Меню
• Події   • Російсько-українська війна
Ірина Скачко, 02 січня 2025

Катував онкохворого: до суду передали справу щодо окупанта

На Харківщині за жорстоке поводження з цивільними заочно судитимуть громадянина РФ, що під час окупації Липецької територіальної громади обіймав посаду “начальника поліції”.

Катівня в Липцях. © Офіс генпрокурора

Катівня в Липцях. © Офіс генпрокурора

Харківська обласна прокуратура повідомила, що до суду направлено обвинувальний акт стосовно 41-річного чоловіка за фактом жорстокого поводження з цивільним населенням, вчиненого за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України (в редакції до 24.10.2024)).

За інформацією слідчих, російський громадянин, уродженець Бєлгородської області вже багато років мешкав у селі Стрілеча на Харківщині. Під час повномасштабного вторгнення очолив “самопроголошений орган народної поліції на тимчасово окупованій території Липецької ОТГ Харківської області на посаді начальника дільничних”.

“Він володів інформацією про місцевих мешканців у громаді, тому знав, з ким потрібно ‘проводити профілактику’ за проукраїнську позицію, — йдеться в повідомленні Харківської обласної прокуратури. — Російські військові силоміць затримували людей та відвозили до катівень, що були облаштовані у будівлі МПП ‘Гоптівка’ та у підвалі багатоповерхівки у с. Стрілеча Харківського району”.

Затриманих людей били гумовими кийками, катували електрошокерами. Також повідомляється про побиття дерев’яним молотком по голові. В цих тортурах брав участь і обвинувачений. Зокрема, він разом з російськими окупантами влаштовував бранцям так звані “банні дні”: “через рушник лили на обличчя потерпілих воду, блокуючи тим самим доступ повітря”.

Серед іншого, затриманих примушували перевдягатися у форму прикордонників або поліціянтів та брати участь в “армійських іграх”.

Серед тих, хто пройшов через тортури та знущання з боку обвинуваченого, був літній чоловік, батько українського військовослужбовця. Ката не зупинила навіть тяжка хвороба цивільного.

“Встановлено, що однією з жертв російських терористів був онкохворий цивільний чоловік, у якого найтяжча стадія раку, — кажуть правоохоронці. — Фігурант, нехтуючи всім, забив його майже до півсмерті, намагаючись ‘вибити’ інформацію про ЗСУ. Така ненависть до потерпілого була спричинена тим, що його син є українським військовослужбовцем”.

Фото: Харківська обласна прокуратура

Фото: Харківська обласна прокуратура

Зараз садист перебуває в розшуку. Його судитимуть заочно у Дергачівському районному суді Харківської області. Якщо визнають винним, він може отримати покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років.

Про катівні в Гоптівці та Стрілечій ми розповідали в статті “Вісім катівень за 21 місяць — географія полону”.

Нагадаємо, на деокупованій території Харківщини правоохоронці виявили щонайменше 28 катівень, в яких затриманих українських громадян били, піддавали тортурам, морили голодом.

У травні минулого року Харківська правозахисна група підготувала дослідження про способи та мету катування російськими військовими мирних мешканців під час окупації Харківської області. “Росіяни намагалися отримати від захоплених у полон певну інформацію, якою постраждалі навіть не володіли, — зазначав автор дослідження Владислав Должко. — Для досягнення цієї мети військові РФ проводили так звані “допити”, що за своєю сутністю становили суцільні тортури — постраждалих жорстоко катували, щоб отримати дані, які, на переконання військових РФ, людина знала”.

Крім того, росіяни часто катували людей “просто так”, без причини, як спосіб розважитися.

Загалом окупанти влаштували в регіоні внутрішньо структуровану дворівневу мережу місць протиправного утримання та катування цивільних.

Відповідно до Римського Статуту Міжнародного кримінального суду, катування може бути визнане воєнним злочином (ст. 8) чи злочином проти людяності (ст. 7).

поширити інформацію

Матеріал підготовлено за підтримки DIGNITY — Данського інституту проти катувань, у межах проєкту “Здійснення правосуддя за міжнародні злочини в Україні”
Подібні статті

• Події   • Російсько-українська війна

Вбивства цивільних у Бучі: встановлено нові імена підозрюваних

На сайті Офісу Генпрокурора опубліковані повідомлення про підозри псковським десантникам.

• Події   • Російсько-українська війна

‘Псковських десантників’ підозрюють у вбивстві полковника СБУ та катуванні цивільних на Київщині

Українські слідчі ідентифікували двох офіцерів російських Збройних сил, котрі могли закатувати та вбити помічника ректора Національної академії СБУ, полковника Олексія Теліженка під час окупації Київщини.

• Події   • Російсько-українська війна

Понад 95% українських військовополонених зазнали катувань у російській неволі

“Це найгірше, що я бачила за 20 років своєї кар’єри під час відвідин полонених від імені ООН”, — каже очільниця Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Даніель Белл.

• Події   • Російсько-українська війна

Військовополонений Олександр Іщенко помер через травму грудної клітки

Крім цього, в українця були множинні переломи ребер, він перебував у шоковому стані. 7 серпня заступник командира бригади “Азов” Святослав Паламар оприлюднив довідку про причину смерті та результати судово-медичної експертизи на своїй фейсбук-сторінці.



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвісти