Російські удари пошкодили Софійський собор у Києві та Одеську кіностудію

Як повідомили в Міністерстві культури та стратегічних комунікацій України, під час нічної атаки на столицю вибухова хвиля пошкодила Софійський собор, зокрема тинькований карниз центральної абсиди східного фасаду. “Фахівці заповідника разом зі слідчо-оперативною групою Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції України у м. Києві провели візуальне обстеження та фіксацію стану об’єкта”, — йдеться у повідомленні.

Софійський собор є пам’яткою архітектури ХІ століття. внесеного до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.У 1990 році сам собор, а також прилеглі монастирські споруди були занесені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. У міжнародній організації вже пообіцяли відвідати пам’ятку, щоб оцінити рівень ушкоджень. Про це в коментарі Суспільному заявила гендиректорка Національного заповідника “Софія Київська” Неля Куковальська: “Я особисто повідомила, поки телефонним дзвінком, бо написати, як ми маємо зробити, відповідний акт — ще не встигли. Зараз готуються документи, група спеціалістів сидить і готує акт обстеження, того що відбулося…Вони про все знають. І мають приїхати, щоб оглянути пам’ятку”. Вона уточнила, що реставратори мають впоратися з пошкодженнями до осені. Втім, вартість робіт ще будуть підраховувати.

Неля Куковальська розповіла, що, на щастя, через велику товщину стін не постраждав інтер’єр собору. Крім того, вибухову хвилю витримала і старовинна мозаїка — все завдяки унікальній системі кріплення. “Я сьогодні впевнилась в тому, що наша реставраційна українська школа, яка протягом 10 років реставрувала всередині історичний інтер’єр собору, виявила наскільки ефективною, що можна цим навіть гордитися нашими реставраторами. Це унікальна система нагельного кріплення наших мозаїк і вона витримала цей удар”, — заявила вона.

До ЮНЕСКО звернувся й український Омбудсман Дмитро Лубінець: “Софія Київська — не лише символ української духовності та культури. Це свідчення тисячолітньої історії України, об’єкт світового значення. Те, що сталося, — не просто архітектурне пошкодження. Це цілеспрямований замах на культурну й духовну ідентичність нашого народу”.

Лубінець нагадав, що від початку повномасштабного вторгнення станом на початок літа ворог пошкодив або зруйнував 645 релігійних об’єктів, 53 з них — розбито вщент. Це святині православних, протестантських, юдейських, мусульманських, католицьких громад, а також інших релігійних конфесій.

Також в Мінкульті повідомили про пошкодження, яких вночі 10 червня зазнала Одеська кіностудія: “Постраждали виробничі корпуси, склади з костюмами та реквізитом, історичні декорації, технічний автотранспорт. Повністю знищено декорації до національного фільму ‘Довженко’, присвяченого видатному українському режисерові”. На щастя, пожежу вчасно ліквідували і більшість унікальних артефактів, які зберігаються на студії, не постраждали.

“По всій береговій лінії в нас немає вікон, пошкоджені складські приміщення, пошкоджені декорації фільму, який ми нещодавно знімали. Слава Богу, немає людських жертв і це найголовніше”, — розповів у коментарі Суспільному голова Держкіно України, ексдиректор Одеської кіностудії Андрій Осіпов. Один з безпілотників упав просто біля складу костюмів.

Одеська кіностудія — є однією з найстаріших кіностудій Європи. За понад 106 років свого існування вона стала невід’ємною частиною національної культурної спадщини України.

“Одеська кіностудія — це унікальний простір, де формувалась історія українського кіно, де покоління митців творили образ нашої культури. Цей осередок культури був і залишається символом української ідентичності, місцем народження мистецтва, що знаходить відгук далеко за межами нашої держави”, — заявили у Держкіно України.

Загалом станом на 25 травня 2025 року ворог пошкодив 1482 пам’ятки культурної спадщини в Україні. За підрахунками Мінкульту, найбільше постраждали пам’ятки культури у Харківській області (335), на Херсонщині (282) та на Донеччині (172). Крім того, збитків зазнали 2302 об’єкти культурної інфраструктури. З них 436 — знищені.

У вересні 2023 року в ЮНЕСКО додали до Міжнародного списку культурних цінностей, які перебувають під посиленим захистом, 20 українських пам’яток. Серед них, зокрема, була будівля харківського Держпрому, а також Одеська обсерваторія, карпатські дерев’яні церкви та Києво-Печерська Лавра. А в грудні 2024 року міжнародна організація включила до цього переліку ще й Національний історико-меморіальний заповідник “Бабин Яр”, а також Одеський літературний музей. 

У березні цього року Україна стала восьмою країною у світі, яка ратифікувала Нікосійську конвенцію Ради Європи, і першою державою, що зробила це під час повномасштабної війни. Документ криміналізує протиправні діяння, пов’язані зі знищенням культурної спадщини та крадіжкою культурних памʼяток, а також встановлює механізм кримінального переслідування за такі злочини. Крім того, захищати культурні цінності в умовах війни вимагають також Гаазька конвенція про закони та звичаї війни на суходолі 1907 року, Перший Додатковий протокол 1977 року до Женевських конвенцій про захист жертв війни і Гаазька конвенція про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту.