Звіт за результатами моніторингового візиту до Машівської виправної колонії №9

22.10.2025 року відповідно до Факультативного протоколу до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, враховуючи положення Мінімальних стандартних правил поводження з в’язнями та рішень Європейського суду з прав людини, на підставі статті 24 Кримінально-виконавчого кодексу України — Відвідування установ виконання покарань, групою моніторів Харківської правозахисної групи й ГО “Захист в’язнів України” здійснено відвідування державної установи “Машівська виправна колонія (№9)” (МВК-9, установа, заклад, колонія).

Здійснено плановий візит без попереджень, досліджені всі об’єкти установи. Під час підготовки до візиту монітори використовували матеріали звернень засуджених і їхніх родичів, матеріали звітів моніторів Національного превентивного механізму при Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини (НПМ).

Візит проводиться в рамках проєкту “Зменшення страждань в’язнів у контексті війни в Україні”, що фінансується урядом Данії у партнерстві з DIGNITY (Данським інститутом проти катувань).

Відвідування здійснили монітори:

• Діденко Андрій — помічник народного депутата України Ярослава Юрчишина, координатор програм Харківської правозахисної групи, досвід моніторингових візитів з 2014 року, монітор НПМ, член консультативної ради НПМ.
• Зуйков Сергій — помічник народного депутата України Костянтина Касая, член громадської ради при Міністерстві юстиції України, член громадської організації “Захист в’язнів України”, монітор НПМ, має багаторічний досвід моніторингових візитів.
• Цвілий Олег — член громадської ради при Міністерстві юстиції України, керівник громадської організації “Захист в’язнів України”, має великий досвід моніторингових візитів, спеціалізується на питаннях катувань, жорстокого, нелюдяного поводження.

У рамках реалізації Стратегії реформування пенітенціарної системи МВК-9 здійснила низку інфраструктурних покращень, зокрема ремонт окремих приміщень, заміну вікон та оновлення харчоблока. Водночас результати моніторингового візиту засвідчили наявність системних порушень національних та міжнародних стандартів, що істотно впливають на права засуджених.

Виявлено незаконне розміщення осіб, засуджених до обмеження волі, у колонії закритого типу, порушення роздільного тримання в КДіР, незадовільні санітарно-побутові умови, порушення температурного режиму, надмірне відеоспостереження, відсутність доступу до Інтернету, недоліки в ДІЗО, неефективну організацію лазне-прального обслуговування, відкрите носіння спецзасобів, проблеми з програмою “Підготовка до звільнення” та суттєвий некомплект персоналу.

Додатково зафіксовано порушення у сфері охорони здоров’я — відсутність цілодобового медичного чергування, неналежне ведення документації, необґрунтовані відмови у ЗПТ та недоступність реабілітаційних послуг.

Моніторинг також показав системні порушення трудових і соціальних прав: використання праці без реального правового оформлення, змішування різних категорій засуджених у виробництві, відсутність обліку робочого часу, непрозоре нарахування заробітної плати, формальне ведення договорів та брак гарантій охорони праці. Це свідчить про невиконання базових трудових та соціальних зобов’язань держави щодо залучених до праці осіб.

На території МВК-9 функціонують два укриття — для засуджених і для персоналу та громади. Обидва перебувають у робочому стані, обладнані двома виходами та вентиляцією, однак потребують завершення ремонтів і технічного удосконалення.

Загалом ситуація в установі демонструє системні порушення прав людини, що вимагають невідкладного усунення та приведення діяльності у відповідність до КВК, КЗпП, законодавства у сфері охорони здоров’я, Правил Мандели та Європейських пенітенціарних правил.

Загальна інформація

МВК-9 є виправним закладом мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання (для чоловіків, уперше засуджених за злочини, вчинені з необережності), у якій також створено дільницю для тримання осіб, засуджених до обмеження волі.

Установа розміщується за адресою: Полтавська область, Полтавський район, село Кустолово-Суходілка, вулиця Лісна, будинок 1/1.

МВК-9, як самостійна юридична особа, зареєстрована 29.11.1999 року, правонаступниця Машівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області. У 2017 році колонію перейменовано у форматі чинної організаційно-правової форми як Державна установа “Машівська виправна колонія (№9)”.

Установа входить до мережі пенітенціарних закладів Полтавської області та функціонує як елемент системи виконання покарань, орієнтований на тримання осіб, які вперше засуджені за злочини, вчинені з необережності, із формальним акцентом на ресоціалізацію та поетапне пом’якшення режиму.

Начальник виправної колонії — Шаповалов Олексій Валерійович.

Заклад складається з чергової частини, відділення КДіР (дільниця карантину, діагностики і розподілу), дільниць СПС (соціально-психологічної служби) для осіб, позбавлених волі, і для осіб, обмежених волі, харчоблоку, приміщень ДІЗО (дисциплінарний ізолятор), дільниці СІЗО (слідчого ізолятора), медичної частини, лазне-прального комбінату, кімнат побачення, крамниці, бібліотеки, кімнати отримання передач, адміністративних приміщень.

Штатна чисельність персоналу установи складає 77 посад (станом на 22.10.2025 року), загальний некомплект становить 7 посад. Фактична чисельність персоналу — 70 осіб. Планове наповнення виправної колонії — 371 особа. У день відвідування в установі перебувало 177 осіб. На оперативно-профілактичному обліку перебувало: схильні до самогубства — 5 осіб, схильні до членоушкодження — 2 особи.

Протягом 2024-2025 років жодна особа не звернулася зі скаргою щодо неналежних умов утримання або неналежного надання медичної допомоги. Двадцять п’ять осіб мають інвалідність: 10 осіб — інвалідність II групи, 15 осіб — інвалідність III групи.

У власному користуванні засуджені мають 85 планшетів і жодної зареєстрованої електронної адреси (email). Один короткостроковий виїзд за межі установи здійснено у зв’язку з винятковими обставинами.

