‘Особливий обмін’: до України повернули 49 бранців РФ

У п’ятницю, 13 вересня, відбувся черговий обмін військовополоненими. Про обмін повідомив Володимир Зеленський, Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими та Уповноважений ВР з прав людини.  

Україна повернула 49 бранців РФ. З-поміж них були як воїни українських Збройних сил і Національної гвардії, Національної поліції та Державної прикордонної служби, так і цивільні, яких Росія незаконно утримувала в полоні.

У Координаційному штабі зауважили, що це “особливий обмін”, адже вперше за тривалий час вдалося звільнити з полону українських жінок: їх серед звільнених — 23. “Це цивільні українки, яких росіяни затримали та незаконно позбавили волі ще до повномасштабного вторгнення”, — уточнили в Координаційному штабі. Там також зауважили, що вдалося звільнити жінок, “які зазнали негуманного поводження, зокрема через примусову участь у так званому ‘судовому процесі’ над захисниками Маріуполя”.

У штабі розповіли, що з-поміж звільнених є семеро цивільних, 23 солдати та сержанти, 19 офіцерів. Україна повернула з неволі вісьмох представників ЗСУ (двоє звільнених — з ТРО), двох представників Нацполіції, чотирьох прикордонників, 13 військових моряків, 15 захисників Маріуполя та “Азовсталі” з Нацгвардії.  

“Звільнені оборонці захищали нашу землю на Донецькому, Луганському, Херсонському напрямках. Додому повертається також Герой України, полковник медичної служби Віктор Івчук, який керував військовим шпиталем у Маріуполі в найважчі часи”, — мовиться у повідомленні Координаційного штабу.

У штабі подякували Об’єднаним Арабським Еміратам за допомогу в організації чергового обміну та зауважили, що всі українці та українки, які були звільнені з російського полону, пройдуть медичний огляд та отримають допомогу з фізичної та психологічної реабілітації та належні виплати за весь час перебування в неволі.

Своєю чергою Дмитро Лубінець зауважив, що стан здоров’я звільнених бранців РФ вкрай тяжкий. “Багато з них втратили десятки кілограмів ваги”, — наголосив Омбудсман.

Це був 56-й обмін полоненими від початку повномасштабного вторгнення РФ. За цей час з російського полону вже звільнено 3 569 людей, кажуть у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими.

“Разом працюємо над тим, щоб усі українці були вдома. Водночас наголошу, що, відповідно до Женевських конвенцій, пріоритет у поверненні надається тяжкохворим і тяжкопораненим, а також жінкам”, — говорить Дмитро Лубінець.

Оновлено: 14 вересня до України повернули ще 103 людини. Як сповістив Володимир Зеленський, 82 рядові та сержанти й 21 офіцер повернулися з російської неволі. Україні вдалося визволити оборонців Київщини, Донеччини, Маріуполя, Луганщини, Запоріжжя, Харківщини. Додому повернулися воїни ЗСУ, нацгвардійці, оборонці 36-ї бригади морської піхоти, прикордонники та поліцейські, представники спецпідрозділу “Кракен” і ДСНС. Як повідомила керівниця Патронатної служби “Азова” Олена Толкачова, до України повернули 23 “азовці”, які провели в російському полоні понад два роки. Дмитро Лубінець уточнював, що переважну більшість звільнених утримували в російській неволі від початку повномасштабного вторгнення РФ.

У Координаційному штабі надали повнішу інформацію та сповістили, що з-поміж звільнених 14 вересня є 38 нацгвардійців, 28 воїнів ЗСУ (двоє зі спецпідрозділу “Кракен”, двоє з Міжнародного легіону, троє з Сил спеціальних операцій і один з Сил територіальної оборони), восьмеро прикордонників, четверо поліцейських, двадцять один військовий моряк, троє представників Державної спеціальної служби транспорту та один представник Державної служби України з надзвичайних ситуацій. 69 звільнених обороняли Маріуполь, 31 воїн боронив “Азовсталь”. Також вдалося повернути двох охоронців ЧАЕС. У штабі наголосили, що більшість полонених зазнали важких травм або поранень, мають серйозні захворювання та потребують негайної медичної допомоги.

