Звіт за результатами моніторингового візиту до Білоцерківської виправної колонії №35

17.10.2025 року відповідно до Факультативного протоколу до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність видів поводження і покарання, враховуючи положення Мінімальних стандартних правил поводження з в’язнями та рішень Європейського суду з прав людини, на підставі статті 24 Кримінально виконавчого кодексу України Відвідування установ виконання покарань, групою моніторів Харківської правозахисної групи та громадської організації “Захист в’язнів України” здійснено відвідування державної установи “Білоцерківська виправна колонія (№35)” (БВК 35, установа, заклад, колонія). Здійснено черговий плановий візит без попереджень, досліджені всі об’єкти установи.

Попередній візит відбувся 03.05.2024 року.

Під час підготовки до візиту монітори використовували матеріали звернень засуджених і їхніх родичів, матеріали попередніх звітів, а також звіти моніторів Національного превентивного механізму при Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини (НПМ). Візит проводиться в рамках проєкту “Зменшення страждань в’язнів у контексті війни в Україні”, що фінансується урядом Данії у партнерстві з DIGNITY (Данський інститут проти катувань).

Відвідування здійснили монітори:

• Діденко Андрій — помічник народного депутата України Ярослава Юрчишина, координатор програм Харківської правозахисної групи, досвід моніторингових візитів з 2014 року, монітор НПМ, член консультативної ради НПМ;
• Зуйков Сергій — помічник народного депутата України Костянтина Касая, член громадської ради при Міністерстві юстиції України, член громадської організації “Захист в’язнів України”, монітор НПМ, має багаторічний досвід моніторингових візитів;
• Цвілий Олег — член громадської ради при Міністерстві юстиції України, керівник громадської організації “Захист в’язнів України”, має великий досвід моніторингових візитів, спеціалізується на питаннях катувань, жорстокого, нелюдяного поводження;
• Шульгіна Тетяна, журналіст інформаційного агентства “Захист в’язнів України / PROTECTION FOR PRISONERS OF UKRAINE”.

У ході моніторингового візиту до БВК-35 зафіксовано системні порушення вимог національного законодавства та міжнародних стандартів поводження з ув’язненими, які комплексно впливають на умови тримання, право на повагу до приватного життя, доступ до реінтеграції та безпеку засуджених. У житлових приміщеннях СПС та КДіР норма житлової площі на одну особу не досягає 4 м², наявні факти встановлення більшої кількості ліжок, ніж дозволяє площа приміщень, порушується температурний режим, відсутні належні побутові й допоміжні приміщення, що призводить до перенаселення, негігієнічних умов і порушення права на особистий простір.

Приміщення ДІЗО/ПКТ не забезпечують достатнього природного освітлення, вентиляції, приватності в санвузлах і доступу до питної води, прогулянкові дворики є надто малими. В установі зберігається практика розміщення на дверях камер інформації про злочини, вчинені засудженими, та не видаються копії рішень про дисциплінарні стягнення, що суперечить вимогам КВК України та рекомендаціям КЗК/КПТ.

Лазне-пральне обслуговування організовано з численними порушеннями дезінфекційних, санітарних і пожежних вимог; умови в їдальні не забезпечують належної гігієни й приватності.

Не повною мірою реалізуються програми “Підготовка до звільнення”, наявні штучні бар’єри щодо застосування УДЗ, заміни покарання та переведення на інший рівень безпеки, переважна більшість короткострокових побачень відбувається у безконтактній формі, спостерігається значний некомплект персоналу.

З двох укриттів лише одне для екстрадованих відповідає базовим вимогам безпеки, інше перебуває у стані, що не гарантує захисту та створює додаткові ризики для здоров’я засуджених.

Сфера праці та охорони здоров’я також характеризується системними порушеннями. На виробничих дільницях і в господарському обслуговуванні засуджені працюють у шкідливих та небезпечних умовах без належної вентиляції, спецодягу, інструктажів, атестації робочих місць, часто без оформлення трудових відносин, без вихідних та з оплатою, що не досягає мінімальних гарантій, що порушує Конституцію України, КВК, КЗпП, законодавство про охорону праці та міжнародні стандарти (ЄПП, Правила Мандели, стандарти МОП).

Медична частина функціонує з істотним кадровим дефіцитом, не забезпечує належної фіксації тілесних ушкоджень, доступу до замісної підтримувальної терапії, належного інфекційного контролю, доступності для маломобільних осіб, повноцінного диспансерного нагляду та реабілітації осіб з інвалідністю, дотримання температурного режиму і стандартів стоматологічної допомоги; не використовується потенціал телемедицини. Сукупність виявлених порушень свідчить про системний характер недотримання прав засуджених на належні умови тримання, працю, охорону здоров’я та підготовку до звільнення.

Загальна інформація

БВК-35 є установою виконання покарань середнього рівня безпеки для утримання чоловіків, які раніше відбували покарання в місцях позбавлення волі.

Установа розташована за адресою: 09109, Київська область, м. Біла Церква, вул. Василя Симоненка, буд. 16.

БВК-35 належить до установ закритого типу, що функціонують у структурі Державної кримінально-виконавчої служби України з середини XX століття. Первинно створена як установа для тримання осіб, засуджених до різних строків позбавлення волі, вона неодноразово змінювала свій профіль відповідно до нормативно-правових трансформацій пенітенціарної системи. У радянський період функціонувала як колонія загального режиму, згодом — як установа для тримання чоловіків, засуджених за тяжкі та особливо тяжкі злочини, із виробничими потужностями деревообробного та металообробного напрямків.

Після здобуття Україною незалежності колонія №35 була інтегрована до системи ДКВС України та почала діяти відповідно до вимог Кримінально-виконавчого кодексу України. Установа неодноразово проходила структурні реорганізації та зміни рівня безпеки, а також модернізацію окремих об’єктів інфраструктури. На сьогодні БВК-35 спеціалізується на триманні чоловіків, засуджених до позбавлення волі на певний строк, має виробничі дільниці для залучення засуджених до праці, а також функціональні підрозділи для забезпечення режиму, медичної допомоги та соціально-виховної роботи.

На час візиту керівник установи — полковник внутрішньої служби Поночовний Євгеній Володимирович.

Заклад складається з чергової частини, відділення КДіР (дільниця карантину, діагностики і розподілу), дільниць СПС (соціально-психологічної служби), харчоблоку, приміщень ДІЗО (дисциплінарний ізолятор), ПКТ (приміщення камерного типу), ДПК (дільниця посиленого контролю), дільниці СІЗО (слідчого ізолятора), медичної частини, лазне-прального комбінату, кімнат побачення, крамниці, бібліотеки, кімнати отримання передач, адміністративних приміщень.

