• Російсько-українська війна / Хроніка злочинних дій РФ в Харківській області
Харківський Держпром: зруйновано кілька поверхів одного з під’їздів
“Постраждали девʼять людей: пʼять чоловіків, серед них поліцейський, який перебував на чергуванні, та чотири жінки. Серед постраждалих — дві працівниці відділення обласної лікарні — вони отримали поранення середньої тяжкості”, — йдеться в повідомленні правоохоронців.
“Стіна знищена повністю, знищене перекриття над третім поверхом, другий поверх, під ним вікна розбиті, знищені”, — розповів Суспільному директор Держпрому Микола Чехунов.
Держпром є абсолютно цивільним об’єктом. Бомба влучила в під’їзд, де розташований господарський суд, прямо в кабінет одного з суддів.
“Цю будівлю не змогли знищити нацисти у Другу світову війну, зараз її намагаються знищити росіяни. В цій будівлі розташовані адміністративні кабінети, цивільні кабінети”, — заявив керівник поліції Харківщини Володимир Тимошко.
Держпром не вперше потерпає від російських обстрілів та бомбардувань. 1 березня 2022 року, коли ракета вдарила по будівлі обласної адміністрації на протилежній стороні площі Свободи, у Держпромі частково вибило вікна.
2 січня 2024 року під час масованої атаки російська ракета знову поцілила неподалік, цього разу в дорогу: тоді пошкодило вікна та вітражі у північно-західній частині будівлі.
Побудований в середині двадцятих років минулого сторіччя, Держпром є унікальною пам’яткою архітектури в стилі конструктивізму, а також незмінним символом незламності Харкова. Під час Другої світової війни німці намагалися підірвати кремезну будівлю, але їм це не вдалося: пошкодження були незначні. У 2017 році харківський Держпром внесли до попереднього списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
У вересні минулого року до Міжнародного списку культурних цінностей, які перебувають під посиленим захистом, включили 20 українських пам’яток архітектури, зокрема, будівлю харківського Держпрому, Одеську обсерваторію, карпатські дерев’яні церкви та Києво-Печерську Лавру.
Культурні цінності, внесені до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом, користуються високим рівнем імунітету від військових нападів, а також від загрози перетворення їх на військову ціль. До осіб, які завдають шкоди таким об’єктам, можуть бути застосовані кримінальні санкції. Тобто такий статус може підвищувати впізнаваність об’єкта, а також наслідки нападу на нього, що збільшує шанси притягнення винних до міжнародної кримінальної відповідальності.
Попри те, що керівництво РФ заявляє, ніби не цілить по пам’ятках історії та архітектури, упродовж повномасштабного вторгнення українська культура зазнає чимало втрат.
Загалом, за повідомленням мінкульту, станом на початок жовтня цього року російські військові пошкодили або зруйнували 1169 об’єкти культурної спадщини в Україні — серед них 117 об’єктів національного та 983 об’єкти місцевого значення.
На початку вересня внаслідок російської атаки були пошкоджені щонайменше сім львівських пам’яток архітектури місцевого значення. “Усі будинки розташовані в історичному ареалі та буферній зоні ЮНЕСКО. Вони є у державному реєстрі нерухомих пам’яток України”, — зазначав тоді очільник Львівської ОВА Максим Козицький.
Також від обстрілів регулярно потерпає історичний центр Одеси. Минулого року лише протягом однієї ночі 23 липня в місті було пошкоджено 29 пам’яток архітектури.
Під постійною загрозою залишається й культурна спадщина Харківщини. У ніч проти сьомого травня 2022 року російська ракета влучила в Національний музей Григорія Сковороди, розташований у селі Сковородинівка на Харківщині. Маєток був зведений у XVIII столітті. Тут мешкав останні роки свого життя український філософ.
Про те, як росіяни знищують пам’ятки історії та архітектури на окупованій території, читайте за посиланням.
Про захист культурних цінностей під час воєн йдеться у Гаазькій конвенції про закони та звичаї війни на суходолі 1907 року, Першому Додатковому протоколі 1977 року до Женевських конвенцій про захист жертв війни. А в 1954 році була окремо ухвалена Гаазька конвенція про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту. Згідно з положеннями Римського Статуту Міжнародного кримінального суду, умисне спрямування нападів на будівлі, призначені для релігійних, освітніх, мистецьких, наукових чи благодійних цілей, на історичні пам’ятники може бути визнане воєнним злочином.