Одна з історій полону

У рамках 56-го обміну до України повернулася й Леніє Умерова, яку затримали на російсько-грузинському кордоні ще в грудні 2022-го. Тоді дівчина поїхала до Криму, бо там був її батько, який страждав на онкологію і потребував догляду після операції.

Як розповідав Азіз, брат затриманої, Леніє поїхала до батька через Туреччину та Грузію, оскільки намагалася заїхати в тимчасово окупований Крим, оминаючи лінію фронту. Представники РФ звернули увагу на Леніє, адже вона була єдиною людиною з автобуса, у якої не було російського паспорта. Дівчину почали прискіпливо перевіряти. Під час перевірки у телефоні та ноутбуці Леніє знайшли інформацію, яка не сподобалася перевіряючим. Після цього її почали “допитувати” ефесбівці, розповідав брат Леніє.

Так званий “допит” тривав до пізньої ночі, після чого ефесбівці у примусовій формі “запропонували” дівчині поїхати до готелю, аби там переночувати, а вранці продовжити “допит”. Леніє не могла відмовитися, адже в неї вже відібрали телефон, тож посеред ночі ефесбівці всадовили дівчину у таксі, яке самі ж і викликали, та вказали адресу призначення. Таксист повіз Леніє уздовж лінії державного кордону, де іноземцям заборонено перебувати, бо в Росії це вважається “режимною зоною”. Дорогою таксі зупинили працівники окупаційної поліції та виписали протокол щодо незаконного перебування у “режимній зоні”. Того ж дня, о четвертій ранку, відбулося “судове засідання”. На кримську татарку склали адміністративний протокол за “порушення правил перетину державного кордону”, призначили штраф у дві тисячі рублів та незаконно доправили до Центру утримання іноземних громадян у Північній Осетії, поблизу Владикавказа.

Поки Леніє незаконно утримували у центрі, рідні не розуміли, коли її відпустять. Ефесбівці забрали в дівчини телефон, тож адвокати та рідні не могли з нею зв’язатися, проте намагалися звільнити її. 13 березня суд вирішив, що дівчину можна відпустити. При цьому суддя сказав рідним Леніє, що вони самі мають приїхати за рішенням суду і вже з цим рішенням поїхати в ізолятор і забрати звідти дівчину. Батьки так і хотіли зробити, проте суд сам направив рішення в ізолятор. Леніє випхали з ізолятора посеред ночі та навіть не дали можливості зателефонувати батькам чи адвокату, наголошував її брат.

На виході з брами на Леніє вже чекала машина з чотирма молодиками, які схопили дівчину, вдягли їй мішок на голову та вивезли до незнайомого району Владикавказа. Там її майже одразу затримали поліціянти. На Умерову склали черговий протокол, цього разу нібито через “непокору законним умовам працівникам правоохоронних органів”...  Далі була низка абсурдних адмінпротоколів, які складали на Леніє, аби не відпускати її на волю. Один з адмінпротоколів був складений за те, що дівчина нібито відмовилася повернути телефон адміністрації закладу. Інший протокол виписали за те, що Леніє нібито відмовилася виходити з конвойної машини під час етапування з Беслана до Владикавказа. Зрештою ефесбівці відвезли дівчину до Москви.

У травні 2023-го Лефортовський суд Москви заарештував Леніє Умерову за звинуваченням у “шпигунстві”, їй загрожувало до 20 років ув’язнення. У травні 2024-го Московський міський суд вчергове подовжив Леніє строк утримання за ґратами. У липні цього року брат Леніє казав, що у її справі змінили слідчого, а матеріали справи засекретили. 

Цього серпня стало відомо, що Леніє написала листа Володимиру Зеленському. Президент розповів історію Леніє 23 серпня під час відкриття саміту Кримської платформи та закликав світову спільноту до солідарності. “У нещодавньому листі Леніє Умерової сказано, що слова ‘гідність’ і ‘свобода’ не мають ціни. Це правда, вони безцінні. Катастрофічну ціну має зволікання, страх, спроби заспокоїти агресора ігноруванням анексії… Настає час закрити цей рахунок. Вся Україна буде вільною”, — наголошував Президент.