Хто терорист? Підсумки тижня

Хроніка обстрілів

• 24 червня російські ракети вдарили ракетами по Покровську Донецької області, вбивши щонайменше чотирьох людей. Поранень дістали 34 особи, серед яких двоє дітей. “В результаті обстрілу населеного пункту пошкоджено житлові будинки, автомобілі й газопровід. Попередньо, російські окупанти використали ракети ‘Іскандер-М’”, — заявили в обласній прокуратурі.

• Того ж дня росіяни влучили у склад торговельної мережі “Таврія В” в Одесі. “На складі ніколи не було жодних боєприпасів, зброї та снарядів. Він використовувався виключно для потреб супермаркетів ‘Таврія В’. Там зберігалися усі продукти, продовольчі та непродовольчі товари — усе необхідне для комфортного повсякдення цивільних українців”, — заявили в компанії. Поранено чотирьох цивільних.

• 25 червня російські військові завдали 6 авіаударів по Торецьку Донецької області, поранивши чотирьох людей. Під обстріл потрапили і волонтери ГО “Схід SOS”, які вивозили цивільних. “Під обстріл потрапила евакуаційна автівка фонду, екіпаж якої встиг забрати 2 людей і прямував до ще 4 осіб. Ударна хвиля вибила скло машини, уламкові поранення отримав водій Владислав Арсеній”, — розповіли в організації.

• 26 червня росіяни поцілили по гуманітарному штабу в Херсоні, поранень і контузій дістали п’ятеро цивільних. Пошкоджено три автівки. Того ж дня ворог з безпілотника скинув вибухівку на цивільний автомобіль, в якому перебували діти. “12-річна дівчинка отримала вибухову травму та уламкові поранення голови, тулуба, ніг та рук. У її 15-річної сестри — вибухова та черепно-мозкова травми, контузія. Потерпілих у стані середньої тяжкості шпиталізували для надання меддопомоги. Також до лікарні за допомогою самостійно звернулись 3 дорослих, які знаходились разом з дітьми”, — розповів очільник Херсонської ОВА Олександр Прокудін.

• 26 червня російська керована авіабомба поцілила по приватному сектору Дергачів на Харківщині: постраждали щонайменше девʼять місцевих мешканців, серед яких двоє дітей.

• 27 червня під ворожим обстрілом перебував Харків. Росіяни вперше ударили ФАБ-500 з УМПК. Постраждали пʼять людей, пошкоджені приватні житлові будинки, а також гуртожиток одного з навчальних закладів.

• 28 червня вибухи пролунали у Дніпрі — російська ракета влучила в багатоповерхівку. Обвалилися чотири поверхи — з восьмого по одинадцятий. На площі 150 квадратних метрів спалахнула пожежа. Загинула 76-річна місцева мешканка. Кілька людей вважаються зниклими безвісти. За інформацією ДСНС, у пошкодженому під’їзді проживали 97 осіб. Постраждали 12 людей, серед них — семимісячна дитина та вагітна жінка. Немовля отруїлося продуктами горіння. Стан вагітної лікарі оцінюють як середньої тяжкості.

• 29 червня російські військові завдали ракетного удару по центру Вільнянська Запорізької області. Семеро людей загинуло, з них троє — діти: дві дівчинки 10 та 17 років і 15-річний хлопець. Поранено 38 осіб (дев’ятеро дітей). Пошкоджені об’єкти критичної інфраструктури, багатоповерхівки, торговельні приміщення, автомобілі.

• 30 червня російська керована авіабомба влучила по сортувальному терміналу Нової пошти в центрі Харкова. “Всі працівники зміни були у бомбосховищі і не постраждали, але є постраждалі серед водіїв вантажівок та населення. На жаль, на зараз відомо про одного загиблого водія вантажівки”, — йдеться в повідомленні на сайті компанії. Поранено 10 людей, серед них — восьмимісячне немовля.

Росіяни не вперше цілять саме по Новій пошті. 21 жовтня ракетним ударом було знищено термінал у Коротичі Харківської області. Тоді 6 осіб загинуло та 16 постраждало.

За попередньою інформацією обласної прокуратури, цього разу ворог запустив ФАБ-500 з УМПК з Нижнього Ольшанця у Білгородській області. “Ці їхні бомби — одна з ключових основ путінської здатності воювати. Чим швидше світ допоможе нам розібратись із російською бойовою авіацією, що запускає ці бомби, чим швидше ми зможемо завдати ударів — цілком справедливих, до речі — по російській військовій інфраструктурі, по військових аеродромах, тим ближче буде мир. Справжній мир!” — заявив Президент Володимир Зеленський.

Судилища в Росії

У РФ Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону оголосив вирок у справі викраденого окупантами у 2022 році мешканця Мелітополя Ярослава Жука, повідомляють “Кримський процес” та “Меморіал”.

