‘Асамблея приголомшена’ — резолюція ПАРЄ про українців у російській неволі

74 члени Парламентської асамблеї Ради Європи одноголосно ухвалили резолюцію “Зниклі безвісти, військовополонені та цивільні в ув’язненні внаслідок агресії Російської Федерації проти України”. У ПАРЄ засудили жахливі умови, в яких перебувають полонені, а також відсутність у РФ бажання комунікувати з міжнародними органами і рідними українців, які перебувають у російських тюрмах. Крім того, резолюція підтримує ідею обміну “всіх на всіх”.

“Цифри говорять самі за себе, — йдеться в документі. — Асамблея приголомшена тим, що станом на 18 вересня 2024 року загалом 65 956 військовослужбовців і цивільних осіб були зареєстровані як зниклі безвісти або полонені, серед них 50 916 зареєстровані як зниклі безвісти на основі перевірених даних. Насправді жертв набагато більше... Хоча з 24 лютого 2022 року по 17 вересня 2024 року з російського полону повернули 3672 людей, включно зі 168 українськими цивільними, Асамблея із занепокоєнням відзначає, що серед звільнених — третина вважалася зниклими безвісти, оскільки Російська Федерація так і не надала вчасно інформацію про їхню долю, всупереч своїм міжнародним зобов’язанням”.

В ПАРЄ наголошують: сторони збройного конфлікту несуть основну відповідальність за запобігання насильницьким зникненням, з’ясування долі зниклих безвісти та забезпечення своєчасного та ефективного розслідування воєнних злочинів. Асамблея закликає до адекватного поводження з полоненими, відповідно до міжнародного гуманітарного права та стандартів прав людини, негайного звільнення цивільних бранців та притягнення до відповідальності Російської Федерації та осіб, які вчинили воєнні злочини.

Оленівка

Зокрема в резолюції згадується масове вбивство українських в’язнів у колишній виправній колонії № 120 в Оленівці в липні 2022 року — злочин, який досі залишається безкарним. За даними Офісу генпрокурора, ідентифіковано 49 загиблих військовослужбовців зі 193, які перебували в казармі під час вибуху. Щонайменше 41 людина загинула на місці, ще 9 померли від отриманих травм через відсутність медичної допомоги, ще близько 150 зазнали поранень. Українські правоохоронці висунули екскерівнику колонії та його заступнику підозру за частиною другою статті 28 та частиною другою статті 438 (жорстоке поводження з військовополоненими, поєднане з умисним вбивством, вчинене за попередньою змовою групою осіб) Кримінального кодексу України.

“Жодного незалежного розслідування не проводилося, оскільки місію ООН із встановлення фактів було розформовано 5 січня 2023 року ‘через відсутність умов, необхідних для розгортання місії на місці’, — наголошується в резолюції. — …Попри те, що РФ намагалася знищити та приховати сліди злочину, Верховний комісар ООН з прав людини спростував російську заяву про обстріл Оленівської колонії українськими військовими та закликав РФ провести розслідування та притягнути до відповідальності відповідальних за смерть і поранення цих військовополонених”.

‘Зниклі безвісти ’

Дуже часто українці, які перебувають у російському полоні, фактично є зниклими безвісти, адже рідні не мають жодного способу отримати інформацію про їхню долю чи місцеперебування, за винятком тих випадків, коли про таких осіб надходить звістка через Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ) або щодо них відкрито кримінальне провадження в Російській Федерації та на тимчасово окупованих територіях України.

Саме тому ПАРЄ наполягає: Міжнародному комітету Червоного Хреста життєво необхідно мати можливість виконувати роль, передбачену його мандатом, включно з регулярними відвідуваннями військовополонених або цивільних осіб (незалежно від того, чи затримані вони через кримінальне провадження або з міркувань безпеки), відповідно до вимог міжнародного гуманітарного права.

Цивільні в полоні

Асамблея нагадує, що міжнародне гуманітарне право забороняє захоплювати та брати в полон цивільних осіб як заручників. А саме це робить Російська Федерація. У ПАРЄ закликали міжнародну спільноту докласти всіх зусиль для звільнення з російського полону всіх українських в’язнів війни та цивільних та притягнути до відповідальності винних у воєнних злочинах, порушеннях міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини.

