Звіт за результатами моніторингового візиту до Недержинщинської виправної колонії №65

21 жовтня 2025 року відповідно до Факультативного протоколу до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, враховуючи положення Мінімальних стандартних правил поводження з в’язнями та рішень Європейського суду з прав людини, на підставі статті 24 Кримінально-виконавчого кодексу України — Відвідування установ виконання покарань, групою моніторів Харківської правозахисної групи і ГО “Захист в’язнів України” здійснено відвідування державної установи “Надержинщинська виправна колонія (№65)” (НВК-65, установа, заклад, колонія). Здійснено черговий плановий візит без попереджень, досліджені всі об’єкти установи.

Попередній візит відбувся 05.04.2024 року.

Під час підготовки до візиту монітори використовували матеріали звернень засуджених і їхніх родичів, матеріали попередніх звітів, а також звіти моніторів Національного превентивного механізму при Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини (НПМ).

Візит проводиться в рамках проєкту “Зменшення страждань в’язнів у контексті війни в Україні”, що фінансується урядом Данії у партнерстві з DIGNITY (Данським інститутом проти катувань).

Відвідування здійснили монітори:

• Діденко Андрій — помічник народного депутата України Ярослава Юрчишина, координатор програм Харківської правозахисної групи, досвід моніторингових візитів з 2014 року, монітор НПМ (Національний превентивний механізм), член консультативної ради НПМ;
• Зуйков Сергій — помічник народного депутата України Костянтина Касая, член громадської ради при Міністерстві юстиції України, член громадської організації “Захист в’язнів України”, монітор НПМ, має багаторічний досвід моніторингових візитів;
• Цвілий Олег — член громадської ради при Міністерстві юстиції України, керівник громадської організації “Захист в’язнів України”, має великий досвід моніторингових візитів, спеціалізується на питаннях катувань, жорстокого та нелюдяного поводження.

НВК-65 декларує курс на гуманізацію умов утримання: у 2025 році проведено капітальні ремонти в окремих дільницях СПС, частково покращено стан укриття та його доступність для маломобільних осіб. Водночас моніторинговий візит засвідчив системні порушення національного законодавства та міжнародних стандартів поводження з в’язнями. Зокрема, дільниця КДіР є переповненою, не забезпечує нормативну житлову площу, належні побутові приміщення, температурний режим, ізоляцію новоприбулих та повагу до приватності; фіксується заборонене відеоспостереження та відеозйомка обшуків із роздяганням.

Приміщення ДІЗО не відповідають вимогам щодо освітлення, приватності санвузлів, культурно-побутового забезпечення, організації прогулянок та зберігання медичної й особистої інформації. Праця засуджених використовується як ключовий ресурс забезпечення виробничої та господарської діяльності установи за відсутності належного оформлення трудових відносин, адекватної оплати, охорони праці та права на відпочинок, що створює ризики примусової праці.

У сфері охорони здоров’я зафіксовано порушення ведення медичної документації, недоступність окремих видів лікування (зокрема противірусної терапії ВГС), відсутність клінічного психолога, неналежні умови стаціонару та недостатню доступність медичної допомоги, що в комплексі ставить під загрозу право засуджених на гідні умови тримання, безпеку та охорону здоров’я.

Загальна інформація

НВК-65 — установа виконання покарань мінімального рівня безпеки для утримання жінок, які раніше відбували покарання в місцях позбавлення волі.

Установа розташована за адресою: 38718, Полтавська область, Полтавський район, село Божківське, вул. Паркова, буд. 12.

Колонія була створена у радянський період як установа виконання покарань для жінок, засуджених до позбавлення волі. Установа тривалий час функціонувала як виправно-трудовий заклад, у якому акцент робився на залученні засуджених до масового виробництва, що відповідало радянській моделі примусової праці. Колонія поступово розширювала свою інфраструктуру, включно з виробничими цехами та житловими корпусами, і перетворилася на один із ключових жіночих закладів у центральному регіоні України.

Після здобуття Україною незалежності НВК-65 була реорганізована відповідно до нових норм Кримінально-виконавчого кодексу та інтегрована в структуру Державної кримінально-виконавчої служби. У 1990-2000-х роках в установі почали впроваджувати програми психологічної, соціальної та виховної роботи, однак НВК-65 неодноразово привертала увагу правозахисних організацій через проблеми з умовами утримання, доступом до медичної допомоги та забезпеченням належних стандартів поводження з жінками. НВК-65 і сьогодні залишається однією з основних жіночих виправних колоній України, що потребує системного оновлення інфраструктури, покращення медичних послуг та впровадження сучасних підходів до ресоціалізації жінок.

На час візиту керівником установи є підполковник внутрішньої служби Баглаєнко Станіслав Станіславович.

Заклад складається з чергової частини, відділення КДіР (дільниця карантину, діагностики і розподілу), дільниць СПС (соціально-психологічної служби), харчоблока, приміщень ДІЗО (дисциплінарного ізолятора), дільниці СІЗО (слідчого ізолятора), медичної частини, лазне-прального комбінату, кімнат побачення, крамниці, бібліотеки, кімнати отримання передач, адміністративних приміщень.

За даними адміністрації установи штатна чисельність персоналу складає 166 посад, фактична чисельність — 154 посади. Загальний некомплект персоналу становить 15 співробітників. Планове наповнення закладу — 426 осіб, фактична кількість осіб, що утримуються в установі, — 191. У закладі працює один психолог.

Протягом 2025 року до колонії прибуло 116 засуджених і 10 ув’язнених осіб. Протягом 2025 року померла одна особа. На оперативно-профілактичному обліку перебувало: схильні до самогубства — 3 особи, схильні до членоушкодження — 13 осіб, схильні до втечі — 1 особа.

Протягом 2024-2025 років жодна особа не звернулася зі скаргою щодо неналежних умов утримання або неналежного надання медичної допомоги. Дев’ять осіб мають інвалідність III групи.