Протягом 2024 року було зафіксовано 2 випадки тілесних ушкоджень під час перебування в установі; протягом поточного року зафіксовано 1 випадок тілесних ушкоджень під час перебування в установі.

Групою моніторів проведено опитування близько 103 осіб з-поміж засуджених під час відвідування виробничих приміщень, майстерень, дільниць СПС, господарських приміщень, під час загальних бесід із наданням консультацій, відповідей на запитання, опитування щодо можливих порушень прав людини, а також індивідуального спілкування з особами, у тому числі на умовах анонімності.

Позитивний досвід

На виконання стратегічної цілі “Створення належних умов тримання засуджених та осіб, взятих під варту” Стратегії реформування пенітенціарної системи на період до 2026 року МВК-9 продовжує курс на гуманізацію умов утримання: облаштовано місця тримання засуджених із забезпеченням індивідуального простору у відділеннях СПС, проведено ремонт коридорів, здійснено заміну дерев’яних вікон на металопластикові, облаштовано кімнату зберігання особистих речей у ДІЗО, коридори в їдальні, цехи харчоблока, кімнати молодших інспекторів та інші приміщення.

Виявлені порушення національного та міжнародного законодавства

У ході моніторингового візиту виявлено порушення вимог національного законодавства та недотримання міжнародних рекомендацій у сфері поводження з в’язнями, що призводять до порушення прав засуджених осіб:

1. Під час відвідування установи моніторинговою групою встановлено, що на території виправної колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання (для чоловіків, які вперше засуджені за злочини, вчинені з необережності), яка відповідно до статті 11 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі — КВК України) є кримінально-виконавчою установою закритого типу, функціонує дільниця для тримання осіб, засуджених до обмеження волі.

Зазначене не відповідає вимогам статті 61 Кримінального кодексу України (далі — КК України), згідно з якою покарання у виді обмеження волі передбачає тримання особи у кримінально-виконавчих установах відкритого типу (виправних центрах) без ізоляції від суспільства.

Крім того, відповідно до статті 16 КВК України, виправні центри виконують покарання у виді обмеження волі щодо осіб, засуджених за кримінальні проступки та нетяжкі злочини, а також щодо осіб, яким цей вид покарання призначено відповідно до статей 82, 389 КК України. За таких обставин утримання осіб, засуджених до обмеження волі, на території виправної колонії є необґрунтованим обмеженням їхнього права на свободу пересування, що може становити порушення гарантій статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Окрім цього, за наявної ситуації неможливо забезпечити належну ізоляцію між засудженими до позбавлення волі та засудженими до обмеження волі, що порушує вимоги щодо їхнього роздільного тримання та суперечить принципам динамічної безпеки, оскільки унеможливлює ефективний контроль за поведінкою різних категорій засуджених і підвищує ризики виникнення конфліктних ситуацій.

2. Облаштування дільниці карантину, діагностики і розподілу (далі — КДіР) не відповідає стандартам поводження з в’язнями та умовам їхнього утримання відповідно до їхніх потреб. Оскільки в установі функціонує дільниця для тримання осіб, засуджених до обмеження волі, проте у дільниці КДіР не облаштовано окремих приміщень для розміщення новоприбулих осіб, засуджених до обмеження волі, та осіб, засуджених до позбавлення волі, це призводить до порушення вимог щодо їхнього роздільного тримання та суперечить принципам динамічної безпеки.

3. Моніторинговою групою встановлено, що матеріально-побутове забезпечення дільниці КДіР не повною мірою відповідає встановленим нормативним вимогам. Так, у порушення вимог Норм забезпечення меблями, інвентарем і предметами господарського призначення виправної колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 27.07.2012 року №1118/5 (далі — Норми забезпечення), у дільниці відсутній ряд приміщень, а саме: кімната для зберігання харчових продуктів; кімната для зберігання обмінного фонду постільних речей, речового майна і спецодягу; комора для тимчасового зберігання брудних постільних речей, речового майна і спецодягу; гардеробна; кімната побуту; сушильня.

Відсутність зазначених приміщень створює умови, які не відповідають побутовим стандартам, унеможливлює належне дотримання санітарно-гігієнічних вимог та ускладнює підтримання чистоти й порядку у місцях проживання засуджених. Такий стан організації побуту негативно впливає на загальний санітарний стан установи та може становити ризик для здоров’я осіб, які там утримуються.

4. Окремі матраци перебували у незадовільному стані та не відповідали санітарно-гігієнічним нормам, у зв’язку з чим потребують заміни. Зазначене суперечить правилу 21 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (Правила Мандели).

5. Всупереч вимогам правила 22.5 Європейських пенітенціарних правил та Норм забезпечення, житлові приміщення не оснащені баками для питної води.

6. У житлових приміщеннях дільниці КДіР моніторинговою групою зафіксовано порушення температурного режиму. Так, на час перевірки температура повітря у житлових приміщеннях становила +14 °C, у той час як відповідно до пункту 1 розділу XXII Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 28.08.2018 року №2823/5 (далі — ПВР УВП), у холодну пору року температура в жилих приміщеннях установ виконання покарань має підтримуватися на рівні не нижче +18 °C.

7. Пунктом 1 розділу XXIII ПВР УВП визначено, що нагляд за засудженими є системою заходів, спрямованих на забезпечення відбування та виконання кримінальних покарань у вигляді обмеження та позбавлення волі, довічного позбавлення волі та арешту шляхом цілодобового і постійного контролю за поведінкою засуджених у місцях їхнього проживання та праці, попередження та припинення з їхнього боку протиправних дій, забезпечення вимог ізоляції засуджених та безпеки персоналу установ виконання покарань.

