Меню
• Події   • Російсько-українська війна
Марина Гарєєва, 19 січня 2023

Європарламент проголосував за створення спеціального трибуналу щодо розслідування злочину агресії

Ухвалена резолюція закликає розслідувати не лише дії Путіна, а і Лукашенка, адже саме з території Білорусі та за її підтримки РФ веде війну проти України. При цьому МКС розслідуватиме злочин геноциду, воєнні злочини та злочини проти людяності.

Depositphotos [суд молоток наручники звільнення]

Depositphotos

Європейський Союз та держави-члени ЄС мають сприяти створенню спеціального міжнародного трибуналу, який дозволить переслідувати вище політичне та військове керівництво Російської Федерації та Білорусі за вчинення злочину агресії проти України.

У четвер, 19 січня, відповідну резолюцію ухвалив Європейський парламент. “За” було віддано 472 голоси, “проти” — 19, утрималися — 33.

У Страсбурзі вважають, що спеціальний трибунал доцільно буде створити, співпрацюючи з Україною та міжнародною спільнотою. Бажано заснувати спецтрибунал через ООН. Раніше подібні трибунали створювалися для переслідування осіб, які вчиняли воєнні злочини у колишній Югославії та в Руанді.

Наразі вкрай важливо знайти юридичне підґрунтя для того, аби зняти імунітет з Путіна та Лукашенка, переконані в ЄС. Міжнародний спецтрибунал повинен мати юрисдикцію, яка дозволить притягти до відповідальності президентів, політичне та військове керівництво обох країн:

“Європарламент вважає, що спеціальний міжнародний трибунал повинен мати юрисдикцію для переслідування не лише Володимира Путіна та політичного і військового керівництва Російської Федерації, але й Олександра Лукашенка та політичного і військового керівництва Білорусі як ​​держави-співучасниці, з території та за матеріально-технічної підтримки якої Російська Федерація веде свою агресивну війну проти України”, — зазначено в резолюції.

Хоча вище керівництво країни несе відповідальність за злочин агресії, міжнародний імунітет захищає очільників держав від іноземної кримінальної юрисдикції, пояснюють фахівці. Тому вкрай важливо заручитися підтримкою міжнародної спільноти й позбавити президентів РФ та Білорусі імунітету. Оскільки членство Росії фактично паралізує Раду Безпеки ООН у питаннях російської збройної агресії, ЄС та Україні варто звертатися до Генеральної Асамблеї ООН та шукати союзників на міжнародних форумах, вдаючись до публічної дипломатії та використовуючи стратегічну комунікацію.

Щобільше, Європейський парламент закликав ЄС та його партнерів обговорити правові шляхи використання заморожених активів Центробанку Російської Федерації. У жовтні 2022 року йшлося про понад 17 мільярдів євро, заморожених від початку повномасштабного вторгнення РФ. У межах західних санкцій було заморожено 300 мільярдів євро з валютних резервів російського Центробанку.

Заморожені активи можуть слугувати репараціями за порушення Росією міжнародного права в Україні. У Європарламенті запропонували розглянути потенційну відмову в захисті суверенного імунітету цих активів, враховуючи тяжкість правопорушень, вчинених Російською Федерацією. Якщо ЄС конфіскує кримінальні гроші Російської Федерації, їх можна буде направити до компенсаційного фонду для України.

В Європарламенті переконані, що створення спеціального міжнародного трибуналу сигналізуватиме як російському суспільству, так і світовій спільноті, що Володимир Путін, Олександр Лукашенко і найвище військове та політичне керівництво обох країн можуть бути притягнені до відповідальності за вчинені злочини. Крім того, це продемонструє позицію Заходу як російським елітам, так і союзникам Кремля: очолювана Путіним країна більше не вестиме справи з Заходом як зазвичай.

“Як це не парадоксально, такий трибунал потрібен самій Росії, — зауважив латвійський депутат Робертс Зіле під час дебатів. — Він важливий, щоб зупинити в її суспільстві імперіалістичний наратив і щоб майбутні покоління цієї країни поклали край російському імперіалістичному мілітаризму”.

Європарламентарі певні, що спеціальний міжнародний трибунал сприятиме відновленню справедливості для України й стримуватиме інші держави від повторення злочину агресії у майбутньому.

