Про чергове беззаконня представників РФ повідомила дружина політвʼязня Аліє Куртаметова.
Пані Аліє розповіла, що цього січня у Металургійному районному суді Челябінська РФ планували провести судове засідання щодо звільнення Тофіка Абдулгазієва з ув’язнення через його захворювання. Утім, засідання відклали на місяць — нібито “з технічних причин”.
Як повідомила дружина політвʼязня, зрештою засідання мало відбутися 27 лютого. Пані Аліє зателефонувала адвокату, який представляє інтереси Тофіка Абдулгазієва, аби довідатися, як усе минуло. Адвокат розповів, що Тофіка Абдулгазієва з самого початку так званого засідання вивели з зали суду.
“Причиною вказали нібито неналежну поведінку щодо судової колегії”, — писала пані Аліє й наголошувала, що така поведінка — непритаманна її чоловікові.
Ефесбівці на ‘лікарському консиліумі’ й документи, які треба підписувати наосліп
Згодом Тофік Абдулгазієв зміг сам зателефонувати рідним і розповісти, що сталося. Кримський татарин розповів дружині, що за день до суду його вивезли на так званий консиліум тюремних лікарів. На запит суду медики тюремної лікарні мали дати висновок щодо нинішнього стану здоров’я Абдулгазієва.
Утім, як розповів кримський бранець, на зборах лікарів були присутні й ефесбівці. Ба більше, навіть не почавши обстеження, начмед тюремної туберкульозної лікарні №3 у Челябінську Ольга Анварівна Ангольд дала Тофіку Абдулгазієву якісь документи й вказала, де їх потрібно підписати.
“Оскільки зір чоловіка погіршився настільки, що він не може читати, він попросив зачитати йому вголос. Начальниця медчастини відмовила у цьому проханні й додала: ‘Підпиши, потім дізнаєшся’. Тофік категорично відмовлявся підписувати й наполягав, аби йому прочитали. Потім, як розповів чоловік, на нього почали чинити моральний тиск працівники колонії”, — розповідала пані Аліє.
Політвʼязень також відмітив, що ставлення Ангольд до нього разюче відрізнялося від того, яким було раніше. За його словами, цього разу Ангольд поводилася “жорстко й грубо”. Як розповідала дружина, Тофік став нервувати через грубе ставлення, на що почув: “Ти що, у вас же — Рамадан. От і поводься відповідно”. Під тиском кримський татарин підписав папери. Лише на так званому суді він дізнався, про що в них насправді йшлося.
Як виявилося, у підписаному документі було сказано, нібито, згідно з висновком лікарів тюремної лікарні, Тофік Абдулгазієв — абсолютно здоровий і не має жодних заперечень і претензій щодо переведення назад із лікарні до колонії. Нагадаємо, що з березня 2024 року Тофік Абдулгазієв перебував у тюремній туберкульозній лікарні №3 в Челябінську.
Пані Аліє також розповіла, що якийсь час чоловік не виходив на зв’язок. Згодом виявилося, що у дні, коли Тофік не дзвонив, йому було зле.
“У нього піднялася висока температура і не спадає. На момент консиліуму температура була вищою за позначку ‘39’. У нього — безперервні, нестерпні головні болі. Відчуття, ніби набрякла лобова частина. Також він втрачає свідомість, зір продовжує погіршуватися, рівень цукру в крові — на рівні 19, з носа постійно йде кров”, — перелічувала дружина.
Ба більше, за словами Тофіка, після суду ставлення до нього дуже змінилося. Чоловіка навіть не хотіли виводити на дзвінок рідним.
“Крім того, йому повідомили, що [він] здоровий і вже не може перебувати у лікарні. Мовляв, його мають етапувати у в’язницю. Тофік попросив залишити його [у лікарні] до кінця Рамадану, щоб не бути в дорозі етапом, оскільки всупереч усьому він дотримується посту й не пропускає жодного дня попри свій поганий стан здоров’я”, — писала дружина політвʼязня.
Пані Аліє вчергове нагадала, що, крім низки інших хвороб, Тофіку Абдулгазієву діагностували злоякісну пухлину головного мозку…
На межі життя та смерті
Цього січня ми вже писали, що Тофік Абдулгазієв став непритомніти:
“В останній телефонній розмові чоловік повідомив мені, що почав втрачати свідомість. Крім того, почастішала задишка, часом важко вдихнути повітря. Тофік постійно намагається перебувати поруч із ліжком на випадок раптової втрати свідомості”, — повідомляла дружина політвʼязня 7 січня 2026 року. Аліє Куртаметова наголошувала, що в одиночній камері, де був Тофік, ніхто не допоможе, якщо йому стане зле.
20 січня цього року дружина політвʼязня також повідомляла, що Тофіку важко ходити, в нього порушена координація. Як розповідав політвʼязень, у нього сильно паморочилася голова та йшла кров носом. Крім того, в Тофіка Абдулгазієва вже тоді піднявся рівень цукру в крові (й сягнув позначки 11), писала пані Аліє 20 січня.
Як ми раніше розповідали, у грудні 2025 року лікарський консиліум в РФ дійшов висновку, що пухлина в головному мозку Тофіка Абдулгазієва виявилася злоякісною гліобластомою. Це найагресивніша злоякісна пухлина головного мозку, яка швидко росте, вражає сусідні ділянки мозку й може рецидивувати навіть після комбінованого лікування.
“Як мені пояснили, частина пухлини трохи випирає. Саме цю частину і планують видалити операційно. Але жодних шансів на нормальне відновлення лікарі не дають”, — казала пані Аліє “Кримській солідарності”.
Торік ми також розповідали, що пухлину виявили після проведення комп’ютерної томографії в тюремній туберкульозній лікарні №3 в Челябінську. Прикметно, що про пухлину кримському татарину повідомила та сама Ольга Ангольд, яка тепер змусила хворого політвʼязня розписатися під сфальшованим вердиктом, що він здоровий...
Раніше ми неодноразово писали про Тофіка Абдулгазієва та переповідали його історію.
Втрата зору
Минулого листопада Тофік Абдулгазієв повідомив про часткову втрату зору. Різке й стрімке погіршення зору у політвʼязня почалося ще у жовтні 2025-го. Кримський татарин розповідав дружині, що нічого не бачить периферійним (тобто бічним) зором. Прямо він також бачить затуманено й розпливчасто. Тофік Абдулгазієв просив викликати окуліста. Утім, фахівець його не оглядав.
“Він не бачить тарілки, з якої повинен їсти. Аби набрати номер на телефонному апараті, він просить допомоги, бо пальцем потрапляє в стіну. Тофік не може читати і писати відповіді на листи…”, — розповідала Аліє Куртаметова.
Згодом дружина також ділилася розповіддю Тофіка Абдулгазієва про його візит у лікарню, де йому робили МРТ. 1 грудня 2025 року його під конвоєм повезли на діагностику: “...Приїхавши до лікарні, ми зупинилися недалеко від лікарні та йшли пішки. Через поганий зір мені було важко йти. Підійшовши до будівлі, я ледь не врізався в стіну, переплутав її з дверима, але лікар, який мене супроводжував, допоміг”, — розповідав політвʼязень.
Минулого лютого Тофік Абдулгазієв повідомив родині, що його стан значно погіршився: упродовж тижня він мав підвищену температуру й погано себе почував. Російські лікарі дали йому лише противірусне, хоча політвʼязень потерпав від сильного кашлю та не міг дихати... Крім того, Тофіка Абдулгазієва тримали в ШІЗО тюремної лікарні №3 — у вогкості та холоді.
Передісторія
Нагадаємо, що 22 березня 2024 року кримського татарина у критичному стані вивезли до лікарні з тюрми Верхньоуральська Челябінської області РФ. З березня 2024 року Тофік Абдулгазієв перебуває в тюремній туберкульозній лікарні №3 в Челябінську. У квітні його перевели до палати інтенсивної терапії. Кримському татарину діагностували “дисемінований туберкульоз легень з ураженням ВГЛВ (внутрішньогрудні лімфатичні вузли) у фазі розсмоктування та ущільнення”. Інакше кажучи, на додачу до туберкульозу легень у Тофіка Абдулгазієва розвинувся туберкульоз лімфовузлів.
Як пояснювала медична фахівчиня, до якої зверталася дружина політвʼязня, фактично на тлі туберкульозу легень у Тофіка Абдулгазієва запалилися й почали гнити лімфатичні вузли. Така стадія захворювання зустрічається має вкрай тяжкий перебіг.