Так, під час огляду житлових приміщень дільниці КДіР було зафіксовано встановлену камеру відеоспостереження. Разом із тим, у своїй доповіді Європейський комітет з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (далі — Комітет) у 2012 році критикував надмірне втручання у приватність через встановлення у житлових приміщеннях відеокамер: “Комітет згоден, що відеоспостереження в камерах може бути корисною гарантією в окремих випадках, наприклад, коли людина вважається такою, що викликає стурбованість щодо ризику членоушкодження або самогубства, або якщо є конкретні підозри, що засуджений здійснює в камері певні дії, які можуть поставити під загрозу безпеку.

Проте будь-яке рішення застосовувати відеоспостереження щодо конкретного засудженого повинно завжди базуватися на індивідуальній оцінці реальних ризиків і має часто переглядатися на регулярній основі. Відеоспостереження є серйозним втручанням у приватне життя ув’язнених і робить режим ще більш репресивним, зокрема при застосуванні протягом тривалого часу. (CPT/Inf (2013) 23) пункт 52).”

8. Адміністрацією установи не в повному обсязі забезпечено право засуджених на доступ до Інтернету, а порядок надання такого доступу лише частково відповідає встановленим вимогам. Зокрема, на території дільниці карантину, діагностики і розподілу відсутні умови для реалізації засудженими права на доступ до Інтернету, передбаченого частиною сьомою статті 110 Кримінально-виконавчого кодексу України, шляхом користування планшетами. Точка доступу Wi-Fi на території дільниці КДіР не обладнана.

9. Облаштування окремих приміщень дисциплінарного ізолятора установи (далі — ДІЗО) не відповідає стандартам поводження з в’язнями та умовам їхнього утримання відповідно до їхніх потреб. Так, через малий розмір вікна у камерному приміщенні №5 ДІЗО не забезпечено достатнього рівня природного освітлення, унаслідок чого природне світло практично не проникає до приміщення. Такий стан створює додатковий психологічний тиск на засуджених та посилює відчуття ізоляції.

10. Радіофікація в камерних приміщеннях ДІЗО відсутня, що суперечить вимогам пункту 3 розділу XX ПВР УВП та пункту 63 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями.

11. Згідно з абзацом двадцять третім пункту 6 розділу XXI ПВР УВП, для надання медичної допомоги керівник медичної частини (черговий лікар) щодня відвідує ДІЗО, карцери, ПКТ (ОК) та за необхідності проводить прийом засуджених. Водночас під час перевірки Журналу обліку відвідувань дисциплінарного ізолятора медичним працівником встановлено відсутність відповідних записів щодо відвідування ДІЗО медичним працівником у період з 26.09.2025 року по 28.09.2025 року, коли там перебували засуджені, які відбували дисциплінарне стягнення.

12. Прогулянкові дворики не обладнані належним укриттям для захисту від атмосферних опадів. Водночас Комітет у своїй другій Загальній доповіді наголошує, що щоденне перебування осіб на свіжому повітрі має здійснюватися на майданчику достатньої площі, а самі прогулянкові зони, наскільки це можливо, повинні бути обладнані укриттям на випадок несприятливих погодних умов (CPT/Inf (92) 3) пункт 48).

13. У порушення вимог Норм забезпечення, в установі відсутнє приміщення клубу, наявність якого є обов’язковою умовою для організації культурно-масової, виховної та просвітницької роботи із засудженими, а також для реалізації їхнього права на участь у соціально-корисних програмах, дозвіллєвих заходах і заходах соціально-виховного характеру.

14. У кімнаті для обшуку моніторинговою групою було зафіксовано встановлену камеру відеоспостереження. Водночас згідно з пунктом 8 розділу VII Порядку використання технічних засобів нагляду і контролю у виправних та виховних колоніях Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 26.06.2018 року №2025/5 (далі — Порядок використання технічних засобів нагляду і контролю), забороняється використання відеокамер та портативних відеореєстраторів у приміщеннях (камерах), де проводяться медичні обстеження (огляди) засуджених, особисті обшуки з роздяганням, а також у палатах медичних частин.

15. Згідно з пунктом 17 розділу V Положення про організацію продовольчого забезпечення у Державній кримінально-виконавчій службі України на мирний час, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.06.2021 року №2160/5, в їдальні установи щодня повинні залишатися добові проби кожної страви раціону. Відбір проб здійснюється кухарем із казана у присутності медичного працівника закладу охорони здоров’я в чистий посуд із кришкою (попередньо помитий та перекип’ячений) до видачі їжі.

Добові проби зберігаються в холодильнику їдальні при температурі від +4 до +8 °C та мають зберігатися протягом доби до закінчення аналогічного прийому їжі наступного дня. Разом із тим, у порушення зазначених вимог, під час огляду холодильника їдальні моніторинговою групою встановлено відсутність проб страв вечері за 21.10.2025 року, а також сніданку та обіду за 22.10.2025 року за нормою №8Б.

16. Моніторинговою групою встановлено низку порушень в організації лазне-прального обслуговування засуджених та ув’язнених осіб. Так, у порушення пункту 2.14 розділу II Положення про організацію лазне-прального обслуговування осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 08.06.2021 року №849/5 (далі — Положення), в установі не забезпечено надання перукарських послуг засудженим та ув’язненим.

У порушення вимог пункту 2.11 розділу II Положення у приміщеннях душової КДіР, ДІЗО та пральні не працює примусова припливно-витяжна система вентиляції. У порушення пункту 3.19 розділу III Положення санітарна обробка засуджених здійснюється не в повному обсязі. Зокрема, у дезінфекційній камері не проводиться щомісячна планова дезінфекція (знищення патогенних мікроорганізмів) та дезінсекція (знищення комах і кліщів — переносників інфекційних захворювань) особистого одягу та постільних речей (подушок, матраців, ковдр). Обробці підлягають виключно речі, що використовуються у дільниці КДіР під час приймання осіб, які прибули до установи, що підтверджується записами у Журналі дезінфекції (дезінсекції) одягу та постільних речей у дезінфекційній камері.