У власному користуванні засуджені мають 36 планшетів і зареєстровано 36 електронних адрес (email). Протягом 2024 року було зафіксовано 10 випадків тілесних ушкоджень: 1 — під час прибуття, 9 — під час перебування в установі; протягом поточного року зафіксовано 8 випадків тілесних ушкоджень: 4 — під час прибуття і 4 — під час перебування в установі.

Групою моніторів проведено опитування близько 110 осіб з-поміж засуджених під час відвідування виробничих приміщень, майстерень, дільниць СПС, господарських приміщень, під час загальних розмов з наданням консультацій, відповідей на запитання, опитування на предмет порушення прав людини, а також індивідуального спілкування з особами, у тому числі на умовах анонімності.

Позитивний досвід

На виконання стратегічної цілі “Створення належних умов тримання засуджених та осіб, взятих під варту” Стратегії реформування пенітенціарної системи на період до 2026 року НВК-65 продовжує курс на гуманізацію умов утримання. Для засуджених дільниці соціальної реабілітації влітку 2025 року проведено комплексний капітальний ремонт кімнати гігієни, що стало важливим кроком у забезпеченні гідних побутових умов для відбування покарання.

Крім того, на території установи створено нову спальну кімнату у відділенні СПС із власним індивідуальним санітарним вузлом. Це рішення спрямоване на підвищення комфорту та забезпечення більш приватної побутової зони для засуджених цього відділення.

Виявлені порушення національного та міжнародного законодавства

У ході моніторингового візиту виявлено порушення вимог національного законодавства та недотримання міжнародних рекомендацій у сфері поводження з в’язнями, що призводить до порушення прав засуджених осіб:

1. Облаштування дільниці КДіР не відповідає стандартам поводження з в’язнями та умовам їх утримання відповідно до їхніх потреб. Так, у порушення частини 1 статті 115 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі — КВК України), пункту 13 Мінімальних стандартних правил поводження з в’язнями, встановлено, що в окремих житлових приміщеннях дільниці КДіР установи норма жилої площі на одну засуджену особу становить менше ніж 4 м². У житловому приміщенні №1 дільниці КДіР, де розташовано 8 ліжок та перебувало 7 осіб, площа приміщення згідно з актом вимірювання жилої площі становить 27,8 м². Таким чином фактична площа на одну засуджену особу складала 3,97 м².

У пункті 13 Сьомої загальної доповіді Європейського комітету з питань запобігання катувань чи нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання (далі — Комітет) зазначено, що проблема переповнених камерних приміщень призводить до негігієнічних умов, постійної відсутності приватності, перезавантаження медичних служб та інфраструктури установи, і Комітет доходить висновку, що негативний вплив перенаселення часто зумовлював нелюдські або принизливі умови утримання в’язнів (CPT/Inf (97) 10). 

2. Відповідно до пункту 2 розділу І Положення про дільницю карантину, діагностики і розподілу засуджених, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 04.11.2013 року №2300/5 (далі — Положення про КДіР), новоприбулі засуджені розміщуються у дільниці КДіР з метою унеможливлення безконтрольного спілкування з іншими засудженими. Водночас моніторинговою групою встановлено, що новоприбулі засуджені відвідують їдальню, де мають можливість контактувати з іншими засудженими установи, що порушує вимоги їх ізоляції на час перебування у дільниці КДіР.

3. Моніторинговою групою встановлено, що матеріально-побутове забезпечення дільниці КДіР не повною мірою відповідає встановленим нормативним вимогам. Так, у порушення вимог Норм забезпечення меблями, інвентарем і предметами господарчого призначення виправної колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 27.07.2012 року №1118/5 (далі — Норми забезпечення), у дільниці відсутній ряд необхідних приміщень, а саме: кімната для зберігання харчових продуктів; кімната для зберігання обмінного фонду постільних речей, речового майна і спецодягу; комора для тимчасового зберігання брудних постільних речей, речового майна і спецодягу; гардеробна; кімната побуту; сушарка.

Відсутність зазначених приміщень створює умови, які не відповідають побутовим стандартам, унеможливлює належне дотримання санітарно-гігієнічних вимог та ускладнює підтримання чистоти й порядку у місцях проживання засуджених. Такий стан організації побуту негативно впливає на загальний санітарний стан установи та може становити ризик для здоров’я осіб, які там утримуються.

4. У житлових приміщеннях дільниці КДіР моніторинговою групою зафіксовано порушення температурного режиму. Так, на час перевірки температура повітря у житлових приміщеннях становила +15 °C, у той час як відповідно до пункту 1 розділу XXII Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 28.08.2018 року №2823/5 (далі — ПВР УВП), у холодну пору року температура в жилих приміщеннях установ виконання покарань має підтримуватися на рівні не нижче +18 °C. Аналогічні порушення встановлено у житлових приміщеннях СПС, палатах медичної частини, приміщеннях дисциплінарного ізолятора.

5. Під час візиту до моніторингової групи від засуджених надходили скарги про те, що персонал установи здійснює відеофіксацію за допомогою нагрудного відеореєстратора під час проведення особистого обшуку з роздяганням новоприбулих засуджених. Водночас відповідно до пункту 8 розділу VII Порядку використання технічних засобів нагляду і контролю у виправних та виховних колоніях Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 26.06.2018 року №2025/5, використання відеокамер та портативних відеореєстраторів у приміщеннях, де проводяться медичні огляди засуджених або особисті обшуки з роздяганням, є забороненим.

6. Пунктом 1 розділу XXIII ПВР УВП визначено, що нагляд за засудженими є системою заходів, спрямованих на забезпечення відбування та виконання кримінальних покарань у вигляді обмеження та позбавлення волі, довічного позбавлення волі та арешту шляхом цілодобового і постійного контролю за поведінкою засуджених у місцях їхнього проживання та праці, попередження та припинення з їхнього боку протиправних дій, забезпечення вимог ізоляції засуджених та безпеки персоналу установ виконання покарань.

Так, під час огляду житлових приміщень дільниці КДіР було зафіксовано встановлену камеру відеоспостереження. Разом з тим, у своїй доповіді Комітет у 2012 році критикував надмірне втручання у приватність через встановлення у житлових приміщеннях засуджених відеокамер: “Комітет згоден, що відеоспостереження в камерах може бути корисною гарантією в окремих випадках, наприклад, коли людина вважається такою, що викликає стурбованість щодо ризику членоушкодження або самогубства, або якщо є конкретні підозри, що засуджений здійснює в камері певні дії, які можуть поставити під загрозу безпеку.

Проте будь-яке рішення застосовувати відеоспостереження щодо конкретного засудженого повинно завжди базуватися на індивідуальній оцінці реальних ризиків і має часто переглядатися на регулярній основі. Відеоспостереження є серйозним втручанням у приватне життя ув’язнених і робить режим ще більш репресивним, зокрема при застосуванні протягом тривалого часу” (CPT/Inf (2013) 23) пункт 52).

7. Моніторинговою групою встановлено, що адміністрація та персонал установи не забезпечують належну організацію роботи з новоприбулими засудженими. Відповідно до пунктів 1 та 2 розділу II Положення про КДіР для організації роботи з новоприбулими засудженими наказом начальника установи створюється робоча група, до складу якої входять заступники начальника установи, начальники структурних підрозділів, психолог та медичний працівник. З метою планування цієї роботи щороку складається програма ознайомлення новоприбулих засуджених з порядком та умовами відбування покарання, яка затверджується начальником установи.

Разом із тим, під час конфіденційного спілкування із засудженими та аналізу службової документації моніторингова група встановила, що члени робочої групи не в повному обсязі виконують заходи, передбачені зазначеною програмою. Відсутність системної організації роботи підтверджується відповідними записами у журналі обліку відвідування дільниці КДіР представниками адміністрації.

Як приклад: згідно з довідкою, наданою адміністрацією установи, 08.10.2025 року (середа) до установи прибула засуджена Б. Разом із тим, згідно із записами у журналі обліку відвідування дільниці КДіР представниками адміністрації, 08.10.2025 року та 09.10.2025 року відповідні заходи не проводилися, відмітки членів робочої групи про проведення відповідних заходів відсутні.

8. Адміністрацією установи не в повному обсязі забезпечено право засуджених на доступ до Інтернету, а порядок надання такого доступу лише частково відповідає встановленим вимогам. Зокрема, на території дільниці карантину, діагностики і розподілу відсутні умови для реалізації засудженими права на доступ до Інтернету, передбаченого частиною сьомою статті 110 Кримінально-виконавчого кодексу України, шляхом користування планшетами. Точка доступу Wi-Fi на території дільниці КДіР не обладнана.

9. Обладнання приміщень дисциплінарного ізолятора установи (далі — ДІЗО) не відповідає стандартам поводження з в’язнями та умовам їх утримання відповідно до їхніх потреб. Так, у камерних приміщеннях ДІЗО не забезпечено достатнього рівня природного освітлення, оскільки вікна камерних приміщень виходять на стіну, через що природне світло практично не проникає у приміщення, що може створювати додатковий психологічний тиск на засуджених через відсутність будь-якого, навіть візуального, зв’язку із зовнішнім світом.

Санвузли не обладнані достатньої висоти дверцятами, що не забезпечує приватність користування, чим порушується правило 19.3 Європейських пенітенціарних правил. Радіофікація в камерних приміщеннях ДІЗО відсутня, що суперечить вимогам пункту 3 розділу XX ПВР УВП та пункту 63 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями.

Крім того, у камерних приміщеннях ДІЗО встановлено засоби для фіксації ліжок до стін. Водночас нормативно-правові акти не передбачають закривання на замок відкидних ліжок у приміщеннях камерного типу та дисциплінарних ізоляторах, де засуджені відбувають стягнення. Це створює умови для можливих зловживань з боку працівників установи, оскільки засуджені можуть бути позбавлені можливості сидіти або лежати на ліжку протягом дня.

10. У порушення вимог Норми забезпечення в ДІЗО/ПКТ відсутній ряд приміщень, а саме: кімната для прийому засуджених адміністрацією та медперсоналом; кімната для зберігання обмінного фонду постільних речей, речового майна і спецодягу; комора для тимчасового зберігання брудних постільних речей, речового майна і спецодягу; кімнати для роздачі їжі, зберігання продуктів харчування і миття столового посуду; перукарні.

Відсутність зазначених приміщень або їх неналежне облаштування призводить до порушення санітарно-гігієнічних норм. Так, неналежна організація зберігання особистих речей ускладнює підтримання чистоти та порядку в приміщеннях, де утримуються засуджені, що погіршує загальну санітарну ситуацію в установі, а відсутня у ДІЗО/ПКТ кімната для прийому засуджених медичним персоналом, внаслідок чого медичний огляд засуджених проводиться у коридорі або у камерному приміщенні, свідчить про отримання співробітниками установи та іншими особами з-поміж засуджених конфіденційної інформації щодо стану здоров’я засуджених осіб у ході медичного огляду, маніпуляцій або процедур.

Зазначене порушує вимоги статті 391 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” щодо права осіб на таємницю про стан здоров’я та пункту 9 розділу I “Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі”, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572.

11. Прогулянкові дворики не обладнані належним укриттям для захисту від атмосферних опадів, а площа окремих двориків є недостатньою для забезпечення повноцінної фізичної активності засуджених. Водночас Комітет у своїй другій Загальній доповіді наголошує, що щоденне перебування осіб на свіжому повітрі має здійснюватися на майданчику достатньої площі, а самі прогулянкові зони, наскільки це можливо, повинні бути обладнані укриттям на випадок несприятливих погодних умов (CPT/Inf (92) 3) пункт 48).

12. У порушення вимог Норм забезпечення, в установі відсутнє приміщення клубу, наявність якого є обов’язковою умовою для організації культурно-масової, виховної та просвітницької роботи із засудженими, а також для реалізації їхнього права на участь у соціально-корисних програмах, дозвіллєвих заходах і заходах соціально-виховного характеру.

