• Російсько-українська війна / Хроніка злочинних дій РФ в Харківській області
Спеціальний моніторинг ЮНЕСКО: механізм застосують щодо харківського Держпрома
“Будівля Держпрому зазнавала пошкоджень протягом усього часу повномасштабного вторгнення. У координації з волонтерськими організаціями проводилися оперативні роботи з консервації пошкоджених приміщень. Дякуємо міжнародним партнерам за реагування на дії російських окупантів. Сподіваємось на плідну співпрацю з командою місії та оперативні рішення щодо відновлення пошкодженої пам’ятки архітектури”, — заявив очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов.
Держпром звели в середині двадцятих років минулого сторіччя, це унікальна пам’ятка архітектури в стилі конструктивізму, а для більшості харків’ян ще й символ незламності. Вперше його намагалися зруйнувати німці під час Другої світової війни: вони замінували будівлю, але її стіни встояли. Тоді вогонь знищив двері, паркет, рами, частково було пошкоджено дах. Рашисти від початку повномасштабного вторгнення не залишали спроб зачепити Держпром.
1 березня 2022 року в будівлю обладміністрації на протилежному боці площі Свободи вдарила ракета, тоді у Держпромі посипалися вікна.
2 січня 2024 року — знову удар неподалік. І тоді споруда встояла, постраждали лише скління та вітражі у північно-західній частині будівлі.
28 жовтня керована авіабомба (ФАБ-500 з УМПК) поцілила в під’їзд, де було розташовано господарський суд, — прямо в кабінет одного з суддів. “Потужний вибух, що стався у сьомому під’їзді на рівні третього поверху, спричинив обвал перекриття третього та другого поверхів, а також частини фасаду та даху. Вибухова хвиля також пошкодила конструкції інших під’їздів”, — розповідають в Мінкульті.
А вже за десять днів, вночі проти 8 листопада, дві російські бомби ударили по центру Харкова. Поміж іншого, знову постраждав Держпром.
Посилений захист
У вересні 2023 року в ЮНЕСКО додали до Міжнародного списку культурних цінностей, які перебувають під посиленим захистом, 20 українських пам’яток. Серед них, зокрема, була будівля харківського Держпрому, а також Одеська обсерваторія, карпатські дерев’яні церкви та Києво-Печерська Лавра.
Буквально вчора, 11 грудня, міжнародна організація включила до цього переліку ще й Національний історико-меморіальний заповідник “Бабин Яр”, а також Одеський літературний музей.
“Сьогодні — 1022-й день війни. До цього моменту МКСК задокументувало 1222 випадки руйнування об’єктів культурної спадщини. Це означає, що в середньому більше одного об’єкта росія пошкоджує щодня. І це статистика, яка не включає руйнування культурної інфраструктури та пограбування музеїв і археологічних колекцій. Це все спроби не лише знищити фізичні пам’ятки, але й стерти ідентичність та історію нації”, — заявила вчора заступниця Міністра культури та стратегічних комунікацій України Анастасія Бондар.
Станом на 12 грудня у базі даних воєнних злочинів T4P зафіксовано 3671 кейс, що відповідає правовій кваліфікації “пошкодження чи знищення історичних пам’яток, лікарень, релігійних споруд, закладів освіти, науки, мистецтва” (стаття 8 (2) (b) (ix) за Римським статутом Міжнародного кримінального суду). Найбільше — в Донецькій, Харківській та Херсонській областях.
Нагадаємо, Комітет з питань культури Парламентської асамблеї Ради Європи дійшов висновку, що Російська Федерація використовує “культурну чистку” як зброю у війні. “Парламентська асамблея вважає, що Російська Федерація в рамках ширшої кампанії насильства використовує культурну чистку як інструмент війни з метою заперечити існування іншої культурної ідентичності та стерти її історичне коріння, цінності, спадщину, літературу, традиції та мову, — йшлося в тексті ухваленої у червні цього року Резолюції. — Таке культурне стирання, навмисне та систематичне знищення чи пограбування культурних цінностей є воєнними злочинами та злочинами проти людяності. Водночас з офіційною риторикою Російської Федерації вони вказують на конкретний геноцидний намір знищити українську національну групу чи принаймні її частину, зокрема через знищення української ідентичності та культури. Це частина кампанії геноциду, яку веде Російська Федерація проти українського народу, грубо порушуючи договірне та звичаєве міжнародне право”.