У ЗСУ буде окремий підрозділ, який захищатиме культурну спадщину
Рішення про створення такого підрозділу ухвалив Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський після тривалих консультацій з міжнародними партнерами, Міністерством культури та стратегічних комунікацій України, а також громадськістю, йдеться в повідомленні пресслужби Генерального штабу.
Захист культурної спадщини забезпечують положення Конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту (Гаазька конвенція 1954 року), та два протоколи до неї.
Стаття 7 Конвенції наголошує: “Високі Договірні Сторони зобов’язуються ввести ще у мирний час до статутів чи інструкцій, якими користуються їхні війська, положення, здатні забезпечити дотримання цієї Конвенції та, крім того, виховувати ще у мирний час особовий склад своїх збройних сил у дусі поваги до культури та культурних цінностей всіх народів. Вони зобов’язуються підготувати та створити ще у мирний час у своїх збройних силах службу або спеціальний персонал, що стежитиме за тим, щоб шанувалися культурні цінності, та співпрацювати з цивільною владою, яким доручено охорону цих цінностей”.
Новостворений підрозділ буде діяти у структурі цивільно-військового співробітництва ЗС України. До його складу увійдуть військовослужбовці, що за освітою чи довоєнною роботою дотичні до сфери культури, археології, історії та музейної справи. Завданням підрозділу буде “координація дій, спрямованих на захист, збереження та запобігання знищенню об’єктів культурної спадщини, які можуть опинитися під загрозою внаслідок бойових дій”.
Про захист культурних пам’яток минулого тижня говорили багато. Нагадаємо, вранці 20 грудня армія РФ атакувала Київ п’ятьма балістичними ракетами “Іскандер-М”. Усіх їх вдалося збити, але уламки завдали значних руйнувань. Загинула людина, десять дістали поранень. Серед будівель, що постраждали, — Костел святого Миколая: пошкоджено вітражі, а також вежу. Зведений на початку ХХ сторіччя костел є пам’яткою архітектури національного значення.
“Пошкоджені головні вежі, які чекають на повернення хрестів, скло повилітало і частково пошкоджені вітражі спереду. Але інші будівлі навколо постраждали набагато більше. Слава Богу, ніхто не постраждав, зранку в костелі була меса, я теж зранку в костелі. Чекаємо на комісію від Міністерства культури…”, — розповідав кореспонденту Укрінформу настоятель римо-католицької парафії святого Миколая у Києві о. Павло Вишковський.
Крім того, вибуховою хвилею було пошкоджено вікна адміністративної будівлі національного будинку музики неподалік.
Того ж дня масованого обстрілу зазнав Херсон: окупанти гатили по житлових кварталах, лікарні та критичній інфраструктурі. Поміж іншого, знову пошкодили пам’ятку архітектури — Свято-Катерининський собор, збудований у 1781-1786 роках на руїнах дерев’яної Михайлівської церкви. Російський снаряд поцілив прямо в купол храму. Собор вже не вперше потрапляє під обстріл. 3 серпня 2023 року через російську атаку поранень зазнали троє людей, які їхали у тролейбусі неподалік, а у самому храмі зайнялася пожежа. Під час гасіння росіяни підступно вдарили повторно: постраждало четверо співробітників ДСНС.
Як повідомляв мінкульт, станом на початок жовтня цього року російські військові пошкодили або зруйнували 1169 об’єкти культурної спадщини в Україні — серед них 117 об’єктів національного та 983 об’єкти місцевого значення.
Нагадаємо, Комітет з питань культури Парламентської асамблеї Ради Європи дійшов висновку, що Російська Федерація використовує “культурну чистку” як зброю у війні.
Читайте також: Україна стане першою державою у світі, де буде застосовано так званий механізм “спеціального моніторингу” ЮНЕСКО (ad hoc monitoring): до Харкова їде місія, яка вивчить на місці характер пошкоджень будівлі Держпрома, відомого пам’ятника конструктивізму, який вже кілька разів зазнавав російських ударів.