За даними адміністрації установи штатна чисельність персоналу складається із 262,5 посади. Фактична чисельність — 174,5 посади. Загальний некомплект персоналу по установі — 88 співробітників.

Фактична кількість осіб, що утримуються в установі, — 526. У БВК-35 функціонує 16 відділень СПС. У закладі працюють 2 психологи.

Протягом 2025 року до колонії прибуло 390 осіб. Протягом 2024 року померла 1 особа, протягом поточного року — 4.

На оперативно-профілактичному обліку перебуває: схильні до самогубства — 3 особи, протягом поточного року здійснено 1 акт самогубства; схильних до членоушкодження — 17 осіб; до втечі — 3; злісних порушників режиму утримання — 67 осіб.

Протягом 2024 року жодна особа не звернулася зі скаргою щодо неналежних умов утримання або неналежного надання медичної допомоги, протягом поточного року з цих питань — 1 скарга.

Інвалідність мають 14 осіб: 3 особи — II групи і 11 осіб — III групи.

У власному користуванні засуджені мають 90 планшетів і 71 зареєстровану електронну адресу. Відторгнутих загалом — 47 осіб.

Протягом 2024 року було зафіксовано 12 випадків тілесних ушкоджень: 2 — під час прибуття і 10 — під час перебування в установі. Протягом поточного року зафіксовано 28 випадків тілесних ушкоджень під час перебування в установі.

Групою моніторів проведено опитування близько 207 осіб з-поміж засуджених під час відвідування виробничих приміщень, майстерень, дільниць СПС, дисциплінарних приміщень, господарських об’єктів у ході загальних розмов з наданням консультацій, відповідей на запитання, опитування на предмет порушення прав людини, а також індивідуального спілкування з особами, у тому числі на умовах анонімності.

Позитивний досвід

На виконання стратегічної цілі 1 “Створення належних умов тримання засуджених та осіб, взятих під варту” Стратегії реформування пенітенціарної системи на період до 2026 року проведено капітальні ремонти камер ДПК, сектора для екстрадованих осіб, кімнати короткострокових побачень у закритих умовах, приміщень для миття посуду, тренінгового залу для засуджених, шахової кімнати, відділення СПС.

Виявлені порушення національного та міжнародного законодавства

У ході моніторингового візиту виявлено порушення вимог національного законодавства та недотримання міжнародних рекомендацій у сфері поводження з в’язнями, що призводять до порушень прав засуджених осіб.

1. У порушення частини 1 статті 115 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі — КВК України), пункту 13 Мінімальних стандартних правил поводження з в’язнями встановлено, що в окремих житлових приміщеннях відділень СПС установи норма жилої площі на одного засудженого складає менше ніж 4 м². Так, у житловому приміщенні бригади №132, де розташовано 15 ліжок та перебувало 15 осіб, площа приміщення згідно з актом вимірювання жилої площі складає 43,1 м². Таким чином фактична площа на одну засуджену особу становила 2,87 м².

У житловому приміщенні бригади №131, де розташовано 16 ліжок та перебувало 15 осіб, площа приміщення складає 46 м². Таким чином фактична площа на одну засуджену особу становила 3,06 м².

Аналогічні порушення встановлено у житлових приміщеннях бригад №№141 та 142. Крім того, встановлено, що у ряді житлових приміщень фактична наявність спальних місць перевищує допустиму для забезпечення передбаченої законодавством норми площі на одну особу. Так, у житловому приміщенні бригади №151, яке згідно з актом вимірювання жилої площі розраховане на 12 місць за нормою 4 м² на одну особу, розташовано 16 ліжок.

Аналогічні порушення виявлено в приміщеннях бригад №№152, 131, 132, 141, 142 та житловому приміщенні №2 дільниці КДіР. Зазначене порушення створює умови для можливих зловживань з боку адміністрації та персоналу установи в контексті дотримання норми жилої площі на одну засуджену особу та не забезпечує належного особистого простору утримуваним особам у спальних приміщеннях.

Водночас у пункті 13 Сьомої Загальної доповіді Європейського комітету з питань запобігання катувань чи нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання (далі — Комітет) зазначається, що проблема із переповненими камерними приміщеннями призводить до негігієнічних умов, постійної відсутності приватності, перезавантаження медичних служб та інфраструктури установи та приводить до висновку, що доволі часто негативний вплив перенаселення мав наслідком нелюдські або принизливі умови утримання в’язнів (CPT/Inf (97) 10).

2. Моніторинговою групою встановлено, що адміністрація та персонал установи не забезпечують належну організацію роботи з новоприбулими засудженими. Відповідно до пунктів 1 та 2 розділу II Положення про карантинне, діагностичне і розподільче відділення (далі — Положення про КДіР) для організації роботи з новоприбулими засудженими наказом начальника установи створюється робоча група, до складу якої входять заступники начальника установи, начальники структурних підрозділів, психолог та медичний працівник.

З метою планування цієї роботи щороку складається програма ознайомлення новоприбулих засуджених з порядком та умовами відбування покарання, яка затверджується начальником установи. Разом із тим медичний працівник, який входить до робочої групи, належним чином не проводить заходи, передбачені програмою ознайомлення новоприбулих засуджених, про що свідчить відсутність відповідних відміток про їх проведення у журналі обліку відвідування дільниці карантину, діагностики і розподілу представниками адміністрації.

Крім того, моніторинговою групою встановлено відсутність затвердженого начальником установи Розпорядку дня засуджених у дільниці КДіР, що унеможливлює належний контроль за виконанням встановленого режиму, створює передумови для порушення дисципліни та зниження ефективності роботи з новоприбулими засудженими.

3. Моніторинговою групою встановлено, що матеріально-побутове забезпечення дільниці КДіР не повною мірою відповідає встановленим нормативним вимогам. Так, у порушення вимог Норм забезпечення меблями, інвентарем і предметами господарського призначення виправної колонії середнього рівня безпеки, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 27.07.2012 року №1118/5 (далі — Норми забезпечення), у дільниці відсутній ряд приміщень, а саме: кімната побуту; комора для тимчасового зберігання брудних постільних речей, речового майна і спецодягу; кімната для зберігання харчових продуктів.

Відсутність зазначених приміщень створює умови, які не відповідають побутовим стандартам, унеможливлює належне дотримання санітарно-гігієнічних вимог та ускладнює підтримання чистоти й порядку у місцях проживання засуджених. Такий стан організації побуту негативно впливає на загальний санітарний стан установи та може становити ризик для здоров’я осіб, які там утримуються.