При цьому заснування спецтрибуналу щодо злочину агресії жодним чином не вплине на юрисдикцію Міжнародного кримінального суду. В ЄС переконані, що спеціальний трибунал лише доповнить юрисдикцію МКС:

“Російські лідери наразі не можуть бути притягнуті до відповідальності за злочин агресії перед жодною юрисдикцією”, — пояснив єврокомісар з питань юстиції Дідьє Рейндерс. “Створення такого трибуналу заповнило б велику прогалину у структурі міжнародного кримінального правосуддя”, — зазначено в резолюції. При цьому МКС матиме більше часу для розслідування злочинів геноциду, воєнних злочинів та злочинів проти людяності, якщо розслідування злочину агресії проводитиме спецтрибунал.

Виступаючи перед Європарламентом, Рейндерс наголосив, що — перш ніж запрацює спеціальний трибунал — має бути напрацьований механізм розслідування злочину агресії. Для цього має бути створена міжнародна спеціальна прокуратура, яка розслідуватиме злочин агресії проти України. За словами Рейндерса, у ЄС вже відбуваються перемовини з українською владою, Євроюстом та Міжнародним кримінальним судом щодо створення такої прокуратури. Заснування міжнародної спеціальної прокуратури стане першим кроком у боротьбі з безкарністю щодо злочину агресії.

Зі свого боку МКС діятиме у межах юрисдикції щодо воєнних злочинів, злочинів проти людяності та злочину геноциду, скоєних на території України. Однак МКС не може розслідувати злочин агресії, оскільки ані Україна, ані Росія не ратифікували Римський статут та поправки щодо злочину агресії. Європарламент та Єврокомісія вкотре наголосили на важливості ратифікації Україною Римського статуту МКС, поправок щодо нього, а також офіційного вступу України до Міжнародного кримінального суду.

“Це стало б важливим зовнішнім та внутрішнім сигналом з боку Києва”, — зауважив Рейндерс.

Європарламентарі переконані, що підготовчу роботу ЄС зі створення спецтрибуналу варто розпочати якомога швидше:

“Не запізнімося хоча б із трибуналом, якщо ми вже запізнилися з ‘Леопардами’”, — закликав литовський депутат Андрюс Кубілюс. Адже, як зазначено у резолюції, злочин агресії проти України “не може залишатися без відповіді з боку міжнародної спільноти”.

Президентка Європарламенту Роберта Метсола прокоментувала ухвалену резолюцію:

“Наслідки війни Росії проти України величезні. Вбиті діти, жінки, чоловіки. Розділені родини. Понівечені лікарні. Знищені будинки. Зруйновані школи. Сьогодні Європарламент закликає до термінового створення спеціального міжнародного трибуналу. Воєнні злочинці повинні бути притягнуті до відповідальності. Вже зараз”, — написала вона у своєму твітері.

поширити інформацію

Матеріал підготовлено за підтримки DIGNITY — Данського інституту проти катувань, у межах проєкту “Здійснення правосуддя за міжнародні злочини в Україні”
Подібні статті

• Події   • Права дітей

‘Нам навіть не дали попрощатися’: 12-річний Олександр розповів свою історію війни

Під час окупації Маріуполя військові РФ повезли Олександра з мамою у фільтраційний табір. Тоді хлопець бачив маму востаннє. Росіяни чинили психологічний тиск на дитину й не дозволяли зв’язатися з рідними.

• Події   • Російсько-українська війна

СБУ встановила особу ватажка кадирівців, який керував ‘каральними рейдами’ на Луганщині

За інформацією слідства, під час окупації селища Макіївка Сватівського району російський загарбник організовував викрадення і катування місцевих жителів. Нині воєнний злочинець перебуває у тимчасово захопленому росіянами Енергодарі.

• Події   • Російсько-українська війна

У Мелітополі окупаційна влада залишила літніх людей без жодної допомоги, заборонивши останній благодійний фонд

Український фонд опікувався самотніми людьми й людьми з інвалідністю, допоки ФСБ не вирішила, що “фонд працює незаконно”. Також окупаційна влада закриває тимчасово окуповані українські міста, зокрема м. Лисичанськ і м. Рубіжне, на в’їзд і на виїзд.

• Події   • Російсько-українська війна

Російська ракета вбила 46 людей — остання інформація про терористичну атаку РФ у Дніпрі (оновлено)

Загинули щонайменше шестеро дітей. З травмами різних ступенів тяжкості — 80 осіб. СБУ та журналісти-розслідувачі встановлюють особи російських військових, причетних до терористичної атаки у Дніпрі.



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвісти