Колишньому керівництву колонії в Оленівці повідомили про підозру

Служба безпеки України та Офіс Генерального прокурора зібрали докази щодо екскерівника колонії в окупованій Оленівці та його заступника. Про це 29 липня сповістили в обох відомствах.

Ідеться про колаборанта Сергія Євсюкова (ексочільника так званої “Волноваської колонії ДНР” у селищі Оленівка) та його колишнього першого заступника, колаборанта Дмитра Нейолова.

“За даними слідства, обидва фігуранти перебували ‘на посадах’, коли в ніч проти 29 липня рашисти влаштували вибухи на території окупаційної тюрми”, — мовиться у повідомленні СБУ.

Своєю чергою в Офісі Генпрокурора розповіли про загиблих і постраждалих військовополонених. “За даними слідства, вибухи пролунали після відбою у проміжок часу між 23 годиною [ночі] 28 липня та першою годиною [ночі] 29 липня 2022 року. Згідно з отриманими даними, на той час у бараці утримувалися 193 військовополонені полку ‘Азов’”, — зазначили в Офісі Генпрокурора. Правоохоронці сповістили, що в результаті вибухів та внаслідок отриманих вибухово-осколкових травм, осколкових поранень тіла та ушкоджень внутрішніх органів, а також внаслідок ушкоджень, спричинених джерелом дії термічного фактора, та інших тяжких тілесних ушкоджень одразу загинув щонайменше 41 полонений військовослужбовець. Ще дев’ятеро військовослужбовців “Азова” загинули “внаслідок несвоєчасного та неналежного надання медичної допомоги”. Близько 150 українських військових отримали поранення різного ступеня тяжкості. 

У відомствах наголосили, що обидва фігуранти усвідомлювали наслідки вибухів і знали про кількість постраждалих, проте навмисно зволікали з наданням екстреної медичної допомоги та евакуацією поранених до лікарень. Крім цього, як додали в Офісі Генпрокурора, підозрювані “не забезпечили належних та достатніх медичних препаратів і засобів для надання допомоги”.

На підставі зібраних доказів слідчі СБУ повідомили Євсюкову та Нейолову про підозру за частиною другою статті 28 та частиною другою статті 438 (жорстоке поводження з військовополоненими, поєднане з умисним вбивством, вчинене за попередньою змовою групою осіб) Кримінального кодексу України.

Як зауважили есбівці, обох підозрюваних нелегітимна окупаційна “влада” “замінила на посадах” у 2022 році. Зараз підозрювані перебувають на тимчасово окупованій частині Донеччини.

В Офісі Генпрокурора уточнили, що в ході розслідування слідчі та прокурори отримали показання 20 потерпілих і понад 30 свідків. Прокурори також розповіли, що в межах кримінального провадження вже провели 48 судово-медичних експертиз, у тому числі молекулярно-генетичні, а також здійснили комплексну експертизу зброї та слідів і обставин її використання. Правоохоронці дослідили інформацію з відкритих джерел, а також дані розвідувальних і правоохоронних органів.

Наразі вдалося встановити особи 49 загиблих військовослужбовців. 48 осіб встановили за висновками судових молекулярно-генетичних експертиз. Ще одного загиблого ідентифікували з показань потерпілих і свідків.

Як нагадали правоохоронці, попри те, що українські військовополонені захищені Женевською конвенцією, представники РФ не допустили міжнародні організації до огляду місця події. “Натомість вони намагалися знищити та приховати сліди злочину”, — наголосили в Офісі Генпрокурора.

Своєю чергою Уповноважений ВР з прав людини закликав Міжнародний Комітет Червоного Хреста і ООН розслідувати масове вбивство в Оленівці. “Україна вимагає, щоб місія ООН якнайшвидше відновила свою роботу або була створена нова місія”, — написав Дмитро Лубінець в офіційному телеграм-каналі. Омбудсман також зауважив, що він пропонував російській Уповноваженій з прав людини спільно відвідати місце трагедії, проте отримав відмову.

Загальний контекст

Минулого липня в Офісі Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) спростували заяви Кремля, нібито військовополонених в Оленівці вбили українські військові ракетою Himars. Ця інформація не відповідає дійсності, заявляли в ООН. Ба більше, Верховний комісар ООН з прав людини Фолькер Тюрк наголошував, що, відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, і смерть, і важкі поранення, яких зазнали військовополонені, насамперед має розслідувати та країна, яка утримує їх у полоні, тобто Росія. Натомість Росія так і не надала ООН гарантій безпечного доступу до Оленівки. “Військовополонені, які були поранені або загинули в Оленівці, та члени їхніх родин заслуговують на те, щоби правда стала відома, а винні в порушеннях міжнародного права були притягнуті до відповідальності”, — наголошував Фольклер Тюрк.

Нагадаємо, що у ніч проти 29 липня 2022 року був зруйнований один із бараків виправної колонії в окупованому Росією селищі Оленівка. Через це загинули щонайменше 50 українських військовополонених з “Азовсталі”.

Тоді в Генштабі заявили, що російські Збройні сили навмисно й прицільно обстріляли колонію з артилерії. Таким чином російські окупанти “переслідували свої злочинні цілі — звинуватити Україну у скоєнні ‘воєнних злочинів’, а також приховати тортури над полоненими і розстріли, які здійснили там за наказами окупаційної адміністрації та командування ЗС РФ на тимчасово окупованій території Донецької області”, наголошували в Генштабі. Українська влада вважала, що Росія організувала масове вбивство українських військовополонених, аби дискредитувати українські сили оборони та завадити постачанню зброї. Як повідомляли в Офісі Генпрокурора, попередньою причиною вибуху могла бути термобарична зброя.

Аби встановити факти трагедії та з’ясувати, що сталося в Оленівській колонії, в ООН вирішили створити спеціальну місію. Проте на початку 2023-го місію розформували через те, що експертів було неможливо доправити до місця події та вони “не отримали необхідних гарантій безпеки”. Як зазначав юрист-міжнародник Іван Лозовий, заблокувавши доступ до Оленівки та не допускаючи туди представників міжнародних організацій, Росія певною мірою досягає своєї мети та ускладнює розслідування, яке потребує огляду локації. 

При цьому Прокурор Міжнародного кримінального суду має мандат на перевірку усіх потенційних воєнних злочинів, тож і він, і його фахівці могли б відвідати місце теракту, якби Росія не блокувала такі відвідини, пояснював юрист. “Міжнародні інстанції діють дуже послідовно, дуже впевнено, але доволі повільно. Ми бачимо це, наприклад, на підставі розслідування випадку збиття лайнера MH17, який був збитий над Донбасом. Нарешті висновки є, і вони дуже солідні, але це забрало кілька років”, — говорив Лозовий.

Він також наголошував, що найбільша проблема полягає в тому, що чим більше часу минає від вибуху, тим важче розслідувати злочин. Як пояснював правник, саме локація може слугувати одним із найважливіших потенційних доказів: стан і вигляд будівлі дозволяють реконструювати події та встановити, що саме могло вибухнути, що могли підірвати та звідки велися обстріли.