4. У житлових приміщеннях дільниці КДіР моніторинговою групою зафіксовано порушення температурного режиму. Так, на час перевірки температура повітря у житлових приміщеннях становила +14 °C, тоді як відповідно до пункту 1 розділу XXII Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 28.08.2018 року №2823/5 (далі — ПВР УВП), у холодну пору року температура в жилих приміщеннях установ виконання покарань має підтримуватися на рівні не нижче +18 °C. Аналогічні порушення встановлено у відділеннях соціально-психологічної служби (далі — СПС), у зв’язку із чим засуджені вимушені спати у верхньому одязі.

5. Облаштування приміщень ДІЗО/ПКТ не повною мірою відповідає встановленим стандартам поводження з в’язнями та не забезпечує належних умов утримання з урахуванням їхніх потреб. Через малий розмір вікон та надмірну їх заґратованість у камерних приміщеннях ДІЗО не забезпечено достатнього рівня природного освітлення, унаслідок чого природне світло практично не проникає до приміщення, що створює додатковий психологічний тиск на засуджених та посилює відчуття ізоляції.

У камерних приміщеннях не функціонує система механічної вентиляції. Санвузли в камерних приміщеннях ДІЗО не обладнані достатніми перегородками, які забезпечують можливість усамітнення. Крім того, приміщення не оснащені баками для питної води. Зазначене не відповідає вимогам правила 18.2 (а), 19.3, 22.5 Європейських пенітенціарних правил та правил 14, 15 і 22.2 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (Правила Мандели).

Разом із тим у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році Комітет закликав українську владу вжити необхідних заходів для поліпшення матеріальних умов тримання під вартою, зокрема всі місця розміщення засуджених і взятих під варту осіб, включаючи санітарні приміщення, утримувати в належному ремонтному та гігієнічному стані, забезпечувати регулярне і часте проведення дезінсекції, достатній доступ до природного освітлення та вентиляції у камерах, а також повністю обладнати внутрішні санітарні приміщення перегородками (тобто від підлоги до стелі) (CPT/Inf (2024) 20, пункт 58).

6. Під час відвідування ДІЗО/ПКТ встановлено, що засудженим, які відбували дисциплінарне стягнення, адміністрацією установи не було видано копію рішення про застосування до них стягнення із зазначенням можливості та порядку його оскарження, що суперечить статті 135 Кримінально виконавчого кодексу України.

Водночас у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році Комітет рекомендує вжити заходів у пенітенціарних установах України для забезпечення того, щоб засуджені, до яких застосовано дисциплінарне стягнення, систематично отримували копію відповідного рішення. Крім того, засуджених слід інформувати про їхнє право на доступ до адвоката в контексті дисциплінарного провадження. (CPT/Inf (2024) 20) пункт 103.

7. На зовнішніх дверях камерних приміщень ДІЗО встановлено розміщення камерних карт з наданням інформації короткого опису злочинів, скоєних особами, які знаходяться в камерах. У своїй доповіді за результатами візиту до України у 2020 році Комітет зазначив, що цю практику слід зупинити, оскільки вона не служить жодній розумній меті і окрім стигматизації має ефект пошкодження стосунків між ув’язненими та працівниками в’язниці. (CPT/Inf (2020) 40) пункт 52). 

8. Під час відвідування прогулянкових двориків встановлено, що їх площа є недостатньою для забезпечення повноцінної фізичної активності засуджених. Разом із тим Комітет неодноразово рекомендував переглянути дизайн та розмір прогулянкових двориків, “звідки в кращому випадку відкривається вид на небо”. (пункт 122, пункт 127 (CPT/Inf (2014) 15)).

9. Під час відвідування відділень СПС встановлено, що їх матеріально-побутове забезпечення не повною мірою відповідає встановленим нормативним вимогам. У відділеннях СПС №12,13,14,15 відсутні холодильники. У порушення вимог Норм забезпечення у відділенні СПС №15 відсутній ряд приміщень, а саме кімната для зберігання обмінного фонду постільних речей, речового майна і спецодягу, комора для тимчасового зберігання брудних постільних речей, речового майна і спецодягу, кімната побуту, сушарка.

Відсутність зазначених приміщень або їх неналежне облаштування призводить до порушення санітарно-гігієнічних норм. Унаслідок цього неналежна організація зберігання особистих речей ускладнює підтримання чистоти та порядку у приміщеннях, де утримуються засуджені, що своєю чергою негативно впливає на загальний санітарний стан установи.

10. В окремих житлових приміщеннях відділень СПС виявлено порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на повагу до приватного життя. У порушення правила 18.1 Європейських пенітенціарних правил ліжка у спальних приміщеннях розташовані впритул одне до одного, що унеможливлює забезпечення засудженим особистого простору. 

11. У приміщеннях умивальника та санвузла в їдальні не створено умов, що відповідали б вимогам санітарії та гігієни, що суперечить положенням статті 115 КВК України, пункту 1 розділу XXII ПВР УВП, правилу 15 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (Правила Мандели) та правилу 19.3 Європейських пенітенціарних правил.

Санвузли не обладнані дверцятами або перегородками, які забезпечують можливість усамітнення. Приміщення перебувають у незадовільному санітарно-технічному стані, порушується температурний режим. У порушення вимог Норм забезпечення в їдальні установи відсутня гардеробна, що призводить до того, що засуджені змушені приймати їжу у верхньому одязі.

12. Моніторинговою групою встановлено ряд порушень в організації лазне-прального обслуговування засуджених та ув’язнених осіб. У порушення пункту 3.19 розділу III Положення про організацію лазне-прального обслуговування осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №849/5 від 08.06.2021 року (далі Положення), санітарна обробка засуджених здійснюється не в повному обсязі.

У дезінфекційній камері не проводиться щомісячна планова дезінфекція та дезінсекція верхнього одягу та постільних речей (подушок, матраців, ковдр) дільниці соціальної реабілітації та слідчого ізолятора, що підтверджується відсутністю відповідної відмітки у Журналі дезінфекції дезінсекції одягу та постільних речей у дезінфекційній камері. У порушення пункту 2.11 розділу II Положення у приміщенні пральні належним чином не працює примусова припливно-витяжна система вентиляції. 

13. Згідно з наданою адміністрацією інформацією, з 01.01.2025 року по 17.10.2025 року виготовлено 125 шт. паспорта громадянина України та 29 реєстраційних номерів облікових карток платника податків (РНОКПП).

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 розділу IV Положення про програму диференційованого виховного впливу на засуджених “Підготовка до звільнення”, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16.05.2016 року №1418/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.05.2016 року за №735/28865, персонал соціально-психологічної служби установи, який безпосередньо організовує та здійснює заходи з реалізації програми “Підготовка до звільнення”, зобов’язаний надавати засудженим допомогу в оформленні (поновленні) паспорта громадянина України, реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП), інших особистих документів, а також в оформленні пенсій.

Водночас 35 засуджених потребують виготовлення паспорта громадянина України, а 13 — отримання РНОКПП, що свідчить про недостатньо проведену роботу відділу соціально-виховної та психологічної роботи щодо забезпечення оформлення необхідних документів для засуджених, які їх не мають.

14. Моніторинговою групою встановлено, що адміністрацією установи ймовірно створюються штучні перешкоди для реалізації норм, які передбачають можливість заміни невідбутої частини покарання більш м’яким, а також для застосування умовно-дострокового звільнення, що суперечить принципу поетапної реінтеграції засуджених у суспільство.

Згідно з наданою інформацією, протягом 2025 року під дію статті 81 Кримінального кодексу України підпадало 98 засуджених, комісією установи розглянуто 98 матеріалів, при цьому 78 засудженим відмовлено в направленні матеріалів до суду щодо умовно-дострокового звільнення як таким, що не довели свого виправлення. Під дію статті 82 Кримінального кодексу України підпадало 99 засуджених, комісією розглянуто матеріали на всіх осіб, однак усім 99 засудженим відмовлено у направленні матеріалів до суду як таким, що не стали на шлях виправлення.

Відповідно до статті 101 Кримінально-виконавчого кодексу України, під дію положень про переведення на інший рівень безпеки підпадало 211 засуджених, матеріали на яких були розглянуті комісією установи. З них 169 особам відмовлено в переведенні на інший рівень безпеки з тих самих підстав — як таким, що не стали на шлях виправлення.

15. Згідно з наданою адміністрацією інформацією з початку 2025 року (станом на 17.10.2025 року) у Державній установі “Білоцерківська виправна колонія №35” засудженим було надано 242 короткострокових побачення, з яких 187 відбувалися у безконтактний спосіб — через суцільне розмежувальне скло із використанням переговорного пристрою.

Водночас у доповіді Уряду України за результатами візиту у 2023 році Європейський комітет із запобігання катуванням наголошує, що для всіх категорій засуджених відкриті побачення (наприклад, за столом) мають становити правило, а закриті — виняток, застосування якого допускається лише на підставі обґрунтованих і вмотивованих рішень після індивідуальної оцінки потенційного ризику конкретного засудженого.

У зв’язку з цим Комітет закликає українську владу переглянути порядок проведення короткострокових побачень у пенітенціарних установах з метою забезпечення їх проведення, як правило, у відкритих умовах (CPT/Inf (2024) 20) пункт 99).

16. Під час візиту моніторингова група зафіксувала, що персонал установи, який безпосередньо контактує із засудженими, відкрито носить спеціальні засоби, зокрема гумові кийки. Разом із тим, згідно з абзацом восьмим пункту 1 розділу XXVI ПВР УВП, носіння персоналом установ виконання покарань спеціальних засобів у межах території установи виконання покарань, що охороняється, має бути за можливості максимально прихованим від оточення.

Водночас Комітет рекомендує, щоб пенітенціарні співробітники, які працюють у прямому контакті зі в’язнями, не носили спецзасоби (такі як гумові кийки, наручники та балончики, споряджені сльозогінним газом) відкрито перед в’язнями. Таке носіння перешкоджає встановленню нормальних відносин між персоналом та в’язнями (пункт 85 (CPT/Inf (2011) 29), пункт 23 (CPT/Inf (2013) 23), пункт 166 (CPT/Inf (2014) 15)).

17. Відповідно до службової документації некомплект персоналу по установі станом на 17.10.2025 року складає 88 штатних одиниць. Водночас у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році Комітет наголошує, що забезпечення позитивного клімату в пенітенціарній установі вимагає наявності професійної команди персоналу, який повинен бути присутнім у достатній кількості в будь-який момент часу у місцях тримання під вартою.

Недостатня кількість персоналу може збільшити ризик насильства та залякування між засудженими. Нестача персоналу, який перебуває на передовій лінії, також підриває якість та рівень заходів, що пропонуються засудженим, і ставить під загрозу перспективу підготовки до звільнення та соціальної реабілітації. У зв’язку з цим Комітет закликає українську владу вжити рішучих заходів для суттєвого збільшення кількості персоналу у пенітенціарних установах України, де спостерігається низький рівень укомплектованості персоналом, з метою посилення присутності персоналу служб охорони і нагляду всередині установ. Необхідно також вжити заходів, щоб покласти край 24-годинній зміні персоналу, який несе службу (CPT/Inf (2024) 20) пункт 93).

18. В установі функціонують два окремі укриття: одне призначене для осіб, які утримуються з метою екстрадиції, друге — для інших засуджених. Укриття для екстрадованих обладнане другим аварійним виходом, має працюючу систему вентиляції та під’єднання до каналізації, що відповідає вимогам пунктів 6.2, 6.4 та 8.4 ДБН В.2.2-5:2023 “Захисні споруди цивільного захисту”. Усередині встановлено біотуалети, на вході є належне маркування “Вхід до укриття”, що забезпечує можливість оперативної евакуації відповідно до статті 20 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” та статті 21 Кодексу цивільного захисту України.

Інше укриття, яке використовується для засуджених, хоча й має другий вихід, не відповідає мінімальним вимогам безпечного перебування. У приміщенні зафіксовано надмірну вологість, підтоплення та калюжі води, що суперечить вимогам пункту 8.12 ДБН В.2.2-5:2023 щодо сухості та придатності укриттів. Укриття не обладнане системою вентиляції, а наявна вентиляційна труба перебуває в неробочому стані, що не забезпечує необхідного повітрообміну, передбаченого пунктами 7.2—7.5 ДБН.

Відсутність каналізації та санітарних вузлів також порушує вимоги до забезпечення умов життєдіяльності під час тривалого перебування людей. Сукупність цих недоліків створює реальні ризики для здоров’я засуджених і не забезпечує їм мінімально необхідного рівня захисту під час повітряних тривог, як того вимагає стаття 3 Конституції України та стаття 10 КВК України (обов’язок держави гарантувати безпеку засуджених).

