Тим часом правозахисники з ГО “Захист в’язнів України” опублікували відео, на якому засуджений, що відбуває покарання в ВК-16, розповідає, що його — під загрозою зґвалтування — примушували платити 10 тисяч гривень на місяць. “Адміністрація на це закриває очі”, — заявляє чоловік. На іншому відео зафіксована так звана “прийомка” — жорстоке побиття новоприбулих до колонії.
“Слідством встановлено, що жертвами злочинців були майже всі, хто потрапляв до колонії, — йдеться в повідомленні пресслужби ДБР. — Новоприбулим погрожували поселенням серед ‘відторгнутих загалом’ в’язнів та били до тих пір, поки не ламали волю й примушували беззаперечно виконувати будь-які вказівки. Наразі перевіряється інформація навіть про факти смерті від побоїв”.
Правоохоронці розповіли, що кожен, хто прибуває до колонії, мав прибирати підлогу. Це записувалося на камеру. Тих, хто відмовлявся, катували: били руками, ногами, кийками і палицями. Одному із засуджених завдали понад 200 ударів.
Завдяки ретельно зібраному “архіву”, слідство отримало відеофайли з побиттям новоприбулих в’язнів. “У матеріалах також містяться й інші факти катувань у цій та інших виправних установах, які наразі є предметом дослідження”, — заявляють у ДБР.
Наразі підозру за частиною другою статті 127 (катування) КК України повідомлено лише чотирьом службовим особам ВК-16, однак триває розслідування щодо причетності інших службових осіб колонії — серед них і керівного складу. Якщо провина підозрюваних буде доведена, покарання за такий злочин передбачає позбавлення волі на строк до 10 років.
Крім того, слідчі дії тривають і в офісі Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання покарань ДКВС та у керівника цієї установи. “Крім інформації про можливу організацію системи поборів та знущань у підпорядкованих закладах виконання кримінальних покарань, перевіряються також підстави отримання ним у приватну власність майна, яке значно перевищує його офіційні доходи. Йдеться про численні квартири, офісні приміщення та елітні автомобілі”, — наголошують у ДБР.
— Відео, що було оприлюднене, і інформація, озвучена ДБР щодо катувань в Божківській виправній колонії, — то є крапля в морі порушень прав людини, що залишилися нам у спадок від каральної і репресивної системи ГУЛАГу, — вважає координатор програм ХПГ, правозахисник Андрій Діденко, що багато років бере участь у моніторингових візитах до місць несвободи. — Методика залякування і розповсюдження кримінальної субкультури є дуже зручними для адміністрації таких закладів: для заробляння брудних грошей, а також для того, щоб потішити свою хворобливу манію величі. Залякані і принижені, без права голосу, люди, працюють за копійки по 18 годин на добу, а потім ще й сплачують кошти, щоб їх не гнобили і не знущалися з них. Ця машина не має нічого спільного з ціллю кримінального покарання — ресоціалізацією і соціальною адаптацією. В російських установах виконання покарань — точнісінько така сама модель поведінки персоналу щодо засуджених. Але в Україні ситуація набагато краща. Велика кількість установ виконання покарань відмовилися від цієї ганебної людиноненависницької практики залякування і терору. Керівники багатьох українських установ не підтримують і не сприймають каральні методи. Такі зміни відбуваються завдяки моніторинговим візитам без попереджень, оприлюдненням фактів про порушення прав людини і безумовно завдяки належному реагуванню державних інституцій на такі порушення. Як можна встановити, в яких установах гіпотетично відбуваються брутальні порушення прав людини? В першу чергу, з таких закладів назовні не надходить жодної скарги від ув’язнених. Інформацію про порушення ми отримуємо лише після того, як людина звільняється або переводиться до іншої установи або лікарні. Минулого року ми провели дослідження, щоб дізнатися в яких установах “не прийнято“ скаржитися. Так от з Божківської виправної колонії №16 на Полтавщині скарги не виходили.
У серпні 2020 року Комітет Ради Європи із запобігання катуванням та поганому поводженню (КЗК) відвідав три українські колонії — Бердянську ВК №77, Темнівську ВК №100 та Олексіївську ВК №25. Дві останні підпорядковуються Північно-Східному міжрегіональному управлінню з питань виконання покарань ДКВС, до якого зараз прийшло ДБР. Тоді міжнародна організація поміж іншого звернула увагу на “помітну атмосферу страху та залякування” в установах позбавлення волі.
Нагадаємо, рік тому було затримано керівництво сумнозвісної Бердянської колонії №77. Формулювання тоді були майже ідентичні: жертвами злочинців були майже всі, хто потрапляв до колонії, людей катували, у потерпілих вимагали кошти за уникнення тортур… Слід зазначити, що затриманий тоді заступник керівника Бердянської ВК № 77 попри сумнівну репутацію працював перед війною начальником управління соціально-виховної роботи та забезпечення прав засуджених Південно-Східного міжрегіонального Управління з питань виконання покарань Міністерства юстиції України, що може свідчити про масштабність злочинної системи катувань і вимагань, що панує в українських тюрмах.
