Європейська організація з ядерних досліджень припинила співпрацю з РФ
Припинення співпраці з РФ
Минулої суботи, 30 листопада 2024 року, Європейська організація з ядерних досліджень (також відома як ЦЕРН, CERN, французькою — Conseil européen pour la recherche nucléaire) припинила співпрацю з Росією. Цього дня завершився термін дії п’ятирічної угоди щодо співробітництва.
Про це повідомила низка видань, у тому числі Swissinfo та Physics Today.
Припинення співпраці стало черговою реакцією Організації на повномасштабне вторгнення РФ в Україну.
Як зауважили у Swissinfo, нині з російськими науково-дослідними інститутами пов’язані близько 350 учених, які раніше так чи інакше співпрацювали з ЦЕРН, хоча більшість із них навіть не проживала в Женеві.
В Організації зазначили, що ЦЕРН зможе компенсувати відсутність російських вчених, пише Swissinfo. До того ж Росія ніколи не була країною-учасницею Організації (вона мала лише особливий статус держави-спостерігача), не робила внесків до річного бюджету й не мала права голосу.
Передісторія
Ще у грудні 2023-го Рада CERN — до якої входять представники урядів країн-учасниць лабораторії фізики елементарних частинок — вирішила не продовжувати угоду з Росією через вторгнення до України. Як повідомляло російське опозиційне видання T-invariant, остаточне голосування відбулося 15 грудня 2023 року. Тоді країни-учасниці проголосували за виключення Росії зі списку партнерів ЦЕРН, а також за завершення роботи на Великому адронному колайдері вчених з афіліацією у російських науково-дослідних інститутах і вищих навчальних закладах. Вже за три дні після цього росіяни отримали листа (копія якого була у розпорядженні журналістів T-invariant), в якому з-поміж іншого були окреслені адміністративні наслідки прийнятого рішення. “Якщо ваш договір про співпрацю з ЦЕРН завершується після 30 листопада 2024 року, він буде автоматично розірваний цього дня [тобто 30 листопада 2024]”, — мовилося у листі.
Голосуванню 2023 року передувала низка інших рішень. Зокрема, 8 березня 2022 року, за два тижні після початку російського повномасштабного вторгнення, Європейська організація з ядерних досліджень призупинила статус Росії як держави-спостерігача та оголосила про припинення нових колаборацій з Росією та її установами. Як було зазначено в резолюції Організації, “23 держави-члени найрішучіше засуджують військове вторгнення Російської Федерації в Україну та висловлюють жаль з приводу загиблих людей та гуманітарних наслідків, а також залучення Білорусі до цього незаконного застосування сили проти України”. Тоді ж у ЦЕРН пообіцяли сприяти ініціативам на підтримку українських дослідників і проєктів і дотримуватися міжнародних санкцій, накладених на Росію.
У червні 2022-го Рада CERN зібралася ще раз, аби оголосити про зміну статусу із “заморозки” на повну зупинку співпраці з Росією. Хоча вчені, інженери та айтівці, які вже мали перепустки в ЦЕРН на момент весни — літа 2022-го, могли продовжувати працювати до 30 листопада 2024 року, нові перепустки фізикам з російських та білоруських інститутів та ВНЗ, студентам і аспірантам більше не оформлювали, пояснювали в T-invariant.
Навесні 2023-го експериментальні групи ЦЕРН вирішили не включати назви російських інститутів у авторські списки публікацій. Крім того, Організація припинила співпрацю з Білоруссю наприкінці червня поточного року.
ОІЯД як шпарина для російських і білоруських вчених
Як зауважили у виданні “Physics Today”, до того як Росія вчинила повномасштабне вторгнення в Україну, в CERN працювали близько тисячі науковців із кількох десятків інститутів Росії. Кілька сотень із цих учених були пов’язані з Об’єднаним інститутом ядерних досліджень (ОІЯД), міжнародним міжурядовим науковим центром, розташованим у Дубні, приблизно за 130 кілометрів на північ від Москви.
У T-invariant також зазначали, що ще наприкінці березня 2022 року в ЦЕРН заявляли про повне припинення співпраці з Об’єднаним інститутом ядерних досліджень. Зокрема, вченим Європейської організації з ядерних досліджень заборонили входити до складу всіх наукових рад і комітетів ОІЯД і навпаки. Також були скасовані всі конференції та семінари, організовані ОІЯД та ЦЕРН. Ба більше, ОІЯД втратив статус спостерігача у ЦЕРН, а Європейська організація з ядерних досліджень скасувала свій статус спостерігача в ОІЯД.