19. За результатами огляду виробничих приміщень, спілкування із засудженими і персоналом та аналізу наданих документів (журналів інструктажів, журналів харчоблока, журналів обліку інструменту, табелів, списків засуджених, рознарядок та іншої документації) встановлено, що у БВК-35 функціонує кілька основних напрямів зайнятості засуджених, зокрема: виробничо-господарський механічний цех (ВГМ) — слюсарні й токарні роботи, зварювання; цех №2 (швейне виробництво, пошиття мішків); столярний цех (виготовлення піддонів); підсобне господарство, ремонтні роботи на дільницях; харчоблок, на якому працює щонайменше 9 осіб.

Окремі засуджені працюють на підставі строкових трудових договорів з приватними підприємствами, інші — на філії ДП ДКВС України №4. Частина засуджених залучена до робіт на підставі частини першої статті 118 КВК України, інші — на підставі наказів по установі без оформлення трудових відносин.

У виробничих дільницях установи зафіксовано системні порушення вимог безпеки праці та законодавства. У ВГМ, де працюють засуджені слюсарі, токарі та зварювальники, відсутні вентиляція, спецодяг і засоби індивідуального захисту, не проводяться інструктажі та оцінка ризиків, а умови роботи не відповідають санітарним та протипожежним нормам, що порушує положення КЗпП, Закону України “Про охорону праці” та міжнародних стандартів.

У цеху №2 з пошиття мішків робота здійснюється без вентиляції, при високій концентрації поліпропіленового пилу, без санітарного контролю, що суперечить трудовому та санітарному законодавству.

У столярному цеху виявлено відкриті електрощити, небезпечні дроти, відсутність огороджень на станках, пил та бруд, а також відсутність належного спецодягу. На господарських роботах засуджені виконують ремонтні та інші роботи без оформлення трудових договорів, без обліку робочого часу, без вихідних і без інструктажів, що має ознаки примусової праці та порушує вимоги КВК України, КЗпП України та законодавства про охорону праці.

На харчоблоці працюють 9 засуджених, зокрема Б., С., М., Б. та інші. Відповідно до журналів видачі інструментів та медичних оглядів одні й ті самі особи щодня оглядаються лікарем і отримують колючо-ріжучі предмети, таким чином є всі підстави вважати, що вони працюють без вихідних, що є порушенням статей 50—52 КЗпП та правила 26.4 ЄПП.

Під час особистого спілкування із засудженими, які працюють на харчоблоці, було з’ясовано, що С. залучений до миття посуду без оплати праці, а М. працює прибиральником без оформлення правових відносин і без оплати, що є порушенням статті 43 Конституції України, статті 118 КВК України та статей 21, 24 КЗпП України.

Також моніторам було здійснено спробу подання недостовірної інформації: засуджений Б. був помічений у приміщенні нарізання хліба у білому халаті, однак заперечував свою роботу, що свідчить про неоформленість і нерегулярний облік праці.

Опрацьовані строкові трудові договори показали низку порушень чинного законодавства. Проаналізовано договори №116, №363 та інші. Основні порушення у змісті договорів: не визначено конкретне робоче місце, умови праці та шкідливі фактори, що є порушенням статті 29 КЗпП. Також не встановлено мінімальний розмір оплати праці, що призводить до заробітних плат у межах 300-900 грн і є порушенням статті 95 КЗпП. Не визначено порядок надання відпустки, вихідних та перерв, що є порушенням статей 79 та 66 КЗпП.

Адміністрація установи втручається у трудові відносини, хоча не є роботодавцем, що є порушенням статті 21 КЗпП та статті 118 КВК України. Засуджений А. працює 2,5 року та отримує заробітну плату менше ніж 1000 грн на місяць, що є порушенням статті 95 КЗпП. Засуджений Д. працює понад 2 роки та отримує в середньому 800 грн на місяць. Зварювальники не отримують компенсацій за шкідливі умови праці. Деякі працівники господарчого обслуговування працюють взагалі без оплати.

Відповідно до записів із журналу погодинних перевірок 1 цеху, остання перевірка проводиться о 15:30. Під час особистих спілкувань із засудженими останні повідомили, що в окремі дні працюють зранку і до вечора більше ніж 8 годин за зміну. Це свідчить про відсутність реального обліку робочого часу, що є недотриманням статей 13 та 18 Закону України “Про охорону праці”.

Також зафіксовано відсутність атестації робочих місць, що є порушенням Постанови Кабінету Міністрів України №442, а також відсутність інструктажів і журналів з охорони праці. Мають місце випадки роботи без трудового договору, а також невиплата мінімальної заробітної плати.

Таким чином, умови праці у більшості виробничих дільниць мають ознаки небезпечних і шкідливих та підлягають усуненню.

На підставі аналізу документів, договорів, свідчень засуджених та огляду робочих місць монітори НПМ встановили: системні порушення права на працю, передбаченого статтею 43 Конституції України та статтею 118 КВК України, а також порушення трудового законодавства, включно з КЗпП та Законом України “Про охорону праці”; відсутність реальних соціальних гарантій — лікарняних, вихідних, мінімальної зарплати; ознаки примусової праці, зокрема на харчоблоці та в господарському обслуговуванні; небезпечні умови праці, які несуть ризик для життя і здоров’я.

Також виявлено факти роботи без оплати, що є порушенням міжнародних стандартів, Європейських пенітенціарних правил, Правил Мандели та стандартів МОП.

Уся сукупність порушень свідчить про те, що порушення права на працю і соціальні гарантії у БВК-35 мають системний характер і не відповідають вимогам національного законодавства та міжнародних стандартів.

Медична частина №35 філії Державної установи “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” у м. Києві та Київській області

Виконувач обов’язків завідувача медичної частини №83 філії Державної установи “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” у м. Києві та Київській області — Чирка Петро Петрович.

У штаті медичної частини вакантними залишаються посади: старший фельдшер — 1 штатна одиниця, лікар-нарколог — 1 штатна одиниця, клінічний психолог — 1 штатна одиниця, лікар-інфекціоніст — 1 штатна одиниця.

В ході моніторингового візиту виявлено порушення вимог національного законодавства та недотримання міжнародних рекомендацій у сфері поводження з в’язнями, що призводять до порушення прав засуджених осіб.

1. Під час візиту моніторинговою групою встановлено, що медичний персонал не забезпечує належної фіксації та документування тілесних ушкоджень осіб, позбавлених волі.

Відповідно до пункту 3 та пункту 4 глави 1 розділу II Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572 (далі — Порядок), у разі виявлення у засудженого тілесних ушкоджень медичний працівник, який виявив такі ушкодження, складає довідку у трьох примірниках, у якій детально зазначаються: відомості (письмова заява, усне або письмове пояснення засудженого щодо обставин отримання тілесних ушкоджень — дата, час, місце отримання, способи заподіяння ушкоджень, відомості про особу чи осіб, які, на думку засудженого, могли заподіяти ушкодження), а також інші відомості щодо отримання тілесних ушкоджень; вичерпний опис медичних показників, що характеризують стан здоров’я засудженого, характер ушкоджень, їхні розміри та розташування; припущення медичного працівника з огляду на відомості, надані засудженим, та медичні показники з обґрунтуванням їх співвідношення.

