MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

У РФ п’ятьох мелітопольців засудили до тривалих термінів покарання

30.04.2025   
У Південному окружному військовому суді у Ростові-на-Дону оголосили вирок “мелітопольській п’ятірці” — мешканцям окупованого міста, яких росіяни звинуватили у створенні “терористичного підпілля”.

Ігор Горлов, Олександр Жуков, Андрій Голубєв, Володимир Зуєв та Юрій Петров. Фото: олександра Астахова, Медіазона From left Ihor Horlov, Oleksandr Zhukov, Andriy Holubiev, Volodymyr Zuyev and (seated) Yury Petrov Photo Aleksandra Astakhova, Mediazona

Ігор Горлов, Олександр Жуков, Андрій Голубєв, Володимир Зуєв та Юрій Петров. Фото: Олександра Астахова, Медіазона
Як повідомляє “Медіазона”, Ігоря Горлова засудили до 14 років, Андрія Голубєва — до 12 років, Володимира Зуєва — до 11 років, Олександра Жукова — до 12 років і Юрія Петрова — до 14 років. Перші п’ять із половиною років терміну засуджені мають відбути у в’язниці, потім — у колонії суворого режиму. Їх звинуватили в участі у терористичній спільноті (частина 2 статті 205.4 КК РФ) і в приготуванні до вчинення акта міднародного тероризма (частина 1 статті 30, 1 статті 361 КК РФ). Жоден з обвинувачених своєї провини не визнав.

Російське “слідство” вважало, що усі вони були членами “Союзу учасників АТО Мелітополя”, який очолював Володимир Мінко. За версією ФСБ, він керував групою, перебуваючи у Запоріжжі, і намовив чоловіків підірвати автівку біля пункту, де роздавали гуманітарну допомогу.

З усіх п’ятьох лише Володимир Горлов є чинним військовослужбовцем. Коли Мелітополь окупували, він не встиг евакуюватися разом зі своїм підрозділом, адже був у відпустці. Хотів наздогнати побратимів, але потрапив під обстріл. Довелося переховуватися від окупантів.

Андрій Голубєв — інструктор з кунг-фу, працював з дітьми. Коли почалася пандемія, пішов за контрактом на військову службу: до прикордонного загону в Кирилівці. Та вже за рік звільнився.

Володимир Зуєв доглядав за хворим батьком. “Працював спочатку в Центрі комп’ютерних технологій рідного Таврійського державного агротехнологічного університету, а потім на мелітопольських підприємствах, що забезпечують інтернет-зв’язок на території району. Був у резерві батальйону територіальної оборони міста”, — йдеться в присвяченому “п’ятірці” матеріалі Центру журналістських розслідувань.

Олександр Жуков з 2015 по 2021 служив в зоні АТО. На час повномасштабного вторгнення був у резерві тероборони.

64-річний Юрій Петров — найстарший з “терористичної групи”. Ветеран, пенсіонер. При затриманні у нього нібито вилучили якусь зброю. Але, як зазначають у Центрі журналістських розслідувань, чоловік захоплювався історичною реконструкцією, зокрема періодом Другої світової війни. Тому вдома у нього могли бути якісь артефакти або археологічні знахідки.

Усіх п’ятьох окупанти викрали в перші дні квітня. Тримали у неофіційних катівнях, без доступу до адвокатів. Піддавали тортурам. Ми писали про це в статті. Про те, якого психологічного та фізичного тиску зазнавали полонені українці, свідчить той факт, що Ігор Горлов, коли після тортур окупанти стали погрожувати його сім’ї, вчинив спробу самогубства, перерізавши собі горло. У мелітопольській лікарні просив лікарів не рятувати його.

Чоловіків обвинувачували в тому, що вони збиралися вчинити теракт, для цього замінували “Таврію”. Її разом із різноманітною зброєю нібито і знайшли російські спецслужби в гаражі, який належав діду Ігоря Орлова.

Мати Горлова в інтерв’ю ВВС заявляла, що не вірить в це: “Цей гараж розташований у такому місці, що туди ніхто не міг потрапити, бо довкола все оточили російські війська. Вони стверджують, що мій син у березні набрав зброї у військових частинах. Та яким чином у березні можна було потрапити у військову частину, на території якої перебувають російські війська?”

Офіційний арешт усім п’ятьом оформили лише 19 квітня, коли їх вивезли до Криму. Потім їх доправили до СІЗО “Лефортово” і зрештою до Ростова-на-Дону на суд. Близькі довго не могли отримати жодної інформації про їхнє місцеперебування.

Основними доказами у справі, як зазначається в матеріалі “Медіазони”, стали листування у месенджерах на телефонах мелітопольців: “Російські слідчі стверджували, що обвинувачені координували дії із керівником місцевої тероборони Володимиром Мінком. Однак у листуваннях, які є в матеріалах справи, не було обговорень терактів: переважно йшлося про пересування російських військ та побутові проблеми”. Крім того, обвинувачення спиралося на свідчення обвинувачених, підписані під час перших допитів. Зрозуміло, що під тортурами викрадені люди погоджувалися з будь-чим, аби тільки припинити страждання. Тому захист наполягав, що вони не можуть вважатися доказом, оскільки отримані під тортурами.

За час, що пройшов з їхнього викрадення, Горлов і Зуєв втратили батьків, а Петров — дитину. Дівчинка померла через відсутність доступу до нормальної медицини в окупованому Мелітополі, зазначає “Медіазона”.

“Українські цивільні особи, затримані з метою кримінального переслідування або ув’язнені у зв’язку війною РФ проти України, користуються відповідними правами та гарантіями, відповідно до IV Женевської конвенції та Додаткового протоколу I, а також МПГПП”, — йдеться у резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи.

Коаліція правозахисних організацій запускає кампанію PEOPLE FIRST!, в рамках якої вимагає звільнення усіх ув’язнених внаслідок російської агресії проти України, зокрема і засуджених російськими судами цивільними: “Відповідно до норм міжнародного права, усі українські цивільні, захоплені та незаконно утримувані російськими збройними силами, включаючи засуджених російськими судами, мають бути негайно звільнені без будь-яких умов із наданням можливості повернутися додому. Тим людям, чий дім знаходиться на територіях, контрольованих Росією, має бути надана можливість виїхати на підконтрольну українській владі територію країни, якщо вони того забажають”.

Матеріал підготовлено за підтримки DIGNITY — Данського інституту проти катувань, у межах проєкту “Здійснення правосуддя за міжнародні злочини в Україні”
 Поділитися