Проте 20 червня 2024 року Рада CERN проголосувала за продовження угоди між ОІЯД і Європейською організацією з ядерних досліджень, яка була призупинена з 2022 року. Журналісти T-invariant з’ясували, що за розірвання угоди голосували 13 з 23 країн, а для прийняття рішення була потрібна згода 2/3 держав-учасниць…
Таким чином, наразі ОІЯД має окрему угоду про співпрацю з CERN, яка залишається чинною. При цьому, як зауважили у Physics Today, попри те, що між CERN і ОІЯД поки що триває співробітництво, воно вкрай обмежене. Зокрема, не можна розпочинати нові спільні проєкти, а у співробітництві зможуть брати участь лише ті науковці з ОІЯД, які вже співпрацюють з CERN. У T-invariant також підтверджували, що сподівання російських фізиків, нібито ОІЯД стане “місцем з нейтральною афіліацією для російських вчених”, не виправдалися. Працювати на колайдері зможуть лише ті співробітники ОІЯД, які вже були оформлені на момент початку повномасштабного вторгнення та перших санкцій. Нові перепустки російським вченим отримати буде неможливо.
У Physics Today підкреслили, що чимало науковців CERN, які відстоюють розрив зв’язків з Росією, переконані, що Європейська організація з ядерних досліджень має повністю припинити співпрацю з Об’єднаним інститутом ядерних досліджень, який тісно пов’язаний з Росією. Так, згідно з базою даних OpenSanctions, ОІЯД співпрацює з щонайменше 78 інститутами, що перебувають під санкціями США, Європейського Союзу, Японії та інших країн “за придбання та спроби придбання товарів для підтримки російської армії”. Щобільше, згідно з публічними даними, майже 80% бюджету ОІЯД становлять надходження з РФ і 93% його співробітників є вихідцями з Росії, відмічала Тетяна Берже-Гриньова, представниця України у Дорадчому комітеті користувачів ЦЕРН.
Крім того, 13 червня цього року Путін відвідав ОІЯД, аби провести зустріч щодо оборони та безпеки Росії… “Якщо Путін говорить з ОІЯД та його вченими про те, який внесок вони можуть зробити у війну, я вважаю, що ОІЯД слід бойкотувати”, — каже Ґерсон Шер, колишній офіцер програм NSF у Східній Європі, який пів століття просував співпрацю у фундаментальних дослідженнях спочатку між США і СРСР, а згодом між США і пострадянськими країнами.
Ядерний шантаж РФ
Нагадаємо, що нещодавно міністри закордонних справ “Групи семи” підтвердили подальшу підтримку України у її протистоянні повномасштабній агресії РФ і засудили ескалацію ядерної риторики з боку Кремля. “Ми ніколи не будемо миритися з погрозами застосування ядерної зброї, не кажучи вже про будь-яке застосування ядерної зброї, з боку Росії в контексті її агресивної війни проти України”, — цитували заяву глав МЗС країн G7 журналісти “Європейської правди”.
19 листопада 2024 року Путін підписав ядерну доктрину, що розширювала умови застосування російської ядерної зброї. Таким чином очільник Кремля вкотре спробував вдатися до ядерного шантажу — незмінної тактики РФ під час повномасштабного вторгнення до України.
Цивільне населення — це комбатанти, яких треба знищити
Ба більше, як нещодавно повідомив колишній офіцер російських ядерних сил, якому вдалося втекти з РФ, невдовзі після почату російського повномасштабного вторгнення він отримав злочинний наказ. Антон (ім’я якого було змінене журналістами BBC) мав проводити роз’яснювальну роботу з-поміж бійців, дотримуючись чітких письмових інструкцій.
“Треба було говорити, що українське цивільне населення — це комбатанти, і його потрібно знищити! — ділився колишній офіцер з журналістами. — Для мене це червона лінія — це воєнний злочин. Я сказав, що не буду поширювати цю пропаганду”.
