Психолога — в кожний офіс: в Україні хочуть створити нову систему психічної допомоги

Згідно зі звітом "WHO 2024 Emergency Appeal: Ukraine”, приблизно 9,6 мільйона українців мають ризик розвитку психічних розладів або вже страждають на них. 3,9 мільйона людей переживають симптоми різних психічних розладів — від помірних до тяжких. У ВООЗ також наголошують, що система охорони психічного здоров’я та психосоціальної підтримки в Україні є обмеженою, а війна лише загострила проблему.

Протягом першого року повномасштабного вторгнення понад 10 мільйонів українців потребували психологічної підтримки, і ця кількість продовжує зростати. За оцінками, половина цих людей (52,7%) демонструє симптоми психологічного дистресу, серед яких найбільш поширеними є тривога (54,1%), депресія (46,8%) та проблеми зі сном (12,1%).

Психолог ХПГ Наталія Захарченко працює у прифронтовому Харкові. Вона поділилася своїми спостереженнями про те, як війна впливає на психічне здоров’я українців.

— Травматизація населення дуже сильна, особливо на Харківщині, де постійно літають ракети та КАБи, — розповідає Наталія. — Масові випадки ПТСР (Посттравматичного стресового розладу) через те, що люди живуть під постійними обстрілами. В нашому регіоні психічне здоров’я людей дуже-дуже погіршилося, бо на фоні цих всіх стресів у людей активізуються такі психологічні розлади, які були у латентному вигляді. Крім того, саме тут дуже зросла потреба в психологічних послугах. Я думаю, що як і в Україні в цілому. Тому що люди почали ще більше усвідомлювати важливість психічного здоров’я.

Про що законопроєкт?

З огляду на таку складну ситуацію, у вересні у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт №12030, який має на меті створити нову інфраструктуру для надання психічної допомоги, гармонізовану з міжнародними стандартами ЄС та ВООЗ. Координуватиме діяльність у цій сфері та контролювати виконання державної політики Національна комісія з питань психічного здоров’я. Вона буде взаємодіяти з органами влади, громадськими та професійними організаціями для надання якісних послуг населенню.

Обов’язкова сертифікація

Законопроєкт вводить систему контролю за роботою фахівців у сфері психічного здоров’я шляхом сертифікації та моніторингу якості послуг. Якщо законопроєкт ухвалять, сертифікат фахівця у сфері психічного здоровʼя видаватиме Національна комісія з психічного здоровʼя.

Крім того, законопроєкт дозволяє створення саморегулівних організацій у сфері психічного здоров’я. Це добровільні об’єднання професіоналів і компаній, які отримують офіційний статус після реєстрації в Національній комісії. Вони розробляють правила та стандарти діяльності, обов’язкові для своїх членів, а також забезпечують механізм відшкодування збитків за послуги неналежної якості.

— Наталіє, наскільки важливе ліцензування психологів і надання їм права працювати тільки після отримання відповідної сертифікації? Чи може людина, яка пройшла тижневі, місячні курси, надавати психологічну допомогу людям, які, наприклад, мають посттравматичний синдром?

— Сертифікація психологів йде постійно. А ліцензування, яке намічено законопроєктом, — це гарантія того, що клієнт, звернувшись до ліцензованого психолога, отримає найякісніші послуги. Для цього є багато причин. Психологічна допомога, особливо при ПТСР, вимагає практичних навичок і ґрунтовної освіти та, що важливо, комплексного підходу. Тижневі або місячні курси взагалі не можуть такого дати, бо надають лише поверхневі знання. Те, що вивчають психологи в університеті, зокрема психофізіологію, психотерапевтичні методи, етику, є дуже важливим. Навіть немає таких психологів, які закінчили тільки один університет. Психологи навчаються все життя. Робота з людьми, особливо, наприклад, з ПТСР, вимагає спеціальних знань про травми, їх наслідки. Для цього потрібні особливі терапевтичні підходи, а некваліфікований спеціаліст може тільки допомогти на рівні життєвої психології. Найгірше те, що некваліфікований спеціаліст може викликати ретравматизацію або посилити симптоми клієнта.