У порушення вимог правила 19.3 Європейських пенітенціарних правил у приміщенні санпропускника не дотримується право на приватність через відсутність душових перегородок та шторок. Під час спілкування із засудженими моніторинговою групою було встановлено, що засуджені мають можливість відвідувати лазню лише один раз на тиждень. Зазначене порушує вимоги пункту 19.4 Європейських пенітенціарних правил. У порушення вимог додатка 3 до Положення, у приміщенні пральні відсутні передбачені приміщення, а саме: санвузол з умивальником та душова для працівників.

17. Під час візиту моніторингова група зафіксувала, що персонал установи, який безпосередньо контактує із засудженими, відкрито носить спеціальні засоби, зокрема гумові кийки. Разом із тим, згідно з абзацом восьмим пункту 1 розділу XXVI ПВР УВП, носіння персоналом установ виконання покарань спеціальних засобів у межах території установи виконання покарань, що охороняється, має бути за можливості максимально прихованим від оточення.

Водночас Комітет рекомендує, щоб пенітенціарні співробітники, які працюють у прямому контакті із в’язнями, не носили спецзасоби (такі як гумові кийки, наручники та балончики, споряджені сльозогінним газом) відкрито перед в’язнями. Таке носіння перешкоджає встановленню нормальних відносин між персоналом та в’язнями (CPT/Inf (2011) 29) пункт 85; (CPT/Inf (2013) 23) пункт 23; (CPT/Inf (2014) 15) пункт 166).

18. Відповідно до підпункту 5 пункту 2 розділу IV Положення про програму диференційованого виховного впливу на засуджених “Підготовка до звільнення”, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16.05.2016 року №1418/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.05.2016 року за №735/28865, персонал соціально-психологічної служби установи, який безпосередньо організовує та здійснює заходи з реалізації програми “Підготовка до звільнення”, зобов’язаний надавати засудженим допомогу в оформленні (поновленні) паспорта громадянина України, реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП), інших особистих документів, а також в оформленні пенсій.

Водночас 5 засуджених потребують виготовлення паспорта громадянина України, 2 — отримання РНОКПП, що свідчить про недостатньо проведену роботу відділу соціально-виховної та психологічної роботи щодо забезпечення оформлення необхідних документів для засуджених, які їх не мають.

19. Відповідно до службової документації, некомплект персоналу по установі станом на 22.10.2025 року складає 7 штатних одиниць. Водночас у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році Комітет наголошує, що забезпечення позитивного клімату в пенітенціарній установі вимагає наявності професійної команди персоналу, який повинен бути присутнім у достатній кількості в будь-який момент часу в місцях тримання під вартою. Недостатня кількість персоналу може лише збільшити ризик насильства та залякування між засудженими.

Нестача персоналу, який перебуває на передовій лінії, також підриває якість та рівень заходів, що пропонуються засудженим, і ставить під загрозу перспективу підготовки до звільнення та соціальної реабілітації. У зв’язку із цим Комітет закликає українську владу вжити рішучих заходів для суттєвого збільшення кількості персоналу у пенітенціарних установах України, де спостерігається низький рівень укомплектованості персоналом, з метою посилення присутності персоналу служб охорони й нагляду всередині установ. Необхідно також вжити заходів, щоб покласти край 24-годинній зміні персоналу, який несе службу (CPT/Inf (2024) 20) пункт 93).

20. На території МВК-9 функціонує укриття для засуджених, яке перебуває у задовільному технічному стані: воно має два виходи, що забезпечує можливість безпечної евакуації, оснащене робочою механічною вентиляцією та альтернативною ручною системою подачі повітря, придатною для використання у разі знеструмлення.

Внутрішні приміщення сухі, освітлені, очищені, хоча частина металевих конструкцій для сидіння є зношеною й потребує ремонту. Система каналізації перебуває у стадії відновлення, що обмежує можливість тривалого перебування великої кількості осіб під землею. Під час моніторингу встановлено, що укриття фактично доступне та може бути використане за призначенням у разі повітряної тривоги. Інформаційні позначки та паспорт об’єкта розміщені належним чином, ключі знаходяться у черговій частині.

Разом із тим, акт обстеження засвідчує, що частина електромереж та окремі конструктивні елементи потребують оновлення або додаткової вогнезахисної обробки. Це не робить укриття непридатним, але свідчить про необхідність своєчасного технічного обслуговування для приведення споруди у повну відповідність до вимог ДБН та ППБУ.

За межами колонії розташоване друге укриття, яке призначене для співробітників установи та одночасно виконує функцію об’єкта цивільного захисту місцевої громади. Ним користуються вчителі, діти місцевої школи та жителі прилеглих районів під час оголошення повітряної тривоги. Це укриття обладнане другим евакуаційним виходом, системою вентиляції та каналізацією, що забезпечує можливість безпечного та відносно тривалого перебування населення. Укриття знаходиться в робочому стані та відіграє важливу роль у забезпеченні безпеки громади в умовах воєнного стану.

21. Під час моніторингового візиту встановлено, що у МВК-9 праця засуджених організована у кількох основних формах: робота у виробничих майстернях, залучення до господарського обслуговування, робота у харчоблоці та виконання робіт на контрагентських об’єктах — філії ДП “Підприємство ДКВС України” та ТОВ “Т.”. Формально засуджені працевлаштовуються на підставі строкових трудових договорів. Однак аналіз встановив, що ці договори не забезпечують комплексного дотримання трудових прав, а частина їхніх положень має декларативний характер і не відповідає фактичним умовам праці.