13. Згідно з пунктом 17 розділу V “Положення про організацію продовольчого забезпечення у Державній кримінально-виконавчій службі України на мирний час”, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.06.2021 року №2160/5, в їдальні установи щодня повинні залишатися добові проби кожної страви раціону. Відбір проб здійснюється кухарем із казана у присутності медичного працівника закладу охорони здоров’я у чистий посуд із кришкою (попередньо помитий та перекип’ячений) до видачі їжі.

Добові проби зберігаються в холодильнику їдальні при температурі від +4 до +8 °С та мають зберігатися протягом доби — до закінчення аналогічного прийому їжі наступного дня. Разом із тим, у порушення зазначених вимог, під час огляду холодильника їдальні моніторинговою групою встановлено відсутність проб страв вечері за 20.10.2025 року, а також сніданку та обіду за 21.10.2025 року за нормами №№8А, 8Б, 1В, 8В, 3Б.

14. Моніторинговою групою встановлено ряд порушень в організації лазне-прального обслуговування засуджених та ув’язнених осіб. Відповідно до пункту 3.19.1 розділу III “Положення про організацію лазне-прального обслуговування осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах”, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 08.06.2021 року №849/5 (далі — Положення), санітарна обробка передбачає миття засуджених (осіб, узятих під варту) в лазні з використанням мила та мочалки, обов’язкову заміну постільної та натільної білизни, а також проведення дезінфекції (знищення патогенних мікроорганізмів) та дезінсекції (знищення комах і кліщів, які є переносниками інфекційних захворювань) особистого одягу і постільних речей (подушок, матраців, ковдр) у дезінфекційній камері.

Однак, як встановлено моніторинговою групою, дезінфекційна камера в установі не працює, що унеможливлює належну санітарну обробку постільних речей та одягу, підвищує ризик поширення інфекційних захворювань серед засуджених і персоналу та суперечить встановленим санітарно-гігієнічним нормам. У порушення пункту 2.14 розділу II Положення в установі не забезпечено надання перукарських послуг засудженим та ув’язненим. У порушення вимог пункту 2.11 розділу II Положення у приміщенні лазні не працює примусова припливно-витяжна система вентиляції.

Під час спілкування з засудженими моніторинговою групою встановлено, що засуджені особи жіночої статі мають можливість відвідувати лазню лише один раз на тиждень. Зазначене порушує вимоги пункту 19.4 Європейських пенітенціарних правил та пункту 3.2 Положення. У порушення вимог додатка 3 до Положення у приміщенні пральні відсутні передбачені приміщення, а саме: кімната для персоналу пральні, санвузол з умивальником та душова для працівників.

15. Під час візиту моніторингова група зафіксувала, що персонал установи, який безпосередньо контактує із засудженими, відкрито носить спеціальні засоби, зокрема гумові кийки. Разом із тим, згідно з абзацом восьмим пункту 1 розділу XXVI ПВР УВП носіння персоналом установ виконання покарань спеціальних засобів у межах території установи виконання покарань, що охороняється, має бути за можливості максимально прихованим від оточення.

Водночас Комітет рекомендує, щоб пенітенціарні співробітники, які працюють у прямому контакті з в’язнями, не носили спецзасоби (такі як гумові кийки, наручники та балончики, споряджені сльозогінним газом) відкрито перед в’язнями. Таке носіння перешкоджає встановленню нормальних відносин між персоналом та в’язнями (пункт 85 (CPT/Inf (2011) 29), пункт 23 (CPT/Inf (2013) 23), пункт 166 (CPT/Inf (2014) 15)).

16. Відповідно до підпункту 5 пункту 2 розділу IV Положення про програму диференційованого виховного впливу на засуджених “Підготовка до звільнення”, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16.05.2016 року №1418/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.05.2016 року за №735/28865, персонал соціально-психологічної служби установи, який безпосередньо організовує та здійснює заходи з реалізації програми “Підготовка до звільнення”, зобов’язаний надавати засудженим допомогу в оформленні (поновленні) паспорта громадянина України, реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП), інших особистих документів, а також в оформленні пенсій.

Водночас 42 засуджених потребують виготовлення паспорта громадянина України, 23 — отримання РНОКПП, що свідчить про недостатньо проведену роботу відділу соціально-виховної та психологічної роботи щодо забезпечення оформлення необхідних документів для засуджених, які їх не мають.

17. Згідно з наданою адміністрацією інформацією, з початку 2025 року (станом на 21.10.2025 року) у Державній установі “Надержинщинська виправна колонія (№65)” засудженим було надано 40 короткострокових побачень, з яких 30 відбувалися у безконтактний спосіб — через суцільне розмежувальне скло з використанням переговорного пристрою.

Водночас у доповіді Уряду України за результатами візиту у 2023 році Європейський комітет із запобігання катуванням наголошує, що для всіх категорій засуджених відкриті побачення (наприклад, за столом) мають становити правило, а закриті — виняток, застосування якого допускається лише на підставі обґрунтованих і вмотивованих рішень після індивідуальної оцінки потенційного ризику конкретного засудженого.

У зв’язку з цим Комітет закликає українську владу переглянути порядок проведення короткострокових побачень у пенітенціарних установах з метою забезпечення їх проведення, як правило, у відкритих умовах (CPT/Inf (2024) 20) пункт 99).

18. Відповідно до службової документації, некомплект персоналу по установі станом на 21.10.2025 року становить 15 штатних одиниць. Водночас у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році Комітет наголошує, що забезпечення позитивного клімату в пенітенціарній установі вимагає наявності професійної команди персоналу, який повинен бути присутнім у достатній кількості в будь-який момент часу в місцях тримання під вартою.

Недостатня кількість персоналу може збільшити ризик насильства та залякування між засудженими. Нестача персоналу, який перебуває на передовій лінії, також підриває якість та рівень заходів, що пропонуються засудженим, і ставить під загрозу перспективу підготовки до звільнення та соціальної реабілітації. У зв’язку із цим Комітет закликає українську владу вжити рішучих заходів для суттєвого збільшення кількості персоналу в пенітенціарних установах України, де спостерігається низький рівень укомплектованості, з метою посилення присутності персоналу служб охорони та нагляду всередині установ. Необхідно також вжити заходів, щоб покласти край 24-годинній зміні персоналу, який несе службу (CPT/Inf (2024) 20) пункт 93).

19. Моніторинговою групою здійснено огляд укриття, розташованого на території установи, з метою оцінки його відповідності вимогам безпеки, доступності та забезпеченості мінімальними умовами перебування засуджених під час повітряної тривоги та інших надзвичайних ситуацій.

Вхід до укриття позначено інформативною табличкою із зазначенням відстані (10 м), що відповідає вимогам пункту 4.5 ДБН В.2.2-5:2023 і дозволяє швидко зорієнтуватися під час тривоги.

Сходи, що ведуть до укриття, обладнані спеціальними металевими пандусними рейками для маломобільних осіб, що є позитивним елементом у контексті статті 9 Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю та відповідає принципам доступності.

Приміщення укриття перебуває у задовільному, але не повністю безпечному стані. А саме: стіни побілені, частково оновлене покриття; наявні лавки та металеві ліжка для розміщення людей; об’єкт має ознаки обслуговування (фарбування, очищення).

Разом із тим виявлено такі недоліки: на стінах присутні сліди вогкості та плісняви; підлога бетонна, місцями пошкоджена, помітні сліди вологи; меблі не розміщені впорядковано, що зменшує потенційну місткість укриття. Укриття оснащене повноцінним другим евакуаційним виходом, що відповідає пункту 4.7 ДБН В.2.2-5:2023 та є ключовою вимогою безпеки. Це дозволяє забезпечити евакуацію у разі завалу або блокування основного входу. Цей елемент оцінюється як позитивний та важливий компонент загальної безпеки.

В укритті наявна діюча система вентиляції: встановлений механічний вентилятор (з електроприводом та ручним механізмом); повітропроводи змонтовані по периметру приміщення; система має конструкцію, що дозволяє працювати за відсутності електропостачання.

Разом із тим окремі ділянки повітропроводів мають пошкодження або обмотані тканиною; відсутні підтверджувальні документи про технічну перевірку працездатності. Згідно з ДСТУ 9195:2022 та ДБН В.2.2-5:2023 система вентиляції має забезпечувати неперервний повітрообмін, тому її стан потребує додаткової діагностики. На момент огляду в укритті виявлено один переносний біотуалет.

Це частково розвʼязує проблему санітарних потреб, особливо у разі короткочасного перебування. Однак кількість одного санітарного засобу є непропорційною потенційній кількості осіб, які можуть перебувати в укритті; відсутня система каналізації або водовідведення; не передбачено місця для миття рук чи дезінфекції. Відповідно до пункту 6.7 ДБН В.2.2-5:2023 укриття повинні бути забезпечені необхідними санітарно-побутовими засобами, тому дана ситуація потребує покращення. Укриття облаштоване лавками для сидіння, металевими ліжками (розкладними та стаціонарними), освітленням, системою вентиляції та одним біотуалетом.

Проте виявлені недоліки: недостатня кількість місць для сидіння та відпочинку; відсутність аварійного освітлення; відсутність запасу води; відсутність аптечки; не оптимізована організація простору; відсутній запас ковдр або засобів теплового захисту. Це обмежує можливість тривалого перебування людей у сховищі. Укриття в установі частково відповідає базовим вимогам щодо укриттів у місцях несвободи та містить низку позитивних елементів, зокрема: наявність другого евакуаційного виходу; наявність системи вентиляції; обладнані сходи для маломобільних осіб; табличка-навігатор; наявність одного переносного біотуалету.

Разом із тим укриття не забезпечує повного мінімального стандарту безпеки, а саме: недостатня кількість санітарних засобів; сліди вогкості та плісняви; частково несправні або зношені ділянки вентиляції; нестача місць для розміщення; відсутність аварійного освітлення та запасів води; відсутність підтвердження технічного стану вентиляційної системи. Це суперечить ДБН В.2.2-5:2023 та ДСТУ 9195:2022, а також стандартам гуманного поводження, визначеним Правилами Мандели. Укриття потребує посилення санітарних умов, дообладнання, усунення вогкості, технічної перевірки вентиляції та підвищення рівня готовності до тривалих повітряних тривог.

20. У колонії здійснюється серійне промислове швейне виробництво для приватної компанії ТОВ “В.”, а також обробка та пакування готової продукції. За договорами між ДП “Підприємство ДКВС України” та замовником засуджені виготовляють чоловічі робочі костюми, утеплені жіночі штани, куртки, зразки продукції та інші текстильні вироби у значних обсягах — від сотень до тисяч одиниць у кожній партії.

Роботи виконуються на філії підприємства, у швейних майстернях установи, а також на господарських об’єктах. Окрема група засуджених щодня забезпечує функціонування харчоблока, овочевого цеху та допоміжних дільниць. На філії працює 63 засуджених, розподілених між кількома швейними бригадами.

Виробництво організоване у трьох цехах, де виконується повний цикл: розкрій тканини, пошиття, прасування, комплектування та пакування готової продукції. Специфікації до договорів підтверджують значні обсяги замовлень (до 835 костюмів та понад 600 одиниць утепленого одягу в окремих партіях). Попри промисловий характер виробництва, фактичні суми, які засуджені отримують після здійснення всіх обов’язкових відрахувань і що зараховуються на їхні особові рахунки, становлять від 133 до 4217 грн на місяць.

За відомостями за вересень 2025 року встановлено такі розміри фактично зарахованих коштів: засудженій А. — 133 грн, Г. — 862,40 грн, П. — 1509,20 грн, К. — 1714,71 грн, О. — 4217 грн (найвищий показник серед вибірки). Ці суми не відповідають обсягам виробництва та не забезпечують мінімальних гарантій статей 95-96 КЗпП України та статті 118 КВК України.