Сам Антон входив до складу підрозділу із забезпечення безпеки бази. Цей підрозділ належить до сил швидкого реагування, що охороняють ядерну зброю. “У нас були постійні тренування. На реагування на позаштатну ситуацію відводилося дві хвилини”, — розповідав Антон. Він також зазначав, що 24 лютого 2022 року базу зберігання ядерного арсеналу, на якій він служив, привели в повну бойову готовність.
“До цього в нас були тільки навчання. Але в день початку [повномасштабної] війни зброя була повністю готова. Ми були готові до розгортання морських і повітряних сил і — теоретично — до завдання ядерного удару”, — казав колишній російський військовий.
Журналісти стрілися з Антоном за межами РФ. З міркувань безпеки ВВС не розголошувало місце зустрічі та змінило дані співрозмовника. Своєю чергою Антон показав журналістам документи, що підтверджували його місце служби, звання і військову частину. Як зазначали в агенції, хоча журналісти не могли незалежно перевірити всі описані колишнім офіцером події, вони збігалися з заявами російських посадовців.
До прикладу, за три дні після того, як російські війська перетнули кордон України, Володимир Путін оголосив, що сили ядерного стримування Росії переведені в “режим особливого бойового чергування”.
Антон казав, що в перший день повномасштабного вторгнення на його базі оголосили бойову тривогу, а підрозділ Антона був “зачинений всередині бази”. За його словами, режим підвищеної готовності скасували за два — три тижні після початку повномасштабної збройної агресії РФ. “Все, що в нас було, — це російське державне телебачення. Я, дійсно, не розумів, що все це означає. Я автоматично виконував свої обов’язки. Ми не брали участі у війні, ми просто охороняли ядерну зброю”, — казав колишній російський офіцер.
Вже коли Антон відмовився виконувати злочинний наказ і не став розповідати, ніби мирні українці є комбатантами, які підлягають знищенню, старші офіцери оголосили йому у догану. Ба більше, його перевели до регулярної штурмової бригади (однієї з тих, які вирушають у бій “як гарматне м’ясо”) в іншу частину країни. Сказали, що відправлять на війну, розповідав Антон. Чоловік написав заяву про відмову від участі у війні проти України. У відповідь проти нього порушили кримінальну справу (Антон показав журналістам документи, що підтверджують його переведення до штурмової бригади та деталі кримінальної справи).
Зрештою чоловіку вдалося втекти з Росії за допомогою волонтерів, що допомагають російським дезертирам. “Якби я втік з ядерної бази, то місцева ФСБ відреагувала б рішуче, і я, імовірно, не зміг би залишити країну”, — міркував колишній офіцер. На думку Антона, йому вдалося втекти завдяки тому, що його перевели до звичайної штурмової бригади. Тоді система перевірок вищого рівня безпеки дала збій.
За словами Антона, нині він не спілкується з тими, з ким служив на ядерній базі, аби не наражати їх на небезпеку. Колишній офіцер розповів, що для служби на ядерних об’єктах існує суворий відбір, туди можуть потрапити лише професійні військові, не призовники. Ба більше, усіх на базі постійно перевіряють, у тому числі — на детекторі брехні. На ядерну базу також заборонено проносити мобільні телефони (власне, за цим і стежив Антон), все доволі суворо контролюється. “Це закрита спільнота, там немає сторонніх. Якщо ви хочете, щоб до вас приїхали батьки, вам потрібно подати заяву до ФСБ за три місяці, — казав Антон. — ...Зарплата значно вища, при цьому ці війська на війну не відправляють. Вони потрібні для того, щоб або відбити, або завдати ядерного удару”…
Як вказано в оновленій доктрині терористичної Росії, відтепер вона може завдати ядерного удару у відповідь на масовану повітряну атаку неядерними засобами, зокрема безпілотниками, та “агресію проти РФ та її союзників з боку будь-якої неядерної держави за підтримки ядерної держави”.
Хоча в Інституті вивчення війни зазначали, що оновлена Росією ядерна доктрина є лише черговим “бряцанням ядерною зброєю” та не несе суттєвих змін в ядерній політиці РФ, ядерна загроза продовжує висіти у повітрі. Так само зависа остаточне припинення будь-яких наукових колаборацій з Російською Федерацією.
Залишається лише дочекатися остаточної крапки, коли будь-яка — навіть найменша — наукова співпраця з РФ лишиться настільки ж неможливою, як і ядерний шантаж Путіна.
Питання лише в тому, яким чином буде поставлена ця крапка.