Загалом до праці залучено понад 80 засуджених, однак рівень оплати та режим праці не відповідають вимогам Конституції України, Кодексу законів про працю України, КВК України та міжнародних стандартів у сфері прав людини. У майстернях працює щонайменше 19 засуджених. Види робіт охоплюють слюсарні, деревообробні, ремонтні та інші операції. Аналіз відомостей про нарахування заробітної плати за вересень 2025 року показав, що норма годин становить 134-170 год/місяць, а до виплати засуджені отримують від 164 грн до 1 800 грн. Більшість виплат не досягають навіть 10% мінімальної заробітної плати, що свідчить про порушення статей 95-96 КЗпП України.

Виявлені такі порушення: відсутність належних засобів індивідуального захисту; відсутність підтверджень інструктажів; роботи з підвищеною небезпекою виконуються без медоглядів; невизначеність посадових обов’язків; непрозорість механізму відрахувань із заробітної плати. У господарському обслуговуванні працює не менше 19 засуджених: прибиральники, працівники складу, пральні, котельні, допоміжні робітники. Рівень оплати: засуджений С. — 567 грн, Т. — 346,5 грн, С. — 3 272 грн. Більшість працівників отримують від 300 до 700 грн, що є несумісним зі статтями 95-96 КЗпП та статтею 118 КВК України.

Харчоблок є однією з найбільш навантажених ділянок праці у колонії. Переважна більшість працівників харчоблока працює 12-15 годин на добу, що у 2-3 рази перевищує законодавчу норму. Засуджені: Н. — працює щодня з 06:00 до 21:00; К., Л. — щоденна робота без вихідних; Т., Г., С. — аналогічний режим. Така тривалість роботи грубо порушує статті 50-52 КЗпП України, Правила Мандели (пункт 103) та Європейські пенітенціарні правила (EPR 26.7).

Оплата праці становить від 160 грн до 1 200 грн, у середньому — 300-700 грн/місяць, при фактичному навантаженні на рівні повної виробничої зміни. У журналі обліку колючо-ріжучих предметів щодо осіб, які працюють у харчоблоці, встановлено, що ножі видаються одній особі за всіх, без персональних підписів і належного контролю. Така практика створює ризики як для персоналу, так і для засуджених. Журнал щоденного огляду працівників харчоблока свідчить, що медичні огляди здійснюються щоденно, без вихідних і без пропусків у святкові або неробочі дні. Це є прямим доказом того, що певна частина засуджених працює без вихідних, що суперечить статтям 50-52 КЗпП України, статті 118 КВК України, Правилам Мандели та EPR. Наявність формально щоденних медоглядів не компенсує системні порушення тривалості праці та режиму робочого часу.

Засуджені працюють на філії ДП ДКВС України та в ТОВ “Т.”. Оплата праці становить від 490 грн до 3 000 грн, після утримань — 800-1 800 грн. Також виявлено: відсутність доплат за понаднормові; невідповідність оплати відпрацьованим годинам; відсутність інструктажів і ЗІЗ; залучення до робіт підвищеної небезпеки без медичних оглядів; невідповідність умов договорів реальному змісту трудових відносин. Проаналізувавши строкові трудові договори, можна дійти висновку, що договори містять загальні фрази й не визначають конкретного робочого місця, установленого графіка, переліку функціональних обов’язків, умов безпеки.

У договорах зазначено: “тривалість роботи не перевищує 3,5 години”. Фактично ж засуджені працюють 12-15 годин, що свідчить про формальність змісту договорів. Договори стверджують, що засуджених ознайомлено з охороною праці, однак засуджені повідомили, що інструктажі їм не проводилися. Відсутні положення про мінімальні гарантії, а фактична оплата становить 5-10% мінімальної заробітної плати. Таким чином, договори не відповідають Конвенції МОП №29, Правилам Мандели (пункти 103-105) та Європейським пенітенціарним правилам (EPR 26.1-26.10).

Моніторами встановлено, що в одному виробничому цеху одночасно працюють особи, засуджені до позбавлення волі, та особи, засуджені до обмеження волі. Така практика суперечить вимогам статті 92 КВК України щодо роздільного тримання різних категорій засуджених. Важливо, що в журналі погодинних перевірок присутніх у цеху вказується лише загальна кількість робітників без розподілу за правовим статусом, що унеможливлює контролювання факту несанкціонованого змішування контингентів. Це створює додаткові ризики безпеки, порушує принцип класифікації засуджених та свідчить про формальний підхід до обліку й індивідуального контролю за особами, залученими до праці.

Моніторингова група НПМ встановила, що праця засуджених організована з системними порушеннями: заробітна плата є вкрай низькою й не відповідає законодавству; працівники харчоблока працюють без вихідних і з надмірною тривалістю робочого дня; строкові трудові договори не забезпечують трудових гарантій; відсутні інструктажі та ЗІЗ; журнали безпеки ведуться формально. Таким чином, стан дотримання права на працю у МВК-9 оцінюється як такий, що не відповідає нормам КЗпП України, КВК України та міжнародним стандартам і потребує невідкладного реагування.

Фельдшерський пункт №9 філії ДУ “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України у Полтавській області”

Фельдшерський пункт №9 є структурним підрозділом філії Центру охорони здоров’я ДКВС України, що здійснює долікарську та невідкладну медичну допомогу засудженим на території установи виконання покарань. Основні завдання: надання долікарської та невідкладної медичної допомоги, проведення санітарно-просвітницької роботи, направлення хворих до закладів охорони здоров’я для дообстеження і лікування, раціональне використання ресурсів та забезпечення безпечних умов праці.

Фельдшер фельдшерського пункту — Косиця С. А.

Під час моніторингового візиту виявлено порушення вимог національного законодавства та недотримання міжнародних рекомендацій у сфері поводження з в’язнями, що призводить до порушення прав засуджених осіб:

1. Під час відвідування фельдшерського пункту моніторинговою групою встановлено порушення вимог пункту 4 розділу I “Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі”, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572 (далі — Порядок), який передбачає обов’язкове цілодобове чергування медичних працівників у закладах охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України.

Виявлене порушення свідчить про неможливість забезпечення безперервного надання медичної допомоги засудженим, у тому числі в ситуаціях, що потребують невідкладного медичного втручання. Це суперечить правилу 27 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (Правила Мандели), яким встановлено, що в екстрених випадках пенітенціарні установи повинні забезпечувати негайний доступ до медичної допомоги.

Крім того, відповідно до пункту 34 Третьої загальної доповіді Європейського комітету з питань запобігання катуванню чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (CPT/Inf (93) 12-part), особи, позбавлені волі, повинні мати можливість доступу до лікаря у будь-який час, незалежно від режиму їхнього утримання.

2. Під час візиту моніторинговою групою встановлено, що медичний персонал не забезпечує належної фіксації та документування тілесних ушкоджень осіб, позбавлених волі. Відповідно до пунктів 3, 4 глави 1 розділу II Порядку, у разі виявлення у засудженого тілесних ушкоджень медичний працівник складає довідку у трьох примірниках, у якій детально зазначаються: відомості (письмова заява, усне або письмове пояснення засудженого щодо обставин отримання тілесних ушкоджень (дата, час, місце отримання, способи заподіяння ушкоджень, відомості про особу (осіб), яка (які), на думку засудженого, їх заподіяла(ли)), а також інші відомості щодо отримання тілесних ушкоджень); вичерпний опис медичних показників, що характеризують стан здоров’я засудженого, характер ушкоджень, їхні розміри та розташування; припущення медичного працівника з огляду на відомості, надані засудженим, та медичні показники, а також обґрунтування їхнього співвідношення.

До довідки додаються фотографії наявних тілесних ушкоджень засудженого. Два примірники довідки долучаються до особової справи та медичної карти амбулаторного хворого №025/о, третій примірник видається засудженому. Про факт виявлення тілесних ушкоджень медичний працівник невідкладно, але не пізніше ніж через 24 години з моменту їхнього виявлення, телефоном, електронною поштою та письмовим повідомленням інформує прокурора та адміністрацію УВП, а у випадках, коли засуджений повідомляє, що тілесні ушкодження заподіяно особами рядового та/або начальницького складу ДКВС України або працівниками інших правоохоронних органів, — також Державне бюро розслідувань.

Інформація про факт виявлення тілесних ушкоджень вноситься завідувачем медичної частини або черговим медичним працівником до Журналу обліку фактів виявлення тілесних ушкоджень у засуджених, форму якого наведено в додатку 3 до Порядку. Водночас під час візиту моніторинговою групою встановлено факт неналежної фіксації тілесних ушкоджень. Зокрема, у дільниці карантину, діагностики і розподілу було виявлено засудженого С., який прибув до установи 10.10.2025 року та мав тілесні ушкодження голови.

За словами засудженого, він звертався до фельдшерського пункту, де йому провели огляд, здійснили обробку ушкодженої ділянки та наклали пов’язку. Фельдшер фельдшерського пункту та інші медичні працівники не надали документального підтвердження факту надання медичної допомоги або фіксації тілесних ушкоджень у встановленому порядку. Таким чином, медичними працівниками не було складено довідки відповідно до вимог “Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації №511/о “Довідка про фіксацію тілесних ушкоджень”, затвердженої наказом МОЗ України від 02.02.2024 року №186.

Також не було внесено записів до Журналу обліку фактів виявлення тілесних ушкоджень у засуджених, а повідомлення прокурора про відповідний факт не здійснювалося. Відсутність належної фіксації тілесних ушкоджень не відповідає пункту 60 рекомендацій Комітету, у яких зазначено, що медичні служби в місцях позбавлення волі можуть зробити свій внесок у запобігання насильству щодо осіб, яких тримають під вартою, шляхом систематичної реєстрації тілесних ушкоджень, а також, якщо це необхідно, через інформування відповідних органів влади (CPT/Inf (93) 12-part).

3. Під час вивчення медичної документації встановлено, що до медичних карток амбулаторного хворого №025/о до складених довідок не додаються фотографії наявних тілесних ушкоджень, як це передбачено пунктом 3 розділу I глави II Порядку. Водночас Комітет у доповіді за наслідками візиту до України у 2023 році зазначає, що будь-які травматичні ушкодження, виявлені під час медичного огляду, повинні детально фотографуватися, а фотографії разом зі схемами тіла зберігатися в індивідуальній медичній картці особи (CPT/Inf (2024) 20) пункт 82).

4. Моніторинговою групою встановлено, що новоприбулим засудженим під час їх перебування у дільниці карантину, діагностики та розподілу не проводиться скринінг та діагностика туберкульозу і туберкульозної інфекції відповідно до стандартів медичної допомоги “Туберкульоз”, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.01.2023 року №102. Це свідчить про неповноту медичного обстеження та суперечить пункту 1 та абзацу першому пункту 2 глави 2 розділу II Порядку.

5. У фельдшерському пункті не організовано проведення замісної підтримувальної терапії (далі — ЗПТ) осіб із психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів відповідно до “Порядку проведення замісної підтримувальної терапії осіб із психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів”, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 27.03.2012 року №200.

Наркозалежним особам не забезпечується соціально-психологічний супровід, когнітивно-поведінкова терапія (КПТ), профілактика рецидивів, мотиваційне інтерв’ю, групи взаємодопомоги тощо. Таким чином, ці особи позбавлені можливості отримувати ЗПТ, що порушує їхнє право на вибір методів лікування відповідно до статті 38 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”.

Разом із тим Комітет у доповіді за наслідками візиту до України у 2023 році зазначає, що потрапляння до пенітенціарної установи є можливістю розв’язати проблему, пов’язану з наркотиками, і тому важливо, щоб відповідна допомога була запропонована всім зацікавленим особам. Отже, в усіх установах має бути доступне відповідне медичне обслуговування.