Встановлено явну диспропорцію між реальним обсягом праці та фактичною оплатою. Засуджені також залучаються до внутрішніх робіт у швейних майстернях, ремонтних процесів, перенесення матеріалів та до інших господарських завдань без укладення трудових договорів, без ведення обліку робочого часу та без оплати. Виявлено, що інструктажі з охорони праці не проводяться й не фіксуються, медичні огляди не забезпечуються, засоби захисту не надаються, облік фактичної роботи ведеться формально або заднім числом. Це порушує статті 8, 96, 118 КВК України; статті 24, 29, 50-53 КЗпП України; Закон України “Про охорону праці”.

Також адміністрація систематично залучає засуджених до щоденних фізичних робіт (прибирання, ремонт, перенесення вантажів), які оформлюються як “роботи з благоустрою тривалістю 2 години”. Проте встановлено, що ці роботи виконуються щоденно, без вихідних, фактично тривають більше ніж 2 години на день, не оплачуються, значно виходять за межі благоустрою, передбаченого частиною 5 статті 118 КВК України. Це має ознаки примусової праці, забороненої статтею 43 Конституції України, Конвенціями МОП №29 і №105.

Робота в харчоблоці є однією з найбільш інтенсивних. У день візиту працювало 6 засуджених, але медично допущено було лише 5 осіб, що свідчить про порушення медичного контролю. Виявлено, що окремі засуджені (зокрема посудомийниці) працюють із 06:00 до 19:00, 7 днів на тиждень, формально оформлені на 0,75 ставки, фактично виконують повний робочий день без вихідних. У вихідні дні їхня робота маскується як “благоустрій” або не фіксується зовсім, хоча вони виконують повний цикл роботи харчоблока. Це порушує статті 50-53 КЗпП України, статтю 118 КВК України та статтю 45 Конституції України.

Журнали погодинних перевірок, видачі колючо-ріжучих предметів та прийому-здачі змін підтверджують безперервний режим роботи, що свідчить про порушення права на відпочинок. Моніторинговою групою встановлено: відсутність засобів індивідуального захисту, відсутність фіксації інструктажів, робочі місця не відповідають санітарним нормам, відсутність щоденних медоглядів для працівників харчоблока, формальні або фальсифіковані журнали обліку. Це суперечить статті 8 КВК України, Закону України “Про охорону праці” та Правилам Мандели (пункти 22-26).

Аналіз рознарядок показав масове залучення 20-30 засуджених у бригадах №№11,12,21,31 та невідповідність між рознарядками та фактичними даними журналів; відсутність реального обліку відпрацьованих годин; можливе приховування понаднормової праці. Це свідчить про системність і формальність ведення документації, що порушує трудове законодавство.

Моніторинг підтверджує системні та комплексні порушення трудових прав у НВК-65, зокрема: низька та нерелевантна оплата праці, яка не відповідає вимогам законодавства; залучення до робіт без трудових договорів, без обліку робочого часу та без соціальних гарантій; щоденна неоплачувана фізична праця, оформлювана як благоустрій, що має ознаки примусової; грубі порушення охорони праці, відсутність інструктажів, медоглядів і засобів захисту; робота без вихідних, що суперечить статтям 50-53 КЗпП України; формальність та недостовірність облікових документів, включно з рознарядками та журналами.

Праця засуджених використовується як основне джерело забезпечення виробничої та господарської діяльності колонії, але без дотримання гарантій КЗпП України, КВК України, Закону України “Про охорону праці”, Конвенцій МОП та Правил Мандели. Такі практики становлять ризик системного застосування примусової праці в установі.

Медична частина №65 філії Державної установи “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” у Полтавській області

Завідувачка медичної частини №65 філії Державної установи “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” у Полтавській області (далі — медична частина) — Прокоф’єва Оксана Вікторівна.

У штаті медичної частини вакантними залишаються посади клінічного психолога — 1 штатна одиниця, лікаря-інфекціоніста — 0,75 штатної одиниці. Під час моніторингового візиту виявлено порушення вимог національного законодавства та недотримання міжнародних рекомендацій у сфері поводження з в’язнями, що призводить до порушення прав засуджених осіб:

1. Під час візиту моніторинговою групою встановлено, що на чотирьох пацієнтів, які перебували на стаціонарному лікуванні в медичній частині, не була заведена форма первинної облікової документації №003/о “Медична карта стаціонарного хворого”, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14.02.2012 року №110.

До зазначеної форми мають вноситися всі дані щодо лікування та діагностики у стаціонарі, у тому числі результати обстежень засудженого та лист призначень. Виявлене порушує вимоги пункту 5 глави 5 розділу II “Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі”, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572 (далі — Порядок).

2. У порушення вимог пункту 3 “Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації №511/о “Довідка про фіксацію тілесних ушкоджень”, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02.02.2024 року №186, встановлено випадки, коли примірники довідки форми №511/о не долучаються до форми первинної облікової документації №025/о “Медична карта амбулаторного хворого”, а зберігаються окремо.

Разом із тим, відсутність фіксації належним чином тілесних ушкоджень не відповідає пункту 60 рекомендацій Третьої Загальної доповіді Комітету, де зазначено, що медичні служби у місцях позбавлення волі можуть зробити свій внесок у запобігання насильству проти осіб, яких тримають під вартою, шляхом систематичної реєстрації тілесних ушкоджень, а також, якщо це необхідно, через інформування відповідних органів влади (CPT/Inf (93) 12-part).

3. Під час вивчення медичної документації встановлено, що в медичних картках амбулаторного хворого №025/о до складених довідок не додаються фотографії наявних тілесних ушкоджень, як це передбачено пунктом 3 розділу І глави II Порядку.

Водночас Комітет у доповіді за наслідками візиту до України у 2023 році зазначає, що будь-які травматичні ушкодження, виявлені під час медичного огляду, повинні детально фотографуватися, а фотографії разом зі схемами тіла зберігатися в індивідуальній медичній картці особи (CPT/Inf (2024) 20) пункт 82).

4. У штаті медичної частини відсутня посада клінічного психолога, що ускладнює своєчасне та ефективне надання медичної допомоги у сфері психічного здоров’я засудженим. Комітет у доповіді за наслідками візиту до України у 2023 році повторює свою рекомендацію надалі посилювати надання психологічної допомоги в установах, а також розвивати підготовку та роль пенітенціарних психологів, особливо в частині терапевтичної клінічної роботи із засудженими.