Його визнали винним у “скоєнні акту міжнародного тероризму” та засудили до 14 років позбавлення волі з відбуванням перших 4 років у в’язниці, а решту терміну — у колонії суворого режиму. Прокуратура вимагала для Ярослава Жука 27 років ув’язнення. Чоловік неодноразово скаржився на тортури і страшні умови утримання.

Двох українських волонтерів Ярослава Жука та Іллю Єніна викрали у червні 2022 року в окупованому Мелітополі. 12 липня в інтернеті з’явився відеозапис, на якому Жук “зізнається” в тому, що він нібито “17 червня 2022 року намагався вчинити замах на директора Департаменту освіти міста Олену Шапурову”.

В останньому слові Ярослав Жук заявив: “Ви чудово знаєте і розумієте, що справа ця сфабрикована. Це очевидно не тільки для мого захисника, але для всіх присутніх. Я часто чув фразу ‘порушення мирного співіснування народів’. Я хотів би звернути вашу увагу на те, що я з вами розмовляю російською мовою. Дружина моя розмовляє російською мовою, син мій розмовляє російською мовою, вся родина. Нас ніхто за це не утискав, ніколи в нас не було конфліктів з україномовним населенням. Ми мирно співіснували до 22 лютого 2022, коли на нас полетіли російські ракети. Ми ховалися від цих ракет у підвалах, потім вилазили з підвалів — ховали своїх сусідів, потім залазили назад у підвали і ховалися від російських ракет. Ви прийшли до нас із війною і судите нас за те, що ми захищаємось, називаєте нас терористами. Ваші озброєні співвітчизники увірвалися до мене до хати — мого сина неповнолітнього, який інвалідом є, відібрали у матері, а в дружини над головою відстріляли магазин патронів. Хто з нас після цього терорист? І ви називаєте мене після цього терористом за те, що я виконував свій громадянський обов’язок. У мене в країні було оголошено воєнний стан і сидіти, мовчки спостерігати, як ваші озброєні співвітчизники творять свавілля в моєму місті, я просто не міг. Я виконував свій громадянський обов’язок. У мене все”.

Звільнення полонених

Відбувся 53-й обмін полоненими. 25 червня з російського полону додому повернули 90 українських військових. Серед них — 32 нацгвардійці, 18 прикордонників, 17 представників Військово-Морських сил, 15 бійців ЗСУ та вісім тероборонівців. “Вдалося повернути 59 Оборонців Маріуполя, з них 52 бійці, що вийшли з ‘Азовсталі’. З полону визволено п’ять нацгвардійців, які охороняли ЧАЕС. Загалом додому повертаються українці, захоплені в полон на Херсонському, Донецькому, Харківському, Запорізькому та Луганському напрямках”, — зазначили в Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими.

А пізно ввечері 28 червня стало відомо, що з неволі також повертаються десять цивільних бранців: заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял; священники Української греко-католицької церкви Богдан Гелета та Іван Левицький; Олена Пех і Валерій Матюшенко, яких утримували понад шість років в катівнях на окупованій території, а також п’ятеро цивільних, позбавлених волі в Білорусі — Микола Швець, Наталія Захаренко, Павло Купрієнко, Людмила Гончаренко та Катерина Брюханова.

У російських катівнях залишаються ще тисячі незаконно ув’язнених громадян України.

Невідворотність покарання

Європейський суд з прав людини оголосив рішення в першій міждержавній справі “Україна проти Росії (щодо Криму)”. Численні насильницькі зникнення, утиски релігійних організацій, припинення діяльності українських та кримськотатарських медіа, нав’язування російського громадянства, незаконні обшуки приватної власності, вивезення в’язнів на російську територію — ЄСПЛ одноголосно постановив, що від початку російської окупації Криму в лютому 2014 року держава-агресор порушила 11 статей Конвенції про права людини, а також статті Протоколу № 1 до Європейської конвенції (захист власності та право на освіту) і  Протоколу № 4 (свобода пересування). Подробиці — у статті.

Тим часом Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт російського ексміністра оборони Сергія Шойгу та начальника Генштабу РФ Валерія Герасимова. Їх підозрюють у вчиненні злочинів, скоєних наприкінці 2022-го — початку 2023-го років. Йдеться про атаки на цивільні об’єкти, заподіяння надмірної випадкової шкоди цивільним особам та пошкодження цивільних об’єктів. Крім того, на думку суддів МКС, Шойгу та Герасимов, ймовірно, вчинили злочин проти людяності за статтею 7(1)(k) Римського статуту — “нелюдські діяння подібного характеру, що умисно заподіюють сильних страждань чи тяжких тілесних ушкоджень або серйозної шкоди психічному чи фізичному здоров’ю”.

Статистика війни

Учасники глобальної ініціативи T4P (“Трибунал для Путіна”) документують події, в яких є ознаки злочинів, згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України. Станом на 30 червня 2024 року ініціативою зафіксовано 76640 ймовірних воєнних злочинів, вчинених російськими військовими на нашій землі. Представлені дані не претендують на повноту та остаточність. Реальна кількість деяких видів злочинів майже напевно суттєво вища за те, що можливо зафіксувати.