Допомога, що пропонується таким особам, повинна бути різноманітною; програми замісної терапії для осіб із наркотичною залежністю мають поєднуватися зі справжніми психосоціальними та освітніми програмами для осіб з опіоїдною залежністю, які не можуть припинити вживання наркотиків. Крім того, доступ до програм ЗПТ в установах повинен бути легким, а керувати ними мають також пенітенціарні лікарі, які пройшли спеціальну підготовку з питань, пов’язаних із вживанням наркотиків (CPT/Inf (2024) 20) пункт 86).

6. У фельдшерському пункті відсутній медичний препарат налоксон, що унеможливлює надання невідкладної медичної допомоги у випадках передозування опіатами.

7. Під час перевірки ДІЗО моніторами встановлено, що при поміщенні засудженого до дисциплінарного ізолятора практикується долучення до справи медичної довідки, згідно з висновком якої засуджений за станом здоров’я може утримуватися в ДІЗО/ПКТ. Разом із тим Комітет неодноразово підкреслював, що зобов’язання пенітенціарних лікарів засвідчувати придатність засуджених до відбування дисциплінарного стягнення навряд чи сприятиме розвитку позитивних відносин між лікарем і пацієнтом.

У принципі, медичний персонал ніколи не повинен брати участь у будь-якій частині процесу прийняття рішення щодо застосування будь-якого виду одиночного тримання, окрім випадків, коли цей захід застосовується за медичними показаннями. З іншого боку, медичний персонал повинен бути дуже уважним до стану засуджених, які перебувають в одиночному триманні. Медичний персонал має бути негайно поінформований про кожне таке поміщення і зобов’язаний відвідати засудженого невідкладно після поміщення, а потім регулярно, не рідше одного разу на день, надавати оперативну медичну допомогу та лікування у разі потреби. Медичний персонал повинен повідомляти адміністрацію установи, якщо здоров’я засудженого піддається серйозній загрозі через одиночне тримання (CPT/Inf (2024) 20) пункт 104).

8. Моніторинговою групою встановлено, що медичним персоналом не здійснюється скринінг (тестування) засуджених на вірусний гепатит C (далі — ВГС) з метою своєчасного виявлення захворювання як під час їх прибуття до установи, так і повторно, що суперечить додатку 1 до Стандартів медичної допомоги при ВГС у дорослих, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 23.07.2025 року №1178. Крім того, в аптеці фельдшерського пункту була відсутня противірусна терапія для лікування ВГС, що унеможливлює своєчасне призначення та проведення необхідного лікування засудженим у разі встановлення відповідного діагнозу.

9. Моніторинговою групою встановлено випадки, коли засудженим особам не пропонується підписання інформованої добровільної згоди на проходження тестування на ВІЛ, як того вимагає “Інструкція щодо заповнення форми первинної облікової документації №503-1/о “Інформована згода на проходження тесту на ВІЛ””, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.08.2005 року №415.

Під час перевірки виявлено відсутність у медичних картах амбулаторного хворого (форма №025/о) належним чином оформлених та підписаних пацієнтами інформованих добровільних згод на проходження тестування на ВІЛ, що є порушенням пункту 7 розділу I зазначеного Порядку. Такі обставини свідчать про неналежне документальне оформлення добровільної згоди пацієнтів на здійснення діагностичних, профілактичних та лікувальних заходів, що суперечить вимогам статті 43 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”.

10. Під час візиту моніторинговою групою встановлено відсутність у фельдшерському пункті дефібрилятора, що створює ризики несвоєчасного надання екстреної медичної допомоги. Разом із тим Комітет рекомендував, щоб медичні служби в усіх пенітенціарних установах України були оснащені обладнанням для порятунку життя (Доповідь Комітету за результатами візиту в Україну у 2017 році (CPT/Inf (2018) 41) пункт 87)).

11. Диспансерний нагляд здійснюється за 25 особами, які мають інвалідність. З них: I гр. — 0 осіб; II гр. — 9 осіб; III гр. — 16 осіб. Разом із тим у порушення вимог Закону України “Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні” особи з інвалідністю не отримують належних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями або наслідками травм, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності.

Під час вивчення медичної документації засуджених встановлено, що не всі особи, які мають інвалідність, забезпечені індивідуальною програмою реабілітації (далі — ІПР). Крім того, рекомендації ІПР не виконуються, у зв’язку з чим такі особи не отримують належних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями та наслідками травм, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності.

12. У порушення вимог Державних будівельних норм України В.2.2-17:2006 “Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення” у фельдшерському пункті не створено умов для утримання осіб з інвалідністю.

13. У порушення “Порядку організації медичної допомоги на первинному, вторинному (спеціалізованому) та третинному (високоспеціалізованому) рівнях із застосуванням телемедицини”, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.10.2015 року №681, персонал фельдшерського пункту через технічні обмеження позбавлений можливості надсилати запити на телемедичні консультації та отримувати фахову допомогу для надання медичних послуг засудженим.

14. У приміщеннях фельдшерського пункту моніторинговою групою зафіксовано порушення температурного режиму. На час перевірки температура повітря у приміщеннях становила менше ніж +14 °C, що не відповідає вимогам розділу VI Державних санітарних норм і правил, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02.04.2013 року №259, а також пункту 1 розділу XXII ПВР УВП, яким визначено, що у холодну пору року температура в жилих приміщеннях установ виконання покарань має підтримуватися на рівні не нижче +18 °C. 

Рекомендації:

1. Припинити утримання осіб, засуджених до обмеження волі, у виправній колонії закритого типу та перевести їх до установ відкритого типу відповідно до ст. 61 КК України та ст. 16 КВК України, гарантувавши роздільне тримання відповідно до ст. 92 КВК.

2. Облаштувати у дільниці КДіР окремі приміщення для новоприбулих осіб залежно від виду покарання (обмеження або позбавлення волі), забезпечивши відповідність вимогам динамічної безпеки.

