з психічними захворюваннями. Їм дуже важко. Попадали, обійнялися”, — цитує Суспільне медичну сестру лікарні Вікторію Беляєву.
Перевести пацієнтів до бомбосховища персонал лікарні не встиг: перша ракета вибухнула менше ніж за хвилину після оголошення повітряної тривоги.
• О 04:45 28 квітня російські “шахеди” атакували Миколаїв. Пошкоджено готель в історичному центрі міста, а також об’єкт теплогенеруючої інфраструктури. Готель було щойно відбудовано після атак 2022 року. “Поруч дитяча спортивна школа та стадіон. Жодних військових об’єктів. Історична частина міста”, — наголосив очільник Миколаївської ОВА Віталій Кім.
Атаки на енергетику
27 квітня відбулася чергова масована атака на українську енергетику. Під ударом були чотири ТЕС у Дніпропетровській, Івано-Франківській, Львівській областях. На одному з об’єктів поранено співробітника.
З лютого 2022 року вторгнення Росія атакувала українські ТЕС майже 180 разів, заявив в ефірі Громадського радіо виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук. “Якщо рахувати від початку великомасштабного вторгнення, то це вже окупанти майже 180 разів обстріляли наші теплоелектростанції. Ця атака, 27 квітня, по суті, була четвертою великою після атак 22 та 29 березня й 11 квітня. Зараз аналізуємо наслідки цієї атаки, пошкодження серйозні. Чотири станції зазнали досить значних пошкоджень”, — сказав він.
Розстріл цивільних на окупованій Херсонщині
Минулого тижня в Офісі Генпрокурора повідомили про те, що на окупованій частині Херсонщини російські військові розстріляли жінку. “За даними слідства, 24 квітня 2024 року в одному з населених пунктів тимчасово окупованої Ювілейної громади Херсонського району, російські військові розстріляли 65-річну місцеву жительку. Після чого намагалися підпалити її будинок, — йдеться в повідомленні правоохоронців. — Попередньо, окупанти прийшли на подвірʼя жінки та вимагали у неї гроші. Не отримавши бажаного, здійснили в неї кілька пострілів з автоматичної зброї”.
Пізніше, схоже, саме про цей випадок написали російські ЗМІ, але йшлося про злочин, в якому загинули кілька цивільних українців. Як повідомляє “Астра”, двоє російських військовослужбовців убили п’ятьох осіб в окупованій частині Херсонщини. Серед загиблих — 65-річна Валентина Старченко з села Подо-Калинівка, окупаційна “очільниця адміністрації” села Абрикосівка Любов Тимчак, а також 32-річний Сергій Шуваєв з того ж населеного пункту. Також вбиті двоє російських громадян. Двоє підозрюваних — військовослужбовців РФ, вже нібито затримані.
Діти та війна
• Офіс Омбудсмана передав Катару список з іменами 561 української дитини, незаконно вивезеної до РФ. За словами Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця, цей список вже надано Росії. “Вкотре спростую пропаганду РФ: перемовини ми ведемо за посередництва Катару, прямих переговорів України з Росією — не було”, — заявив він.
В Катарі, зокрема, йшлося про повернення дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування. “Юридично між біологічними батьками й офіційними всиновлювачами чи піклувальниками немає різниці, — наголосив Омбудсман. — Тому РФ зобов’язана повертати дітей, незалежно від їхнього статусу. Також Катар погодився прийняти перший список дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування і пропрацьовувати питання щодо їхнього повернення в Україну. Зазначу, що за нашими даними таких дітей може бути понад 3600”.
Внаслідок вибуху потерпілі отримали множинні тілесні ушкодження та перебувають у лікарні. Нині їхньому життю нічого не загрожує”, — повідомляють правоохоронці.
Цивільні в полоні
Минулого тижня Місія ОБСЄ презентувала звіт щодо масового позбавлення волі Росією українських цивільних. “Наскільки мені відомо, це — найповніший звіт про це конкретне явище з того, що було написано до цього часу”, — цитує Укрінформ одну з авторок документа Вероніку Білкову. Місія дійшла висновку, що масова, поширена та систематична практика викрадення Росією цивільних триває уже десять років, йдеться про тисячі людей: “Хоча конкретні модальності затримання дещо відрізняються в різних регіонах, загальна схема свавільного затримання Російською Федерацією великої кількості українських цивільних осіб як на початковому, так і на затяжному етапі тимчасової окупації залишається незмінною і, як видається, є визначальною рисою політики Російської Федерації на тимчасово окупованій території”.
ОБСЄ констатувала: таким чином Росії порушує міжнародне гуманітарне право та зобов’язання РФ в рамках ОБСЄ. Крім того, з великою ймовірністю такі дії РФ можуть бути прирівняні до воєнного злочину та злочину проти людяності.
Нагадаємо, 29 лютого ОБСЄ запустила Московський механізм щодо свавільного позбавлення свободи українських цивільних громадян Російською Федерацією. Завдяки цьому механізму розпочалося розслідування таких порушень норм міжнародного гуманітарного права.
Статистика війни
Учасники глобальної ініціативи T4P (“Трибунал для Путіна”) документують події, в яких є ознаки злочинів, згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України. Станом на 28 квітня 2024 року ініціативою зафіксовано 70976 ймовірних воєнних злочинів, вчинених російськими військовими на нашій землі. Представлені дані не претендують на повноту та остаточність. Реальна кількість деяких видів злочинів майже напевно суттєво вища за те, що можливо зафіксувати.
Ця публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у межах Програми “Права людини в дії”, яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.
Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.
У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать: зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за номером +380 44 521 57 53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: usaid.gov/ukraine, або на сторінку у фейсбуці: fb.com/USAIDUkraine.