Служба психічного здоров’я на робочих місцях

Стаття 33 законопроєкту визначає обов’язок роботодавців створювати служби психічного здоров’я на підприємствах, де працюють 50 і більше працівників. Якщо кількість працівників менша, функції цієї служби можуть виконувати підготовлені спеціалісти або можна залучати зовнішніх фахівців.

— Наскільки важливо мати психологів на робочому місті?

— Я вважаю, що навіть коли у компанії 10 людей, потрібен психолог. Це надзвичайно важливо і на це є багато причин. У першу чергу — це підтримка психічного здоров’я працівників, адже психолог на робочому місці може допомогти співробітникам в складних емоційних або психологічних ситуаціях. Стрес, тривожність, депресія, вигорання можуть посилюватися під впливом робочих навантажень, тому допомога психолога може запобігти розвитку хронічних станів. Крім того, це профілактика загального психологічного клімату у колективі, яка сприятиме формуванню здорової робочої атмосфери. З іншого боку, така практика є корисною з економічного погляду, адже вигорання, стреси працівників дуже часто стають поштовхом до звільнення.

Захист від дискримінації

Серед іншого, головними цілями документа є захист прав людей із психічними розладами та забезпечення доступу до якісних послуг у цій сфері. Особливу увагу приділяють зменшенню дискримінації та стигматизації, а також розвитку правової бази для охорони психічного здоров’я.

— Які практичні кроки можна зробити для запобігання стигматизації людей із психічними розладами в українському суспільстві, особливо зараз, у воєнний час?

— Стигма психічних розладів часто призводить до ізоляції людей, які потребують допомоги. Знизити стигматизацію можуть освітні компанії для населення, які мають на меті підвищити рівень обізнаності щодо психічних розладів, їх причин, симптомів та наслідків. Це допоможе розвіяти міфи та стереотипи, через які люди можуть боятися чи цуратися звертатися до психологів. Це основне. Робити акцент на тому, що звернення до психологів, психотерапевтів, психіатрів — це нормально. Нам треба сформувати нове покоління, яке буде розуміти важливість психічного здоров’я.

Неформальна допомога

Стаття 26 законопроєкту прописує, що неформальна допомога у сфері психічного здоров’я базується на особистому досвіді людей, які допомагають одне одному за принципом “рівний-рівному”. Це доповнює професійну допомогу лікарів і психологів. Сюди входять групи підтримки, онлайн-спільноти, релігійна допомога, просвітницькі заходи, заняття спортом і творчі активності. Головна мета такої допомоги — створити безпечне місце для спілкування, запобігти психічним розладам, допомогти людям бути стійкими до стресів і підтримати тих, хто шукає допомогу.

— Як, на вашу думку, можна найефективніше інтегрувати профілактичні програми в загальноосвітні та робочі заклади?

— Мені здається, що в першу чергу дуже важливо побудувати базу знань про психічне здоров’я, емоційну грамотність, навички саморегуляції, управління стресом тощо. Якщо це школа, то необхідно підвищувати обізнаність школярів і молоді про психічний стан через лекції та семінари, а в компаніях важливо організовувати спеціальні корпоративні заходи та обговорення. І в загальноосвітніх, і в робочі закладах важливо мати психолога, до якого можна було б звернутися за психологічною підтримкою. У школах слід розвивати культуру взаємопідтримки серед учнів. Щось типу програм “рівний-рівному”, коли старші учні допомагають молодшим справлятися зі стресом або іншими проблемами. Ще важливо проводити тренінги для вчителів, які могли, наприклад, розпізнавати ознаки стресу. На робочому місці теж треба підтримувати культуру відкритого спілкування і підтримки, яка добре знижує стрес і емоційне вигорання. Крім того, важливо моніторити, оцінювати стан психічного здоров’я як в учнів, так і в компаніях, зокрема впроваджувати регулярне опитування щодо стану психічного здоров’я.

Харківська правозахисна група надає безоплатну психологічну допомогу постраждалим від російської агресії. Відвідати спеціаліста можна в Києві,  Харкові та Львові. Крім того, можна отримати онлайн-консультацію.