Тофіку Абдулгазієву діагностували й низку інших хвороб: двосторонню пневмонію, малий лівосторонній гідроторакс (рідину в легенях), анемію, синдром сполучнотканинної дисплазії з ураженням мітрального клапана (хворобу серця), хронічну серцеву недостатність, гастрит і нефролітіаз (камені в нирках).
Навіть згідно з російським законодавством, деякі з цих хвороб є у переліку таких, що звільняють людину від тримання під вартою. Одразу після встановлення критичного діагнозу політв’язня, у квітні 2024 року адвокати Тофіка Абдулгазієва скерували до суду клопотання, у якому вимагали від Федеральної служби виконання покарань звільнити хворого Абдулгазієва. Як наголошувала сторона захисту, кримському татарину діагностували хворобу, що входить до переліку захворювань, що перешкоджають відбуванню терміну у виправних установах. 8 липня 2024 року повинен був відбутися розгляд цього клопотання, проте оголошення рішення суду було перенесено на 6 серпня (знову ж таки “через технічні причини”). Зрештою стало відомо, що сторона обвинувачення провела “медичну експертизу”, у висновку якої було вказано, нібито в Тофіка Абдулгазієва відсутні хвороби, які зазначені у переліку відповідної постанови РФ, тож його не можуть звільнити.
В серпні 2024-го суд у російському Челябінську відмовився звільнити Тофіка Абдулгазієва.
“Суддя Калашніков вирішив, що утримання у сирих камерах хворого на туберкульоз Тофіка є цілком доречним. На зауваження адвоката щодо значної втрати ваги у засудженого суддя скептично відповів: ‘Ну не в санаторії перебуває’. Тобто втрата сорока кілограмів ваги через неналежні умови утримання, що спричинили страшні хвороби, — це нормально”, — обурювалася Аліє Куртаметова у серпні 2024-го. Пані Аліє також відмічала, що Металургійний районний суд міста Челябінська розглядав клопотання адвокатів усього 10 хвилин...
Перший обшук у Тофіка Абдулгазієва — активіста “Кримської солідарності”, звукооператора, учасника проєкту “Кримське дитинство” — відбувся ще у травні 2017 року, але тоді кримський татарин залишився на волі. Вже в березні 2019-го його заарештували за звинуваченням у причетності до партії “Хізб ут-Тахрір”. У день арешту Тофіка Абдулгазієва відбулися наймасовіші обшуки за всю історію переслідування кримських татар, зрештою через величезний обсяг матеріалів кримінальну справу з 25 учасників розділили на п’ять п’ятірок підсудних. Майже всі затримані були громадянськими журналістами чи громадськими активістами. У травні 2022-го Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону засудив Тофіка Абдулгазієва до 12 років позбавлення волі в колонії суворого режиму, з яких перші п’ять років кримський татарин повинен провести у вʼязниці, та обмеження волі на рік після звільнення. У травні 2023-го сумнозвісний суд у Власисі залишив чинним цей вирок. У липні 2023-го Абдулгазієва етапували до в’язниці у Верхньоуральську Челябінської області РФ. Після етапування політвʼязень почав стрімко втрачати вагу. Крім того, він постійно скаржився на сильний біль у суглобах рук і ніг. Як розповідав кримський татарин, оскільки в камері не було нормальної вентиляції, увʼязнені були змушені прочиняти вікно. Через постійне переохолодження у Тофіка й почали боліти суглоби.
Правовий вимір
Як неодноразово наголошували правозахисники, переслідування осіб, які не є злочинцями з позиції українського законодавства, порушує статтю 7 Європейської конвенції з прав людини (покарання лише на підставі закону), а Росія не має права застосовувати своє кримінальне законодавство на тимчасово окупованих територіях. Вивезення кримських політв’язнів на територію РФ також є злочином: відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, навіть якщо особа скоїла кримінальне правопорушення на окупованій території, саме на окупованій території її мають судити й саме на окупованій території особа має відбувати покарання. Проте представники РФ повсякчас підважують і міжнародне право, і права людини.
Щобільше, згідно з Женевською конвенцією, ненадання медичної допомоги українським громадянам, яких РФ безпідставно утримує в увʼязненні, прирівнюється до катувань і порушує невіднятне право на життя. Утім, як зазначав Уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубінець, “ненадання належної медичної допомоги українським громадянам, яких РФ незаконно утримує у вʼязницях, має системний характер”.
ХПГ неодноразово розповідала, як Росія порушує невіднятне право на життя громадян України. Докладніше про це можна почитати у нашій рубриці.