До довідки медичним працівником додаються фотографії наявних тілесних ушкоджень. Два примірники довідки долучаються до матеріалів особової справи та медичної карти амбулаторного хворого форми 025/о, третій примірник видається засудженому. Про факт виявлення тілесних ушкоджень медичний працівник невідкладно, але не пізніше ніж через 24 години з моменту виявлення таких ушкоджень, телефоном, електронною поштою та письмовим повідомленням інформує прокурора та адміністрацію УВП, а у випадках, коли засуджений повідомляє, що тілесні ушкодження заподіяно особами рядового та/або начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України або працівниками інших правоохоронних органів, — також Державне бюро розслідувань.

Інформація про факт виявлення тілесних ушкоджень вноситься завідувачем медичної частини або черговим медичним працівником до журналу обліку фактів виявлення тілесних ушкоджень у засуджених, форма якого міститься в додатку 3 до Порядку і зберігається у відповідному закладі охорони здоров’я ДКВС.

Разом із тим, під час візиту моніторинговою групою встановлено факт неналежної фіксації тілесних ушкоджень. Так, під час моніторингового візиту отримано інформацію про засудженого К., який 27.05.2025 року отримав травму на об’єкті виробничої зони під час виконання робіт. Інформація про травму була частково внесена до карти амбулаторного хворого форми 025/о. Начальник медичної частини та інший персонал не змогли надати документальне підтвердження надання медичної допомоги чи фіксації ушкоджень у встановленому порядку.

Таким чином, медичними працівниками не було складено довідки відповідно до вимог Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації №511/о “Довідка про фіксацію тілесних ушкоджень”, затвердженої наказом МОЗ України від 02.02.2024 року №186. Також не було внесено записів до журналу обліку фактів виявлення тілесних ушкоджень у засуджених, а повідомлення прокурора щодо відповідних фактів не здійснювалося.

Відсутність належної фіксації тілесних ушкоджень не відповідає пункту 60 рекомендацій Комітету, де зазначено, що медичні служби у місцях позбавлення волі можуть зробити свій внесок у запобігання насильству проти осіб, яких тримають під вартою, шляхом систематичної реєстрації тілесних ушкоджень, а також, у разі необхідності, інформування відповідних органів влади (CPT/Inf (93)12-part).

2. У порушення пункту 3 Інструкції щодо заповнення форми №511/о, затвердженої наказом МОЗ України від 02.02.2024 року №186, довідки форми №511/о не додаються до медичної карти №025/о, а зберігаються окремо.

3. У порушення вимог абзацу десятого пункту 2 розділу XVII ПВР УВП у стаціонарі медичної частини цілодобово перебуває засуджений Г., який виконує функцію днювального. Під час конфіденційного спілкування із засудженими, які перебували на лікуванні у стаціонарі, моніторинговою групою встановлено, що на нього покладається виконання різних робіт, зокрема догляд за важкохворими, прибирання приміщень, а також він займає спальне місце в одній із палат стаціонару. Зазначене порушує статтю 96 КВК України.

Разом із тим Комітет неодноразово рекомендував припинити практику використання засуджених як помічників у медичних частинах та як санітарів (Доповідь Комітету за результатами візиту в Україну у 2005 році, пункт 132 (CPT/Inf (2007) 22); 2013 році, пункт 151 (CPT/Inf (2014) 15); 2017 році, пункт 86 (CPT/Inf (2018) 41)).

4. У медичній частині не організовано проведення замісної підтримувальної терапії (далі — ЗПТ) осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів відповідно до Порядку проведення замісної підтримувальної терапії осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 27.03.2012 року №200. Наркозалежним особам не забезпечується соціально-психологічний супровід, когнітивно-поведінкова терапія (КПТ), профілактика рецидивів, мотиваційне інтерв’ю, групи взаємодопомоги та інші види підтримки.

Таким чином, ці особи позбавлені можливості отримувати ЗПТ, що порушує їх право на вибір методів лікування відповідно до статті 38 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”.

Разом із тим Комітет у доповіді за наслідками візиту до України у 2023 році зазначає, що потрапляння до пенітенціарної установи є можливістю розв’язати проблему, пов’язану з наркотиками, і тому важливо, щоб відповідна допомога була запропонована всім зацікавленим особам. Отже, в усіх установах має бути доступне відповідне медичне обслуговування.

Допомога, яка пропонується таким особам, повинна бути різноманітною: програми замісної терапії для осіб з наркотичною залежністю мають поєднуватися зі справжніми психосоціальними та освітніми програмами для осіб з опіоїдною залежністю, які не в змозі припинити вживання наркотиків. Крім того, доступ до програм ЗПТ в установах повинен бути легкодоступним, а керувати ними повинні також пенітенціарні лікарі, які проходять спеціальну підготовку з питань, пов’язаних із вживанням наркотиків (CPT/Inf (2024) 20) пункт 86).

5. Під час перевірки ДІЗО моніторами було встановлено, що при поміщенні засудженого до дисциплінарного ізолятора практикується долучення до справи медичної довідки, згідно з висновком якої засуджений за станом здоров’я може утримуватися у ДІЗО/ПКТ. Разом із тим Комітет неодноразово підкреслював, що зобов’язання пенітенціарних лікарів засвідчувати придатність засуджених до відбування дисциплінарного стягнення навряд чи сприятиме розвитку позитивних відносин між лікарем і пацієнтом.

У принципі медичний персонал ніколи не повинен брати участь у будь-якій частині процесу прийняття рішення про застосування будь-якого виду одиночного тримання, окрім випадків, коли цей захід застосовується за медичними показаннями. З іншого боку, медичний персонал має бути дуже уважним до стану засуджених, які перебувають в одиночному триманні. Медичний персонал мусить бути негайно поінформований про кожне таке поміщення та повинен відвідати засудженого невідкладно після поміщення, а потім регулярно, не рідше одного разу на день, і надавати оперативну медичну допомогу та лікування в разі потреби. Медичний персонал повинен повідомляти адміністрацію установи, якщо здоров’я засудженого піддається серйозній загрозі через одиночне тримання (CPT/Inf (2024) 20) пункт 104).

6. У порушення Заходів та засобів щодо запобігання інфікування при проведенні догляду за пацієнтами, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 03.08.2020 №1777, у медичній частині обладнано лише один ізолятор для інфекційних хворих, що унеможливлює одночасне розміщення хворих на небезпечні інфекційні захворювання окремо один від одного та від інших засуджених. Крім того, ізолятор для осіб з інфекційними захворюваннями не відповідає санітарно-гігієнічним нормам та вимогам Державних будівельних норм В.2.2-10:2022 “Заклади охорони здоров’я. Основні положення”.

Палата, призначена для утримання таких пацієнтів, не обладнана душовою кабіною, що змушує інфекційних хворих користуватися спільними санітарними приміщеннями разом з іншими особами, які перебувають на лікуванні у стаціонарі медичної частини. Відсутність належних умов унеможливлює ефективну ізоляцію пацієнтів, сприяє поширенню інфекційних захворювань і створює загрозу здоров’ю як засуджених, так і медичного персоналу. Крім того, встановлені в ізоляторі вікна зі склоблоків не забезпечують достатній рівень природного освітлення. Відсутній бачок із питною кип’яченою водою. Зазначене не відповідає вимогам правил 14 та 22.2 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (Правила Мандели).

7. У порушення вимог Стандартів медичної допомоги при ВГС у дорослих, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 15.01.2021 року №51, не всі особи (65 осіб станом на 17.10.2025 року) з підозрою на вірусний гепатит C проходять ПЛР-тестування, у зв’язку з чим вони не отримують необхідного лікування, що може призвести до погіршення стану їхнього здоров’я та поширення зазначеного інфекційного захворювання серед засуджених та ув’язнених осіб.

8. Моніторинговою групою встановлено, що лікар-психіатр проводить психіатричні огляди пацієнтів без належного оформлення письмової інформованої згоди. Зокрема, усупереч вимогам Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації №003-7/о “Усвідомлена згода особи на проведення психіатричного огляду”, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 15.09.2016 року №970, установлено, що в медичній документації (зокрема в медичній карті амбулаторного хворого форми №025/о та медичній карті стаціонарного хворого форми №003/о) відсутня підписана пацієнтом інформована згода на проведення психіатричного огляду.

9. У медичній частині, зокрема у палатах, моніторинговою групою зафіксовано порушення температурного режиму. Так, на час перевірки температура повітря у приміщеннях становила нижче +15 °C, що не відповідає вимогам розділу VI Державних санітарних норм і правил, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02.04.2013 року №259, та пункту 1 розділу XXII ПВР УВП, відповідно до якого у холодну пору року температура в жилих приміщеннях установ виконання покарань має підтримуватися на рівні не нижче + 18 °C.

10. У порушення вимог Норми належності постільних речей, спеціального одягу та спеціального взуття (інвентарне майно) для засуджених, які проходять лікування у лікувально-профілактичних закладах, закладах на правах лікувальних та в медичних частинах при установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 20.02.2012 року №280/5, засуджені особи не отримують госпітальне майно (костюм, халат та туфлі госпітальні). Засуджені перебувають у стаціонарі у повсякденному одязі, іноді зі своєю постільною білизною.

11. Диспансерний нагляд здійснюється за 7 особами, які мають інвалідність. З них: І гр. — 0 осіб; II гр. — 3 особи; III гр. — 11 осіб. Разом із тим, у порушення вимог Закону України “Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні” особи з інвалідністю не отримують належних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями та наслідками травм, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності.

Під час вивчення медичної документації засуджених встановлено, що 5 осіб, які мають інвалідність, не мають індивідуальної програми реабілітації (далі — ІПР). Крім того, не виконуються рекомендації ІПР, у зв’язку з чим вони не отримують належних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями та наслідками травм.

13. У порушення вимог Державних будівельних норм України В.2.2-17:2006 “Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення” у медичній частині не створено умов для утримання осіб з інвалідністю.

14. У порушення пункту 37 Постанови Кабінету Міністрів України №285 від 02.03.2016 року “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики” у медичній частині відсутній висновок, що підтверджує вільний доступ маломобільних груп населення до будівель та приміщень медичного закладу, отримання якого є обов’язковим.

15. У порушення вимог Табеля оснащення обладнанням одного робочого місця лікаря-стоматолога та зубного техніка, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 11.04.2005 року №158, у медичній частині відсутній дентальний рентген-апарат, що унеможливлює проведення поглибленого стоматологічного обстеження засуджених та не забезпечує своєчасного надання належної стоматологічної допомоги. За інформацією, наданою працівниками медичної частини, серед доступних видів стоматологічної допомоги переважає видалення зубів (екстракція), тоді як пломбування здійснюється вкрай рідко, що істотно обмежує право засуджених на отримання належної стоматологічної допомоги.

16. У порушення Порядку організації медичної допомоги на первинному, вторинному (спеціалізованому) та третинному (високоспеціалізованому) рівнях із застосуванням телемедицини, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.10.2015 року №681, персонал медичної частини через технічні обмеження позбавлений можливості надсилати запити на телемедичні консультації та отримувати фахову допомогу для надання медичних послуг засудженим.

17. Згідно з пунктом 7 глави III розділу II Порядку, засуджені, які працюють на об’єктах харчування (крім робіт, пов’язаних із посадами продавців, завідувачів продовольчих та речових складів, комірників), переробної промисловості, у будинках дитини, закладах загальної середньої освіти, підрозділах професійної підготовки у спеціальних виховних колоніях, медичних частинах (фельдшерських пунктах) та лікарняних закладах ДКВС (крім робіт, пов’язаних із наданням медичної допомоги), пральнях, лазнях, кімнатах для тривалих побачень, гуртожитках, клубах, на об’єктах водозабезпечення та каналізації, дільницях розведення і вирощування тварин, проходять обов’язкові попередні та профілактичні медичні огляди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2001 року №559 “Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам...”.

На кожного засудженого цієї категорії заводиться форма первинної облікової документації №1-ОМК “Особиста медична книжка”, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.02.2013 року №150, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.04.2013 року за №662/23194.

Разом із тим під час перевірки особистих медичних книжок у засуджених, які працюють в їдальні, встановлено, що не проводився їхній огляд лікарем-терапевтом, лікарем-стоматологом, лікарем-отоларингологом і дерматовенерологом, що порушує вимоги пункту 6 Правил проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 23.07.2002 року №280 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 21.02.2013 року №150).

17. У кабінетах лікарів відсутнє гаряче водопостачання, робочі місця медичних працівників не відповідають вимогам чинного законодавства та порушують статтю 19 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” і статтю 13 Закону України “Про охорону праці”.

18. У порушення Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 року №1417, приміщення медичної частини не обладнані системами пожежогасіння та пожежної сигналізації (окрім аптеки).