3. Привести матеріально-побутове забезпечення дільниці КДіР у відповідність до наказу Міністерства юстиції України від 18.08.2020 року №2823/5, створивши всі необхідні побутові приміщення та місця зберігання речей.

4. Замінити зношені матраци та забезпечити відповідність предметів побуту санітарно-гігієнічним нормам і Правилам Мандели.

5. Оснастити житлові приміщення КДіР баками для питної води згідно з Нормами забезпечення та Європейськими пенітенціарними правилами.

6. Забезпечити дотримання температурного режиму у житлових приміщеннях (не нижче +18 °C) відповідно до ПВР УВП.

7. Припинити невмотивоване відеоспостереження у житлових приміщеннях КДіР та забезпечити застосування камер лише за індивідуальною оцінкою ризиків відповідно до рекомендацій CPT.

8. Забезпечити засудженим у КДіР право на доступ до Інтернету шляхом встановлення та підтримання роботи точки Wi-Fi.

9. Забезпечити у ДІЗО належний рівень природного освітлення, зокрема шляхом збільшення віконного отвору у камері №5.

10. Відновити радіофікацію у камерах ДІЗО відповідно до ПВР УВП та Правил Мандели.

11. Забезпечити щоденне документоване відвідування ДІЗО медичним працівником відповідно до ПВР УВП.

12. Оснастити прогулянкові дворики укриттям від атмосферних опадів відповідно до рекомендацій CPT.

13. Створити у колонії приміщення клубу для реалізації прав засуджених на участь у культурних, соціальних та виховних заходах.

14. Демонтувати камеру відеоспостереження у кімнаті для обшуку, оскільки її розміщення порушує право на приватність, суперечить вимогам міжнародних стандартів (Європейські пенітенціарні правила, Правила Мандели) та не відповідає принципам недопущення приниження гідності відповідно до ст. 28 Конституції України.

15. Забезпечити дотримання правил відбору та зберігання добових проб страв у харчоблоці, гарантувавши щоденну наявність проб у холодильнику.

16. Привести організацію лазне-прального обслуговування у відповідність до положення №849/5, забезпечивши вентиляцію, регулярну дезінфекцію та дотримання приватності у душових.

17. Забезпечити приховане носіння персоналом спеціальних засобів та припинити їх відкрите демонстративне носіння відповідно до ПВР УВП та рекомендацій CPT.

18. Посилити роботу відділу соціально-виховної та психологічної роботи щодо оформлення документів засуджених, забезпечивши виготовлення паспортів та РНОКПП усім, хто їх потребує.

19. Усунути некомплект персоналу, забезпечивши достатню кількість співробітників для безпеки, нагляду та реалізації програм ресоціалізації відповідно до рекомендацій CPT.

20. Завершити відновлення каналізації, оновити конструкції та забезпечити технічне обслуговування укриття для засуджених, привівши його у відповідність до ДБН та ППБУ.

21. Привести організацію праці засуджених у відповідність до ст. 50-52 та ст. 95-96 КЗпП України і ст. 118 КВК України, усунувши надмірну тривалість робочого дня, відсутність вихідних і забезпечивши належний рівень оплати.

22. Забезпечити проведення інструктажів, видачу засобів індивідуального захисту, регулярні медогляди та належний контроль за безпекою праці засуджених.

23. Привести строкові трудові договори у відповідність до фактичних умов праці, визначивши реальний графік, функції, гарантії безпеки та оплату праці згідно з національним законодавством та міжнародними стандартами.

24. Припинити змішування контингентів засуджених до різних видів покарань у виробничих цехах та інших місцях роботи; забезпечити ведення журналів обліку з відображенням категорій засуджених.

25. Забезпечити прозорий та достовірний облік праці, включно з реальними годинами, оплатою, відрахуваннями та розподілом за видами робіт.

26. Вжити заходів, спрямованих на усунення виявлених порушень прав людини та недопущення катувань, інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання у фельдшерському пункті №9 філії Державної установи “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” у Полтавській області.

27. Забезпечити контроль за належним веденням медичної документації відповідно до “Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі”, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572, та інших нормативно-правових актів.

28. Забезпечити своєчасну та належну фіксацію тілесних ушкоджень у засуджених.

29. Забезпечити дотримання вимог пункту 4 розділу I Порядку шляхом організації безперервного цілодобового чергування медичних працівників у фельдшерському пункті.

30. Припинити практику посвідчення лікарями стану здоров’я засуджених та ув’язнених під час їх поміщення до дільниці ДІЗО/ПКТ та забезпечити дотримання вимог медичної таємниці відповідно до ст. 39-1 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” і Порядку.

31. Забезпечити належну роботу телемедичного комплексу для здійснення лікарями запитів на телемедичне консультування.

32. Забезпечити проведення медичним персоналом повного скринінгу засуджених на вірусний гепатит C відповідно до Стандартів медичної допомоги та укомплектувати аптеку фельдшерського пункту необхідними противірусними препаратами для своєчасного призначення лікування.

33. Забезпечити отримання та належне документальне оформлення інформованої добровільної згоди засуджених на проходження тестування на ВІЛ відповідно до вимог чинного законодавства.

34. Забезпечити оснащення фельдшерського пункту дефібрилятором та іншим необхідним обладнанням для порятунку життя відповідно до рекомендацій Європейського комітету із запобігання катуванням.

35. Забезпечити можливість отримання замісної підтримувальної терапії на підставі діагнозу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання опіоїдів.

36. Забезпечити проведення індивідуальної реабілітації осіб, які її потребують.

37. Забезпечити доступність будівель установи відповідно до Державних будівельних норм України В.2.2-17:2006 “Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення”.

38. Забезпечити дотримання встановленого температурного режиму в палатах медичної частини шляхом невідкладного приведення температури повітря у відповідність до вимог Державних санітарних норм і правил та пункту 1 розділу XXII ПВР УВП.