У цьому контексті необхідно докласти зусиль для набору клінічно підготовлених психологів, які повинні бути частиною медичної команди й у своїй роботі не повинні поєднувати дві різні ролі — оцінку ризиків та терапевтичну клінічну роботу (CPT/Inf (2024) 20) пункт 85).

5. У порушення пункту 8 глави 5 розділу II Порядку в стаціонарі медичної частини відсутній облаштований ізолятор для осіб із розладами психіки, які становлять небезпеку для оточення.

6. Моніторинговою групою встановлено, що в установі перебувають на обліку 28 пацієнтів із хронічним вірусним гепатитом C (далі — ВГС), які потребують лікування. Станом на день візиту в аптеці медичної частини була відсутня противірусна терапія для лікування ВГС, що суперечить вимогам Стандартів медичної допомоги при ВГС у дорослих, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 23.07.2025 року №1178.

Відсутність своєчасного лікування підвищує ризик прогресування хвороби, розвитку ускладнень печінки та створює загрозу поширення інфекції серед інших пацієнтів, порушуючи право засуджених на отримання належної медичної допомоги.

7. Диспансерний нагляд здійснюється за 9 особами, які мають інвалідність. З них: І гр. — 0 осіб; II гр. — 0 осіб; III гр. — 9 осіб. Разом із тим, у порушення вимог Закону України “Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні”, особи з інвалідністю не отримують належних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями та наслідками травм, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності.

Під час вивчення медичної документації засуджених встановлено, що 2 особи, які мають інвалідність, не мають індивідуальної програми реабілітації (далі — ІПР). Крім того, не виконуються рекомендації ІПР, у зв’язку з чим вони не отримують належних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів.

8. У порушення пункту 37 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року №285 “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики”, у медичній частині відсутній висновок, що підтверджує вільний доступ до будівель та приміщень медичного закладу маломобільних груп населення, отримання якого є обов’язковим.

9. У порушення вимог Табеля оснащення обладнанням одного робочого місця лікаря-стоматолога та зубного техніка, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 11.04.2005 року №158, у медичній частині відсутній дентальний рентгенапарат, що унеможливлює проведення поглибленого стоматологічного обстеження засуджених і не забезпечує своєчасного надання належної стоматологічної допомоги.

10. У порушення “Порядку організації медичної допомоги на первинному, вторинному (спеціалізованому) та третинному (високоспеціалізованому) рівнях із застосуванням телемедицини”, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.10.2015 року №681, персонал медичної частини через технічні обмеження позбавлений можливості надсилати запити на телемедичні консультації та отримувати фахову допомогу для надання медичних послуг засудженим.

11. Згідно з пунктом 7 глави III розділу II Порядку засуджені, які працюють на об’єктах харчування (крім робіт, пов’язаних із посадами продавців, завідувачів продовольчих та речових складів, комірників), переробної промисловості, у будинках дитини, закладах загальної середньої освіти, підрозділах професійної підготовки у спеціальних виховних колоніях, медичних частинах (фельдшерських пунктах) та лікарняних закладах ДКВС (крім робіт, пов’язаних із наданням медичної допомоги), пральнях, лазнях, кімнатах для тривалих побачень, гуртожитках, клубах, на об’єктах водозабезпечення та каналізації, дільницях розведення і вирощування тварин проходять обов’язкові попередні та профілактичні медичні огляди відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2001 року №559 “Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок”.

На кожного засудженого зазначеної категорії заводиться форма первинної облікової документації №1-ОМК “Особиста медична книжка”, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.02.2013 року №150, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.04.2013 року за №662/23194. Разом із тим, під час перевірки особистих медичних книжок у засуджених, які працюють в їдальні, встановлено, що цим працівникам не проводився огляд лікарем-отоларингологом та лікарем-дерматовенерологом, що порушує вимоги пункту 6 “Правил проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб”, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 23.07.2002 року №280 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 21.02.2013 року №150).

12. У порушення вимог “Норми належності постільних речей, спеціального одягу та спеціального взуття (інвентарне майно) для засуджених, які проходять лікування у лікувально-профілактичних закладах, закладах на правах лікувальних та в медичних частинах при установах виконання покарань та слідчих ізоляторах”, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 20.02.2012 року №280/5, засуджені особи не отримують госпітальне майно (костюм, халат та капці госпітальні). Засуджені перебувають у стаціонарі у повсякденному одязі, іноді зі своєю постільною білизною.

13. У медичній частині, зокрема у палатах, моніторинговою групою зафіксовано порушення температурного режиму. Так, на час перевірки температура повітря в окремих приміщеннях (ізолятор для хворих на інфекції, що передаються повітряно-крапельним шляхом) становила +10 °C, що не відповідає вимогам розділу VI “Державних санітарних норм і правил”, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02.04.2013 року №259, та пункту 1 розділу XXII ПВР УВП, відповідно до якого у холодну пору року температура в жилих приміщеннях установ виконання покарань має підтримуватися на рівні не нижче ніж +18 °C.

Рекомендації:

1. Забезпечити у дільниці карантину, діагностики і розподілу (КДіР) дотримання норми житлової площі не менше 4 м² на одну особу та переглянути ліміти наповнюваності житлових приміщень.

2. Припинити практику відвідування їдальні новоприбулими засудженими разом з іншими категоріями засуджених та забезпечити їх повну ізоляцію відповідно до Положення про КДіР.

3. Доукомплектувати КДіР передбаченими нормативами приміщеннями для зберігання продуктів, чистої та брудної білизни, речового майна, гардеробною, кімнатою побуту та сушаркою.

4. Забезпечити дотримання температурного режиму у житлових приміщеннях КДіР, СПС, медичної частини та ДІЗО на рівні не нижче +18 °C у холодний період року.

5. Заборонити використання нагрудних відеореєстраторів під час особистих обшуків з роздяганням та медичних оглядів і привести відеоспостереження відповідно до законодавчих вимог.