Рекомендації:

1. Забезпечити дотримання норми житлової площі 4 м² на одну особу в усіх житлових приміщеннях СПС та КДіР; привести кількість спальних місць у відповідність до фактичної площі; демонтувати надлишкові ліжка.

2. Забезпечити повноцінну роботу КДіР: сформувати робочу групу відповідно до Положення; затвердити та виконувати програму ознайомлення новоприбулих; забезпечити щоденні відмітки медичного працівника; затвердити розпорядок дня.

3. Привести матеріально-побутове забезпечення КДіР у відповідність до Норм забезпечення: облаштувати кімнату побуту, комори для чистої та брудної білизни, приміщення для зберігання продуктів.

4. Забезпечити належний температурний режим (не нижче +18 °C) у приміщеннях КДіР та СПС; відремонтувати систему опалення та усунути тепловтрати.

5. Модернізувати приміщення ДІЗО/ПКТ: збільшити доступ природного світла; відновити роботу вентиляції; встановити перегородки у санвузлах “від підлоги до стелі”; облаштувати місця для питної води; провести ремонт відповідно до ЄПП та Правил Мандели.

6. Забезпечити видачу копій рішень про дисциплінарні стягнення всім засудженим із зазначенням порядку оскарження; гарантувати інформування про право на адвоката в дисциплінарній процедурі.

7. Припинити практику розміщення камерних карт з описами злочинів на дверях камер ДІЗО як таку, що має стигматизуючий характер і суперечить стандартам КЗК.

8. Переглянути розміри та облаштування прогулянкових двориків, забезпечивши достатню площу для фізичної активності та відповідність рекомендаціям КЗК.

9. Привести матеріально-побутове забезпечення СПС у відповідність до нормативів: встановити холодильники; облаштувати комори, кімнати побуту, сушарки, місця зберігання речей.

10. Забезпечити право на приватність у житлових приміщеннях СПС: розмістити ліжка з дотриманням особистого простору; уникати їх розташування “впритул”.

11. Привести у належний стан санвузли та умивальники їдальні: встановити дверцята або перегородки; забезпечити гігієнічний стан та відповідний температурний режим; облаштувати гардеробну для зняття верхнього одягу.

12. Забезпечити повноцінне лазне-пральне обслуговування: проводити планову дезінфекцію та дезінсекцію щомісяця; відновити роботу вентиляції у пральні; ліквідувати небезпечні джерела нагріву в сушильному приміщенні та привести його у відповідність до Правил пожежної безпеки.

13. Посилити роботу з оформлення документів засуджених: забезпечити своєчасне виготовлення паспортів та РНОКПП усім, хто їх потребує; організувати контроль за виконанням програми “Підготовка до звільнення”.

14. Забезпечити реальне застосування механізмів умовно-дострокового звільнення, заміни покарання та переведення на інший рівень безпеки: провести переоцінку практики комісії установи; забезпечити індивідуальний підхід і недопущення формальних відмов.

15. Переглянути порядок проведення короткострокових побачень, забезпечивши проведення їх більшості у відкритій формі; застосовувати закриту форму лише на підставі індивідуального, обґрунтованого рішення.

16. Припинити практику відкритого носіння спеціальних засобів персоналом, який безпосередньо контактує із засудженими; забезпечити приховане носіння відповідно до ПВР УВП та рекомендацій КЗК.

17. Вжити заходів щодо збільшення укомплектованості персоналу, особливо підрозділів охорони, нагляду та СПС; припинити практику 24-годинних змін; забезпечити належну підготовку та навчання персоналу.

18. Привести укриття для засуджених у відповідність до ДБН В.2.2-5:2023: усунути підтоплення; забезпечити роботу вентиляції; облаштувати санвузол, біотуалети та систему водовідведення; гарантувати безпечні умови перебування під час тривалих повітряних тривог.

19. Забезпечити дотримання трудових прав засуджених, зокрема:

• оформлення трудових договорів відповідно до КЗпП;
• встановлення мінімальної заробітної плати, облік робочого часу та вихідних;
• проведення інструктажів, атестації робочих місць і видачу засобів індивідуального захисту;
• ліквідацію практики “робіт без оплати” та оформлення всіх видів робіт;
• забезпечення належних умов праці, вентиляції та охорони праці на всіх дільницях;
• припинення адміністративного втручання у трудові відносини із зовнішніми роботодавцями;
• заборону залучення до шкідливих робіт без компенсацій та засобів захисту.

20. Вжити заходів, спрямованих на усунення виявлених порушень прав людини та недопущення катувань, інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання у медичній частині №83 філії Державної установи “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” у м. Києві та Київській області.

21. Забезпечити штат медичної частини лікарями-спеціалістами відповідно до потреб.

22. Забезпечити контроль за належним веденням медичної документації відповідно до Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572, та інших нормативно-правових актів.

23. Забезпечити своєчасну та належну фіксацію тілесних ушкоджень у засуджених.

24. Припинити практику використання засуджених як помічників у медичних частинах та в установі.

25. Забезпечити отримання інформованої згоди пацієнтів на обстеження та лікування у встановленій формі.

26. Виконати вимоги пункту 37 Постанови Кабінету Міністрів України №285 від 02.03.2016 року “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики”.

27. Забезпечити медичну частину госпітальним майном (костюмом, халатом та капцями госпітальними).

28. Забезпечити можливість отримання замісної підтримувальної терапії на підставі діагнозу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання опіоїдів.

29. Забезпечити проведення належного обліку профілактичного огляду для допуску засуджених до роботи на об’єктах харчування відповідно до вимог.

30. Забезпечити належну роботу телемедичного комплексу для здійснення запитів лікарями на телемедичне консультування.

31. Забезпечити всіх осіб з підозрою на вірусний гепатит C доступом до ПЛР-тестування у найкоротші терміни та організувати необхідне противірусне лікування для осіб з підтвердженим діагнозом.

32. Забезпечити проведення індивідуальної реабілітації осіб, які її потребують.

33. Забезпечити медичну частину дентальним рентген-апаратом та необхідним обладнанням для проведення повноцінного стоматологічного обстеження і лікування.

34. Облаштувати необхідну кількість ізоляторів для інфекційних хворих, кожен із яких має бути оснащений окремим санітарним вузлом і душовою кабіною, з метою забезпечення ефективної ізоляції пацієнтів та запобігання поширенню інфекційних захворювань.

35. Припинити практику посвідчування лікарями стану здоров’я засуджених та ув’язнених під час їх поміщення в дільницю ДІЗО/ПКТ.