В Росії готують окремих ‘спеціалістів’ з катувань

Відповідальні за катування

У країні-агресорці діє ціла система катувань, за яку відповідають окремі люди. “Так готують окремих ‘спеціалістів’ — види тортур описані, і по них вчаться. Це те, що не може собі уявити будь-який представник західної цивілізованої країни”, — цитує Юсова Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.

Як наголосив представник ГУР, відповідальні за моніторинг, дотримання і захист Женевських конвенцій і гуманітарного права структури фактично не працюють.

Зокрема, Андрій Юсов зауважив, що Росія позбавляє Міжнародний комітет Червоного Хреста можливості працювати, адже Росія не допускає його представників до місць утримання полонених українців і не залучає їх ані до підготовки, ані до обмінів. Проте й сама позиція МКЧХ могла б бути проактивнішою, вважає представник ГУР, адже про те, що були зафіксовані “абсолютно кричущі приклади порушення Женевських конвенцій з боку РФ”, мала б говорити не Україна, що стала жертвою російської політики, а “ті структури, які відповідають за контроль дотримання й виконання Женевських конвенцій”.

Андрій Юсов також нагадав, що, згідно з дослідженням експертів ООН, понад 95% звільнених з російського полону військовослужбовців зазнали катувань або інших порушень Міжнародного гуманітарного права та Женевських конвенцій. “У більшості випадків йшлося не про застосування сили з метою отримати інформацію”, — наголосив представник ГУР. Радше йшлося про “навмисні катування”, які представники РФ коїли, аби “зламати опір людини, зламати особистість, принизити гідність та змусити відмовитись від всього, що цінне для цієї людини”. Представники РФ також вчиняли тортури, аби зламати тих, хто були поруч з катованою людиною, зауважив Юсов.

Представник ГУР підкреслив, що попри все Україна продовжує працювати над поверненням з неволі і полонених оборонців, і викрадених цивільних. За час російського повномасштабного вторгнення вже відбулося 58 обмінів, майже чотири тисячі українців і українок вдалося повернути з полону РФ.

“На жаль, про тисячі інших іще йдеться. І за них треба боротися: і за військових, і за цивільних”, — наголосив Андрій Юсов.

Загиблі у полоні 

За даними Міністерства оборони України, після початку повномасштабного вторгнення РФ у російському полоні вже загинули щонайменше 177 українців. Таку цифру 4 жовтня цього року озвучувала представниця Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Міноборони Вікторія Цимбалюк журналістам Politico. Пані Вікторія підкреслювала, що через відсутність міжнародного контролю реальна кількість смертей українських бранців у російських тюрмах може бути набагато вищою. Росія повертає далеко не всі тіла померлих українців і навіть не підтверджує, що люди перебувають у російському полоні. Ми писали про смерть журналістки Вікторії Рощиної (тіло якої досі не повернули до України), “азовця” Олександра Іщенка, кримських політв’язнів: Джеміля Гафарова і Костянтина Ширінга. Ми також неодноразово писали, що в російському полоні людям не надають належної медичної допомоги. Згідно з Женевською конвенцією, ненадання медичної допомоги українським громадянам, яких РФ безпідставно утримує у в’язницях, прирівнюється до катувань і порушує невіднятне право на життя.

Широковживана практика

Як було зазначено у резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи, станом на 18 вересня поточного року 65 956 українських військовослужбовців і цивільних вважалися зниклими безвісти або полоненими. Проте це лише попередні дані. Цього вересня в ООН відмічали, що катування полонених українців є “узвичаєною” та “широковживаною” практикою для представників РФ. Про це свідчать переважно схожі схеми вчинення тортур і широке географічне поширення катівень. Окрім того, в ООН встановили додаткові спільні елементи у вчиненні катувань, які підтверджують попередні висновки про їхній систематичний характер. Одним із таких елементів є часте застосування насильницьких методів, яке відбувається як у місцях позбавлення волі на території РФ, так і у кількох великих тюрмах на тимчасово окупованих територіях, де утримують українців і українок.

Крім того, отримані Комісією докази вказували на ще один спільний елемент вчинення катувань. Він полягав у тому, що співробітники конкретних російських служб були скоординовано залучені до вчинення катувань у всіх місцях позбавлення волі, які розслідувала Комісія. Як раніше казали постраждалі та свідки, “допити” та катування здійснювали співробітники ФСБ, військовослужбовці російських Збройних сил, особовий склад Національної гвардії РФ, особовий склад “Групи Вагнера”, а також військові самопроголошених квазіреспублік, підконтрольних Кремлю. Зокрема, один постраждалий, якого незаконно утримували в управлінні поліції у Новій Каховці на Херсонщині, розповідав, що “усі, хто були в тому місці утримання, знали: кожен приїзд білого автобуса Федеральної служби безпеки РФ означав, що людей катуватимуть”.

Злочин проти людяності 

Наприкінці жовтня 2024-го Незалежна міжнародна комісія з розслідування порушень в Україні заявила, що катування, які представники російської влади вчиняли щодо українців, можуть бути розцінені як злочини проти людяності. Отримані Комісією докази підтверджували, що російська влада залучала співробітників окремих служб і органів безпеки РФ у різних місцях позбавлення волі, облаштованих росіянами на тимчасово окупованих територіях України. Ці служби та органи діяли скоординовано та мали чіткий розподіл обов’язків під час застосування катувань, мовилося у пресрелізі Незалежної міжнародної комісії. Щобільше, Комісія виявила додаткові спільні елементи, що полягали у перенесенні насильницьких практик, які раніше застосовували у слідчих ізоляторах Російської Федерації, де утримували українських полонених, в аналогічні установи, розташовані на ТОТ. Звільнені з російського полону описували ті самі жорстокі методи, спрямовані на те, аби залякати, зламати, принизити, до чогось примусити та покарати полонених. Постраждалі та свідки неодноразово вказували, що до катувань були залучені люди, які обіймали високі посади у місцях позбавлення волі, а також розповідали про відповідні накази, які отримував персонал нижчого рангу. При цьому чимало зі співробітників таких установ відкрито вдавалися до катувань і користалися з власної безкарності. Як зазначав голова Комісії Ерік Мьосе, отримані докази дають підстави стверджувати, що представники російської влади діяли відповідно до скоординованої державної політики, що полягала у застосуванні катувань проти українських цивільних і військовополонених, і таким чином скоїли злочин проти людяності. Крім того, представники РФ повсякчас вчиняли сексуальне насильство, що також належить до катувань.

Ще наприкінці минулого року ми писали, що українські правоохоронці виявили понад 100 катівень, облаштованих представниками РФ у восьми областях України. ХПГ досліджувала мережу катівень на Харківщині та катування цивільних. Раніше в ООН неодноразово наголошували, що катування та нелюдське поводження становить організовану частину державної політики РФ. У Незалежній міжнародній комісії з розслідування порушень в Україні зазначали, що катування були настільки жорстокими, що призводили до смерті людей. Крім того, російські військові страчують українських військовополонених й фактично щодня вчиняють міжнародні злочини на очах у всього світу.