Катування

Асамблея приголомшена доказами систематичного застосування тортур до українських військовополонених та цивільних полонених. Окрім недостатнього та неякісного харчування та ненадання належної медичної допомоги, полонених систематично б’ють, їх ґвалтують, катують електрошоком. Також відомо про страшні умови утримання, перенаселеність камер, приниження, необґрунтовано суворий режим, словесні образи.

ПАРЄ бере до уваги висновок Незалежної міжнародної слідчої комісії ООН про те, що збройні сили Росії на тимчасово окупованих територіях України, члени спеціальних підрозділів, співробітники Пенітенціарної служби РФ вчиняють тортури. Заяви про катування, жорстоке поводження та насильницькі зникнення також були описані Спеціальною доповідачкою ООН з питань катувань. Таке поводження з полоненими є катуванням, забороненим Міжнародним пактом про громадянські та політичні права (МПГПП), а також Женевськими Конвенціями.

“Асамблея із занепокоєнням відзначає, що ані Україна, ані Організація Об’єднаних Націй чи будь-яка інша міжнародна організація, така як МКЧХ, не володіє повною та точною інформацією про те, скільки українських громадян загинуло в російському полоні”, — зазначено в документі.

Крім того, в документі згадані випадки примусової праці полонених на тимчасово окупованих територіях України, зокрема залучення бранців до розмінування: “Лише кілька прямих свідків досі живі і можуть дати свідчення, оскільки багато людей загинуло, коли їх примушували до операцій з розмінування… Асамблея рішуче засуджує використання примусової праці військовополонених або цивільних полонених, зокрема в небезпечних зонах, де вони надто часто стають жертвами мін і вибухів нерозірваних боєприпасів”.

Суди

Асамблея приголомшена тим, що в РФ відкрито кримінальні провадження проти українських військовополонених і цивільних осіб. “Звинувачення, висунуті проти них, мають різний характер — убивство, членство в терористичній організації, загрози національній безпеці тощо — і іноді є сукупними, — йдеться в резолюції. — Асамблея нагадує, що згідно з міжнародним гуманітарним правом комбатанти не можуть бути притягнуті до відповідальності лише за приналежність до збройних сил і участь у бойових діях, тоді як кримінальне переслідування військовополонених має відбуватися відповідно до положень ІІІ Женевської конвенції та І Додаткового протоколу, а також Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Закликаючи зняти такі звинувачення, Асамблея наполягає на терміновій необхідності надати (для підсудних — ред.) повний доступ до правового захисту, а для міжнародних спостерігачів — доступ до судових засідань, забезпечивши процесуальні та судові гарантії, а також право на справедливий суд. Українські цивільні особи, затримані з метою кримінального переслідування або ув’язнені у зв’язку війною РФ проти України, користуються відповідними правами та гарантіями, відповідно до IV Женевської конвенції та Додаткового протоколу I, а також МПГПП”.

Насильницькі зникнення

В ПАРЄ нагадали, що право на свободу та недоторканність, згідно зі статтею 9 МПГПП, передбачає зобов’язання повідомляти про місцеперебування всіх осіб, що були взяті під варту. Росія не є учасником Міжнародної конвенції про захист усіх осіб від насильницьких зникнень. Але попри це в ПАРЄ закликали РФ надати МКЧХ і відповідним механізмам ООН доступ до місць утримання українських військовополонених і цивільних осіб: “Асамблея нагадує, що насильницькі зникнення людей порушують не лише численні права, захищені МПГПП, учасницею якої є Російська Федерація, а й широкий спектр звичаєвих норм міжнародного гуманітарного права. Ця практика також може становити злочин проти людяності, якщо вона вчиняється в рамках широкомасштабного чи систематичного нападу на цивільне населення”.

Червоний Хрест

Міжнародний комітет Червоного Хреста має отримати негайний і безперешкодний доступ до всіх місць ув’язнення, відповідно до умов і повноважень свого мандату, вважають у ПАРЄ і закликають РФ надати МКЧХ можливість виконувати свою роль. Крім того, парламентарі звернулися і до Червоного Хреста:

“Асамблея закликає МКЧХ зробити виняток зі свого підходу до конфіденційності шляхом публічного надання інформації про проблеми, з якими вона стикається при отриманні повного доступу до українських військовополонених, якщо це не суперечить інтересам самих військовополонених”.