6. Демонтувати або обмежити використання камер відеоспостереження у житлових приміщеннях КДіР, забезпечивши їх застосування лише на підставі індивідуальної оцінки ризиків.

7. Забезпечити фактичне виконання членами робочої групи програми ознайомлення новоприбулих засуджених із порядком та умовами відбування покарання та належне ведення відповідних журналів.

8. Обладнати точку доступу Wi-Fi та забезпечити реалізацію права засуджених на доступ до Інтернету у дільниці КДіР.

9. Забезпечити достатній рівень природного освітлення камерних приміщень ДІЗО та усунути конструктивні перешкоди для проникнення світла.

10. Обладнати санвузли ДІЗО дверцятами достатньої висоти для забезпечення приватності та привести умови відповідно до Європейських пенітенціарних правил.

11. Відновити радіофікацію камер ДІЗО для забезпечення доступу засуджених до інформації та дотримання мінімальних стандартів.

12. Припинити практику фіксації відкидних ліжок у ДІЗО у положенні, що позбавляє засуджених можливості сидіти або лежати протягом дня.

13. Доукомплектувати ДІЗО та ПКТ усіма необхідними службовими приміщеннями відповідно до Норм забезпечення, включно з приміщеннями для прийому засуджених, зберігання білизни, організації харчування та перукарні.

14. Обладнати прогулянкові дворики укриттям від атмосферних опадів та забезпечити достатню площу для фізичної активності засуджених.

15. Облаштувати в установі приміщення клубу для проведення культурно-масових, виховних та просвітницьких заходів.

16. Забезпечити дотримання вимог щодо відбору та зберігання добових проб страв у їдальні та контролю з боку медичного персоналу.

17. Відновити роботу дезінфекційної камери для обробки постільних речей та одягу засуджених і ув’язнених.

18. Забезпечити надання перукарських послуг засудженим та ув’язненим відповідно до нормативних вимог.

19. Відновити роботу примусової припливно-витяжної вентиляції у приміщенні лазні та забезпечити відповідні санітарні умови.

20. Забезпечити можливість відвідування лазні засудженими жінками з періодичністю, встановленою Європейськими пенітенціарними правилами.

21. Облаштувати пральню всіма передбаченими приміщеннями, включаючи кімнату для персоналу, санвузол та душову.

22. Забезпечити приховане носіння спеціальних засобів персоналом, який безпосередньо контактує із засудженими, та припинити практику відкритого носіння гумових кийків.

23. Забезпечити оформлення паспортів громадянина України та РНОКПП для всіх засуджених, які їх потребують, та посилити роботу за програмою “Підготовка до звільнення”.

24. Переглянути практику проведення короткострокових побачень та забезпечити, щоб відкриті побачення були правилом, а безконтактні — винятком, що застосовується за індивідуальною оцінкою ризиків.

25. Вжити заходів для усунення некомплекту персоналу, забезпечивши достатню чисельність працівників служб охорони, нагляду та соціально-виховної роботи.

26. Удосконалити укриття на території установи шляхом усунення вогкості та плісняви, ремонту підлоги, організації простору, збільшення кількості санітарних засобів, забезпечення аварійного освітлення, запасів води, ковдр та аптечки.

27. Провести технічну діагностику системи вентиляції укриття, усунути пошкодження та забезпечити документальне підтвердження її працездатності.

28. Забезпечити оплату праці засуджених відповідно до ст. 95—96 КЗпП та ст. 118 КВК України й переглянути систему нарахувань.

29. Припинити практику залучення засуджених до робіт без укладення трудових договорів, без обліку робочого часу та без оплати, забезпечивши оформлення трудових відносин.

30. Припинити використання неоплачуваної праці під виглядом робіт з благоустрою понад допустиму тривалість та без вихідних.

31. Забезпечити дотримання норм тривалості робочого часу, права на відпочинок і вихідні дні, зокрема для працівників харчоблока.

32. Налагодити реальний облік робочого часу, рознарядок і зайнятості засуджених, виключивши оформлення роботи заднім числом.

33. Забезпечити проведення інструктажів з охорони праці, видачу засобів індивідуального захисту та регулярні медичні огляди для всіх працюючих засуджених.

34. Вжити заходів, спрямованих на усунення виявлених порушень прав людини та недопущення катувань, інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання у медичній частині №65 філії Державної установи “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” у Полтавській області.

35. Забезпечити штат медичної частини лікарями-спеціалістами відповідно до потреб.

36. Забезпечити контроль за належним веденням медичної документації відповідно до “Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі”, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572, та інших нормативно-правових актів.

37. Забезпечити ведення форми №003/о “Медична карта стаціонарного хворого” на всіх пацієнтів, які перебувають на стаціонарному лікуванні, відповідно до вимог Порядку.

38. Забезпечити своєчасну та належну фіксацію тілесних ушкоджень у засуджених.

39. Виконати вимоги пункту 37 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року №285 “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики”.

40. Забезпечити медичну частину госпітальним майном (костюм, халат та капці госпітальні).

41. Забезпечити відновлення та належне облаштування ізолятора для осіб із психічними розладами після завершення ремонтних робіт відповідно до вимог пункту 8 глави 5 розділу II Порядку.

42. Забезпечити проведення належного обліку профілактичного огляду для допуску засуджених до роботи на об’єктах харчування відповідно до вимог.

43. Забезпечити належну роботу телемедичного комплексу для здійснення запитів лікарями на телемедичне консультування.

44. Забезпечити необхідне противірусне лікування для осіб із підтвердженим діагнозом ВГС відповідно до вимог Стандарту.

45. Забезпечити проведення індивідуальної реабілітації осіб, які її потребують.

46. Забезпечити медичну частину дентальним рентген-апаратом та необхідним обладнанням для проведення повноцінного стоматологічного обстеження і лікування.

47. Забезпечити дотримання встановленого температурного режиму в палатах медичної частини шляхом невідкладного приведення температури повітря у відповідність до вимог Державних санітарних норм і правил та пункту 1 розділу XXII ПВР УВП.