ООН: найбільша загроза для цивільних зараз — дрони

“Зростання кількості жертв від безпілотників малого радіуса дії, в тому числі з камерами «виду від першої особи» (FPV (First-Person-View)-дрони), викликає серйозну стурбованість щодо дотримання основоположних принципів міжнародного гуманітарного права”, — йдеться в оприлюдненій учора щомісячній доповіді ММПЛУ щодо захисту цивільних осіб.

Відповідно до цього документу, минулого місяця в Україні загинуло щонайменше 139 цивільних, ще 738 зазнали поранень. Майже третина (27% смертей та 30% поранень) були спричинені ударами безпілотників малого радіуса дії. З таких дронів ворог скидав на мирних жителів вибухівку.

“Безпілотники малого радіуса дії зараз становлять одну з найбільш смертельних загроз для цивільних осіб у прифронтових районах, — заявила Даніель Белль, голова ММПЛУ. — У січні 2025 року безпілотники малого радіуса дії спричинили загибель і поранення більшої кількості цивільних осіб, ніж будь-яка інша зброя, вражаючи людей в їхніх автомобілях, автобусах і на вулицях”.

Для ударів з близької відстані росіяни найчастіше використовують так звані FPV-дрони. Це відносно дешева зброя, яку росіяни можуть виготовляти у великій кількості. Максимальна відстань, на якій вони працюють — до 15 кілометрів (в середньому — від 3 до 10 км, залежно від моделі). Такі дрони оснащені камерами, завдяки яким у реальному часі оператор добре бачить, куди цілить.

“В принципі, це дозволяє оператору з більшим ступенем впевненості оцінити, чи є потенційна ціль військовим об’єктом, чи цивільною особою або об’єктом”, — заявляють в Моніторинговій місії ООН.

Попри це, жертвами ворожих дронів дуже часто стають цивільні. У багатьох випадках для оператора є цілком очевидним, що він скидає вибухівку на невійськову ціль — велосипедиста, перехожого, муніципальний транспорт чи швидку допомогу.

Дрон кружляв над головою

Як приклад полювання окупантів за цивільними монітори наводять історію чоловіка з Миколаєва, який вижив після атаки безпілотника 9 січня. Він саме працював у саду біля будинку, коли помітив дрон. “Я зрозумів, що не маю часу сховатися. Я впав на землю і закрив голову руками, — пригадує чоловік. — Вибухова хвиля зірвала з мене весь одяг. Я якось інстинктивно намагався захистити очі. Це врятувало мені зір, тому що після вибуху безпілотника тильні сторони долонь були вкриті дрібними металевими осколками, які згодом видалили хірурги. Моя обручка була настільки вдавлена в палець, що їм довелося розпиляти її, щоб зняти з пальця”.

У січні такі безпілотники спричинили найбільше жертв серед мирного населення в Херсоні, особливо вздовж Дніпра — це 70 відсотків усіх постраждалих цивільних осіб в області. Зокрема 6 січня в годину пік ворожий дрон скинув вибухівку на рейсовий автобус у Херсоні: загинули чоловік і жінка, ще восьмеро пасажирів зазнали поранень.

Кількість жертв серед цивільних осіб від FPV-дронів збільшилася також у Харківській Сумській, Дніпропетровській, Миколаївській, Донецькій і Запорізькій областях. Особливо помітно це стало в другому півріччі 2024 р. Крім того, монітори зафіксували атаки дронів на цивільних і на окупованих РФ українських територіях, але в значно меншій кількості: 5% від усіх випадків.

“Наші дані свідчать про чітку і тривожну картину використання безпілотників малого радіуса дії, що наражає цивільних осіб на серйозну небезпеку, — каже Даніель Белль. — Бортові камери повинні дозволити операторам з більшим ступенем впевненості розрізняти цивільних і військові цілі, але цивільні особи продовжують гинути в тривожних кількостях”.

Нещодавні атаки на мирних жителів

Сьогодні баражуючий боєприпас на базі FPV-дрона поцілив по авто екстреної медичної допомоги в Ізюмському районі на Харківщині. Автівка пошкоджена. На щастя, медики  цілі. А днем раніше FPV-дрони атакували Івашки Золочівської громади Харківської області: пошкоджені житлові будівлі, електро та газомережі. В тій же громаді 9 лютого безпілотник влучив біля цивільної автівки, поранено водія. 5 лютого ціллю ворога став… трактор у Куп’янську. Тракторист поранений. А 4 лютого російський FPV-дрон атакував журналістів біля Вовчанська. Оператор ТСН з пораненнями потрапив до лікарні. 3 лютого під ударом опинилася швидка допомога в Куп’янську.

Вчора, 11 лютого, у Білозерці на Херсонщині російські військові ударили дроном по автівці комунального підприємства. Зазнали поранень двоє співробітників — з вибуховими травмами, контузією та уламковими пораненнями їх доправили до шпиталю.

9 лютого окупанти поцілили безпілотником по автозаправці в м. Нікополь Дніпропетровської області — двоє поранених. А 4 лютого в Синельниківському районі дрон влучив по автомобілю з людьми — один загиблий, і один чоловік зазнав поранень.

Нерідко російські оператори FPV-дронів обирають собі за ціль співробітників ДСНС. Так 9 лютого у Покровському районі на Донеччині безпілотник атакував рятувальників, які поверталися з аварійно-рятувальних робіт. Один з них зазнав контузії.

Воєнний злочин

На тенденцію до збільшення атак безпілотників проти цивільних звернули увагу й міжнародні журналісти. Як ми писали раніше, ВВС ідентифікували телеграм-канал, в якому викладали відео з полюванням проти мирних мешканців Херсонщини. Британські медійники зауважували: “Кожне з них розмістили із закликами та погрозами українцям, включно із заявами про те, що всі транспортні засоби є законними цілями та що люди повинні мінімізувати свої пересування. Постраждалих також ображали, називали “свинями”, а в одному випадку знущалися за те, що вони жінки”.

А журналісти DW за період з вересня 2023 по липень 2024 року лише в одному Бериславі та в навколишніх селах нарахували понад сотню дронових атак, у результаті яких 130 мирних жителів були поранені, а 16 загинули. Вони ідентифікували три підрозділи, що могли полювати на цивільних та випробовувати на них нові типи безпілотників. Це — 10 бригада спеціального призначення, 205 мотострілецька бригада та так званий батальйон Маргєлова (БАРС-33).

Як наголосив Уейн Джордаш, британський юрист, що спеціалізується на міжнародному гуманітарному праві, попри те, що fpv-дрони не відігравали великої ролі в міжнародних конфліктах до повномасштабного російського вторгнення в Україну, це не повинно бути юридичною перешкодою для переслідування в міжнародних судах. Адже навмисне націлювання на цивільне населення безумовно є воєнним злочином.

Римський Статут виділяє чотири злочини, пов’язані з обстрілами цивільних об’єктів і населення:

• умисне спрямування нападів на цивільне населення;
• умисне спрямування нападів на цивільні об’єкти;
• умисне вчинення нападу з усвідомленням того, що такий напад призведе до випадкової загибелі чи поранення цивільних осіб або заподіє шкоду цивільним об’єктам;
• умисне спрямування нападів на будівлі, призначені для релігійних, освітніх, мистецьких, наукових чи благодійних цілей, на історичні пам’ятники, госпіталі та місця зосередження хворих і поранених за умови, що вони не є військовими цілями.